ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.01.2025Справа № 910/6743/24
За позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про стягнення 193557,06 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.
Від МТСБУ на виконання вимог ухвали суду надійшли відомості щодо умов укладеного відповідачем страхового договору (полісу).
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі отримав в електронному кабінеті ЄСІТС, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особюи, яке наявне у справі.
Враховуючи наведене, та за відсутності подання відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FО-01524869, згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль) його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
ОСОБА_2 07.06.2023 о 11:15 год. в м. Тернополі на перехресті вул. Львівської Бережанської-Кривоноса Мазепи, на якому рух врегульовується сигналами світлофора, керуючи автомобілем Nissan Qashqai, держ. номер НОМЕР_2 , рухаючись на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, не надала перевагу в русі автомобілю «BMW», держ. номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався на дозволений сигнал світлофора. Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.08.2023 у справі № 607/10411/23 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Внаслідок зазначеної ДТП було пошкоджено транспортний засіб BMW, держ. номер НОМЕР_1 .
Розмір матеріального збитку визначений згідно рахунку № BMW-020851 від 13.06.2023, рахунку № НОМЕР_3 від 13.06.2023 ТОВ «АРІЯ МОТОРС» та становить 329947,56 грн.
Позивач відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування», на підставі страхового акту та згідно умов Договору, здійснив розрахунок та виплату страхового відшкодування в розмірі 329947,56 грн наступним чином:
- 303067,56 грн перераховано на банківський рахунок ТОВ «АРІЯ МОТОРС» згідно заяви потерпілої особи (підтверджується платіжною інструкцією);
- 26880,00 грн зараховано в рахунок несплачених частин страхової премії згідно п. 13.4 Договору добровільного страхування наземного транспорту №FО-01524869 від 10.04.2023 (підтверджується довідкою про надходження страхових платежів).
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Цивільна відповідальність ОСОБА_2 , як водія автомобіля Nissan Qashqai, держ. номер НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована відповідачем за полісом №АР/ 3355079 (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 160000 грн., франшиза - 0).
Отже, на відповідача полісом АР/ 3355079 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації водієм ОСОБА_2 автомобіля Nissan Qashqai, держ. номер НОМЕР_2 на час ДТП.
Отже, після виплати страхового відшкодування у АТ «СГ «ТАС» (приватне) виникло право вимоги до ПРАТ "СК "ЕТАЛОН" з відшкодування завданої шкоди в розмірі ліміту відповідальності страховика за полісом, а саме 160000 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування вих. №02991/9223 від 04.07.2023 з усіма необхідними документами для прийняття рішення, відповідно до вимог встановлених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», яку відповідач отримав 10.07.2023 (згідно повідомлення про вручення).
Однак відповідач не відреагував на заяву позивача, що стало підставою для звернення із цим позовом до суду.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої позивачем вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, і також відповідач не спростував розраховану позивачем суму страхового відшкодування.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу АР/ 3355079 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду, в межах ліміту відповідальності відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком у сумі 160000 грн.
Доказів сплати страхового відшкодування відповідачем позивачу до або після подання до суду даного позову матеріали справи також не містять.
З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення 160000 грн відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування) підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
З огляду на викладене відповідач повинен був до 10.10.2023 прийняти рішення щодо виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).
Як зазначено судом вище, обов'язок відповідача зі сплати страхового відшкодування ґрунтується за приписах актів цивільного законодавства. Цей обов'язок є простроченим.
Згідно з п. 36.5 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем на суму страхового відшкодування було нараховано пеню за період з 12.10.2023 по 11.04.2024 у сумі 24993,82 грн
Судом перевірено розрахунок позивача суми пені та визнано його правильним, а тому з відповідача підлягає стягненню 24993,82 грн пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки у відповідача виник обов'язок зі сплати страхового відшкодування, тобто виникло грошове зобов'язання, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 625 ЦК України. Ця норма встановлює відповідальність за порушення будь-якого грошового зобов'язання, що виникло з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, в тому числі і такого, що не засновано на договорі.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягають 5517,71 грн інфляційних втрат та 3045,53 грн 3% річних за період з 12.10.2023 по 30.04.2024.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б,2-й під'їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (м. Київ, проспект Берестейський, 65; ідентифікаційний код 30115243) 160000 (сто шістдесят тисяч) грн відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), 5517 (п'ять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 53 коп. 3% річних, 24993 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн. 82 коп. пені, а також 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Р.Б. Сташків