вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4755/24
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 800 607 грн 64 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" заборгованість в сумі 800 607 грн 64 коп., з яких: 583 439 грн 60 коп. - основний борг, 20 826 грн 00 коп. - 3% річних, 43 253 грн 19 коп. - інфляційні втрати, 153 088 грн 86 коп. - пеня.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 1553 від 07.07.2012 та договором № 1/5 від 12.10.2022 про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання за особовим рахунком №100585 в частині повного та своєчасного погашення заборгованості у терміни, погоджені сторонами у Графіку погашення заборгованості за особовим рахунком № 100585.
У поданій позовній заяві викладене клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою господарського суду від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі № 904/4755/24, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставлення ухвали суду від 04.11.2024 до електронного кабінету позивача та відповідача 04.11.2024 (а.с. 57-57).
Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.
Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з наявністю заборгованості в заявленій до стягнення сумі, а також наявність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у розрахованих позивачем сумах.
З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2012 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - теплопостачальне підприємство, позивач) та Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 1553 (а.с.19-22).
Вказаний договір набув чинності з моменту підписання та діяв до 07.07.2015, але відповідно до його пункту 11.2., вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Як зазначає позивач у позовній заяві, оскільки таких заяв від відповідача не надходило, договір продовжував свою дію та Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради здійснювало постачання теплової енергії до приміщень Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова", зокрема і за особовим рахунком 100585, за яким станом на 12.10.2022 утворилась заборгованість за теплопостачання в загальному розмірі 3 680 637 грн 94 коп., яку відповідач визнав у повному обсязі, про що свідчить наявний в матеріалах справи Акт звіряння (а.с.15 зворотна сторона).
З матеріалів справи також вбачається, що 12.10.2022 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - виконавець, позивач) та Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 1/5 про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання за особовим рахунком №100585 (далі - договір, а.с.1617), за умовами пункту 1.1. якого споживач визнає та підтверджує право виконавця на стягнення боргу, який обліковується за особовим рахунком № 100585 та підтверджений відповідним Актом звіряння взаємних розрахунків за особовим рахунком № 100585.
Згідно з пунктом 1.2. договору підтверджена споживачем заборгованість за особовим рахунком № 100585, на момент укладання договору в сукупному розмірі складає: 3 680 637 грн 94 коп.
Відповідно до пункту 1.3. договору в порядку та на умовах, визначених договором, споживач зобов'язується оплатити належним чином передбачену її предметом заборгованість впродовж шістдесяти місяців згідно з передбаченим додатком № 1 графіком погашення заборгованості в повному обсязі, а виконавець зобов'язується прийняти таку оплату у разі правильного заповнення споживачем призначення платежу відповідно до пункту 2.2. договору.
У пункті 4.2. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками повноваженими представниками сторін до 20.10.2027, але в будь якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
У розділі 2 договору сторонами були визначені умови щодо порядку оплати заборгованості, зокрема:
- погашення заборгованості, визначеної предметом даного договору здійснюється споживачем шляхом внесення відповідних коштів у розмірі та в порядку, що передбачені додатком № 1 "Графік погашення заборгованості", який є невід'ємною частиною договору (пункт 2.1. договору);
- споживач здійснює щомісячний відповідний платіж за конкретно визначений період (розрахунковий місяць) виключно у національній валюті України, не пізніше 20-го числа цього розрахункового місяця (пункт 2.3. договору);
- у випадку виникнення переплати за відповідний розрахунковий місяць, сторони погодили, що така переплата зараховується в рахунок погашення наступного платежу, відповідно до затвердженого додатком 1 графіку погашення заборгованості (пункт 2.4. договору).
До договору сторони підписали Додаток № 1 - Графік погашення заборгованості за особовим рахунком № 100585 (а.с. 17 зворотна сторона), в якому встановили порядок погашення заборгованості.
Додатковою угодою від 10.04.2024 до спірного договору, сторонами, у зв'язку з виявленими арифметичними помилками, погоджено навий графік погашення заборгованості за особовим рахунком № 100585 (а.с. 18).
