07 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14374/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" з позовною заявою до Генерального штабу Збройних Сил України, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України щодо не розгляду звернень та запитів та не вчинення в межах своїх повноважень дій, (а якщо не входять до повноважень, пересилання за належністю відповідному органу чи посадовій особі) щодо поновлення порушених прав закріплених Конституцією та Законами України;
- зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України розглянути повторно звернення від 15.08.2024 та вжити заходів щодо відновлення порушених прав закріплених Конституцією та Законами України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до Генерального штабу Збройних Сил України із запитами від 15.08.2024, від 23.09.2024 про надання інформації та скаргою від 04.10.2024 (в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації"). Вказані запити і скарга були отримані відповідачем, але станом на час подачі позову до суду відповідь на запит відповідачем надана не була, як не була розглянута і скарга позивача. Позивач уважає протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо нерозгляду запитів та скарги, тому й звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі; постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
27.12.2024 через систему "Електронний суд" від Генерального штабу Збройних Сил України надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що заява позивача датована 15.08.24 (із додатками), так, згідно за вих. № С-95669/1 від 16.08.2024 передано на вирішення до іншого органу військового управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України опрацювати порушені у зверненні питання, та надання відповіді заявнику. За результатом розгляду якого безпосередньо Позивачу була надана відповідь (лист військової частини НОМЕР_1 вих.№ 502/2/1/2/2550 від 13.09.2024). На запит Позивача датованого 23.09.24 (реєстраційний номер Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України С-113925/1 від 23.09.2024) та скаргу позивача датовану 04.10.24 (реєстраційний номер Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України С-119225/1 від 05.10.2024) Відповідачем вжито всіх належних заходів, а саме передано на вирішення до іншого органу військового управління - командування Сухопутних військ
Збройних Сил України.
02.01.2025 через систему "Електронний суд" позивачем подана відповідь на відзив, в якій позивач відповідач не надав до суду докази, що заявнику було надіслано (вручено, надано) відповідь на звернення оскільки її не було і не має на сьогоднішній день, просить суд задовольнити позов.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
15.08.2024 позивачем засобами електронної пошти було подано звернення з проханням щодо протиправних дій військовою частиною НОМЕР_2 до Генерального штабу Збройних Сил України з приводу втручання, реагування, направлення та вжиття заходів з допомогою в отриманні документів. У кінці звернення було зазначено, що про результат розгляду та вжиті заходи прошу повідомити позивачу у визначені законом терміни на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
16.08.2024 на свою електронну пошту позивач отримав лист від Відділу розгляду звернень громадян Адміністративного управління ГШ ЗС України зі змістом "Інформуємо вас, що ваше звернення отримано і зареєстровано у АУ ГШ ЗСУ за вх. № С-95669/1 від 16.08.2024 р." та посиланням на ст. 20 Закону України "Про звернення громадян".
23.09.2024 позивачем засобами електронної пошти було подано запит до Генерального штабу Збройних Сил України зі змістом "З моменту мого звернення котре отримано і зареєстровано відділом розгляду звернень громадян Адміністративного управління ГШ ЗС України за вх. № С-95669/1 від 16.08.2024 р. і до цього часу інформації про хід розгляду мого звернення та вжитих заходів не отримав". Станом на 23.09.2024 р. позивачу не відомо, про те, що жодне з порушених у зверненні питань вирішено та проханням "прошу у встановлений законодавством строк надати інформацію про хід розгляду мого звернення за вх. № С-95669/1 від 16.08.2024 р. зареєстрованого у АУ ГШ ЗСУ та вжиті заходи, щодо порушених усіх мною питань у надісланому зверненні засобами електронної пошти від 15.08.2024 р."
23.09.2024 на свою електронну пошту позивач отримав лист від Відділу розгляду звернень громадян Адміністративного управління ГШ ЗС України зі змістом "Інформуємо вас, що ваше звернення отримано і зареєстровано у АУ ГШ ЗСУ за вх. № С-113925/1 від 23.09.2024 р."
04.10.2024 позивачем засобами електронної пошти було подано скаргу до Генерального штабу Збройних Сил України зі змістом "що станом на 04.10.2024 він не отримав відповіді на свій інформаційний запит від 23.09.2024 р. котре отримано і зареєстровано у АУ ГШ ЗСУ за вх. № С-113925/1 від 23.09.2024 р. про хід розгляду звернення за вх. № С-95669/1 від 16.08.2024 р. зареєстрованого у АУ ГШ ЗСУ та вжиті заходи, щодо розгляду порушених питань у надісланому зверненні від 15.08.2024 р. з посиланням на Закону України "Про звернення громадян".
