вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4812/24
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ
до Фізичної особи Шаповал Яна Романовича , м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 74 963 грн 13 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи Шаповал Яна Романовича заборгованість у загальній сумі 74 963 грн 13 коп., з яких: 67 024 грн 70 коп. - заборгованість за кредитом, 4 218 грн 55 коп. - заборгованість за процентами, 3 719 грн 88 коп. - заборгованість за комісією відповідно до умов кредитного договору від 26.12.2023 № 3527911271-LЗF.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасного повернення кредитних коштів.
З позовної заяви вбачається, що позивачем у складі учасників провадження визначено відповідачем фізичну особу - Шаповал Я.Р .
Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Шаповал Я.Р. дата запису: 31.05.2024; номер запису: 2010350060001195274; підстава: власне рішення (а.с.48-49).
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18 роз'яснила наступне: "З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Відтак з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18).
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, даний спір відноситься до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін.
Судом зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
З Єдиного державного демографічного реєстру в автоматизованому порядку суд, отримав відповідь №880972 від 01.11.2024, що фізична особа Шаповал Ян Романовича зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача (абз. 2 ч. 1 ст. 176 ГПК України).
Ухвалою господарського суду від 05.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 05.11.2024 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
02.01.2025 на адресу суду повернувся конверт з копією ухвали від 05.11.2024, що направлялася на адресу відповідача, із відміткою відділення поштового зв'язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних з укладанням кредитного договору, строку дії договору, погодженого кредитного ліміту, строку користування кредитом, погодженого розміру процентів за кредитом, наявність прострочень з боку відповідача.
26.12.2023 Фізична особа-підприємець Шаповал Яна Романовича (далі - клієнт, відповідач) підписав заяву про надання кредиту за послугою «Кредитний ліміт «Підприємницький» № 3527911271-L3F (а.с. 10-19) шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок НОМЕР_1 на наступних умовах:
- мета кредиту: поповнення обігових коштів;
- вид кредиту: овердрафтовий кредит;
- розмір поточного ліміту: 50000.00 UAH;
- мінімальний розмір ліміту: 10000.00 UAH;
- максимальний розмір ліміту: 250000UAH;
- розмір процентної ставки за користування кредитом: 25,5%;
- розмір щомісячної комісії за управління фінансовим кредитом (в т.ч. пільговий період): 1,85 % від суми максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць (без ПДВ);
- строк кредитування: 12 місяців з можливістю автолонгації
Підписанням цієї заявки клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу " 1.1. Загальні положення" та підрозділу « 3.2.6. Кредитний ліміт «Підприємницький» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із заявою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі, та зобов'язується належним чином їх виконувати. Клієнт та Банк надалі разом іменуються «Сторони» (п. 1 договору).
В порядку та на умовах, визначених договором, банк за наявності вільних грошових коштів здійснює овердрафтові обслуговування клієнта, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточний рахунок клієнта, за рахунок кредитних коштів у межах встановленого банком кредитного ліміту на поточний рахунок клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплатити комісію, процентів в обумовлені договором строки/терміни. Овердрафт надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, здійснення яких не заборонено чинним законодавством України (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою Кредитний ліміт «Підприємницький». Ліміт встановлюється банком в односторонньому порядку на кожний операційний день, в межах суми максимального ліміту. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку клієнта, платоспроможності, кредитної історії та інших показників внутрішньобанківських положень та нормативних актів Національного Банку України. Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому договором.
Згідно п. 1.4 договору за користування кредитом клієнт сплачує проценти, а також сплачує комісію в розмірі, порядку та на умовах визначених договором.
За користування кредитом клієнт щомісяця сплачує банку комісію за управління фінансовим кредитом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в тарифі згідно п. 3.2.6.10 договору, без ПДВ. Комісія сплачується щомісяця з першого по останнє число місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта, а в разі розірвання цього договору або настання остаточного терміну повернення кредиту - одночасно з погашенням всієї заборгованості за кредитом (п. 3.2.6.3.1 договору).
Положеннями п. 3.2.6.5.3 умов визначено, що сторони, керуючись ст. 212 Цивільного кодексу України, домовились про те, що цей договір, в частині настання права та обов'язків сторін щодо надання банком та повернення клієнтом кредиту зі сплатою процентів на користь банку, укладається під відкладальною обставиною.
Сторони встановили, що відкладальною обставиною за цим договором є порушення клієнтом зобов'язань з повернення кредиту (його частини), що триває протягом 60-ти календарних днів з дати прострочення зобов'язання.
Наслідком настання відкладальної обставини, яка настає на 60-й календарний день з дати прострочення повернення кредиту (його частини), є виникнення зобов'язання клієнта повернути банку всю суму фактично отриманого кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісійні винагороди (комісії), неустойки та інші платежі відповідно до умов цього договору.
Ця заява підписується клієнтом шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису у системі Internet Banking Приват 24 (система «Приват24 для бізнесу») (п. 6 договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами цієї зави та діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 7 договору).
Заявка на отримання послуг підписана відповідачем із використанням електронного цифрового підпису 26.12.2023, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису (а.с. 20).
З довідки АТ КБ "Приватбанк" про розміри встановлених кредитних лімітів від 28.10.2024 (а.с. 21) вбачається, що відповідачу було встановлено та змінено кредитні ліміти в наступних сумах: 26.12.2023 - 50 000, 00 грн, 04.01.2024 - 0.00 грн, 17.01.2024 - 60 000,00 грн, 08.02.2024 - 0.00 грн, 21.02.2024 - 50 000,00 грн, 15.03.2024 - 65 000,00 грн, 12.04.2024 - 70 000, 00 грн., 02.05.2024 - 0.00 грн.
З наданих виписок по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості позивача (а.с. 22-35), вбачається, що сума простроченої заборгованості за кредитом складає 67 024 грн 70 коп., заборгованості за відсотками - 4 218 грн 55 коп., заборгованість за комісією - 3 719 грн 88 коп.
Несплата відповідачем заборгованості в загальній сумі 74 963 грн 13 коп. і є причиною виникнення спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
З поданих документів вбачається, що 26.12.2023 відповідач, у статусі фізичної особи-підприємця, шляхом підписання електронним цифровим підписом заявки на отримання послуг про надання кредиту приєднався до умов та правил надання послуги Кредитний ліміт «Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк" (банк, позивач) у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - умови), цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 31.05.2024 внесено запис при припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Шаповал Яна Романовича, за власним рішенням.
Враховуючи, що за змістом статей 51, 52, 598-608 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати, то вона має відповідати за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Виходячи із зазначеного, фізична особа Шаповал Ян Романовича є особою, яка має відповідати за своїми зобов'язаннями взятими під час перебування ним у статусі суб'єкта підприємницької діяльності.
Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень ст. ст. 251-253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як свідчить наявні в матеріалах справи довідка про розміри встановлених кредитних лімітів від 28.10.2024 та банківські виписки по рахункам відповідача, а також наданий позивачем розрахунок заборгованості, позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надав відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем умови кредитного договору в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту, сплати процентів за його користування були порушені, внаслідок чого у відповідача творилась заборгованість в сумі 74 963 грн 13 коп., з яких: 67 024 грн 70 коп. - заборгованість за кредитом, 4 218 грн 55 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 719 грн 88 коп. - заборгованість за комісією.
Так, вказана заборгованість відображена у наданому позивачем розрахунку (а.с. 35).
При цьому, під час перевірки наданого позивачем розрахунку заборгованості судом помилок не виявлено.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створенні (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач не скористався правом на надання заперечень, доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 67 024 грн 70 коп. заборгованості за кредитом, 4 218 грн 55 коп. - заборгованості за процентами за користування кредитом та 3 719 грн 88 коп. - заборгованості за комісією - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи Шаповал Яна Романовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 67 024 грн 70 коп. - заборгованості за кредитом, 4 218 грн 55 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 719 грн 88 коп. - заборгованість за комісією, 2 422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.01.2025.
Суддя І.А. Рудь