Справа № 145/1925/24
Провадження № 2/145/220/2025
07.01.25 с-ще Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Штотько А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "Кредитсервіс"звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.12.2021 між ТОВ "Кредитсервіс" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 211202-002, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R71879 (02.12.2021 12:07:07). Відповідно до умов кредитного договору відповідачці було надано кредит у сумі 38000 грн, строком на який надається кредит 730 днів, кількість щомісячних платежів 24, сума щомісячного платежу 4813,33 грн, орієнтована загальна вартість кредиту 115520,26 грн. Відповідно до Умов Кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5 % (сума одноразової комісії складає 2850 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника. На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 35150 грн, із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 7,5 %, що в грошовому еквіваленті 2850 грн.
Позивач свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
Позичальник належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, у зв'язку із чим станом на 15.12.2023 заборгованість за кредитним договором № 211202-002 від 02.12.2021 ОСОБА_1 перед позивачем становить 110673,64 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 37606,32 грн, прострочена заборгованість за комісією - 73067,32 грн.
До цього часу заборгованість не погашена.
Просить стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 211202-002 від 02.12.2021 за період з 02.12.2021 по 15.12.2023 у розмірі 110673,64 грн та понесені судові витрати, а саме 2422,40 грн - суму сплаченого судового збору та 7000 грн - витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.10.2024 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачка ОСОБА_1 про розгляд справи була належним чином повідомлена, ухвала про відкриття провадження була надіслана за її зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Ухвалу суду ОСОБА_1 отримала особисто 03.12.2024, що стверджується розпискою про вручення рекомендованого повідомлення. Відзив до суду не надходив.
Враховуючи те, що Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Судом установлено, що 02.12.2021 між ТОВ "Кредитсервіс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 211202-002 (а.с.19-21), також сторони погодили графік платежів за договором № 211202-002 від 02.12.2021 (а.с.21 зворот-22).
Кредитний договір, графік платежів, паспорт кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронний підпис) - R71879.
Відповідно до умов договору відповідачці було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 38000 грн, строк на який надається кредит - 730 днів, кількість щомісячних платежів - 24, порядок сплати платежів - щомісяця до 2 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом, одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту (утримується при перерахуванні суми кредиту) - 7,5%, сума одноразової комісії - 2850 грн, плата за користування кредитом в середньому за місяць від початкової суми кредиту (довідково) - 8,5 % (3230 грн), орієнтована реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 332,04%, сума щомісячного платежу - 4813,33 грн, орієнтована загальна вартість кредиту - 115520,26 грн, порядок нарахування плати за користування кредитом - нараховується за кожен місяць 2 числа місяця початку відповідного розрахункового періоду користування кредитом.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 35150 грн, із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 7,5 %, що в грошовому еквіваленті становить 2850 грн. Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжною інструкцією № 2643 від 02.12.2021 (а.с. 40).
Відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором № 211202-002 від 02.12.2021, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка станом на 15.12.2023 становить 110673,64 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.41), випискою з особового рахунку за кредитним договором № 211202-002 від 02.12.2021 (а.с.31).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір, умови якого позивачем були виконані. Однак відповідачка свої зобов'язання за договором щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом виконувала неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Доказів, які б спростовували правильність наданого ТОВ "Кредитсервіс" розрахунку, матеріали справи не містять.
Враховуючи, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість розмір якої нею не спростовано. З цих причин з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 110673,64 грн, яка підтверджена розрахунком позивача та з якою погоджується суд.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: договір № 25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 (а.с.43-45), акт № 3 приймання-передачі надання правової допомоги від 04.01.2024 (а.с.49), акт приймання передачі справ для надання правової допомоги від 01.12.2023 (а.с.48), платіжна інструкція № 1567 від 05.01.2024 (а.с.42).
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" суму заборгованості за кредитним договором № 211202-002 від 02 грудня 2021 року за період з 02.12.2021 по 15.12.2023 у розмірі 110673 (сто десять тисяч шістсот сімдесят три) гривні 64 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 07 січня 2025 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс", код ЄДРПОУ 41125531, адреса: м. Київ, вул. Коновальця Євгена, буд. 36-Д, приміщення 65-з.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Іванець В.Д.