Як зазначає позивач, відповідачем вказані вище зобов'язання були порушені, платежі внесені лише частково на суму 520 751 грн 68 коп. наступним чином:
- 16.11.2022 на суму 61 343 грн 96 коп. за листопад 2022 року (зобов'язання не порушено);
- 19.12.2022 на суму 61 343 грн 96 коп. за грудень 2022 року (зобов'язання не порушено);
- 18.01.2023 - на суму 61 343 грн 96 коп. за січень 2022 року (зобов'язання не порушено);
- 07.08.2023 на суму 61 343 грн 96 коп. за березень 2023 року;
- 21.08.2023 на суму 61 343 грн 96 коп. за квітень 2023 року;
- 11.10.2023 на суму 30 000 грн 00 коп. за травень 2023 року;
- 10.01.2024 на суму 122 687 грн 92 коп. - за червень, липень 2023 року;
31.01.2024 на суму 61 343 грн 96 коп. за серпень 2023 року.
Позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 1553 від 07.07.2012 та договором № 1/5 від 12.10.2022 про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання за особовим рахунком № 100585 в частині повного та своєчасного погашення заборгованості у терміни, погоджені сторонами у Графіку погашення заборгованості за особовим рахунком № 100585 , внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 583 439 грн 60 коп.
За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 5.3 договору № 1/5 від 12.10.2022 про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання за особовим рахунком № 100585 , позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 21.02.2023 по 21.10.2024 в сумі 153 088 грн 86 коп.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого 2023 року по жовтень 2024 року в сумі 43 253 грн 19 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 21.02.2023 по 28.10.2024 у сумі 20 826 грн 00 коп. Вказане і є причиною спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що договір № 1/5 від 12.10.2022 про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання за особовим рахунком № 100585 є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, платежі у погоджений сторонами графік та у встановленій сторонами сумі на користь позивача не здійснив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 583 439 грн 60 коп.
Строк сплати вказаної суми заборгованості станом на момент розгляду справи є таким, що настав.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
В той же час, доказів на підтвердження повного внесення платежів за період з листопада 2022 року по квітень 2024 року включно у залишковій сумі 583 439 грн 60 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору, положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 583 439 грн 60 коп. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 583 439 грн 60 коп.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, умовами пункту 5.3. договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків оплати за договором, він зобов'язується сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до пункту 5.1. договору, у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) розв'язуються в судовому порядку. Строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), в тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних витрат становить п'ять років.
За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 5.3 договору № 1/5 від 12.10.2022 про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання за особовим рахунком № 100585, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 21.02.2023 по 21.10.2024 в сумі 153 088 грн 86 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунків пені, зроблених позивачем (а.с. 13-14), та встановлено, що під час їх проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та арифметично вірно проведено розрахунок пені, загальна сума пені у зазначених періодах складає 153 088 грн 86 коп.
Отже, розрахунок пені визнається судом обґрунтованим, а вимоги щодо стягнення пені в сумі 153 088 грн 86 коп. за період з 21.02.2023 по 21.10.2024 такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого 2023 року по жовтень 2024 року в сумі 43 253 грн 19 коп.
З приводу вказаних вимог позивача суд зазначає таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунків інфляційних втрат, зроблених позивачем (а.с.12-13), та встановлено, що під час їх проведення позивачем були враховані положення наведеної вище методики розрахунку.
Отже, розрахунок інфляційних втрат визнається судом обґрунтованим, а вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 43 253 грн 19 коп. за період з лютого 2023 року по жовтень 2024 року такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 21.02.2023 по 28.10.2024 у сумі 20 826 грн 00 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунків 3% річних, зроблених позивачем (а.с.11), та встановлено, що під час їх проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та арифметично вірно проведено розрахунок 3% річних у вказаних періодах. Загальна сума 3% річних у зазначених періодах складає 20 826 грн 00 коп.
Отже, розрахунок 3% річних визнається судом обґрунтованим, а вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 20 826 грн 00 коп. за період з 21.02.2023 по 28.10.2024 такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (49008, м. Дніпро, вулиця Криворізька, будинок 1; код ЄДРПОУ 14308368) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 29, офіс 504; код ЄДРПОУ 32688148) - 583 439 грн 60 коп. - основного боргу, 153 088 грн 86 коп. - пені, 43 253 грн 19 коп. - інфляційних втрат, 20 826 грн 00 коп. - 3% річних та 9 607 грн. 29 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.01.2025.
Суддя І.А. Рудь