Справа № 129/322/23
Провадження № 1-кп/135/85/24
25.11.2024 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
До суду від Гайсинської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у вказаному кримінальному провадженні.
Cудом встановлено, що до початку судового розгляду по суті потерпілий ОСОБА_6 подав цивільний позов до обвинуваченого про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
В судовому засіданні потерпілий підтримав заявлений цивільний позов, який просив розглянути разом з даним кримінальним провадженням.
Заслухавши думку учасників судового засідання, ознайомившись з позовною заявою, суд вважає, що її слід залишити без руху, з таких підстав.
Відповідно до змісту ч.1, 4, 5 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Вимоги до позовної заяви містяться у статті 175 ЦПК України.
Разом з тим, судом встановлено, що позовна заява потерпілого не відповідає всім вимогам ст. 175 ЦПК України.
Так, ч. 4 ст. 175 ЦПК України передбачено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому частиною другою зазначеної статті визначено, що за подання до суду, зокрема, позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В свою чергу за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту поданого цивільного позову, потерпілим ставиться вимога про стягнення лише моральної шкоди. Судовий збір не сплачено.
В судовому засіданні потерпілий пояснив, що ним у цивільному позові пред?явлено вимоги морального характеру, які в подальшому можуть бути збільшені.
Потерпілий подав до суду позовну заяву, відповідно до якої просить суд стягнути з обвинуваченого моральну шкоду. Жодного документа, який би підтверджував наявність у потерпілого пільг щодо сплати судового збору, визначених статтею 5 Закону України «Про судовий збір» до позовної заяви долучено не було.
У позовній заяві потерпілий вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, пунктом 6 частини першої статті 5 зазначеного Закону регламентовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому Законом не передбачене звільнення від сплати судового збору у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже позивачі у категорії справ з вимогою про стягнення моральної шкоди не звільняються від сплати судового збору за позовними вимогами про відшкодування моральної шкоди на підставі п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до положень частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне позовну заяву залишити без руху, надавши потерпілому строк для усунення зазначених недоліків, а саме сплати судового збору чи зазначення підстав для звільнення від його сплати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28, 314-316, 369 КПК України, суд
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування шкоди у даному кримінальному провадженні - залишити без руху.
Запропонувати потерпілому усунути зазначені в даній ухвалі недоліки цивільного позову протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя