Вирок від 07.01.2025 по справі 756/14096/18

07.01.2025 Справа № 756/14096/18

Унікальний № 756/14096/18

Провадження № 1-кп/756/177/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

прокурорів: ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

захисників: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

ОСОБА_20 ,

ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,

ОСОБА_23 ,

ОСОБА_24 ,

ОСОБА_25 ,

потерпілих: ОСОБА_26 ,

ОСОБА_27

представника потерпілих: ОСОБА_28 ,

ОСОБА_29 ,

розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження стосовно:

ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

яка обвинувачується прокурором у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ст. 340, ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст.340, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 376-1 КК України (у редакції від 05.06.2009 року), а потерпілими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 376-1 (у редакції від 05.06.2009 року) КК України,

ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого суддею Обухівського районного суду Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

який обвинувачується прокурором у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України, а потерпілими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно зміненого 26.01.2021 прокурором ОСОБА_17 обвинувального акту, обвинувачення по якому під час судового розгляду підтримували потерпілі, ОСОБА_32 обвинувачується у наступному:

Указом Президента України від 13.11.2008 № 1037/2008 ОСОБА_33 призначено на посаду судді Печерського районного суду м. Києва.

У подальшому Указом Президента України від 11.01.2012 № 7/2012 суддю Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_33 у межах п'ятирічного строку переведено на посаду судді Обухівського районного суду Київської області.

Рішенням Вищої ради юстиції України від 07.02.2012 № 137/0/15-12 суддю Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_33 призначено на посаду голови вказаного суду строком на п'ять років.

Постановою Верховної Ради України від 05.09.2013 № 446-VII ОСОБА_33 обрано безстроково суддею Обухівського районного суду Київської області.

Згідно з присягою судді, проголошеною ОСОБА_34 11.12.2008, вона зобов'язалась чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивною та справедливою.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано захист прав і свобод судом.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-VI) (далі - Закон), судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Згідно із ст. 21 Закону місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом (ст. 23 Закону).

Відповідно до ст. 47 Закону суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому верховенством права.

Права судді, пов'язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами. Суддя зобов'язаний додержуватися присяги судді. Суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді тощо (ст. 54 Закону).

У ст. 55 зазначеного Закону визначено, що суддя урочисто присягає об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 24 Закону голова місцевого суду серед іншого визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду, контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства, видає на підставі акту про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ, забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду, контролює ведення в суді судової статистики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства, забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду, вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів. Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження (ч. 2 ст. 24 вищезазначеного Закону).

Таким чином, ОСОБА_32 , обіймаючи посаду голови Обухівського районного суду Київської області, постійно була наділена повноваженнями від імені держави здійснювати правосуддя та суворо дотримуватись вимог чинного законодавства України і згідно зі ст. 18 КК України виконувала функції представника судової влади, тобто була службовою особою.

Водночас ОСОБА_32 , будучи професійним суддею, яка відповідно до Закону наділена повноваженнями здійснювати правосуддя, дотримуючись при цьому норм Конституції України та інших нормативно-правових актів, грубо порушуючи норми процесуального і матеріального права та присягу судді, вчинила умисні злочини за таких обставин.

Так, на знак протесту проти жорстких дій влади та висловлення незгоди з діями та рішеннями органів державної влади (Кабінету Міністрів України, Президента України), місцевого самоврядування, окремих службових осіб і організацій 29.12.2013 громадяни України організували та провели демонстрації шляхом організації колони транспортних засобів, яка рухалася від вул. Хрещатик м. Києва до резиденції «Межигір'я», що розташована в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Того самого дня, після закінчення акцій протесту та демонстрації біля резиденції «Межигір'я» у с. Нові Петрівці, учасники Автомайдану на власних транспортних засобах з метою проведення мітингу та демонстрації здійснили автопохід до місць проживання високопосадовців держави.

У відповідь на зазначені дії в кінці грудня 2013 року (не пізніше 29.12.2013, більш точний час слідством не з'ясовано), невстановлені вищі посадові особи держави з керівництвом УДАІ МВС України розробили злочинний план, спрямований на протидію організації та проведенню мітингів та демонстрацій, які здійснювалися шляхом руху транспортних засобів в колонах.

Відповідно до вказаного плану, починаючи з 29.12.2013 інспектори територіальних підрозділів УДАІ МВС України в м. Києві повинні скласти завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт про нібито невиконання певним учасником такого руху вимог працівника міліції щодо зупинки транспортного засобу.

Після чого такі рапорти спрямовувалися до відповідного місцевого відділу ДАІ за місцем реєстрації транспортного засобу, де уповноваженими службовими особами повинні бути складені протоколи про начебто вчинення учасниками Автомайдану та інших учасників протесту адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП (невиконання на вимогу працівника міліції зупинки автомобіля) та направлятися на розгляд до районних судів м. Києва та Київської області для винесення постанови про притягнення осіб до адміністративної відповідальності та позбавлення права керувати транспортним засобом на максимальний строк, тим самим незаконно перешкодити організації та проведенню мітингів і демонстрацій, зокрема автопробігу.

У свою чергу з указаною метою та на виконання зазначеного злочинного плану у період з 29.12.2013 по 06.01.2014 (точний час досудовим розслідуванням не з'ясовано) від не встановленої слідством особи з Адміністрації Президента України у невстановлений спосіб голові Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_35 надана вказівка організувати та забезпечити невідкладний розгляд матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-2 КУпАП та обрання стосовно осіб (мітингувальників) максимального можливого виду та розміру стягнення, передбаченого вказаною статтею, - позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців.

У зазначений період ОСОБА_32 , обіймаючи посаду голови Обухівського районного суду Київської області, будучи службовою особою, вирішила вчинити умисні дії, спрямовані на незаконне перешкоджання організації та проведенню мітингів і демонстрацій, а також на втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, залучивши до таких дій суддів та працівників Обухівського районного суду Київської області.

У подальшому, 07.01.2014, до Обухівського районного суду Київської області з відділу ДАІ Обухівського РВ УМВС України в Київській області надійшли матеріали справи стосовно ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, які 08.01.2014 о 9 год 17 хв зареєстровані за вхідним номером 42/14вх.

Далі ОСОБА_36 , використовуючи свої службові повноваження, пов'язані із зайняттям нею посади голови Обухівського районного суду Київської області, надала усну вказівку заступнику керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_37 , яка, будучи службовою особою, мала право доступу до автоматизованої системи документообігу суду, за допомогою зазначеної системи виконати невідкладний автоматизований розподіл вказаної справи та передати їх до розгляду.

Матеріали про притягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-2 КУпАП, після автоматизованого розподілу 08.01.2014 передано судді ОСОБА_35 (присвоєно № 372/41/14-п (3-35/14) та розгляд справи призначено на 10.01.2014.

При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення від 04.01.2014 серії АГ2 № 124921 зазначено, що ОСОБА_27 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , 29.12.2013 о 12 год 30 хв на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч не виконав вимоги співробітника дорожньо-патрульної служби про зупинку, яка надавалася за допомогою жезла та свистка. Обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджені лише рапортом старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_38 від 30.12.2013.

У свою чергу до початку судового засідання 10.01.2014, ОСОБА_27 до суду подані письмові пояснення про відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення і заявлено письмове клопотання про допит свідків ОСОБА_39 й ОСОБА_40 , які можуть підтвердити його пояснення та невинуватість. Явка ОСОБА_41 була організована ОСОБА_27 до Обухівського районного суду Київської області безпосередньо на момент судового засідання.

Крім того, вже 10.01.2014 під час судового засідання ОСОБА_27 пояснив, що дійсно 29.12.2013 після 14 год 00 хв він брав участь у акції - автопоході до резиденції «Межигір'я» Президента України ОСОБА_42 , яка розташована в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, проте заперечив факт спроби зупинки працівниками ДАІ його автомобіля в час і місці, зазначених у протоколі. Крім цього, ОСОБА_27 наголосив на наявності свідків ОСОБА_41 та ОСОБА_43 , які можуть підтвердити його пояснення, у зв'язку з чим він подав відповідне письмове клопотання.

Незважаючи на відсутність доказів про вчинення ОСОБА_27 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та свідомо не бажаючи всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини правопорушення, суддя ОСОБА_32 безпідставно відмовила в задоволенні клопотання ОСОБА_27 про допит свідків ОСОБА_41 та ОСОБА_43 , хоча мала для цього всі можливості, мотивуючи це тим, що вказані особи не зазначені безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення як учасники дорожнього руху або свідки. Крім того, суддя ОСОБА_32 свідомо не взяла до уваги той факт, що протокол про адміністративне правопорушення складено через п'ять діб після нібито вчинення самого правопорушення на підставі рапорту про виявлення правопорушення, який серед іншого складений з порушенням та без виконання вимог наказу МВС України від 27.03.2009 №111 в частині обов'язку інспектора дорожньо-патрульної служби переслідувати правопорушника, який не виконав вимогу про зупинку, та оповістити оперативного чергового з метою організації зупинки правопорушника.

Після цього ОСОБА_32 , будучи службовою особою, діючи умисно, свавільно зловживаючи повноваженнями судді, переслідуючи нелегітимні цілі, прикриваючись вимогами закону, за відсутності доказів та обставин, що обтяжують відповідальність особи, попри вимоги ст. ст. 245, 247, 251-252, 280, 284 КУпАП, 10.01.2014 в післяобідній час, перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області, розташованого за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська область, ухвалила постанову у судовій справі № 372/41/14-п (3-35/14) про визнання ОСОБА_27 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та незаконно призначила найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статі, а саме позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців, тобто вчинила незаконне перешкоджання організації та проведенню мітингів і демонстрацій.

У подальшому за результатами апеляційного оскарження постановою апеляційного суду Київської області від 17.03.2014 постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 10.01.2014 стосовно ОСОБА_27 скасовано, а провадження у справі закрито.

Крім того, ОСОБА_32 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне перешкоджання організації та проведенню мітингів і демонстрацій, використовуючи свої фактичні можливості, що випливають із авторитету займаної нею посади голови суду, не пізніше 16.01.2014 у денний час доби (точного часу не встановлено), перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 20, вступила в попередню змову із службовою особою - суддею Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_44 щодо незаконного перешкоджання організації та проведенню мітингів і демонстрацій, шляхом притягнення осіб (мітингувальників) до адміністративного відповідальності, передбаченої ст. 122-2 КУпАП, та призначення їм покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців, тобто ОСОБА_32 та ОСОБА_45 до початку скоєння злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Так, ОСОБА_32 відповідно до відведеної ролі у вчиненні кримінального правопорушення, використовуючи службові повноваження, пов'язані з її колом прав і обов'язків у зв'язку із зайняттям нею адміністративної посади в суді мала забезпечити відсутність будь-яких негативних наслідків, у тому числі притягнення ОСОБА_46 до юридичної відповідальності за незаконне перешкоджання організації та проведенню мітингів і демонстрацій, а також унеможливлення доведення його причетності до таких дій.

У свою чергу ОСОБА_45 , будучи службовою особою, відповідно до відведеної ролі у вчиненні кримінального правопорушення, повинен винести постанову про притягнення особи, яка брала учать у мітингах і демонстраціях, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та незаконно призначити найбільш суворий вид адміністративного стягнення та максимальний розмір, передбачений санкцією вказаної статті, а саме позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців. Потім (після 16.01.2014) стало відомо, що зазначене рішення він повинен ухвалити у судовій справі № 372/333/14-п (3-108/14) стосовно ОСОБА_26 .

При цьому ОСОБА_45 був обізнаним про те, що у листопаді 2013 року Президентом України ОСОБА_47 прийнято рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, у результаті чого Кабінетом Міністрів України 21.11.2013 прийнято рішення про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Після цього, починаючи з 22.11.2013, на майдані Незалежності в місті Києві та в цілому в країні розпочалися безстрокові демонстрації громадян (Євромайдан) на підтримку європейського вектору зовнішньої політики України. Використовуючи гарантоване Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України право на мирні збори та на знак протесту проти жорстких дій влади та висловлення незгоди з діями та рішеннями органів державної влади (Кабінету Міністрів України, Президента України), місцевого самоврядування, окремих службових осіб і організацій 29.12.2013 громадяни України організували та провели демонстрації, шляхом створення колони транспортних засобів та їх руху в колоні по дорозі для автомобілів від вул. Хрещатику у м. Києві до резиденції «Межигір'я», яка розташована в с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл.

У свою чергу, розглядаючи справу 21.01.2014, суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_45 встановив, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 16.01.2014 серії АГ2 № 1248851 зазначено, що ОСОБА_48 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «Шкода» модель «Фабія», д.н.з. НОМЕР_2 , 29.12.2013 о 12 год 40 хв на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч не виконав вимоги співробітника дорожньо-патрульної служби про зупинку, яка надавалася за допомогою жезла та свистка. Обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджені рапортом інспектора ДПС взводу № З РДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_49 від 30.12.2013.

