про витребування доказів у справі, продовження процесуального строку розгляду справи
Справа № 500/6422/24
07 січня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради, Селищного голови Микулинецької ОТГ Слободяна Івана Васильовича про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області (Микулинецька територіальна громада), у якій позивач просить суд:
- скасувати розпорядження від 26.09.2024 за №205-к «Про звільнення Оксани Славської»;
- поновити позивача на посаді спеціаліста першої категорії відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Микулинецької селищної ради з 26.09.2024;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення по день винесення судового рішення про поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване розпорядження порушує трудові права позивача, оскільки на її переконання, при звільненні із займаної посади спеціаліста першої категорії відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Микулинецької селищної ради, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України (у зв'язку з скороченням чисельності та штату працівників) відповідач не дотримався порядку звільнення працівників, оскільки не запропонував іншу рівнозначну посаду державної служби або, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей позивача. Також позивач вважає що щодо неї не враховано переважне право на залишенні на роботі перед іншими працівниками, оскільки на її самостійному утриманні перебуває неповнолітня дитина, а сама вона є особою в сім'ї якої немає інших працівників з самостійним заробітком.
Ухвалою суду від 29.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
14.11.2024, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву із змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що 19.07.2024 Микулинецькою селищною радою прийнято рішення сесії №2890, яким внесено зміни до структури апарату управління селищної ради та затверджено її в новій редакції, виведено та скорочено штатні одиниці апарату управління, в тому числі 2 штатні одиниці спеціаліста I категорії відділу земельних відносин, архітектури та містобудування. На підставі прийнятого рішення станом на 22.07.2024 позивача, яка займала посаду спеціаліста I категорії відділу земельних відносин, архітектури та містобудування, та в обов'язки якої входили питання земельного характеру, попереджено про наступне вивільнення. З даним попередженням вона ознайомлена особисто.
Відповідач вказує, що на час звільнення позивача в Микулинецькій селищній раді вакантними були лише дві посади, а саме: начальник відділу юридичного забезпечення та управління персоналом, а також адміністратор системи загального відділу. Однак, освіта позивач не відповідала кваліфікаційним вимогам зазначених вакантних посад, з огляду на що, селищна рада не мала можливості перевести працівника за його згодою на іншу посаду, оскільки вакансій, які відповідали б її кваліфікації на момент звільнення не було (арк. справи 25-48).
29.11.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивачем додатково наголошено на тому, що її в порушення вимог трудового законодавства звільнено в період перебування у відпустці та не запропоновано жодної посади відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей (арк. справи 49-56).
18.12.2024 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що відповідно до статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-IX від 15.03.2022, у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (арк. справи 57-60).
Інших заяв від учасників на адресу суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали судової справи дійшов висновку про необхідність витребувати у відповідача необхідні для розгляду судової справи докази, з огляду на таке.
Так, відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої-шостої статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно з частиною шостою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Суд зазначає, що предметом позову у даній справі є правомірність звільнення позивача із займаної посади спеціаліста І категорії відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Микулинецької селищної ради на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, який передбачає підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу, в тому числі, з підстав зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Суд зазначає, що порядок вивільнення працівників врегульовано статтею 49-2 КЗпП України. Згідно частин першої-третьої цієї статті КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Відповідач, мотивуючи правомірність прийнятого ним рішення, покликається на те, що позивача було вчасно попереджено про наступне вивільнення із займаної посади, однак, на час звільнення позивача в Микулинецькій селищній раді вакантними були лише дві посади, а саме: начальник відділу юридичного забезпечення та управління персоналом, а також адміністратор системи загального відділу, а оскільки освіта позивач не відповідала кваліфікаційним вимогам зазначених вакантних посад, - селищна рада не мала можливості перевести працівника за його згодою на іншу посаду, оскільки вакансій, які відповідали б її кваліфікації на момент звільнення не було.
Разом з тим відповідачем не надано суду жодних доказів встановлення кваліфікаційних вимог до вказаних відповідачем вакантних посад, з огляду на що суд вважає за необхідне витребувати такі.
Окрім цього, до відзиву на позовну заяву позивачем було додано копію рішення сорок дев'ятої сесії Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області восьмого скликання №2890 від 19.07.2024, яким було внесено зміни до структури та загальної чисельності апарату управління Микулинецької селищної ради та яким затверджено її в новій редакції.
Разом з тим, судом встановлено, що вказаним рішенням сесії затверджено та введено в дію структуру та чисельність апарату управління Микулинецької селищної ради: з 23.07.2024, з 07.08.2024 та з 01.10.2024 згідно трьох додатків.
Як слідує зі змісту кожного з додатків, відділ у якому працювала позивача залишався у структурі селищної ради, та з 01.01.2024 у ньому передбачено три посади, а саме: начальник відділу, головний спеціаліст з питань цивільного захисту та спеціаліст 4 категорії з питань містобудування, архітектури та земельних відносин в кількості штатних одиниць "1" на кожну посаду.
Відповідачем не надано суду кваліфікаційних вимог до вказаних посад відділу, як і не надано посадових інструкцій на вказані посади. Не підтверджено також переважне право тих осіб, яких переведено на вказані посади по відношенню до позивача.
Окрім цього, відповідачу слід надати суду довідку про доходи позивача за два місяці, що передували її звільненню. Суд зазначає, що якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбулось звільнення, позивач не працювала, слід надати довідку про доходи позивача за попередні два місяці роботи.
Роз'яснити, що відповідно до частини сьомої статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина восьма статті 80 КАС України).
Згідно статті 9 КАС України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частині четвертій статті 9 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Таким чином, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.
Згідно статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства (стаття 119 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк розгляду даної адміністративної справи поза межами строків розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 9, 52, 118, 121, 242, 248 КАС України, суд
Продовжити процесуальний строк розгляду справи №500/6422/24.
Витребувати у відповідача Микулинецької селищної ради (місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 11, с-ще Микулинці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 48120, код ЄДРПОУ: 04396302) докази, а саме:
- встановлені належним чином кваліфікаційні вимоги до посад: начальник відділу юридичного забезпечення та управління персоналом, а також адміністратор системи загального відділу Микулинецької селищної ради, які діяли на час звільнення позивача;
- посадову інструкцію на займану позивачем посаду, а саме: спеціаліста І категорії відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Микулинецької селищної ради;
- посадові інструкції та кваліфікаційні вимоги до посад, передбачених для працівників відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Микулинецької селищної ради згідно структури, введеної в дію з 01.01.2024, а саме: начальника відділу, головного спеціаліста з питань цивільного захисту та спеціаліста 4 категорії з питань містобудування, архітектури та земельних відносин;
- довідку про доходи позивача за два місяці, що передували її звільненню; якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбулось звільнення, позивач не працювала, - надати довідку про доходи позивача за попередні два місяці роботи.
Встановити строк для подання до Тернопільського окружного адміністративного суду витребуваних доказів - до 14.01.2025 включно.
Роз'яснити, що відповідно до частини сьомої статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина восьма статті 80 КАС України).
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Мірінович У.А.