Справа № 346/5838/24
Провадження № 11-кп/4808/56/25
Категорія ст.81-1 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
07 січня 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2024 року,-
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення для проходження ним військової служби за контрактом.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2024 року, умовно-достроково звільнити його від відбування покарання для проходження військової служби у військовій частині № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 . Зокрема, звертає увагу суду на те, що він вже відбув 2 роки строку покарання, призначеного йому вироком суду, щиро розкаюється у вчиненому, пройшов службу за контрактом у в/ч № НОМЕР_2 та отримав статус учасника бойових дій.
Під час апеляційного розгляду:
- засуджений ОСОБА_8 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги;
- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, просив ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п.2-1 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_8 засуджений вироком Франківського районного суду м. Львова від 16.06.2024 року, за ч. 3 ст. 408 КК України, до п'яти років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш тяжкого покарання більш суворим за цим вироком та вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.01.2023 року, остаточно ОСОБА_8 , призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. На даний час засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання у ДУ «Коломийська виправна колонія (№ 41)».
Засуджений ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням, в якому, зокрема, висловив бажання проходити військову службу за контрактом.
Оскаржуваною ухвалою суду відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні його клопотання.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтовував тим, що у суду відсутні відомості, що засуджений відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21-5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Крім того, згідно змін, внесених до ч. 2 ст. 286 КПК України у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим. Проте, такої згоди судом не отримано.
Колегія суддів звертає увагу на те, що судовий розгляд здійснюється у відповідності до принципу змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом При цьому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для розгляду провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81-1 КК України під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, передбачене цією статтею, не застосовується до осіб, засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджених за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 цього Кодексу, а також до засуджених службових осіб, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 цього Кодексу займали особливо відповідальне становище.
У разі застосування судом умовно-дострокового звільнення на підставі, визначеній цією статтею, така особа звільняється умовно-достроково від відбування лише основного покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Згідно з ч. 2 ст. 81-1 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом може бути застосовано судом, якщо засуджений виявив бажання проходити військову службу за контрактом та відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21-5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зокрема, положеннями ч. 2 ст. 21-5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що на військову службу за контрактом приймаються особи, звільнені умовно-достроково від відбування покарання на підставі, визначеній ст. 81-1 Кримінального кодексу України, які відповідають таким вимогам проходження військової служби: яким залишилося до досягнення віку, передбаченого ст. 22 цього Закону, не менше трьох років; придатні до військової служби за станом здоров'я; пройшли професійно-психологічний відбір; мають достатній рівень фізичної підготовки для виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті Закону для прийняття на військову службу осіб, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом і розглядаються до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, установи виконання покарань звертаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх розташування.
Крім того, згідно з ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Колегія суддів, погоджується із висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення для проходження ним військової служби, приймаючи до уваги те, що суду не надано відомостей про те, що засуджений відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, а також письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Водночас, за змістом апеляційних доводів засудженого ОСОБА_8 , останній фактично не погоджується з вироком суду першої інстанції, яким його засудженого за дезертирство. При цьому, апеляційні вимоги засудженого носять суперечливий характер, оскільки останній просить про умовно-дострокове звільнення для проходження ним військової служби, посилаючись на невиконання військовою частиною своїх обов'язків щодо надання йому належної медичної допомоги та безпідставність і формальність висновків ВЛК.
Колегія суддів зауважує, що вироком Франківського районного суду м. Львова від 16.06.2024 року, ОСОБА_8 засуджено за ч. 3 ст. 408 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років, вирок набрав законної сили та є обов'язковим до виконання як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив це рішення, і не може переглядатися.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про відмову в умовно-достроковому звільненні для проходження ним військової служби за контрактом - без змін.
Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2024 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення для проходження ним військової служби за контрактом, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5