Разом з цим під час судового засідання з розгляду вказаного адміністративного матеріалу, що відбувалося 21.01.2014, ОСОБА_26 надав пояснення, що він справді 29.12.2013 близько 14 год 30 хв у власних справах здійснював рух по трасі Київ - Овруч в напрямку села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. У той час відбувалась мирна акція біля резиденції «Межигір'я» Президента України ОСОБА_42 , яка розташована також в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, проте участі в ній він не брав, але певний час рухався з учасниками акції в одному напрямку. Жодної вимоги щодо зупинки автомобіля працівниками державтоінспекції чи будь-ким іншим йому не надавалось. Крім того, ОСОБА_26 повідомив суд про наявність відеодоказів того, що у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, а саме 29.12.2013 близько 12 год 40 хв він перебував у м. Києві в супермаркеті ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева, 1-В та на АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт», розташованій за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 25, а тому не міг бути на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч. Про витребування вказаних відеозаписів ОСОБА_26 заявив усне клопотання в ході судового зсідання.

Незважаючи на відсутність доказів про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, свідомо не бажаючи всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи, суддя ОСОБА_45 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_50 , безпідставно відмовив у витребуванні заявлених ОСОБА_26 відеозаписів, хоча мав для цього час, повноваження та можливість.

Крім того, суддею ОСОБА_44 свідомо не взято до уваги той факт, що протокол про адміністративне правопорушення складено через сімнадцять діб після нібито вчинення самого правопорушення на підставі рапорту про виявлення правопорушення, який також складався в порушення наказу МВС України від 27.03.2009 № 111 в частині обов'язку інспектора дорожньо-патрульної служби переслідувати правопорушника, який не виконав вимогу про зупинку, та оповістити оперативного чергового з метою організації зупинки правопорушника.

Таким чином, не з'ясувавши обставин, що підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вченні тощо, суддя ОСОБА_45 , будучи службовою особою, свідомо ігноруючи вимоги ст. 280 КУпАП, не бажаючи повно, всебічно й об'єктивно з'ясовувати ці обставини, переслідуючи нелегітимні цілі, спрямовані на незаконне перешкоджання проведенню мітингів і демонстрацій та своїм твердженням в постанові про притягнення до відповідальності ОСОБА_26 про те, що «будь- яких інших доказів, які б спростовували дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було», переклав обов'язок доведення вини особи з державного органу, уповноваженого складати протоколи про адміністративні правопорушення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушив принцип презумпції невинуватості особи та вимоги ст. 61 Конституції України.

Після цього ОСОБА_45 , будучи службовою особою, діючи умисно, свавільно зловживаючи повноваженнями судді, переслідуючи нелегітимні цілі, прикриваючись вимогами закону, за відсутності доказів та обставин, що обтяжують відповідальність особи, порушуючи вимоги ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, 10.01.2014 в післяобідній час, перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області, розташованого за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., будучи впевненим, що ОСОБА_26 приймав участь у демонстраціях, ухвалив постанову в судовій справі № 372/333/14-п (3-108/14) про визнання ОСОБА_26 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та незаконно призначив найбільш суворий вид та розмір адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статі, а саме позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців, тим самим вчинив незаконне перешкоджання організації та проведенню мітингів і демонстрацій.

У подальшому за результатами апеляційного оскарження постановою апеляційного суду Київської області від 24.02.2014 постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 21.01.2014 стосовно ОСОБА_26 скасовано, а провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У свою чергу, ОСОБА_32 , будучи службовою особою, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою із ОСОБА_44 , виконуючи відведену роль у вчиненні кримінальному правопорушенні, не раніше 11.03.2014 (точного часу не встановлено), за не встановлених обставин, створила умови та сприяла втраті матеріалів № 372/41/14-п стосовно ОСОБА_27 та матеріалів № 372/333/14 стосовно ОСОБА_26 після їх отримання в Апеляційному суді Київської області, таким чином вчинивши активні дії, направленні на приховування незаконних дій групи осіб та уникнення їх притягнення до юридичної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні за вказаних вище обставин у незаконному перешкоджанні організації та проведенні мітингів і демонстрацій, вчинене службовою особою за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України.

Крім цього, 16.01.2014 в день (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) до Обухівського районного суду Київської області з відділу ДА1 Обухівського РВ УМВС України в Київській області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.

Після чого ОСОБА_36 , будучи службовою особою, продовжуючи свою незаконну діяльність та використовуючи свої фактичні можливості, що випливають із авторитету займаної нею посади голови суду, діючи з прямим умислом, 16.01.2014 у період з 8 год 00 хв до 11 год 18 хв перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області, розташованого за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., вступила в попередню змову із службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи документообігу суду - заступником керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_52 - щодо втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, шляхом виключення у суддів Обухівського районного суду Київської області спеціалізації щодо розгляду матеріалів про невиконання водіями вимог про зупинку та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 122-2 КУпАП) і здійснення незаконного автоматизованого розподілу справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_26 за ст. 122-2 КУпАП судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_53 , тобто ОСОБА_32 та ОСОБА_54 до початку вчинення злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Так, ОСОБА_32 відповідно до відведеної ролі у вчиненні кримінального правопорушення, використовуючи службові повноваження, пов'язані з її правами і обов'язками у зв'язку із зайняттям нею адміністративної посади, повинна була забезпечити відсутність будь-яких негативних наслідків, у тому числі притягнення ОСОБА_54 до юридичної відповідальності за результатами втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду та унеможливлення доведенням причетності до таких дій.

У свою чергу ОСОБА_54 , розуміючи, що вона будучи службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи документообігу суду, діючи умисно, в особистих інтересах, проявляючи таким чином свою лояльність до керівництва суду, достовірно знаючи, що відповідно до ст. 18 закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п.п. 3.1.2 - 3.1.5 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у судах загальної юрисдикції впроваджується та діє спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ, яка визначається рішенням зборів суддів відповідного суду, та, зокрема, про те, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються виключно всіма суддями Обухівського районного суду Київської області, що у період з 16.01.2014 по 17.01.2014 загальні збори суддів Обухівського районного суду Київської області не проводилися та їх спеціалізація щодо розгляду матеріалів не змінювалась, за відсутності будь-яких розпоряджень, нормативних актів чи інших документів, що давали на це право, повинна особисто втрутитись в роботу автоматизованої системи документообігу Обухівського районного суду Київської області шляхом виключення у суддів Обухівського районного суду Київської області спеціалізації щодо розгляду матеріалів про невиконання водіями вимог про зупинку та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 122-2 КУпАП) та здійснення незаконного автоматизованого розподілу справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_26 за ст. 122-2 КУпАП судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_55 .

При цьому, ОСОБА_54 , достовірно знала, що розподіл матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_26 за ст. 122-2 КУпАП можливий на суддів Обухівського районного суду Київської області, зокрема ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 і ОСОБА_62 , які відповідно до протоколу зборів суддів вказаного суду від 28.12.2010 були уповноважені на розгляд адміністративних справ (справ про адміністративне правопорушення) цієї категорії та інформація про це внесена до автоматизованої системи документообігу суду.

Водночас з метою реалізації спільного злочинного наміру, спрямованому на втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, ОСОБА_54 , будучи службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи документообігу суду, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою із ОСОБА_34 , відповідно до відведеної ролі у вчиненні кримінального правопорушення, в особистих інтересах, проявляючи цим свою лояльність до керівництва суду, 16.01.2014 перебуваючи на своєму робочому місці (у приймальні голови Обухівського районного суду Київської області) за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., з комп'ютера під власними логіном «ОСОБА_154» та паролем увійшла до автоматизованої системи документообігу Обухівського районного суду Київської області, у якій, виконуючи умови злочинної змови із ОСОБА_34 щодо визначення для розгляду справи стосовно ОСОБА_26 конкретного судді ОСОБА_63 , за відсутності будь-яких розпоряджень, нормативних актів чи інших документів, що давали на це право, виключила у суддів Обухівського районного суду ОСОБА_56 (о 13 год 40 хв), ОСОБА_64 (о 11 год 18 хв), ОСОБА_60 (о 13 год 29 хв), ОСОБА_65 (о 13 год 29 хв), ОСОБА_57 (о 13 год 30 хв) та ОСОБА_61 (о 13 год 30 хв) спеціалізацію щодо розгляду матеріалів про невиконання водіями вимог про зупинку та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 122-2 КУпАП).

Крім того, ОСОБА_54 у вказаному місці та спосіб, вчиняючи незаконні дії з інформацією в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області, за відсутності будь-яких розпоряджень, нормативних актів чи інших документів, що давали на це право, з метою створення вигляду законності її дій щодо подальшого автоматизованого розподілу справи стосовно ОСОБА_26 за ст. 122-2 КУпАП з вказаної категорії справ 16.01.2014 о 11 год 18 хв в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області виключила суддю ОСОБА_45 , а потім цього ж дня о 13 год 30 хв його поновила та через 19 хв знову виключила.

У подальшому заступник керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_54 , будучи службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи документообігу суду, перебуваючи на своєму робочому місці (у приймальні голови Обухівського районного суду Київської області) за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., з комп'ютера під власними логіном «ОСОБА_154» та паролем увійшла до автоматизованої системи документообігу Обухівського районного суду Київської області, у якій, продовжуючи виконуючи умови попередньої змови із ОСОБА_34 , 17.01.2014 о 12 год 16 хв в категорію справ «Невиконання водіями вимог про зупинку та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 122-2 КУпАП)» включила (поставила відмітку) суддю ОСОБА_45 та цього ж дня о 12 год 22 хв здійснила автоматизований розподіл справи стосовно ОСОБА_26 про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП на суддя ОСОБА_62 , присвоївши їм № 372/333/14-п (3-108/14), тим самим діючи за попередньою змовою групою осіб вчинила умисне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.

Надалі, 17.01.2014 в період з 12 год 23 хв до 12 год 25 хв, з метою приховування вчинених злочинних дій, пов'язаних із втручанням в автоматизовану систему документообігу Обухівського районного суду Київської області, ОСОБА_54 відновила суддям Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_66 , ОСОБА_64 , ОСОБА_60 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 та ОСОБА_69 спеціалізацію щодо розгляду матеріалів про невиконання водіями вимог про зупинку та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

У свою чергу, ОСОБА_36 , будучи службовою особою, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою із ОСОБА_52 , виконуючи відведену роль у вчиненні кримінального правопорушення, не раніше 11.03.2014 (точного часу не встановлено), за не встановлених обставин, створила умови та сприяла траті матеріалів № 372/333/14 стосовно ОСОБА_26 після їх отримання в Апеляційному суді Київської області, таким чином вчинивши активні дії, направлені на приховування незаконних дій групи осіб та уникнення їх притягнення до юридичної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України (у редакції згідно із Законом № 1475-VI від 05.06.2009).

Згідно зміненого 26.01.2021 прокурором ОСОБА_17 обвинувального акту, обвинувачення по якому підтримували потерпілі, ОСОБА_45 обвинувачується у наступному:

Указом Президента України від 10.02.2012 № 83/2012 ОСОБА_62 призначено на посаду судді Обухівського районного суду Київської області.

Згідно з присягою судді, проголошеною ОСОБА_44 14.02.2012, він зобов'язувався чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним та справедливим.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано захист прав і свобод судом.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

За ст. 1 Закону, судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Згідно із ст. 21 Закону місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

У ст. 55 Закону визначено, що суддя урочисто присягає об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Таким чином, ОСОБА_45 , обіймаючи посаду судді Обухівського районного суду Київської області, постійно був наділений повноваженнями від імені держави здійснювати правосуддя та суворо дотримуватись вимог чинного законодавства України і згідно зі ст. 18 КК України виконував функції представника судової влади, тобто був службовою особою.

Водночас ОСОБА_45 , будучи професійним суддею, який відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наділений повноваженнями здійснювати правосуддя, дотримуючись при цьому норм Конституції України та інших нормативно-правових актів, грубо порушуючи норми процесуального і матеріального права та присягу судді, свавільно зловживаючи своїми повноваженнями вчинив злочин за таких обставин.

Так, на знак протесту проти жорстких дій влади та висловлення незгоди з діями та рішеннями органів державної влади (Кабінету Міністрів України, Президента України), місцевого самоврядування, окремих службових осіб і організацій 29.12.2013 громадяни України організували та провели демонстрації, шляхом організації колони транспортних засобів та їх руху в колоні по дорозі для автомобілів від вул. Хрещатик м. Києва до резиденції «Межигір'я», яка розташована в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Того самого дня, після закінчення акцій протесту та демонстрації біля резиденції «Межигір'я» у с. Нові Петрівці, учасники «Автомайдану» на власних транспортних засобах з метою проведення мітингу та демонстрації здійснили автопохід до місць проживання високопосадовців держави.

