Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 січня 2025 року Справа № 520/22726/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому, з урахуванням заяви про усунення недоліків, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 №0/29197/2420; вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову покликається на те, що за результатами перевірки, податковим органом складено акт в якому установлено, що позивачем перевищено обсяг доходу, визначений підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу України для платників єдиного податку 2 групи та прийнято податкове повідомлення-рішення. На час отримання позивачем доходу такий був визначений п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України та становив у розмірі 5587800,00 грн, який не був перевищений позивачем, відтак податкове повідомлення рішення є протиправним та необґрунтованим. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.
Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що в ході проведення камеральної перевірки показників податкової декларації встановлено перевищення позивачем обсягу доходу, визначеного у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України для платників єдиного податку 2 групи та не зазначення в податковій декларації податкового зобов'язання по єдиному податку за ставкою 15 % (рядок 04, 09, 12, 14.1, 14) з суми перевищення обсягу доходу, визначеного пп. 9-1.4.3 п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України. Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" внесені доповнення до підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу. Так, у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу. Тобто, позивач, в період часу з 30.06.2023 (з дня прийняття закону) до 01.08.2023 (дня набрання чинності закону) була обізнана про зміни податкового законодавства та мала достатньо часу для прийняття рішення про подальші шляхи реалізації свого права на здійснення підприємницької діяльності, в тому числі і в частині оподаткування отриманого доходу. Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 16.08.2024 адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Судом встановлено, що 17.04.2024 ГУ ДПС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України (далі -Кодекс), у порядку статті 76 та статті 86 розділу ІІ Кодексу, проведено камеральну перевірку показників податкової декларації платника єдиного податку, поданої за 2023 рік.
Під час камеральної перевірки використано: ІКС «Податковий блок», податкову декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця від 15.04.2024 року за № 9385914115.
В ході проведення камеральної перевірки показників податкової декларації встановлено перевищення ФОП ОСОБА_1 обсягу доходу, визначеного у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу для платників єдиного податку 2 групи, та не зазначення в податковій декларації податкового зобов'язання з єдиного податку за ставкою 15 відсотків (рядок 04, 09, 12, 14.1, 14) з суми перевищення обсягу доходу, визначеного пп. 9.14.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесені доповнення до підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Відповідно до підпункту 9 1.4.3 пункту 9 1 цього підрозділу у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.
Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу платниками єдиного податку другої групи є фізичні особи - підприємці, обсяг доходу яких не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що складає 5 587 800,00 гривень.
До суми перевищення обсягу доходу застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відс. (пп. 2 п.293.8 ст 293 Кодексу).
ФОП ОСОБА_1 не перебувала на особливих умовах 9 місяців 2023 року. Отже, граничний обсяг доходу становить 4190850,00 грн. (5587800:12 міс. х 9 міс.), сума перевищення становить 1 171 985,00 грн. (задекларована сума доходу 5 362 835,00 грн. - граничний обсяг доходу 4 190 850,00 грн).
Перевіркою встановлено, що сума єдиного податку, зазначена ФОП ОСОБА_1 в податковій декларації за 2023 рік є меншою ніж визначено за результатами камеральної перевірки, що призвело до заниження суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету.
Перевіркою показників податкової декларації ФОП ОСОБА_1 встановлені порушення вимог підпункту 1 пункту 293.4, підпункту 2 пункту 293.8 статті 293, пункту 295.7 статті 295, підпункту 296.5.2 пункту 296.5, статті 296 розділу ХІУ Кодексу, а саме: платником податків у 2023 році не визначено обсяг доходу, встановлений п. 291.4 ст. 291 Кодексу, пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, та не задекларовано податкове зобов'язання з єдиного податку за ставкою 15 відсотків у сумі 175797,75 грн. з суми перевищення обсягу доходу, визначеного пп. 914.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платниками, які застосовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу Кодексу.
За результатом вказаної перевірки складено акт від 17.04.2024 №17395/20-40-24-20-06/ НОМЕР_1 , який було направлено Позивачу засобами поштового зв'язку та повернуто 03.05.2024 за закінченням терміну зберігання. Заперечення на акт камеральної перевірки до ГУ ДПС не надходило.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Приписами підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з положеннями Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.
Таким чином, обсяг доходу суб'єктів господарювання, які застосовують 2 групу спрощеної системи оподаткування, протягом календарного року не повинен перевищувати - 5587800,00 грн.
У 2023 році у період перебування на другій групі єдиного податку (з 01.01.2023 по 02.05.2023) позивачем отримано дохід у розмірі 5362835,00 грн, що підтверджено декларація платника єдиного податку, які містяться у матеріалах справи.
Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, який доповнено новим пунктом 9-1 щодо особливостей застосування спрощеної системи оподаткування.
Підпунктом 9-1.4.3 пункту 9-1.4. підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.
Тобто, на час отримання позивачем доходу на другій групі єдиного податку, вона не перевищила граничний обсяг доходу, визначений п. 291.4 ст. 291 ПК України, а набуття чинності Законом №3219-ІХ, яке відбулось після отримання позивачем доходу, не може бути підставою для збільшення її податкового зобов'язання.
дія нормативно-правових актів показує процес їх функціонування в суспільстві. Положення податкового законодавства мають перспективну правову природу дії та мають застосовуватися з дати введення відповідного закону в дію, набрання ним чинності. З цього моменту акт набуває юридичної сили, тобто розпочинається його нормативно-регулятивний вплив на суспільні відносини, що полягає у забезпечуваній державою формальній можливості використання або формальній необхідності виконання (дотримання) закріплених норм.
Необхідно враховувати закріплений у частині першій статті 58 Основного Закону конституційний принцип незворотності дії закону у часі. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з втратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє чинне становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).
Слід зазначити, що Законом №3219-ІХ не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 20.09.2024 по справі №380/30580/23.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005).
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Також суд враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі "YvonnevanDuyn v Home Office", відповідно до якого принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Отже суд враховує, що чинним законодавством не створено такого правового регулювання і фактичних умов, за яких позивач станом на 01.05.2023 міг завчасно передбачити відповідні наслідки, які будуть внесені Законом №3219-ІХ.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 520/20174/24.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд приходить до висновку, що позивач не перевищувала до 31.07.2023 граничного обсягу доходу, встановленого на 2023 рік в розмірі 5587800,00 грн, відтак відсутні жодні правові підстави для зменшення позивачу такого граничного обсягу доходу до набрання чинності Законом №3219-ІХ, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 24.05.2024 №0/29197/2420 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань стягнути судовий збір у розмірі 1547,02 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 24.05.2024 №0/29197/2420.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1547,02 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач головне управління ДПС у Харківській області, місцезнаходження - місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 07.01.2025.
Суддя М. І. Садова