Справа №463/73/25
Провадження №1-кп/463/264/25
07 січня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 5 вересня 2024 року за №12024142360000776 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, безробітного, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
обвинувачений ОСОБА_3 6 червня 2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: м.Львів, вул. Пасічна, 27, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом обману, під приводом купівлі запчастин до автомобіля «Мітцубісі Паджеро», золотого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: колодки задніх, рульових наконечників, колодок ручника, сальника роздавальної коробки, вартістю 8000 гривень, які потерпілий ОСОБА_4 , надав самостійно готівковими коштами ОСОБА_3 як оплату за товар, тим самим привласнивши вказані грошові кошти, заздалегідь не маючи на меті виконати свої зобов'язання перед потерпілим. Грошовими коштами обвинувачений згодом розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний умисел, 8 червня 2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м.Львів, вул. Медової Печери, 7, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом обману, під приводом необхідності ремонту власного колеса від автомобіля, яке пробив, заздалегідь не маючи на меті виконати свої зобов'язання перед ОСОБА_4 , отримав 2500 гривень, які потерпілий перерахував зі своєї банківської картки № НОМЕР_2 на банківську карту № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_3 , тим самим привласнивши вказані грошові кошти, якими згодом розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 10500 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду 6 січня 2025 року з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто у вчиненні шахрайства, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
З заяви потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що останній повністю погоджується з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, а саме шахрайство.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме як шахрайство.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» та у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» на обліках не перебуває, раніше не судимий, спосіб вчинення кримінального проступку, розмір заподіяної шкоди, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 190 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Речовий докази три DVD-R диск - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1