Справа № 465/10678/24
Провадження 2/465/1440/25
про залишення позовної заяви без руху
"06" січня 2025 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О. І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач-1: Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» (код ЄДРПОУ: 30115243, місцезнаходження: 03117, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65, зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС),
відповідач-2: Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ),
предмет позову: відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
31 грудня 2024 року (вх.№38908/24) уповноважений представник позивача адвокат Савка Т.В. звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь позивача суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 43 978,82 грн., стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 116 326,48 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Клопотань про звільнення від сплати судового збору матеріали позову не містять.
До позовної заяви представником позивача не долучено документу про сплату судового збору, однак додано копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , виданого на ім'я позивача ОСОБА_1 .
Згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Предметом позову є відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Суддя дійшов висновку, що вказаний позов не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій (прирівняних до них осіб), тобто не пов'язаний з порушенням прав позивача ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій, тому підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» немає.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій, не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору у всіх категоріях справ.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 910/6441/21 та від 31 серпня 2022 року у справі № 344/18162/21, ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2024 у справі № 308/3120/15-ц та від 09 грудня 2024 року у справі №207/378/24.
З огляду на викладене, за подання відповідної позовної заяви позивач не звільняється від сплати судового збору та повинен сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 1211,20 грн. та не більше 15140 грн.)
Отож, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. за подання позовної заяви майнового характеру про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313141206000013953, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Франківський районний суд м. Львова) та надати відповідний документ, що підтверджує сплату судового збору чи документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.
Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі №295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
За таких обставин вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху та надати представнику позивача строк для усунення вказаних недоліків, викладених у мотивувальній частині, зокрема долучити оригінал квитанції про сплату судового збору, у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 43, 95, 175, 177, 185 ЦПК України суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- залишити без руху.
Надати представнику позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач або його представник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Баран О. І.