Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/16756/24
02 січня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42023102070000005 від 06.01.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави,
Старша слідча СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулась до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 42023102070000005 від 06.01.2023 року.
В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102070000005, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у службовому підробленні, тобто у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та у внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого у особливо великих розмірах; заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, у особливо великих розмірах.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи з 17.11.2014 року на посаді начальника Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури КП «Київпастранс» обіймав посаду, пов'язану з організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто на момент вчинення правопорушення здійснював функції службової особи.
Встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 22.06.2021, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, яке належить КП «Київпастранс», шляхом надання актів виконаних робіт, до яких внесено неправдиву інформацію щодо обсягу, вартості фактично виконаних робіт та матеріалів під час виконання будівельних робіт у гуртожитку КП «Київпастранс» (автобусного парку №5 за адресою: вул. Туполєва, 15-Г Святошинського району м. Києва).
Усвідомлюючи те, що вчинити вказаний злочин можливо лише за участі інших осіб, начальник Дирекції, вирішив залучити до протиправної діяльності директора ТОВ «БК «МОНОЛІТ-ПРОЕКТ» ОСОБА_7 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
З метою реалізації спільного злочинного умислу, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, 22.06.2021 між КП «Київпастранс», в особі начальника відокремленого підрозділу Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту ОСОБА_4 та ТОВ «БК «МОНОЛІТ-ПРОЕКТ», в особі директора товариства ОСОБА_7 , укладено договір № 54.21-8 на виконання будівельних робіт по вищевказаному об'єкту на загальну суму 14 777 000, 00 грн.
В подальшому за результатами проведення робіт, передбачених договором, достеменно розуміючи, що роботи виконанні не в повному обсязі, а також завищено обсяг проведених будівельних робіт, директором ТОВ «БК «МОНОЛІТ-ПРОЕКТ» ОСОБА_8 підписано акти про приймання виконаних робіт, зокрема: акт №1/54.21-8 за вересень 2021 року від 16.09.2021, акт №2/54.21-8 за листопад 2021 року від 05.11.2021, акт №3/54.21-8 за листопад 2021 року від 18.11.2021, акт№4/54/21-8 за листопад 2021 від 05.11.2021, акт №5/54.21-8 за грудень 2021 року від 15.12.2021, акт №6/54.21-8 за грудень 2021 від 22 12.2021, до яких внесено завідомо неправдиві відомості про те, що роботи виконані у повному обсязі, згідно кошторисної документації та технічного завдання, відповідно до умов договору №54.21-8 від 22.06.2021, які передано ОСОБА_4 та в подальшому ним підписано.
Під час досудового розслідування встановлено, що проведені роботи за вказаними актами виконаних робіт відповідно до договору №54.21-8 від 22.06.2021, виконано не в повному обсязі, а саме, частково не виконано роботи по оздобленню фасадів з утепленням, влаштуванню оцинкованих парапетів та влаштуванню підлог, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи.
На підставі вказаних актів КП «Київпастранс» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перерахувало на р/р НОМЕР_1 ТОВ «БК «МОНОЛІТ-ПРОЕКТ» грошові кошти у загальній сумі 14 777 000, 00 грн.
Відповідно до висновку експерта № 24-91/СЕЕ від 16.08.2024 встановлено, що вартість виконаних робіт за договором №54/21-8 від 22.06.2021 внаслідок невідповідності обсягам і вартості фактично наданих послуг (виконання робіт) у межах виконання договору підряду завищена на 624 251 грн. 21 коп., без ПДВ.
Крім того, з метою реалізації спільного злочинного умислу, у невстановленому досудовим розслідуванням місці 24.01.2022 між КП «Київпастранс», в особі начальника відокремленого підрозділу Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту ОСОБА_4 та ТОВ «БК «МОНОЛІТ-ПРОЕКТ», в особі директора товариства ОСОБА_7 , укладено договір № 54.22-1 на виконання будівельних робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт гуртожитку АДРЕСА_4 на загальну суму 7 348 476,00 грн.
23.02.2022, однак у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, директором ТОВ «БК «МОНОЛІТ-ПРОЕКТ» ОСОБА_8 складено та підписано акти про приймання виконаних робіт, а саме: акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022, до яких ним внесено завідомо неправдиві відомості, про те, що роботи виконані у повному обсязі, згідно кошторисної документації та технічного завдання, відповідно до умов договору №54.22-1 від 24.01.2022, які передано ОСОБА_4 та в подальшому ним підписано.
Під час досудового розслідування встановлено, що проведені роботи за вказаними актами виконаних робіт відповідно до договору №54.22-1 від 24.01.2022, виконано не в повному обсязі, зокрема частково не виконано роботи по оздобленню фасадів з утепленням, влаштуванню оцинкованих парапетів та влаштуванню підлог, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи.
На підставі вказаних актів КП «Київпастранс» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перерахувало на р/р НОМЕР_1 ТОВ «БК «МОНОЛІТ-ПРОЕКТ» грошові кошти у загальній сумі 7 348 476,00 грн.
Відповідно до висновку експерта № 24-91/СЕЕ від 16.08.2024 встановлено, що вартість виконаних робіт за договором № 54/22-1 від 24.01.2022 внаслідок невідповідності обсягам і вартості фактично наданих послуг (виконання робіт) у межах виконання договору підряду завищена на 1 181 927 грн. 30 коп., без ПДВ.
Таким чином ОСОБА_4 , підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненими за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, однак кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі строком від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Прокурор вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі заподіяної матеріальної шкоди, що становить 1 806 178,51 грн. із покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність застосування відносно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу. Зокрема, на думку сторони обвинувачення, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків або інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому, посилаючись на наявність зазначених вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обґрунтованість підозри.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, посилався на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Зазначив, що підозра, яка була оголошена ОСОБА_4 ґрунтується виключно на висновках експертної установи ТОВ «БМВС-Експерт», яка неодноразово опинялась в скандальній та сумнівній діяльності своїми неоднозначними висновками судових експертів, не має статусу суб'єкта судово-експертної діяльності, що викликає питання щодо легітимності діяльності такої експертної компанії, притягненням експертів через порушення законодавства про експертну діяльність до відповідальності. Дане кримінальне провадження сторона захисту вважає політичним чи процесуальним переслідуванням, посилається на те, що ОСОБА_4 навіть не був допитаний у цьому кримінальному провадженні як свідок, чи як підозрюваний. Звертає увагу на те, що ОСОБА_4 як обвинувачений в іншій кримінальній справі № 761/14389/22 в повному обсязі виконує покладені на нього процесуальні обов'язки. До того ж 31.12.2024 року Шевченківським районним судом міста Києва у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024000120000029 від 19.04.2024 ОСОБА_4 вже обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 23:00 до 06:00 год. з покладенням відповідних процесуальних обов'язків. Крім того, зазначає, що стороною обвинувачення не надано суду будь яких даних щодо фінансового стану ОСОБА_4 , вимагаючи при цьому у суду як запобіжний захід заставу, яка є надмірною та такою, яку він сплатити неспроможний, оскільки офіційно не працює з 2023 року, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника. Також зазначив, що він зацікавлений довести, що невинуватий у вчиненні кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні. Саме тому не збирається переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зазначив, що з 2023 року не працює, оскільки є обвинуваченим/підозрюваним у декількох кримінальних провадженнях, його постійно викликають до органів досудового розслідування та суду, що в свою чергу унеможливлює влаштуватись на офіційну роботу. Зазначив, що за першим же викликом завжди з'являється до слідчого та суду. Така його процесуальна поведінка і в іншому кримінальному провадженні по справі № 761/14289/22, яка розглядається Вищим антикорупційним судом.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України та ч. 1 ст. 182 КПК України застава є одним із видів запобіжних заходів та полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023102070000005, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09.12.2024 року по справі № 758/15532/24 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42023102070000005 від 06.01.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, в межах якого 13.09.2024 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, до п'яти місяців, тобто до 13.02.2025 року
26.12.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 віднесено до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
У судовому засіданні слідчою суддею встановлено, що копію клопотання прокурора та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави, підозрюваний ОСОБА_4 отримав у встановлений ч. 2 ст. 184 КПК України строк.
Слідча суддя перевірила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується наступними доказами:
-рапортом від УСР в м. Києві ДСР НП України;
-протоколами огляду від 20.01.2023;
-висновком експерта №24-68/СЕС від 19.06.2024;
-протоколом огляду гуртожитку АДРЕСА_3
-висновком експерта №24-91/СЕЕ від 16.08.2024;
-договором підряду на виконання робіт №54.21-8 від 22.06.2021;
-договором підряду на виконання робіт №54.22-1 від 24.01.2022;
-відповіддю з AT «СЕНС БАНК» від 12.07.2024;
-відповіддю з AT «Укрексімбанк» від 23.07.2024;
-відповіддю з AT «Міжнародний Інвестиційний Банк» від 15.07.2024;
-відповіддю з AT «Державний ощадний банк України» від 17.07.2024
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 від 18.09.2024;
-повідомленням про підозру ОСОБА_11 від 13.09.2024.
Оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчою суддею з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 48 рішення від 13.11.2007 року у справі «Чеботарь проти Молдови», а також у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Таким чином, оцінюючи наведені прокурором докази обґрунтованості підозри, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, та про причетність ОСОБА_4 до їх вчинення.
Водночас слідча суддя зауважує, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. При цьому, доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, має відбутись за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідча суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_4 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків або інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
Щодо наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Як вже зазначалось вище, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, означеною у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» («Ilijkov v. Bulgaria»), заява № 33977/96 від 26.07.2001 року, §80, зокрема суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений; також у рішенні по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, визначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
З врахуванням викладеного, на думку слідчої судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Враховуючи викладене, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання його вини, може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тобто існує реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, слідча суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Цей незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою.
Отже, при встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слідча суддя враховує те, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
Водночас вказує на те, що підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб, а тому, останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на інших підозрюваних, що матиме негативний плив на подальший перебіг досудового розслідування.
Щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи існування цього ризику, сторона обвинувачення покликалась на те, що органом досудового розслідування не отримано повного переліку документів, що мають суттєве значення для кримінального провадження та можуть бути в подальшому використані як докази, зокрема вживаються заходи спрямовані на отримання інформації щодо укладення та виконання договорів № 54.22- 1та № 54.21-8 на виконання будівельних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт гуртожитку АДРЕСА_4.
Разом з тим, слідчою суддею у судовому засіданні встановлено, що вищевказана інформація вже отримана в ході досудового розслідування даного кримінального провадження та є основним доказом підозри ОСОБА_4 у вчиненні ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
Відтак, слідча суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування вказаний ризик стороною обвинувачення не підтверджений.
Також, в обґрунтування розміру застави прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, яким заподіяно матеріальну шкоду територіальній громаді м. Києва в особі КП «Київпастранс», що становить 1 806 178,51 грн.
Разом з тим, слідча суддя не встановила обставин, які б свідчили про те, що в даному випадку має місце виключний випадок і є необхідність призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також, що підозрюваний не виконає покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідча суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 , який є громадянином України, із вищою освітою, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
При цьому, слідчою суддею також взято до уваги доводи сторони захисту про те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31.12.2024 року по справі № 761/48032/24 відносно ОСОБА_4 вже застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби та покладено процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали визначено в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.02.2025 року.
Отже, стороною обвинувачення доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
Разом з тим, встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави обставини свідчать про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, слідча суддя приходить до переконання, що на даному етапі досудового розслідування об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаним ризикам є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Відповідно до ст. 205 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Оскільки слідчою суддею відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, то в силу положень п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 176-179, 182, 193 - 194, 309 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42023102070000005 від 06.01.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 13.02.2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого слідчого, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідча суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1