Справа № 302/1669/24
2/302/55/25
Номер рядка звіту 68
07.01.2025 селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Керита М.В., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу ОСОБА_2 ,-
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки
14.11.2024 року представник позивачки подала в її інтересах позов про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу ОСОБА_2 , який обґрунтований таким. 17.09.2011 року сторони уклали шлюб. У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останнім часом між сторонами почали виникати непорозуміння, які супроводжувалися тривалими сварками, адже у них протилежні погляди на сімейне життя і його цінності. Сторони намагалися зберегти сім'ю, але зробити це не вдалося, і у результаті переконалися, що є зовсім різними людьми і тому, вирішили розірвати шлюб. Подальше проживання як подружжя і збереження шлюбу стало неможливим, позаяк частіше між ними виникали довготривалі конфлікти і сварки. На даний час, сторони не проживають разом і як подружжя, не ведуть спільне господарство і бюджет, а шлюб між ними носить лише формальний характер. Спору стосовно майна між сторонами немає. Належної матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає. Оскільки добровільно про сплату аліментів домовитися не вдалося, позивачка змушена звертатися до суду, прохаючи задовольнити позов та стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей, оскільки самостійно матеріально забезпечувати їх неспроможна. На даний час позивачці невідоме місце роботи відповідача, інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб відповідач на утриманні не має.
Винесені в справі процесуальні рішення
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15.11.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позиції сторін за змістом процесуальних заяв
Відповідач копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження отримав 23.11.2024 року, станом на 07.01.2025 року він відзив на позовну заяву не подав як і будь-які інші заяви та клопотання, строк для подачі відзиву сплив.
Оцінивши зміст позову, подані в справу докази, суд дійшов такого висновку.
Встановлені судом обставини
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 17.09.2011 року у виконавчому комітеті Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 17.09.2011 року зроблено відповідний актовий запис за №02. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_5 ; дружини- ОСОБА_5 .
У шлюбі у сторін народилося двоє дітей : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права
Щодо вимоги про розірвання шлюбу
Позивачка вказала, що вона з відповідачем спільно у шлюбі не проживають, шлюбних відносин та стосунків з ознаками сім'ї сторони не підтримують. Ці обставини відповідачем не заперечені. Жодна із сторін не заявила клопотання про вжиття судом заходів для примирення у шлюбі.
Згідно ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3, ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
За наведених обставин, суд вважає, що відновлення шлюбу між сторонами є неможливим, оскільки жодна сторона не бажає примирення у шлюбі. Встановлене дає підстави визнати, що подружнє життя сторін фактично припинене і застосувати ст.112 СК України.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суд бере до уваги, що позивачкою не надано суду жодних належних та допустимих доказів стосовно ні свого доходу, ані доходу відповідача, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, відомостей про наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав на підставі яких суд би мав можливість встановити обставини щодо матеріального становища позивачки та платника аліментів, та надати цьому відповідну правову оцінку при визначенні розміру аліментів.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з найкращих інтересів дітей та враховує те, що відповідачем не надано доказів того, що він є непрацездатним, має інвалідність чи є пенсіонером, чи має на утриманні інших дітей, непрацездатних членів сім'ї, що могло б свідчити про неможливість відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі "Хант проти України", Заява N 31111/04, п.54).
Крім того, відповідач не подав суду ні відзив, ані жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог в частині стягнення аліментів на дітей, що могло б свідчити, зокрема про неможливість сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу).
З урахуванням фактичних обставин справи, виходячи з найкращих інтересів дітей, та вимог чинного законодавства щодо рівного обов'язку обох батьків брати участь в утриманні своїх дітей до їх повноліття, якому кореспондує право дітей на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, суд доходить висновку, що вимога про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Розподіл судових витрат
Позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову до суду про стягнення аліментів на підставі п.3 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", за цих підстав судовий збір за вимогу про стягнення аліментів нею не сплачувався.
Отже, згідно ч.1, ч.6 ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача в користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп, а в користь позивачки - 1211 грн 20 коп.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб укладений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), який зареєстрований 17.09.2011 року у виконавчому комітеті Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 17.09.2011 року зроблено відповідний актовий запис за №02.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.11.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у виді судового збору:
- у сумі 1211 грн 20 коп на користь держави;
- у сумі 1211 грн 20 коп на користь ОСОБА_1 .
Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Суддя: В. П. Кривка