У відповідь на зазначені дії в кінці грудня 2013 року (не пізніше 29.12.2013, більш точний час слідством не встановлено), невстановлені вищі посадові особи держави з керівництвом УДАІ МВС України розробили злочинний план, спрямований на протидію організації та проведення мітингів та демонстрацій, які проводились шляхом руху транспортних засобів в колонах.

Після чого, такі рапорти спрямовувалися до відповідного місцевого відділу ДАІ за місцем реєстрації транспортного засобу, де уповноваженими службовими особами повинні бути складені протоколи про начебто вчинення учасником «Автомайдану» та іншими учасниками акцій протесту адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП (невиконання на вимогу працівника міліції зупинки автомобіля) та направлятися на розгляд до районних судів м. Києва та Київської області для винесення постанови про притягнення осіб до адміністративної відповідальності та позбавлення права керувати транспортним засобом на максимальний строк, тим самим незаконно перешкодити в організації та проведенні мітингів і демонстрацій, шляхом автопробігу.

У свою чергу, з вказаною метою та на виконання зазначеного злочинного плану у період з 29 грудня 2013 року по 06 січня 2014 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) від невстановленої слідством особи з Адміністрації Президента України у невстановлений спосіб голові Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_35 надана вказівка організувати та забезпечити невідкладний розгляд матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-2 КУпАП та обрання стосовно осіб (мітингувальників) максимального можливого виду та розміру стягнення, передбаченого вказаною статтею - позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців.

В зазначений період ОСОБА_36 , обіймаючи посаду голови Обухівського районного суду Київської області, будучи службовою особою, вирішила вчинити умисні дії, спрямовані на незаконне перешкоджання організації та проведенню мітингів і демонстрацій, залучивши до таких дій суддів Обухівського районного суду Київської області.

ОСОБА_32 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне перешкоджання організації та проведенню мітингів і демонстрацій, використовуючи свої фактичні можливості, що випливають із авторитету займаної нею посади голови суду, не пізніше 16.01.2014 у денний час доби (точного часу не встановлено), перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 20, вступила в попередню змову із службовою особою - суддею Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_44 щодо незаконного перешкоджання організації та проведенню мітингів і демонстрацій, шляхом притягнення осіб (мітингувальників) до адміністративного відповідальності, передбаченої ст. 122-2 КУпАП, та призначення їм покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців, тобто ОСОБА_32 та ОСОБА_45 до початку скоєння злочину, домовилися про спільне його вчинення.

При цьому ОСОБА_45 був обізнаним про те, що у листопаді 2013 року Президентом України ОСОБА_47 прийнято рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, у результаті чого Кабінетом Міністрів України 21.11.2013 прийнято рішення про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Після цього, починаючи з 22.11.2013, на майдані Незалежності в місті Києві та в цілому в країні розпочалися безстрокові демонстрації громадян (Євромайдан) на підтримку європейського вектору зовнішньої політики України. Використовуючи гарантоване Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України право на мирні збори. Та на знак протесту проти жорстких дій влади та висловлення незгоди з діями та рішеннями органів державної влади (Кабінету Міністрів України, Президента України), місцевого самоврядування, окремих службових осіб і організацій 29.12.2013 громадяни України організували та провели демонстрації, шляхом створення колони транспортних засобів та їх руху в колоні по дорозі для автомобілів від вул. Хрещатику у м. Києві до резиденції «Межигір'я», яка розташована в с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл.

У свою чергу, розглядаючи справу 21.01.2014, суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_45 встановив, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 16.01.2014 серії АГ2 № 1248851 зазначено, що ОСОБА_26 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «Шкода» модель «Фабія», д.н.з. НОМЕР_3 , 29.12.2013 о 12 год 40 хв на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч не виконав вимоги співробітника дорожньо-патрульної служби про зупинку, яка надавалася за допомогою жезла та свистка. Обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджені рапортом інспектора ДПС взводу № З РДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_49 від 30.12.2013.

Разом з цим під час судового засідання з розгляду вказаного адміністративного матеріалу, що відбувалося 21.01.2014, ОСОБА_26 надав пояснення, що він справді 29.12.2013 близько 14 год 30 хв. у власних справах здійснював рух по трасі Київ - Овруч в напрямку села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. У той час відбувалась мирна акція біля резиденції «Межигір'я» Президента України ОСОБА_42 , яка розташована також в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, проте участі в ній він не брав, але певний час рухався з учасниками акції в одному напрямку. Жодної вимоги щодо зупинки автомобіля працівниками державтоінспекції чи будь-ким іншим йому не надавалось. Крім того, ОСОБА_26 повідомив суд про наявність відеодоказів того, що у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, а саме близько 12 год 40 хв він перебував у м. Києві в супермаркеті ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева, 1-В та на АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт», розташованій за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 25, а тому не міг бути на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч. Про витребування вказаних відеозаписів ОСОБА_26 заявив усне клопотання в ході судового зсідання.

Незважаючи на відсутність доказів про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, свідомо не бажаючи всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи, суддя ОСОБА_45 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_34 , безпідставно відмовив у витребуванні заявлених ОСОБА_26 відеозаписів, хоча мав для цього час, повноваження та можливість.

Крім того, суддею ОСОБА_44 свідомо не взято до уваги той факт, що протокол про адміністративне правопорушення складено через сімнадцять діб після нібито вчинення самого правопорушення на підставі рапорту про виявлення правопорушення, який також складався в порушення наказу МВС України від 27.03.2009 № 111 в частині обов'язку інспектора дорожньо- патрульної служби переслідувати правопорушника, який не виконав вимогу про зупинку, та оповістити оперативного чергового з метою організації зупинки правопорушника.

Таким чином, не з'ясувавши обставин, що підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вченні тощо, суддя ОСОБА_45 , будучи службовою особою, свідомо ігноруючи вимоги ст. 280 КУпАП, не бажаючи повно, всебічно й об'єктивно з'ясовувати ці обставини, переслідуючи нелегітимні цілі, спрямовані на незаконне перешкоджання проведенню мітингів і демонстрацій та своїм твердженням в постанові про притягнення до відповідальності ОСОБА_26 про те, що «будь-яких інших доказів, які б спростовували дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було», переклав обов'язок доведення вини особи з державного органу, уповноваженого складати протоколи про адміністративні правопорушення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушив принцип презумпції невинуватості особи та вимоги ст. 61 Конституції України.

У свою чергу, ОСОБА_36 , будучи службовою особою, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою із ОСОБА_44 , виконуючи відведену роль у вчиненні кримінального правопорушення, не раніше 11.03.2014 (точного часу не встановлено), за не встановлених обставин, створила умови та сприяла втраті матеріалів № 372/333/14 стосовно ОСОБА_26 після їх отримання в Апеляційному суді Київської області, таким чином вчинивши активні дії, направленні на приховування незаконних дій групи осіб та уникнення їх притягнення до юридичної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_70 обвинувачується у вчиненні за вказаних вище обставин у незаконному перешкоджанні організації проведенню мітингів і демонстрацій, вчинене службовою особою за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України.

17.06.2022 прокурором ОСОБА_17 змінено обвинувачення.

Згідно зміненого обвинувального акту, обвинувачення по якому підтримує прокурор, ОСОБА_32 обвинувачується у наступному:

Так, Указом Президента України від 13.11.2008 № 1037/2008 ОСОБА_33 призначено на посаду судді Печерського районного суду міста Києва, 11.12.2008 ОСОБА_32 прийняла присягу судді, відповідно до якої зобов'язалась чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивною та справедливою.

Далі, Указом Президента України від 11.01.2012 № 7/2012 суддю Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_33 у межах п'ятирічного строку переведено на посаду судді Обухівського районного суду Київської області.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 05.09.2013 № 446-УІІ ОСОБА_33 обрано безстроково на посаду судді Обухівського районного суду Київської області.

Згідно з наказом голови Обухівського районного суду Київської області від 09.02.2012 ОСОБА_35 надано повний доступ до автоматизованої системи документообігу Обухівського районного суду Київської області.

За ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-УІ (далі - Закон), судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції

Статтею 21 Закону визначено, що місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Таким чином, ОСОБА_32 , будучи суддею Обухівського районного суду Київської області та обіймаючи адміністративну посаду - голови вказаного суду, відповідно до ст. 18 КК України була службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника судової влади та мала право доступу до автоматизованої системи документообігу суду.

Водночас ОСОБА_36 , будучи професійним суддею, який відповідно до Закону наділений повноваженнями здійснювати правосуддя, дотримуючись при цьому норм Конституції України та інших нормативно-правових актів, умисно порушуючи норми процесуального права та присягу судді, вчинила умисні злочини за таких обставин.

У зв'язку з подіями в соціально-політичному житті держави, пов'язаними з рішенням Кабінету Міністрів України про зупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, починаючи з 21.11.2013 на Майдані Незалежності у м. Києві розпочалися безстрокові масові акції протесту у формі зборів (віче), мітингів, вуличних походів і демонстрацій на підтримку європейського вектору зовнішньої політики України, проти корупції та свавілля органів державної влади та місцевого самоврядування.

У різні дати, у період з 21.11.2013 по 21.02.2014, подібні акції протесту відбулися майже у всіх інших великих містах України, у тому числі м. Донецьку, м. Дніпрі, м. Івано-Франківську, м. Харкові, м. Луганську, м. Львові, м. Вінниці, м. Ужгороді та м. Запоріжжі.

Зазначені масові акції протесту, які отримали назви «Євромайдан», «Майдан», «Автомайдан», «Революція Гідності», тривали до 21.02.2014 та призвели до самоусунення Президента України ОСОБА_42 від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України.

У відповідь на проведення таких безстрокових мирних заходів протесту вищі посадові особи держави за участю службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів не пізніше 24.11.2013 розробили злочинний план протидії організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в м. Києві, який, зокрема, полягав у незаконному застосуванні працівниками правоохоронних органів та іншими особами фізичної сили, спеціальних засобів і зброї стосовно протестувальників, притягнення їх до адміністративної та/або кримінальної відповідальності, щоб змусити останніх утриматися від участі у протестах та запобігти подальшій організації і проведенню таких заходів.

Зокрема, 24.11.2013,30.11.2013 та 01.12.2013 в центральній частині м. Києва працівники правоохоронних органів за сприяння службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, за участі «тітушок», які діяли з дозволу, за підтримки чи згодою службових осіб зазначених органів, задля реалізації вказаного злочинного плану, протиправно застосовали фізичну силу та спеціальні засоби до протестувальників з метою перешкоджання акціям протесту та їх силового розгону.

Надалі, 29.12.2013, на знак протесту проти таких та інших незаконних дій працівників правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування, висловлення незгоди з їхніми діями та рішеннями, пов'язаними із зупиненням підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та

Європейським Союзом, громадяни України - протестувальники (у тому числі учасники масової акції протесту «Автомайдан»), використовуючи державну символіку і символіку Європейського Союзу, інші засоби ідентифікації та агітації, організували і провели масовий вуличний похід на проїзній частині шляхом організації руху колони транспортних засобів від центральної частини м. Києва (вул. Хрещатик, Європейська площа) до місця проживання Президента України ОСОБА_42 , а саме до резиденції «Межигір'я» (с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл.), де учасники акцій протесту того самого дня провели мітинги та демонстрації.

Після завершення акцій протесту поблизу резиденції «Межигір'я» учасники акцій протесту «Автомайдан» на транспортних засобах, використовуючи державну символіку і символіку Європейського Союзу, інші засоби ідентифікації та агітації, в аналогічний спосіб продовжили здійснювати масові вуличні походи на проїзній частині м. Києва та Київської обл., у тому числі до місць проживання інших високопосадовців держави, де також проводили збори, мітинги та демонстрації.

У свою чергу, з метою подальшого незаконного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, у тому числі тих, які організовувались і здійснювались учасниками масових акцій протесту «Автомайдан» з використанням транспортних засобів на проїзній частині м. Києва та Київської обл., приблизно у період з 29.12.2013 по 07.01.2014 невстановлені службові особи органів виконавчої влади та правоохоронних органів вирішили незаконно позбавити протестувальників права керування транспортними засобами шляхом їх притягнення до адміністративної відповідальності за начебто невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу.

Не пізніше 08.01.2014, невстановлені службові особи, реалізуючи вказану злочинну мету, за невстановлених обставин повідомили голові Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_33 про необхідність організації невідкладного судового розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-2 КУпАП, та обрання особам (протестувальникам) максимально можливого виду стягнення, установленого цією статтею - позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 місяців, усунення перешкод у вчиненні таких дій.

У той час у судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 , яка обіймала посаду голови вказаного суду та була службовою особою, виник умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, та на незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, у тому числі шляхом залучення до таких дій інших співучасників злочину - судді та заступника керівника апарату Обухівського районного суду Київської області, керування та спрямування їхніх зусиль на досягнення загального злочинного результату.

Так, до Обухівського районного суду Київської області з відділу ДАІ Обухівського РВ УМВС України в Київській області надійшли матеріали справи про вчинення ОСОБА_27 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, які приблизно о 9 год 17 хв 08.01.2014 зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду та їм присвоєно № 372/41/14-п (провадження № 3-35/14).

Відповідно до протоколу серії АГ2 № 124921 про адміністративне правопорушення від 04.01.2014 у справі № 372/41/14-п ОСОБА_27 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_4 , 29.12.2013 о 12 год ЗО хв на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч у с. Нові Петрівці не виконав вимог співробітника дорожньо-патрульної служби про зупинку, яка надавалася за допомогою жезла та свистка.

До вказаного протоколу долучено рапорт старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_38 від 30.12.2013 як доказ про вчинення ОСОБА_27 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.

У свою чергу, приблизно о 15 год 34 хв 08.01.2014 заступником керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_52 здійснено авторозподіл справи № 372/41/14-п, за результатами якого обрано головуючого у справі ОСОБА_72 .

Надалі ОСОБА_32 , отримавши зазначену справу, усвідомлюючи те, що протокол про адміністративне правопорушення складений саме стосовно учасника акцій протесту «Автомайдан», діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, переслідуючи злочинну мету за будь-яких обставин позбавити ОСОБА_27 права керування транспортним засобом строком на 6 місяців, призначила розгляд справи на 10.01.2014.

Водночас, 10.01.2014 до початку судового засідання, ОСОБА_27 подано до суду письмові пояснення про відсутність події та складу адміністративного правопорушення і заявлено письмове клопотання про допит свідків ОСОБА_41 та ОСОБА_73 , які можуть підтвердити його пояснення. Явку ОСОБА_41 було організовано ОСОБА_27 до Обухівського районного суду Київської області безпосередньо на час судового засідання.

Крім того, 10.01.2014 під час судового засідання ОСОБА_27 пояснив, що справді 29.12.2013 після 13 год 00 хв він брав участь в акціях протесту - автопоході до резиденції «Межигір'я» Президента України ОСОБА_42 , розташованої в с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської області, проте заперечив факт спроби зупинки працівниками ДАІ його автомобіля в час і місці, зазначених у протоколі. ОСОБА_27 також наголосив на наявності свідків ОСОБА_41 та ОСОБА_73 , які можуть підтвердити його пояснення та обставини, у зв'язку з чим він подав відповідне письмове клопотання.

Однак, приблизно о 13 год 40 хв 10.01.2014 суддя ОСОБА_32 , будучи службовою особою, перебуваючи в приміщенні Обухівського районного суду Київської області за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., свідомо не бажаючи всебічно, повно й об'єктивно встановити всі обставини справи, у тому числі ті, що виключають провадження у справі та підлягають з'ясуванню, попри вимоги ст. 245,248,252 КУпАП, розуміючи, що пояснення свідків, заявлених ОСОБА_27 , можуть ускладнити доведення злочину до кінця, діючи з прямим умислом та усуваючи перешкоди у вчиненні протиправних дій, відмовила в задоволенні клопотання ОСОБА_27 про допит свідків.

Невиконання ОСОБА_34 зазначених положень законодавства України про адміністративні правопорушення та недотримання п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до якої при розгляді справи зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків, було умисним та спрямованим на забезпечення позбавлення громадян, які 29.12.2013 брали участь у масових акціях протесту, права керування транспортним засобом, щоб унеможливити (запобігти) надалі організацію і проведення таких заходів (зокрема вуличних походів на автомобілях) як учасниками акцій протесту «Автомайдан», так й іншими особами.

При цьому 10.01.2014 під час судового розгляду справи № 372/41/14-п суддя ОСОБА_32 , оголосивши протокол про адміністративне правопорушення від 04.01.2014, дослідивши рапорт від 30.12.2013 та отримавши пояснення ОСОБА_27 , виходячи з оцінки фактів, відповідно до розуміння права та з огляду на досвід роботи на посаді судді, повною мірою усвідомлювала, що в цій справі не отримано допустимих і належних засобів доказування факту невиконання ОСОБА_27 вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу, а досліджені докази в їх сукупності не містять достатніх фактичних даних, які б підтверджували наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та винність ОСОБА_27 у його вчиненні. Однак, ОСОБА_32 продовжила вчиняти умисні дії, спрямовані на незаконне перешкоджання організації та проведенню масових акцій протесту.

Надалі, приблизно у період з 13 год 40 хв до 15 год 38 хв 10.01.2014, суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_32 , будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області, за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська області, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, зловживаючи повноваженнями судді, прикриваючись вимогами закону, попри вимоги ст. ст. 33, 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, винесла постанову у справі № 372/41/14-п (провадження № 3-35/14) про визнання ОСОБА_27 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122- 2 КУпАП, та незаконно призначила йому найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статті, а саме позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 місяців.

При цьому ОСОБА_36 , усвідомлюючи відсутність допустимих та належних доказів, які підтверджують факт та обставини невиконання ОСОБА_27 вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та винність останнього у вчиненні таких дій, у мотивувальній частині постанови від 10.01.2014 зазначила, що «будь-яких інших доказів, які б спростовували дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було», тим самим у порушення принципу презумпції невинуватості та процесуальних гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності, спробувала обґрунтувати своє незаконне рішення шляхом перекладання обов'язку доведення вини з державного органу на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За результатами апеляційного оскарження постановою Апеляційного суду Київської області від 17.03.2014 постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 10.01.2014 стосовно ОСОБА_27 скасовано, а провадження у справі закрито.

Таким чином, ОСОБА_36 , будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, за наведених обставин у вказаному місці та зазначений час шляхом винесення постанови від 10.01.2014, якою незаконно позбавила учасника акцій протесту ОСОБА_27 права керування транспортним засобом строком на 6 місяців, виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення (незаконного перешкоджання після 10.01.2014 організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, у тому числі тих, які організовувались і здійснювалися з використанням транспортних засобів на проїзній частині м. Києва та Київської області) до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки 17.03.2014 постанову ОСОБА_71 від 10.01.2014 у справі № 372/41/14-п було скасовано, а провадження у справі закрито.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_51 - ч. 2 ст. 15, ст. 340 КК України, а саме закінчений замах на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчиненого службовою особою.

У свою чергу, рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення), яке розроблено відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Господарського процесуального кодексу України, кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з Положенням (зі змінами, внесеними рішеннями Ради суддів від 26.10.2012 № 60, від 25.01.2013 № 2), автоматизована система документообігу суду являє собою сукупність комп'ютерних програм, що забезпечують функціонування документообігу суду за допомогою використання відповідних програмно-апаратних комплексів судів, обіг інформації між судами різних інстанцій та спеціалізації, передачу інформації до центральних баз даних залежно від спеціалізації судів, захист на технологічних ланках від несанкціонованого доступу тощо.

Указана система в судах загальної юрисдикції забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл справ і матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості, рівної кількості справ, матеріалів кримінального провадження для кожного судді, вірогідності, з врахуванням завантаженості кожного судді, спеціалізації, а також вимог процесуального закону.

Користувачі автоматизованої системи відповідно до їхніх прав вносять до бази даних автоматизованої системи передбачену Положенням інформацію та згідно із законодавством несуть відповідальність за її достовірність (пп. 2.2).

Автоматизований розподіл справ здійснюється у суді (між суддями) під час їх реєстрації, на підставі внесеної до автоматизованої системи інформації (п. 3.1) з урахуванням спеціалізації суддів (пп. 3.1.2). Автоматизований розподіл судових справ між суддями у судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями (пп. 3.1.3). Спеціалізація суддів визначається рішенням зборів суддів відповідного суду (пп. 3.1.4).

Крім того, при автоматизованому розподілі судових справ використовується та враховується також така інформація: кількість судових справ, що надійшла на розгляд судді; кількість фактично відпрацьованого робочого часу (в днях); коефіцієнт складності категорій судових справ; наявність у судді повноважень для здійснення правосуддя на момент розподілу судових справ; відсоток справ, що підлягає розгляду суддею, в разі виконання ним інших повноважень, не пов'язаних із здійсненням правосуддя (пп. 3.1.14).

У свою чергу, рішенням зборів суддів Обухівського районного суду Київської області, відповідно до протоколу зборів цього суду від 28.12.2010, в Обухівському районному суді Київської області впроваджено автоматизовану систему документообігу суду «Документообіг загальних судів», яку введено в дію з 01.01.2011.

Згідно з наказом голови Обухівського районного суду Київської області від 09.02.2012 ОСОБА_35 та ОСОБА_74 надано повний доступ до автоматизованої системи документообігу Обухівського районного суду Київської області, до всіх її модулів.

Крім того, наказом голови Обухівського районного суду Київської області від 09.02.2012 ОСОБА_75 призначено персонально відповідальною за внесення до автоматизованої системи документообігу суду інформації про судові справи і первинні матеріали, що надійшли до суду та підлягають реєстрації та розгляду відповідно до процесуального законодавства. Цим же наказом установлено, що ОСОБА_54 після автоматизованого розподілу справи в автоматизованій системі документообігу суду проставляє відмітку, яка складається із зазначенням прізвища та ініціалів судді, якому матеріали розподілені для розгляду, та особистого підпису.

У свою чергу, не пізніше 11 год 18 хв 16.01.2014 голова Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_36 , перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., з метою усунення перешкод у вчиненні іншого злочину - незаконного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій шляхом притягнення осіб до адміністративної відповідальності та позбавлення їх права керування транспортними засобами, усвідомлюючи неможливість самостійно виконати всі необхідні дії для досягнення злочинного результату, запропонувала заступнику керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_74 , яка мала право доступу до автоматизованої системи документообігу суду, володіла спеціальними знаннями та необхідними навичками роботи у вказаній системі, вчинити злочинні дії, спрямовані на незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу Обухівського районного суду Київської області, на що ОСОБА_54 погодилась. При цьому ОСОБА_36 , будучи організатором кримінального правопорушення, визначала свою роль та роль (функції) ОСОБА_76 у вчиненні цього спільного кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_36 , будучи службовою особою, яка мала право доступу до автоматизованої системи документообігу суду, відповідно до функцій та своєї ролі у вчиненні кримінального правопорушення, використовуючи службові повноваження, пов'язані у зв'язку із обійманням нею адміністративної посади в суді, повинна була керувати підготовкою та вчиненням злочину, сприяти у його вчиненні шляхом надання вказівок, а також забезпечити прикриття незаконних дій, пов'язаних із втручанням у роботу автоматизованої системи документообігу суду, приховування слідів кримінального правопорушення з метою унеможливлення доведення їх причетності до вчинення злочинних дій.

ОСОБА_54 , будучи службовою особою, яка мала право доступу до автоматизованої системи документообігу суду, володіючи спеціальними знаннями та необхідними навичками роботи у вказаній системі, відповідно до функцій та своєї ролі у вчиненні кримінального правопорушення повинна була безпосередньо незаконно втрутитись у роботу автоматизованої системи документообігу Обухівського районного суду Київської області з метою визначення (обрання) необхідного судді у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, шляхом виключення в інших суддів цього суду спеціалізації щодо розгляду матеріалів про невиконання водіями вимог про зупинку та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 122-2 КУпАП) і здійснення незаконного безальтернативного автоматизованого розподілу справи вказаної категорії, а також вчинити інші дії, спрямовані на приховування таких незаконних дій та їхніх слідів.

Тобто ОСОБА_32 та ОСОБА_54 , розподіливши ролі та функції між собою, узгодивши послідовність та обсяг своїх дій, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату, до початку вчинення злочину, не пізніше 11 год 18 хв 16.01.2014 домовилися про спільне його вчинення.

Водночас ОСОБА_74 , яка мала значний досвід роботи в суді та неодноразово брала участь у засіданнях зборів суддів, у тому числі як секретар таких зборів, було достовірно відомо, що згідно зі ст. ст 15, 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (із змінами, внесеними Законом № 716-УІІ від 19.12.2013), п. 3.1, пп. 3.1.2 - 3.1.5, 3.1.14 Положення, пп. 3.1.2 - 3.1.5, 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу Обухівського райсуду Київської області, затвердженого рішенням зборів суддів Обухівського районного суду Київської області 28.12.2010 (далі - Положення Обухівського районного суду Київської області), автоматизований розподіл справ здійснюється у суді між суддями, які мають на час розподілу справ повноваження для здійснення процесуальних дій, на підставі внесеної до автоматизованої системи інформації (кількості судових справ, що надійшла на розгляд судді; кількості фактично відпрацьованого робочого часу (в днях); коефіцієнту складності категорій судових справ; наявності у судді повноважень для здійснення правосуддя на момент розподілу судових справ тощо), з урахуванням спеціалізації суддів, яка визначається рішенням зборів Обухівського районного суду Київської області. ОСОБА_74 також було достовірно відомо, що згідно з рішеннями зборів суддів Обухівського районного суду Київської області, які зафіксовані в протоколах зборів цих суддів від 28.12.2010 та від 14.02.2012, станом на січень 2014 року в суді встановлено часткову спеціалізацію стосовно голови суду, заступника голови суду та судді ОСОБА_56 щодо окремих категорій справ, при цьому справи про адміністративні правопорушення розглядаються всіма суддями Обухівського районного суду Київської області. У період з 16.01.2014 по 17.01.2014 збори суддів Обухівського районного суду Київської області не проводилися та їх спеціалізація щодо розгляду справ вказаної категорії не змінювалась, у зв'язку з чим підстав для внесення відомостей про зміну спеціалізації судді до автоматизованої системи документообігу суду не було.

Незважаючи на це, 16.01.2014 заступник керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_54 , будучи службовою особою, яка мала право доступу до автоматизованої системи документообігу суду, перебуваючи на своєму робочому місці (у приймальні голови Обухівського районного суду Київської області) за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., діючи з прямим умислом, за попередньою змовою із ОСОБА_34 , виконуючи її вказівку, відповідно до функцій та відведеної ролі у вчиненні кримінального правопорушення, використовуючи комп'ютер, після автентифікації в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області (комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3») під власними логіном «ОСОБА_154» за відсутності рішення зборів суддів цього суду, з метою проведення контрольованого розподілу справи щодо невиконання водіями вимог про зупинку, всупереч вимогам пп. 1.2, 3.1.2 - 3.1.5, 3.1.14 Положення, пп. 1.2, 3.1.2 - 3.1.5, 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу Обухівського районного суду Київської області, втрутилась у роботу вказаної автоматизованої системи документообігу суду та вчинила несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в такій системі, щодо спеціалізації судді, а саме виключивши у суддів Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_77 (о 13 год 29 хв), ОСОБА_60 (о 13 год 29 хв), ОСОБА_65 (о 13 год 29 хв), ОСОБА_57 (о 13 год 30 хв) та ОСОБА_61 (о 13 год 30 хв), ОСОБА_56 (о 13 год 40 хв) спеціалізацію розгляду справ категорії «Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди». Такі незаконні дії ОСОБА_54 вчинила в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області, зокрема, шляхом зняття у вказаних суддів у відповідному вікні позначки (прапорця) напроти спеціалізацій (категорій) справ, до яких входить категорія справ «Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди [1022;257266]».

Крім того, ОСОБА_54 у вказаному місці та спосіб (зняття, встановлення позначки (прапорця) напроти спеціалізацій (категорій) справ) за відсутності будь-яких рішень зборів суддів Обухівського районного суду Київської області, розпоряджень, нормативних актів чи інших документів, що давали на це право, використовуючи комп'ютер, після автентифікації в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області під власними логіном «ОСОБА_154», з метою приховування слідів кримінального правопорушення, вчинила інші несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області, неодноразово змінивши спеціалізацію у судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_46 шляхом внесення в електронній формі відомостей, у тому числі неправдивих, щодо відсутності в останнього спеціалізації [1022;257266], а саме об 11 год 18 хв 16.01.2014 виключила (прибрала) у судді ОСОБА_46 спеціалізацію розгляду справ категорії «Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди [1022;257266]», а потім того самого дня о 13 год 30 хв поновила зазначену спеціалізацію та через 19 хв (о 13 год 49 хв 16.01.2014) знову виключила (прибрала), а наступного дня, 17.01.2014, о 12 год 16 хв поновила вказану спеціалізацію.

У свою чергу, до Обухівського районного суду Київської області з відділу ДАІ Обухівського РВ УМВС України в Київській області надійшли матеріали справи про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, які приблизно o 11 год 57 хв 17.01.2014 зареєстровано (створено облікову картку вхідного документа) в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області із присвоєнням № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14).

Приблизно у зазначений час, однак не пізніше 12 год 22 хв 17.01.2014, ОСОБА_32 , перебуваючи в Обухівському районному суді Київської області за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., діючи з прямим умислом, керуючи вчиненням злочину, дала усну вказівку ОСОБА_74 здійснити в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області безальтернативний розподіл справи № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14) стосовно ОСОБА_26 на суддю Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_78 .

Надалі, приблизно о 12 год 22 хв 17.01.2014 заступник керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_54 , будучи службовою особою, яка мала право доступу до автоматизованої системи документообігу суду, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., діючи з єдиним прямим умислом, за попередньою змовою із ОСОБА_50 , виконуючи її вказівку, відповідно до функцій та своєї ролі у вчиненні кримінального правопорушення, використовуючи комп'ютер, після автентифікації в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області під власними логіном «ОСОБА_154», попри вимоги ч. 4 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пп. 3.1.2-3.1.5, 3.1.14 Положення, пп. 3.1.2-3.1.5, 3.1.11 Положення Обухівського районного суду Київської області, в автоматизованій системи документообігу Обухівського районного суду Київської області (комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д- 3») здійснила незаконний безальтернативний автоматизований розподіл справи № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14) стосовно ОСОБА_26 на суддю ОСОБА_62 , тим самим вчинила інше втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду. Зазначені незаконні дії ОСОБА_54 вчинила в обліковій картці, створеній в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області для вказаної справи, шляхом вибору у відповідному розділі та полі спеціалізації (категорії справи) «Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо- транспортної пригоди» (яка заздалегідь, унаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_76 була встановлена лише для судді ОСОБА_46 ) і подальшого вибору елемента графічного інтерфейсу програми - кнопки розподілу, при натисканні якої відбулася програмно пов'язана з натисканням дія - автоматизований розподіл судової справи № 372/333/14-п.

При цьому ОСОБА_54 достовірно знала, що розподіл справи № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14) стосовно ОСОБА_26 17.01.2014 мав бути здійснений між усіма суддями Обухівського районного суду Київської області, які мали повноваження та стосовно яких не було умов заборони призначення для слухання справи, зокрема між ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_64 , ОСОБА_60 , ОСОБА_82 та ОСОБА_44 , які були уповноважені на розгляд справ про адміністративні правопорушення цієї категорії, а не лише за участю одного судді ОСОБА_83 .

Надалі, приблизно у період з 12 год 23 хв по 12 год 25 хв 17.01.2014 ОСОБА_54 , будучи службовою особою, яка мала право доступу до автоматизованої системи документообігу суду, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., з метою приховування вчинених злочинних дій, пов'язаних із втручанням у роботу автоматизованої системи документообігу Обухівського районного суду Київської області, та їхніх слідів, використовуючи комп'ютер, після автентифікації в автоматизованій системи документообігу Обухівського районного суду Київської області під власними логіном «ОСОБА_154» у вказаній автоматизованій системі відновила суддям Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_66 , ОСОБА_64 , ОСОБА_60 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 та ОСОБА_69 спеціалізацію щодо розгляду матеріалів про невиконання водіями вимог про зупинку та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, шляхом установлення у цих суддів у відповідному вікні позначки (прапорця) напроти спеціалізацій (категорій) справ, до яких входить категорія справ «Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди [1022;257266]».

У свою чергу, ОСОБА_32 , будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою із ОСОБА_52 , виконуючи відведену роль у вчиненні кримінального правопорушення, з метою прикриття злочинної діяльності, знищення слідів кримінального правопорушення, після 11.03.2014 (точного часу не встановлено) створила умови та сприяла втраті матеріалів справи № 372/333/14 стосовно ОСОБА_26 , у яких містилася відмітка про автоматизований розподіл вказаної справи та особистий підпис ОСОБА_76 , як особи, яка здійснювала автоматизований розподіл справи.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_51 - ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України (у редакції Закону від 05.06.2009 № 1475-VI), а саме організація несанкціонованих дій з інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду, та іншого втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчинених службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, за попередньою змовою групою осіб.

Також, не пізніше 11 год 18 хв 16.01.2014 голова Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_36 , будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., реалізуючи злочинний умисел на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, запропонувала службовій особі - судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_53 вчинити злочинні дії, спрямовані на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій шляхом притягнення осіб до адміністративної відповідальності за нібито невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та позбавлення їх права керування транспортними засобами, на вчинення яких ОСОБА_45 погодився. При цьому ОСОБА_32 визначала свою роль та роль (функції) ОСОБА_46 у вчиненні цього спільного кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_32 відповідно до функцій та своєї ролі у вчиненні кримінального правопорушення, використовуючи службові повноваження, пов'язані у зв'язку із обійманням нею адміністративної посади в суді, повинна була керувати вчиненням кримінального правопорушення, забезпечити його виконання шляхом усунення перешкод, зокрема, під час автоматизованого розподілу необхідної справи за ст. 122-2 КУпАП, а також забезпечити прикриття їхніх незаконних дій, приховування слідів кримінального правопорушення з метою унеможливлення доведенням їх причетності до вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_45 , будучи службовою особою, відповідно до відведеної функцій та своєї ролі у вчиненні кримінального правопорушення повинен був за будь-яких обставин у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП, безпосередньо винести постанову, якою обрати особі (протестувальнику) максимально можливий виду стягнення, передбачений цією статтею - позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 місяців, щоб унеможливити надалі організацію і проведення масових акцій протесту як учасниками акцій протесту «Автомайдан», так й іншими особами.

Тобто ОСОБА_32 та ОСОБА_45 , розподіливши ролі та функції між собою, узгодивши послідовність та обсяг своїх дій, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату, до початку вчинення злочину, не пізніше 11 год 18 хв 16.01.2014 домовилися про спільне його вчинення.

При цьому, враховуючи поширення в засобах масової інформації відомостей про проведення наприкінці 2013 - початку 2014 року на території України масових акцій протесту, які отримали назви «Євромайдан», «Майдан», «Автомайдан», «Революція Гідності», ОСОБА_53 було достовірно відомо про проведення таких акцій протесту на території м. Києва та Київської області. Йому було відомо, зокрема те, що 29.12.2013 громадяни України - протестувальники (учасники масовий акцій протесту «Автомайдан»), використовуючи державну символіку і символіку Європейського Союзу, інші засоби ідентифікації та агітації, організували і провели масовий вуличний похід на проїзній частині шляхом організації руху колони транспортних засобів від центральної частини м. Києва (вул. Хрещатик, Європейська площа) до місця проживання Президента України ОСОБА_42 , а саме до резиденції «Межигір'я» (с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області), де учасники акцій протесту того самого дня провели мітинги та демонстрації.

У свою чергу, до Обухівського районного суду Київської області з відділу ДАІ Обухівського РВ УМВС України в Київській області надійшли матеріали справи про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, які 17.01.2014 приблизно об 11 год 57 хв були зареєстровані в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області із присвоєнням № 372/333/14-п (провадження №3-108/14).

Далі, ОСОБА_36 , будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., забезпечуючи вчинення кримінального правопорушення та виконуючи свої функції, відповідно до злочинного плану, попри ч. 4 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пп. 3.1.2 - 3.1.5, 3.1.14 Положення, пп. 3.1.2 - 3.1.5, 3.1.11 Положення Обухівського районного суду Київської області, 17.01.2014 приблизно о 12 год 22 хв забезпечила за допомогою заступника керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_76 здійснення незаконного безальтернативного автоматизованого розподілу справи № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14) стосовно ОСОБА_26 на суддю ОСОБА_62 шляхом умисного втручання спільно із ОСОБА_52 в роботу автоматизованої системи документообігу Обухівського районного суду Київської області.

Того самого дня не пізніше 15 год 33 хв ОСОБА_45 , отримавши справу № 372/333/14-п стосовно ОСОБА_26 , будучи переконаним у тому, що протокол про адміністративне правопорушення складений саме стосовно учасника акції протесту «Автомайдан», оскільки подія адміністративного правопорушення (час та місце) нібито мала місце під час проведення учасниками акцій протесту «Автомайдан» вуличного походу до резиденції «Межигір'я», діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, переслідуючи спільну із ОСОБА_34 злочинну мету за будь-яких обставин позбавити ОСОБА_26 права керування транспортним засобом строком на 6 місяців, призначив розгляд справи на 21.01.2014.

Надалі, 21.01.2014, розглядаючи справу № 372/333/14-п стосовно ОСОБА_26 , суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_45 встановив, що у протоколі серії АГ2 № 1248851 про адміністративне правопорушення від 16.01.2014 зазначено, що ОСОБА_26 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «Шкода» моделі «Фабія», д.н.з. НОМЕР_2 , 29.12.2013 о 12 год 40 хв на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч не виконав вимоги співробітника дорожньо-патрульної служби про зупинку, яка надавалася за допомогою жезла та свистка.

Разом з тим, під час судового засідання з розгляду зазначеної справи, 21.01.2014 ОСОБА_26 надав пояснення, що він 29.12.2013 у власних справах здійснював рух по трасі Київ - Овруч у напрямку с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської області. У той час відбувалась мирна акція протесту поблизу місця проживання Президента України ОСОБА_42 - резиденції «Межигір'я», розташованої також у с. Нові Петрівці Вишгородського p-ну Київської обл., проте участі в ній не брав, але певний час рухався автомобілем з учасниками акції протесту в одному напрямку. Вимогу про зупинку автомобіля жоден працівник Державтоінспекції чи хтось інший йому не ставив.

Крім того, ОСОБА_26 повідомив суду про наявність відеодоказів про те, що у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час він перебував у м. Києві, а саме в супермаркеті товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева, 1-В та на автомобільній заправній станції Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 25, а тому не міг бути на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч. Під час судового засідання ОСОБА_26 заявив судді ОСОБА_53 усне клопотання про витребування зазначених доказів.

Однак, 21.01.2014 у післяобідній час (не пізніше 14 год 07 хв) суддя ОСОБА_45 , будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., свідомо не бажаючи всебічно, повно й об'єктивно встановити всі обставини справи, у тому числі ті, що виключають провадження в справі та підлягають з'ясуванню, попри вимоги ст. 245, 248, 252 КУпАП, розуміючи те, що докази, про витребування яких ОСОБА_26 заявив усне клопотання, можуть ускладнити доведення злочину до кінця, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою із ОСОБА_84 , усуваючи перешкоди у вчиненні протиправних дій, відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_26 про витребування доказів.

21.01.2014 під час судового розгляду справи № 372/333/14-п суддя ОСОБА_45 , оголосивши протокол про адміністративне правопорушення від та отримавши пояснення ОСОБА_26 , виходячи з оцінки фактів, відповідно до розуміння права, та з огляду на досвід роботи на посаді судді, повною мірою усвідомлював, що в цій справі не отримано допустимих і належних засобів доказування факту невиконання ОСОБА_26 вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу, а досліджені докази в їх сукупності не містять достатніх фактичних даних, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та винність ОСОБА_26 у його вчиненні. Незважаючи на це, ОСОБА_45 продовжив вчиняти умисні дії, спрямовані на незаконне перешкоджання організації та проведенню масових акцій протесту, відповідно до своєї ролі та функцій.

Того самого дня в післяобідній час (не пізніше 14 год 07 хв) суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_45 , будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська обл., діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, за попередньою змовою із ОСОБА_84 , зловживаючи повноваженнями судді, прикриваючись вимогами закону, попри вимоги ст. 33,245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, виніс постанову у справі № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14) про визнання ОСОБА_26 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та незаконно призначив йому найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статті, а саме позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 місяців.

При цьому ОСОБА_45 , усвідомлюючи відсутність допустимих та належних доказів, які підтверджують факт та обставини невиконання ОСОБА_26 вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та винність останнього у вчиненні таких дій, у мотивувальній частині постанови від 21.01.2024 зазначив, що «будь-яких інших доказів, які б спростовували дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було», тим самим у порушення принципу презумпції невинуватості та процесуальних гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності, спробував обґрунтувати своє незаконне рішення шляхом перекладання обов'язку доведення вини особи з державного органу на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Надалі за результатами апеляційного оскарження постановою Апеляційного суду Київської області від 24.02.2014 постанову Обухівського районного суду Київської області від 21.01.2014 стосовно ОСОБА_26 у справі № 372/333/14-п скасовано, а провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У свою чергу, ОСОБА_32 , будучи службовою особою, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою із ОСОБА_44 , виконуючи функції та відведену роль у вчиненні кримінального правопорушення, з метою прикриття злочинної діяльності, після 11.03.2014 (точного часу не з'ясовано), створила умови та сприяла втраті матеріалів справи № 372/333/14 стосовно ОСОБА_26 .

Таким чином, ОСОБА_45 та ОСОБА_32 , будучи службовими особами, діючи спільно та з прямим умислом, за наведених обставин у вказаному місці та зазначений час шляхом винесення постанови від 21.01.2014 у справі № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14), якою незаконно позбавлено ОСОБА_26 права керування транспортним засобом строком на 6 місяців, виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення (незаконного перешкоджання після 21.01.2014 організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, зокрема тих, що організовувались та здійснювались з використанням транспортних засобів на проїзній частині м. Києва та Київської обл.) до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки 24.02.2014 постанову ОСОБА_46 від 21.01.2014 у справі № 372/333/14-п було скасовано, а провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_51 - ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України, а саме закінчений замах на організацію незаконного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчиненого службовою особою, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно зміненого 17.06.2022 прокурором ОСОБА_17 обвинувального акту, обвинувачення по якому підтримує прокурор, ОСОБА_70 обвинувачується у наступному:

Так, Указом Президента України № 83/2012 від 10.02.2012 ОСОБА_62 призначено на посаду судді Обухівського районного суду Київської області.

Вступаючи на посаду судді ОСОБА_45 14.02.2012 присягнув об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципами верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI (далі - Закон) судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Таким чином, ОСОБА_45 , будучи суддею Обухівського районного суду Київської області, відповідно до ст. 18 КК України був службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника судової влади.

Водночас ОСОБА_45 , будучи професійним суддею, який відповідно до Закону наділений повноваженнями здійснювати правосуддя, дотримуючись при цьому норм Конституції України та інших нормативно-правових актів, умисно порушуючи норми процесуального права та присягу судді, вчинив умисний злочин за таких обставин.

Не пізніше 11 год 18 хв 16.01.2014 голова Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_36 , будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська області, реалізуючи злочинний умисел на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, запропонувала службовій особі - судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_53 вчинити злочинні дії, спрямовані на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій шляхом притягнення осіб до адміністративної відповідальності за нібито невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та позбавлення їх права керування транспортними засобами, на вчинення яких ОСОБА_45 погодився. При цьому ОСОБА_32 визначала свою роль та роль (функції) ОСОБА_46 у вчиненні цього спільного кримінального правопорушення.

У свою чергу, до Обухівського районного суду Київської області з відділу ДАІ Обухівського РВ УМВС України в Київській області надійшли матеріали справи про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, які 17.01.2014 приблизно об 11 год 57 хв були зареєстровані в автоматизованій системі документообігу Обухівського районного суду Київської області із присвоєнням № 372/333/14-п (провадження №3-108/14).

Далі, ОСОБА_36 , будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська області, забезпечуючи вчинення кримінального правопорушення та виконуючи свої функції, відповідно до злочинного плану, попри ч. 4 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пп. 3.1.2 - 3.1.5, 3.1.14 Положення, пп. 3.1.2 - 3.1.5, 3.1.11 Положення Обухівського районного суду Київської області, 17.01.2014 приблизно о 12 год 22 хв забезпечила за допомогою заступника керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_76 здійснення незаконного безальтернативного автоматизованого розподілу справи № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14) стосовно ОСОБА_26 на суддю ОСОБА_62 шляхом умисного втручання спільно із ОСОБА_52 в роботу автоматизованої системи документообігу Обухівського районного суду Київської області.

Надалі, 21.01.2014, розглядаючи справу № 372/333/14-п стосовно ОСОБА_26 , суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_45 встановив, що у протоколі серії АГ2 № 1248851 про адміністративне правопорушення від 16.01.2014 зазначено, що ОСОБА_26 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «Шкода» моделі «Фабія», д.н.з. НОМЕР_2 о 12 год 40 хв на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч не виконав вимоги співробітника дорожньо-патрульної служби про зупинку, яка надавалася за допомогою жезла та свистка.

Разом з тим, під час судового засідання з розгляду зазначеної справи 21.01.2014 ОСОБА_26 надав пояснення, що він 29.12.2013 у власних справах здійснював рух по трасі Київ - Овруч у напрямку с. Нові Петрівці Вишгородського p-ну Київської області. У той час відбувалась мирна акція протесту поблизу місця проживання Президента України ОСОБА_42 - резиденції «Межигір'я», розташованої також у с. Нові Петрівці Вишгородського p-ну Київської області, проте участі в ній не брав, але певний час рухався автомобілем з учасниками акції протесту в одному напрямку. Вимогу про зупинку автомобіля жоден працівник Державтоінспекції чи хтось інший йому не ставив,

Невиконання ОСОБА_44 вказаних положень законодавства України про адміністративні правопорушення та недотримання п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до якої при розгляді справи зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП, було умисним та спрямованим на забезпечення позбавлення громадян права керування транспортним засобом, щоб унеможливити організацію та проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій як учасниками акцій протесту «Автомайдан», так й іншими особами, під час судового розгляду справи № 372/333/14-п суддя ОСОБА_45 , оголосивши протокол про адміністративне правопорушення від та отримавши пояснення ОСОБА_26 , виходячи з оцінки фактів, відповідно до розуміння права, та з огляду на досвід роботи на посаді судді, повною мірою усвідомлював, що в цій справі не отримано допустимих і належних засобів доказування факту невиконання ОСОБА_26 вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу, а досліджені докази в їх сукупності не містять достатніх фактичних даних, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та винність ОСОБА_26 у його вчиненні. Незважаючи на це, ОСОБА_45 продовжив вчиняти умисні дії, спрямовані на незаконне перешкоджання організації та проведенню масових акцій протесту, відповідно до своєї ролі та функцій.

Того самого дня в післяобідній час (не пізніше 14 год 07 хв) суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_45 , будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області за адресою: вул. Київська, 20, м. Обухів, Київська області, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, за попередньою змовою із ОСОБА_84 , зловживаючи повноваженнями судді, прикриваючись вимогами закону, попри вимоги ст. 33, 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, виніс постанову у справі № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14) про визнання ОСОБА_26 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та незаконно призначив йому найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статті, а саме позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 місяців.

При цьому ОСОБА_45 , усвідомлюючи відсутність допустимих та належних доказів, які підтверджують факт та обставини невиконання ОСОБА_26 вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу та винність останнього у вчиненні таких дій, у мотивувальній частині постанови від 21.01.2014 зазначив, що «будь-яких інших доказів, які б спростовували дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було», тим самим у порушення принципу презумпції невинуватості та процесуальних гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності, спробував обґрунтувати своє незаконне рішення шляхом перекладання обов'язку доведення вини особи з державного органу на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_45 та ОСОБА_36 , будучи службовими особами, діючи спільно та з прямим умислом, за наведених обставин у вказаному місці та зазначений час шляхом винесення постанови від 21.01.2014 у справі № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14), якою незаконно позбавлено ОСОБА_26 права керування транспортним засобом строком на 6 місяців, виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення (незаконного перешкоджання після 21.01.2014 організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, зокрема тих, що організовувались та здійснювались з використанням транспортних засобів на проїзній частині м. Києва та Київської обл.) до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки 24.02.2014 постанову ОСОБА_46 від 21.01.2014 у справі № 372/333/14-п було скасовано, а провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_70 , за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України, а саме закінчений замах на незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчиненого службовою особою, за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачена ОСОБА_32 вину не визнала та пояснила суду, що вона працювала в судовій системі з 2003 по 2018 роки, на початку секретарем, помічником, а потім була призначена суддею, з 2013 року суддею Обухівського районного суду Київської області, а у подальшому була призначена головою вказаного суду. Під час її роботи в суді та на посаді голови суду відношення з обвинуваченими ОСОБА_45 та ОСОБА_52 були робочими, однак їй відомо, що деякі судді відносились до неї негативно. Авторозподілом справ в суді займались декілька працівників, серед яких була і ОСОБА_85 .. На початку 2014 року їй на розгляд надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_27 за ст. 122-2 КУпАП. Однак, ніяких вказівок ОСОБА_74 з приводу розподілу справи вона не надавала. Розглянула справу та винесла рішення. Під час розгляду були досліджені рапорт, протокол про адміністративне правопорушення, заслухано пояснення ОСОБА_27 , вирішено клопотання останнього щодо допиту свідків. Враховуючи те, що фіксація ходу судового засідання КУпАП на той момент передбачена не була, вона максимально детально відобразила хід судового розгляду у судовому рішенні. Клопотання ОСОБА_27 про допит свідків вона залишила без задоволення виходячи з того, що обставини про які свідки, зі слів ОСОБА_27 , могли дати показання у судовому засіданні не стосувалися предмету доказування в справі. Такий висновок судом було зроблено з урахуванням того, що ОСОБА_27 повідомляв про те, що вказані свідки можуть підтвердити те, що коли він з ними о 13:45 год. проїжджав КПП його зупинили працівники ДАІ і він виконав дану вимогу зупинившись. При цьому, ОСОБА_27 не вказував про те, що вказані свідки перебували з ним 29.12.2013 о 12:30 год., тобто у момент коли за даними протоколу ОСОБА_27 не виконав вимогу працівника ДАІ про зупинку. Тому вказані свідки і не були допитані судом, оскільки показання які вони, зі слів ОСОБА_27 могли надати суду не мали відношення до предмету доказування так, як стосувалися інших обставин та проміжку часу; при цьому, вона керувалась також тим, що ОСОБА_27 під час вручення йому копії протоколу не скористався своїм правом зазначити вказаних свідків у протоколі про адміністративне правопорушення, про свідків ним вже було заявлено безпосередньо під час розгляду справи у суді. Під час розгляду справи ОСОБА_27 не повідомляв суду, про те, що він є учасником масового протесту ті їхав з ними разом у колоні.