04.10.2024 на свою електронну пошту позивач отримав лист зі змістом "У разі неотримання відповіді, пропонуємо вам зареєструвати скаргу. Для цього вкажіть своє ПІБ, адресу проживання, номер звернення, на яке не отримали відповідь і куди потрібно відповідь надіслати (поштова/електронна адреса). Зразок Скарги до ГШ ЗС України додається".
05.10.2024 на свою електронну пошту позивач отримав лист зі змістом "Інформуємо вас, що ваші електронні листи від 04.10.2024 року отримані і зареєстровані у АУ ГШ ЗСУ за вх. № С-119225/1 від 05.10.2024 р".
Позивач зазначає, що на подані ним запити і скаргу відповіді він не отримував, тому і звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст.34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію".
Згідно зі статтею 20 зазначеного Закону, за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".
За визначенням, наведеним у ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Відповідно до частин 1, 2 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.1 ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Відповідно до частин 1-5 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У пункті 9.5. Постанови від 29.09.2016 №10 Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" зазначено, що відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. При вирішенні питання, в який момент часу цей обов'язок вважається виконаним у разі пересилання відповіді на запит поштою, суди повинні за аналогією застосовувати положення частини дев'ятої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за яким під таким моментом мається на увазі здача документа на пошту; реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у системі діловодства розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу згаданого строку. Якщо відповідь на запит здається на пошту разом з іншою кореспонденцією того ж виду та категорії, належним і допустимим доказом відправлення такого запиту є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв'язку про його прийняття (пункт 66 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270).
Відповідно до п.10.1. Постанови Пленуму від 29.09.2016 №10, Закон № 2939-VI не містить переліку способів ознайомлення запитувача інформації із запитуваною інформацією. Зважаючи на частину другу статті 34 Конституції України та частину другу статті 7 Закону № 2657-XII про те, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом, спосіб ознайомлення визначається самим запитувачем інформації. Винятком є випадок, коли розпорядник надсилає відповідь, в якій міститься відмова або відстрочка розгляду запиту. Для таких випадків законом передбачена обов'язкова письмова форма (частини п'ята і шоста статті 22 Закону № 2939-VI).
У пункті 10.3. Постанови Пленуму від 29.09.2016 №10 указано, що частиною п'ятою статті 19 Закону № 2939-VI, зокрема, передбачено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу.
У разі якщо запитувач просить надати відповідь на електронну адресу, розпорядник інформації повинен з дотриманням вимог діловодства оформити лист-відповідь (поставити підпис, указати посаду, дату і номер реєстрації листа) та надіслати його у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача.
Як установив суд, позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію від 15.08.2024 та від 23.09.2024 (в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації"), який відповідачем був отриманий 16.08.2024 та 23.09.2024 відповідно.
Відповідач до матеріалів справи відповідач зазначив, що заява позивача датована 15.08.24 (із додатками), так, згідно за вих. № С-95669/1 від 16.08.2024 передано на вирішення до іншого органу військового управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України опрацювати порушені у зверненні питання, та надання відповіді заявнику. За результатом розгляду якого безпосередньо Позивачу була надана відповідь (лист військової частини НОМЕР_1 вих.№ 502/2/1/2/2550 від 13.09.2024).
Проте, до матеріалів справи не надано як доказів направлення вказаної вище відповіді на поштову адресу позивача (докази здачі відповіді на пошту, список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв'язку про його прийняття тощо), так і доказів, які б свідчили про направлення відповіді на електронну пошту, яку позивач вказував у запиті, з дотриманням вимог діловодства щодо оформлення листа-відповіді (поставити підпис, указати посаду, дату і номер реєстрації листа).
Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок щодо надання відповіді на запит не був виконаний відповідачем.
На запит Позивача датованого 23.09.24 (реєстраційний номер Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України С-113925/1 від 23.09.2024) та скаргу Позивача датовану 04.10.24 (реєстраційний номер Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України С-119225/1 від 05.10.2024) Відповідачем вжито всіх належних заходів, а саме передано на вирішення до іншого органу військового управління - командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Але відповідних доказів повідомлення позивача про те, що його запит та скарга перенаправлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України щодо не розгляду звернень та запитів та не вчинення в межах своїх повноважень дій, (а якщо не входять до повноважень, пересилання за належністю відповідному органу чи посадовій особі) щодо поновлення порушених прав закріплених Конституцією та Законами України; зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України розглянути повторно звернення від 15.08.2024 та вжити заходів щодо відновлення порушених прав закріплених Конституцією та Законами України.
При цьому, суд зазначає, що не досліджує зміст відповіді відповідача на запит позивача про доступ до публічної інформації, оскільки таку відповідь позивач не отримував, і заперечень щодо змісту відповіді не висловлював.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Генерального штабу Збройних Сил України (пр. Повітрофлотський, буд. 6, м.Київ, код ЄДРПОУ 22991050) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 15 серпня 2024 року.
Зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України розглянути звернення ОСОБА_1 від 15 серпня 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко