Справа № 501/4271/24
Номер провадження 3/501/44/25
07 січня 2025 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Яковця Є.О.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшли від ВП №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №579833 від 30 вересня 2024 року, ОСОБА_1 30 вересня 2024 року об 11:00 год по вул. Паромній, 1-к, в с. Малодолинське, керував автомобілем FAW, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, невиразна мова), від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а також продуття Dr?ger відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, поважної причини своєї неявки суду не повідомив, про відкладення судового засідання не клопотав, письмових заперечень проти протоколу не подав.
З цього приводу суд зазначає, що ОСОБА_1 обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначена дата та час розгляду матеріалів справи у суді. Він також тричі викликався в судове засідання, сповіщення про виклик отримував шляхом смс-повідомлень.
У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Крім того, за змістом ч. 2 ст. 268 КУпАП, у цій справі присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Тож, про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим здійснити її розгляд за його відсутністю на підставі наданих суду доказів.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
На підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин особою, уповноваженою на складання протоколу, надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №579833 від 30 вересня 2024 року, в якому в графі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено «з порушенням згоден, вчора 29 вересня 2024 року випив пиво, сьогодні 30 вересня 2024 року був зупинений працівниками поліції, на мед. огляд їхати відмовився»; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу; копія протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП; витяг з бази даних поліції щодо ОСОБА_1 ; витяг з бази даних поліції щодо транспортного засобу FAW; копія постанови Київського районного суду м. Одеси від 15 березня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Також особою, яка склала протокол надано відеозапис тривалістю 43 секунди на якому зафіксовано таке: працівник поліції пропонує особі, яка стоїть перед ним представитись, на що особа представляється ОСОБА_1 , називає дату народження, адресу проживання. На запитання працівника поліції, яким транспортним засобом керував, ОСОБА_1 називає автомобіль FAW, оглядається назад, де в метрах 20 стоїть автомобіль червоного кольору, називає номер автомобіля. Працівник поліції запитує «Що вчора вживав із спиртних напоїв?», на що ОСОБА_1 повідомив, що пляшку пива. Після чого працівник поліції запитує, чи буде ОСОБА_1 їхати на медичний огляд, на що останній повідомляє, що він би не їхав. Після чого працівник поліції запитує, чи згоден з порушенням та про наявність у останнього посвідчення водія.
На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б не викликали сумнівів у суду.
Крім того, суд зазначає, що в порушення ст. 256 КУпАП, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не зазначено в протоколі суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Щодо запису ОСОБА_1 у протоколі про те, що він з порушенням згоден, то суд критично оцінює цей запис, оскільки протокол не містить відомостей про роз'яснення ОСОБА_1 положень ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Суд критично оцінює відеозапис, доданий до протоколу, оскільки на ньому не відображено обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема, автомобілем FAW. Також, на відеозаписі не відображено, що ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Крім того, з відеозапису вбачається, що працівник поліції не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, як це передбачено ст. 266 КУпАП а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року. При цьому, суд зазначає, що з даного відеозапису не вбачається наявність у ОСОБА_1 зазначеної у протоколі ознаки сп'яніння - невиразної мови, оскільки він чітко, без будь-яких затримок відповідав на запитання працівника поліції.
Крім того, вищезазначена Інструкція містить вичерпний перелік ознак алкогольного сп'яніння. Така ознака сп'яніння, як «почервоніння очей», що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутня серед вказаного переліку, тобто «почервоніння очей» не є ознакою алкогольного сп'яніння.
За таких обставин особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не в повній мірі виконані вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції, щодо порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема водію не було запропоновано пройти огляд стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Незважаючи на це, дана обставина безпідставно зазначена у протоколі, як підстава притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Даний висновок суду підтверджується і наданим особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння. Так, на переконання суду, акт складено без присутності ОСОБА_1 , оскільки у відповідній графі «Результат огляду на стан сп'яніння» зазначено «не проводився», а у графі «З результатами згоден» відсутній підпис ОСОБА_1 або запис про таку відмову.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення суду не надано.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У той же час, суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що досліджені судом докази у їх сукупності не свідчать безсумнівно про винуватість ОСОБА_1 .
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суд, при оцінці доказів, повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З огляду на вищевикладене та оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи те, що матеріали справи не місять достатніх доказів, які б безсумнівного свідчили про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, мав ознаки алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд дійшов висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 130, 283-287, 289 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя