про повернення позовної заяви
07 січня 2025 р. № 400/10993/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши позовну заяву
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, вул. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Київська обл., Фастівський р-н,08500,
провизнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі- відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі- відповідач 2) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року позовну заяву позивача залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску з 20.11.2023 року та документу про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На виконання ухвали від 25.11.2024 року позивачем 30 грудня 2024 року надано суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. Проте, позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску з 20.11.2023 року.
Згідно з ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: 1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі № 800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Слід також зазначити, що у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду дійшов наступного висновку щодо застосування строку звернення до суду: для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як встановлено судом, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Київській області із заявою щодо призначення пенсії.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 20.11.2023 про відмову у призначенні пенсії.
Про прийняття вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області, відповідач повідомив позивача листом від 28.11.2023
Разом з тим, відповідно до поштового штампу на конверті, в якому надійшла позовна заява, така подана позивачем 15.11.2024.
Отже, з позовною заявою про оскарження відмови ГУПФУ в Миколаївській області у призначенні пенсії позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Судом запропоновано позивачу подати клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак позивачем таке клопотання не надано, жодних обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не заявлено, як і не надано доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Одночасно суд роз'яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України). Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що під таким зверненням мається на увазі звернення з позовом, що відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а також додані до неї матеріали - повернути.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення
Суддя Л.Л. Дерев'янко