У подальшому ОСОБА_27 оскаржив постанову суду, яка була скасована Апеляційним судом Київської області. Тільки під час апеляційного розгляду ОСОБА_27 повідомив, що він був учасником акцій масового протесту, на її думку він це зробив з метою закриття провадження на цій підставі, розуміючи при цьому те, що в даному випадку його водійські права гарантовано залишаться при ньому.

Про справу відносно ОСОБА_26 дізналась взагалі, коли її почали шукати.

Про зникнення матеріалів справ відносно ОСОБА_27 та ОСОБА_26 не може нічого пояснити, оскільки ці справи після їх розгляду до неї не надходили. Вона в той час перебувала у декретній відпустці, та службові перевірки щодо зникнення матеріалів проводились без неї. Вважає, що висновок службової перевірки проведеної Обухівським районним судом Київської області є необ'єктивним, оскільки він був складений суддями, з якими у неї були неприязні відносини та складений поза повноваженнями. Також, він спростовуються висновком за результатами службової перевірки проведеної в Обухівському районному суді Київської області Радою суддів судів загальних судів (період перевірки з 2011 по березень 2013 року).

Також, вона зазначила, що ні з ким не вступала в змови чи домовленості щодо розгляду та розподілу справ щодо ОСОБА_27 та ОСОБА_26 не надавала вказівки судді ОСОБА_45 щодо розгляду справи ОСОБА_26 ..

Обвинувачений ОСОБА_45 вину не визнав та пояснив суду, що він з 10.12.2012 працює суддею Обухівського районного суду Київської області, у січні 2014 року йому на розгляд надійшли матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_26 , яку 21.01.2014 він розглянув та ухвалив постанову, якою визнав ОСОБА_26 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП. ОСОБА_26 під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції вказував на те, що він не є учасником масових акцій протесу та не був учасником їх колони. Вказана обставина також була встановлена, у ході проведення перевірки Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів загальної юрисдикції заяви керівника Громадського об'єднання «Самооборона Обухівщини» ОСОБА_86 .. При цьому було встановлено, що ОСОБА_26 взагалі не приймав участі в будь-яких масових акціях протесту, а справа відносно ОСОБА_26 не стосувалася учасника масових акцій протесту. Також, ОСОБА_26 і підчас судового розгляду вказав, що не приймав участь у масових акціях протесту. У подальшому 24.02.2014 його постанова була скасована Апеляційним судом Київської області, а провадження у справі закрито у справі у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Пред'явлене йому обвинувачення вважає, непоґрунтованим оскільки органи досудового розслідування фактично надали оцінку винесеному ним судовому рішенню, що суперечить суперечить висновкам Конституційного Суду України, викладеним у Рішенні від 11 березня 2020 року у справі № 4-р/2020, адже будь-якому судовому рішенню відповідну оцінку може надавати лише суд вищої інстанції, а не працівники правоохоронних органів.

ОСОБА_45 вважає, що пред'явлене йому обвинувачення не лише необґрунтоване, але й після зміни обвинувачення кваліфікація нібито вчинених ним дій щодо перешкоджання ОСОБА_26 чи будь-кому іншому брати участь у різноманітних акціях протесту, демонстраціях чи мітингах чи то їх організації за ст. 340 КК України є невірною та не відповідає її диспозиції, оскільки справу про адміністративне правопорушення ним було розглянуто значно пізніше після самої так званої акції протесту про яку стверджує сторона обвинувачення, а отже він жодним чином не міг перешкодити чи заборонити ОСОБА_26 брати у в них участь чи організовувати їх.

Також, вказав на порушення вимог Закону під час повідомлення йому про підозру у первісній редакції у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, оскільки це повідомлення було лише підписане заступником Генерального прокурора України ОСОБА_87 , але її вручення здійснив звичайний слідчий прокуратури ОСОБА_88 навіть без наявності відповідного письмового доручення чи інших правових підстав.

Обвинувачена ОСОБА_54 (кримінальне провадження в частині якої ухвалами суду від 26.02.2024 та 02.05.2024 закрито на підставі ст.49 КК України) у судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що вона працювала в органах судової влади з 2008 року, з лютого 2012 в Обухівському районному суді Київської області, з 15.04.2013 по квітень 2014 на посаді заступника керівника апарату. Авторозподіл справ також входив до її обов'язків, однак право авторазподілу справ було і у інших працівників суду. Чи здійснювався безпосередньо нею авторозподіл справи ОСОБА_26 вже не пам'ятає, пройшло дуже багато часу. Також, вона не пам'ятає логін та пароль до бази «Д-3» та як саме здійснюється авторозподіл справ.

Автоматизована система документообігу суду під час її роботи в Обухівському районному суді мала назву «Д3». Органом який технічно вів супровід та здійснював технічну підтримку вказаної системи, було Державне підприємство «Інформаційні судові системи». Кожен працівник суду мав доступ до вказаної системи завдяки логіну та паролю, які надавалися кожному працівнику суду окремо працівником ДП «Інформаційні судові системи» та при його особистій присутності. Логін придумував працівник Державного підприємства «Інформаційні судові системи», пароль придумував кожен працівник собі свій, та вводив його за участі та допомоги працівника ДП «Інформаційні судові системи». Будь-яких журналів чи розписок щодо передачі чи ввірені їй або будь-якому працівнику Обухівського районного суду логіну і паролю до бази «Д3» - не було. Створення та передача логіну і паролю відбувалася в усній формі за участі та допомоги представника ДП «Інформаційні судові системи». Свій логін та пароль нікому ніколи не передавала, однак крім неї, її логін та пароль був відомий як найменше ще 2 людям, перший - це працівник ДП «Інформаційні судові системи», який допомагав його створити, другий - це будь-який працівник ДП «Інформаційні судові системи», який мав повний доступ до бази «Д3» як розробник та орган який постійно вів технічну підтримку такої бази, та був збережений у базі «Д3» та без такого збереження ніхто не зміг би зайти до бази «Д3».

Жодних вказівок щодо авторозподілу справ ОСОБА_32 та ОСОБА_45 їй не надавали, у них були суто робочі стосунки, у змову з ними не вступала.

Потерпілий ОСОБА_27 у судовому засіданні пояснив, що у грудні 2013 приймав участь в масових акціях протесту у центрі Києва, 29.12.2023 він на автомобілі з державним номером НОМЕР_5 , разом зі своїм другом ОСОБА_89 , у колоні з іншими активістами почали рух з Європейської площі в сторону Межигір'я, на Оболоні забрали ще двох пасажирів та продовжили рух до Межигір'я. На КПП на виїзді з м. Києва його зупинили ДПП у зв'язку з тим, що на автомобілі були брудні номерні знаки, та вони поїхали далі, більше його не зупиняли та протоколи на нього не складали. У січні 2014 року його було викликано до Обухівського районного суду Київської області для розгляду справи відносно нього, справу розглядала суддя ОСОБА_32 яка відмовила йому в допиті свідка та винесла рішення про позбавлення прав, однак права у нього не вилучались. Ним було подано апеляційну скаргу на вказане рішення, та в апеляційному суді йому було запропоновано скористатись Законом «Про амністією» та залишитись з правами на що, він погодився. Вважає себе потерпілим у кримінальному провадженні, оскільки він витратив дуже багато часу та коштів на судові засідання, це морально важко та фізично, а початок цих проблем пов'язує саме з рішенням судді ОСОБА_90 . Також, вказував, що він боявся, що його будуть переслідувати за його учать в акціях протесту, шо судді було відомо, що він був учасником акції протесту, саме тому вона і позбавила його водійських прав, що рішення судді ОСОБА_71 про позбавлення права керування транспортними засобами вплинуло на його подальшу участь в акціях протесту.

Потерпілий ОСОБА_26 у судовому засіданні пояснив, що 29.12.2013 їхав на своєму автомобілі разом з другом ОСОБА_91 з м. Українка до м.Києва, а потім до с. Нові Петрівці, по дорозі заїхав до магазину «МЕТРО» та на заправку «ОККО». Неподалік с.Нові Петрівці був великий затор, та багато працівників ДАЇ, які фіксували рух автомобілів авто-радаром. Його ніхто не зупиняв. Після цього, одного вечора до нього додому приїхали працівники ДАІ та склали на нього протокол, а у подальшому його було викликано до суду. Під час судового засідання він просив суд долучити докази відеозапису з магазину та заправки, для того щоб підтвердити, що він перебував саме там, а не у місці події, яка вказана у протоколі, однак суддя ОСОБА_45 йому відмовив. Вказане рішення суду він оскаржив. Вважає себе потерпілим, оскільки рішенням судді ОСОБА_46 йому завдано моральну та матеріальну шкоду але цивільний позов не заявляв. Будь-яких скарг на дії судді ОСОБА_45 він не подавав.

Свідок ОСОБА_92 у судовому засіданні пояснив, що він в Обухівському районному суді Київської області працював з 21.09.2012 на посаді заступника керівника апарату суду, а потім з 15.04.2013 на посаді керівника апарату, суддя ОСОБА_32 на той час була головою суду, а ОСОБА_45 працював суддею, також з ним працювала ОСОБА_85 . Він працював у кабінеті №9, а ОСОБА_54 у приймальні ОСОБА_90 . Відповідальними за авторозподіл справ була ОСОБА_54 та ще інші працівники. Всі працівники Обухівського районного суду Київської області в межах своєї компетенції мали доступ до системи електронного документообігу суду. В суді була спеціалізація щодо розгляду категорій справ, це вирішувалось рішенням зборів суддів. Щодо рішення зборів суддів про визначення спеціалізації розгляду справ про адміністративні правопорушення він не пам'ятає. Справи, які повертались до суду з зудів вищих інстанцій реєструються в загальній канцелярії.

Щодо розгляду справ відносно ОСОБА_26 та ОСОБА_27 суддями ОСОБА_44 та ОСОБА_34 йому нічого не відомо. Жодних вказівок від суддів щодо розподілу справ до нього ніколи не надходило.

Також, вказав, що справи з апеляційного суду забирались по четвергам, тому саме в четвер він забрав, зокрема справи відносно ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , однак це було у різні дні. Після повернення справ з судів вищих інстанцій, всі справи ним передавались до загальної канцелярії суду, що далі було з цими справами йому не відомо. У нього дома проводився обшук, з приводу зникнення цих справ, але нічого не знайшли. Втрата цих матеріалів була встановлена вже після його звільнення.

Свідок ОСОБА_93 у судовому засіданні пояснив, що у період з 2004 по 2014 роки працював на посаді судді Обухівського районного суду Київської області та був заступником голови суду. ОСОБА_32 була головою суду, а він її заступником. Щодо спеціалізації розгляду справ в Обухівського районного суду Київської області вказав, що всі судді розглядали справи про адміністративні правопорушення. Питання щодо авторозподілу справ в Обухівському районному суді протягом 2013-2014 років та дотримання Інструкції з діловодства виникали неодноразово, з цього приводу судді скликали збори та зверталися до різних установ і вказували про втручання в авторозподіл - але отримували відповіді про те, що відомості про втручання нічим не підтверджені, хоча сумніви з цього приводу були. На його думку, втручання в авторозподіл полягало в тому, що окремі справи надходили лише певним суддям. Йому не відомі факти, щоб ОСОБА_32 давала вказівки щодо авторозподілу справ ОСОБА_94 .

Свідок ОСОБА_95 у судовому засіданні пояснив, що він працює суддею Обухівського районного суду Київської області з 2005 року, на даний час є головою суду. Знає ОСОБА_33 та ОСОБА_62 по роботі. ОСОБА_32 у 2012 році була головою Обухівського районного суду Київської області, у них були робочі стосунки, неприязних відносин у них не було. Він та інші судді звертались з заявами до правоохоронних органів з приводу порушення авторозподілу справ, коли ОСОБА_32 була головою суду, однак кримінальне провадження було відкрито, а у подальшому закрито за відсутності складу злочину. Також, він разом з суддями Обухівського районного суду м. Києва неодноразово зверталися з повідомленнями щодо ОСОБА_71 до апеляційного суду, до Ради суддів України та інших органів, за наслідками яких була призначена перевірка організації роботи суду Радою суддів України. Після проведення перевірки організації роботи суду, результати такої перевірки були відображені у відповідному рішенні.

