Справа №: 148/2345/24
Провадження № 2/148/77/25
06 січня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дамчука О.О
секретаря Носулько К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Вінницької області, третя особа приватний нотаріус Гайсинського районного нотаріального округу Леба Марина Леонідівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
До суду звернулась позивач з вказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся, ОСОБА_2 . Після смерті якої залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки для обслуговування житлового будинку 0,25 га., особистого підсобного господарства 0,60 га. За життя спадкодавець ОСОБА_2 склала договір дарування № 1-1845 від 13 травня 1995 року, згідно якого вона подарувала матері позивача, ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач звернулася до нотаріуса з приводу прийняття спадщини, проте у нотаріальній конторі повідомили, що строк для прийняття спадщини пропущений, запропоновано звернутися до суду для вирішення питання щодо визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Своєчасно звернутися з заявою про прийняття спадщини позивач не змогла, оскільки перебував за межами України, проживала та працювала у Франції, мала напружений та тривалий робочий час, тому не мала фізичної можливості приїхати в Україну і подати заяву про прийняттю спадщини. У 2019 році поширювалася пандемія «короновірус». З 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин, та діяли карантинні обмеження. З 24 лютого 2022 року на території України введено військовий стан. Напружений робочий графік та всі ці обставини не давали позивачу можливості приїхати на Батьківщину. Просить визначити додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання представник позивача, адвокат Басараб О.Д. надала заяву про проведення розгляду справи без участі позивача та її представника, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник Ладижинської міської ради у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності за наявними матеріалами у справі, покладається на розсуд суду.
Приватний нотаріус Гайсинського районного нотаріального округу Леба Марина Леонідівна надала листа у якому зазначила, що спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводила.
За результатами пошуку в Спадковому реєстрі сформовано витяг № 78910140 від 28.10.2024 року, в якому інформація про заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , відсутня.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази у справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням 7 сесії 22 скликання, Заозерненської сільської ради від 30.04.1996 року, ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку 0,25 га., особистого підсобного господарства 0,60 га.; (а.с. 10)
Згідно договору дарування від 13 травня 1995 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1845, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_2 ; (а.с. 8-9)
Згідно домової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають у буд. АДРЕСА_2 встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за вищезазначеною адресою 04.08.2004 року, а ОСОБА_3 вписана, але штамп про реєстрацію відсутній; (а.с. 11-12 зворот)
Згідно свідоцтва про смерть, Серія НОМЕР_1 виданим Виконавчим комітетом Заозерненської Сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 15.08.2017 року, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідний актовий запис №14; (а.с. 15)
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 04.10.1966 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ; (а.с. 14 зворот)
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 14.05.1972 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб 14 травня 1972 року, після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_3 ; (а.с. 17)
Згідно свідоцтва про смерть, Серія НОМЕР_4 виданим Ладижинським відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької області 26.12.2003 року, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідний актовий запис № 279; (а.с. 13)
Згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_5 від 08.03.1973 року, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками зазначено ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; (а.с. 10 зворот)
Згідно свідоцтва про смерть, Серія НОМЕР_6 від 18.07.2012 року, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідний актовий запис №139; (а.с. 14)
Згідно паспорту громадянина України Серії НОМЕР_7 виданого Ладижинським МВ УМВС України у Вінницькій області 14.08.2006 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка с. Василівка Тульчинського району Вінницької області, зареєстрована по АДРЕСА_3 з 10.10.1995 року; (а.с. 5-6)
Згідно паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 отримала паспорт для виїзду за кордон 24.06.2016 року, дата закінчення строку дії паспорту 24.06.2026 року. (а.с. 7)
Згідно листа Приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу Леба Марини Леонідівни від 17.09.2024 року за № 120/0116, приватний нотаріус надав роз'яснення ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_3 на звернення щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що остання пропустила термін, що встановлений для прийняття спадщини (шість місяців з моменту смерті спадкодавця). Для подовження терміну для прийняття спадщини рекомендовано звернутися до суду; (а.с. 15 зворот)
Згідно листа Приватного нотаріуса Гайсинського районного нотаріального округу Леба Марини Леонідівни від 28.10.2024 року за № 155/0116, приватний нотаріус повідомив, що спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводив.
За результатами пошуку в Спадковому реєстрі сформовано витяг № 78910140 від 28.10.2024 року, в якому інформація про заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_2 відсутня; (а.с. 47)
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру за № 78910140 від 28.10.2024 року, встановлено, що інформація про заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня; (а.с. 48)
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18 (провадження N 61?21447св19).
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Із змісту позовної заяви судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із тим, що тривалий час проживала та працювала у Франції, мала напружений та тривалий робочий час, тому не мала фізичної можливості приїхати в Україну і подати заяву про прийняття спадщини. Потім у 2019 році поширювалася пандемія «короновірус», а з 22.02.2022 на території України введено військовий стан.
Однак до матеріалів справи ні позивач ні її представник не надали належні та допустимі докази проживання, перебування та працевлаштування за межами Україна, саме у Франції позивача ОСОБА_1 .
В матеріалах справи наявна копія титульної сторінки паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виданий органом 0533ДМС 24.06.2016 року, дата закінчення строку дії 24.06.2026 року.
Іншої інформації, щодо перетину кордону, проживання, а також працевлаштування в іншій державі, або візового штампу консульської установи іноземної держави при видачі візи, тощо, матеріали справи не містять, сторонами суду не надано.
Крім цього суд зазначає про наявність у законодавстві України механізму подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України, що врегульований Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310 "Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України". За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв'язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини.
У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини. Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.
В свою чергу позивач та представник позивача не надали суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку про прийняття спадщини у розумінні статті 1272 ЦК України.
Факт перебування позивача в Франції сам по собі не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Оскільки ОСОБА_1 за відсутності будь-яких поважних причин не вчиняла дій з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття, та враховуючи, що з часу відкриття спадщини пройшло сім років то підстав для задоволення позову немає.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Судові витрати суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Вінницької області, третя особа приватний нотаріус Гайсинського районного нотаріального округу Леба Марина Леонідівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Дамчук О.О.