Щодо розподілу та розгляду справ відносно ОСОБА_26 та ОСОБА_27 йому нічого не відомо. Вказав, що була така практика, коли справа була резонансна, то перед її реєстрацією у загальній канцелярії суду її надавали спочатку голові суду.

Йому відмово, що в суді проводилось перевірка та службове розслідування щодо зникнення справ відносно ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , справи не знайшли, однак було встановлено, хто конкретно забирав ці дві справи з Апеляційного суду Київської області. У ході перевірки стало відомо що ці дві справи були отримані в Апеляційному суді Київської області керівником апарату суду ОСОБА_96 , після чого справи надійшли до Обухівського суду, але не були зареєстровані загальною канцелярією суду. ОСОБА_97 на момент проведення службової перевірки вже не працював в суді і жодних пояснень з цього приводу комісії не надавав.

Свідок ОСОБА_98 у судовому засіданні пояснив, що працює суддею Обухівського районного суду Київської області з 02.06.2008. ОСОБА_32 була головою цього суду, ОСОБА_45 і на цей час працює суддею. ОСОБА_54 працювала у Обухівського районного суду Київської області під час роботи ОСОБА_90 . Про обставини авторозроділу та розгляду справ щодо ОСОБА_27 і ОСОБА_26 суддями ОСОБА_34 та ОСОБА_44 йому нічого не відомо. Спеціалізації розгляду справ між суддями не було окрім справ стосовно неповнолітніх.

Свідок ОСОБА_99 у судовому засіданні пояснив, що працює суддею Обухівського районного суду Київської області, також з ним працює суддя ОСОБА_45 , з 2012 року у суді також була суддею та головою суду ОСОБА_32 , разом з нею у суді працювала ОСОБА_85 . Хто на той час займався авторозподілом справ він не пам'ятає, припускає, що це могла бути ОСОБА_85 . Спеціалізації розгляду справ між суддями не було, крім слідчих суддів та розгляду справ щодо тяжких злочинів. Про обставини авторозроділу та розгляду справ щодо ОСОБА_27 і ОСОБА_26 суддями ОСОБА_34 та ОСОБА_44 йому нічого не відомо. Однак, був випадок, коли він та інші судді ОСОБА_100 , ОСОБА_60 , ОСОБА_98 у суді біля серверної у 2012 чи 2013 році зафіксовали наявність невідомих осіб, про що були повідомлені відповідні органи.

Експерт КНДІСЕ ОСОБА_101 , у судовому засіданні пояснив що він проводив експертизу у справі. Інформацію про те, що логін та пароль належав ОСОБА_74 він взяв з даних відображених в Базі, що була надана на експертизу. Логін був прив'язаний до прізвища ОСОБА_102 саме відповідно до даних що містилася в Базі даних. Питання передачі чи присвоєння логіну та паролю конкретній особі, а саме ОСОБА_74 , ним не досліджувалося. Супроводження функціонування вказаної Бази даних здійснювалось Державним підприємством «Інформаційні судові системи». Всі дії які здійснюють в Базі даних, здійснюються відповідними користувачами, які перед тим як щось робити авторизуються в даній системі під відповідним ОСОБА_103 .

Також, експерт повідомив суду про те, що висновків щодо того, що саме ОСОБА_54 як фізична особа здійснила в базі Д3 дії, що становлять зміст обвинувачення, він не робив. Крім того, для проведення експертизи надавалася тільки База даних, будь-яких інших документів експерту не надавалося, в тому числі документів щодо можливих причин виключення певних суддів під час авторозподілу. В своєму висновку експерт фіксував тільки певні дії, що були вчинені певним логіном, без висновків щодо правомірності чи неправомірності таких дій.

Крім того, під час проведення експертизи факт несанкціонованого доступу до бази даних не встановлювався, оскільки для цього повинні бути досліджені не тільки база даних, а й інші документи, які регулюють питання роботи автоматизованої системи (наприклад внутрішні документи суду, накази, розпорядження та інше), експерту ж для дослідження такі документи не надавалися ініціатором експертизи. Перед експертом не було поставлено питання щодо факту стороннього втручання до бази Д3 або редагування даних через сервер.

В наданій для проведення експертного дослідження Базі даних дані, щодо того, яким чином фіксувалися данні щодо користувачів були відсутні. До конкретного комп'ютеру логін та пароль прив'язано не було, і конкретно комп'ютера з якого було здійснено дії що були предметом дослідження експерта встановити не було можливим, оскільки інформація щодо IP-адреси з якого було здійснено авторозподіл в базі даних не фіксувалася.

Будучи додатково допитаним за клопотанням прокурора після проведення додаткової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 28456/23-35 від 05.02.2024, експерт ОСОБА_101 (показання якого у повному обсязі підтримав другий експерт ОСОБА_104 , що проводив експертизу) повідомив суду, що виходячи зі змісту поставлених у додатковій експертизі запитань експертами не використовувались якій конкретні або особливі методики, тому під час проведення дослідження власне програмних продуктів не було необхідним. Для надання відповідей на всі поставлені питання експертам не було надано достатньо матеріалів. Він як експерт вже більше 20 років досліджує як КП "Д3", так і подібні їй програми, загальна процедура авторизації у Д3 єдина для будь-якого суду, тому враховуючи багаторічний експертний досвід і первинну експертизу в даному випадку не було необхідності досліджувати КП "Д3" під час проведення додаткової експертизи.

Відповідаючи на перше запитання та стверджуючи про те, що в системному файлі D3SERVER.LOG здійснюється фіксація ідентифікуючої інформації, експерти виходили із розділу 8 Інструкції користувача та спеціальних експертних знань з огляду на неодноразове дослідження таких систем упродовж багатьох років, оскільки вони однотипні і є уніфіковані і не можуть бути змінені.

Відповідаючи на друге запитання, експерти розуміли його як теоретичне, тому для відповіді на нього в рамках додаткової експертизи не було необхідним дослідження КП "Д3".

Відповідаючи на четверте запитання, експерти вказали на те, що в наданих на дослідження матеріалах, була відсутня інформація, що б дозволила визначити зміст паролю, який є технічною інформацією для вузьких фахівців, які обслуговують систему.

Відповідаючи на п'яте і шосте запитання, експерти виходили із того, що системний адміністратор має доступ до будь-якої інформації на всіх рівнях системи, тому такий адміністратор може здійснювати будь-які дії стосовно системи і володіти будь-якою інформацією, у тому числі мати доступ до логінів і паролів - без таких можливостей системний адміністратор не зміг би підтримувати і обслуговувати систему; логіни вносяться у відповідні довідники, а паролі зберігаються у відповідному кодованому вигляді; системний адміністратор має повні права відносно даної системи, відповідно повні права передбачають будь-які дії з інформацією з технічної точки зору, наприклад додавання, зміна, видалення інформації і всі похідні дії, що виходять з наведених можливостей.

Відповідаючи на сьоме питання, експерти виходили із того, що, з експертно-технічної точки зору, база даних це певні файли, які мають відповідний формат. Загалом і в питаннях в таких видах досліджень, органи досудового розслідування (не технічні фахівці) під базою даних розуміють в цілому всю систему; в даному випадку мова йшла про конкретну інформацію, яка фіксується у відповідному LOG файлі, тобто в файлі, у якому фіксуються дії що відбуваються в системі. ОСОБА_105 входить як компонент до системи КП "Д-3", такому LOG файлі зберігається вся інформації щодо вчинення певних дій у програмі, тобто цей файл власне і містить відомості про логування.

Відповідаючи на восьме запитання, експерти виходили із того, що базі КП "Д-3" як будь-якій комп'ютерній системі притаманні IP-адреса, яка ідентифікує комп'ютер користувача та іншу інформацію, яка може бути використана для цілей визначення географічного місця вчинення дій у системі.

Відповідаючи на запитання 10, 11, 15, 17, 20-23 експерти не ініціювали питання про надання додаткових матеріалів, оскільки розуміли, що ініціатор експертизи не зможе надати інформацію про стан, конфігурацію і компоненти системи, якими вони були у 2014 році.

Відповідаючи на запитання 18, експерти виходили із того, що, ЦОД ЄСІС є локальною інформаційно-телекомунікаційною мережею, що підтверджується інформацією у технічному завданні на КСЗІ ЦОД ЄСІС. При цьому, ЦОД ЄСІС та КП "Д-3" не є одним і тим самим, тобто КСЗІ на ЦОД ЄСІС не підтверджує, що КП "Д-3" була об'єктом державної експертизи у сфері технічного захисту інформації. Єдиним законним способом підтвердження наявності атестату КСЗІ на автоматизовану систему або її окремі компоненти є атестат відповідності, який видає Держспецзв'язку. Тільки такий атестат підтверджує захист системи відповідно до регуляційних, правових і технічних особливих вимог, які чинне законодавство і державні стандарти висувають до відповідних систем. Наявність атестату підтверджує, що система відповідає вимогам у сфері технічного захисту інформації; а відсутність атестату підтверджує, що система не відповідає зазначеними вимогам, навіть і у тому випадку коли вона фактично їм відповідає. Тому, для відповіді запитання щодо захищеності системи - достатньо пред'явити відповідний атестат або ж встановити що його немає. ЄСІС - це загальна система, що стосується всіх напрямків діловодства судової системи України; у цієї системи є складова - Центр обробки даних (ЦОД ЄСІС), який має атестат відповідності про захищеність. Атестати відповідності на всі інші складові цієї системи експертам надані не були. Наданий експертам атестат відповідності стосується лише однієї складової ЄСІС - Центру обробки даних. Атестат відповідності на КП "Д-3" як іншу складову аналізованої системи не було надано. Тобто, з юридичної точки зору, КП "Д-3" не атестована, оскільки відсутній атестат відповідності, який є єдиним документом, що підтверджує відповідність захисту.

Свідок ОСОБА_106 у судовому засіданні повідомила, що працювала з 2002 року секретарем суду, секретарем судових засідань та помічником судді в Обухівському районному суді Київської області, на даний час займає посаду керівника апарату. ОСОБА_32 , ОСОБА_54 , ОСОБА_45 та ОСОБА_97 почали працювали в Обухівському районному суді приблизно в однин час, в 2012 році.

На період відсутності ОСОБА_71 виконуючим обов'язки голови суду призначався ОСОБА_107 .

Справи які повертались з судів вищих інстанцій спочатку надходили в приймальню голові суду, потім передавались консультанту суду, після чого передавались на реєстрацію.

За період перебування ОСОБА_71 на посаді голови суду авторозподіл здійснювала ОСОБА_108 , спеціалізації у суддів щодо розгляду справ не було, всі слухали всі види справ.

Свідок ОСОБА_109 у судовому засіданні повідомила, що з 2008 року працювала секретарем судових засідань, консультантом суду та помічником судді в Обухівському районному суді Київської області, а з 2013 року працює помічником судді ОСОБА_46 в Обухівському районному суді Київської області.

ОСОБА_32 , ОСОБА_54 , ОСОБА_45 та ОСОБА_97 почали працювали в Обухівському районному суді приблизно в однин рік.

Заступником голови суду на той час був ОСОБА_93 , а на час відсутності ОСОБА_71 іноді виконуючим обов'язки голови суду призначався ОСОБА_107 .

За період перебування ОСОБА_71 на посаді голови суду спеціалізації у суддів не було, всі слухали всі види справ.

Свідок ОСОБА_110 у судовому засіданні повідомила, що з 2011 року працювала секретарем судових засідань, помічником судді та помічником голови суду в Обухівському районному суді Київської області, на даний час займає посаду заступника керівника апарату Обухівського районного суду Київської області.

На початку 2012 року ОСОБА_33 було призначено суддею Обухівського районного суду та приблизно через 1-3 місяці прийшла працювати її помічником ОСОБА_54 , ще приблизно через 3-4 місяці було призначено суддю ОСОБА_78 .

Хто згідно наказу був відповідальний за авторозподіл справ свідку не відомо, але не включно, що ОСОБА_54 робила авторозподіл, хто крім неї робив авторозподіл не знає. Спеціалізації у суддів не було.

Свідок ОСОБА_111 у судовому засіданні повідомила, що з 2012 року працювала судовим розпорядником, секретарем суду та секретарем судових засідань в Обухівському районному суді Київської області, на даний час займає посаду спеціаліста з питань персоналу.

За авторозподіл була відповідальна та фактично його здійснювала ОСОБА_54 , спеціалізації у суддів не було.

Справи які надходили з судів вищих інстанцій фактично забирала відповідальна особа, несла на резолюцію голові суду, потім передавали консультанту суду після чого передавали на реєстрацію в канцелярію.

В січні 2014 року ОСОБА_112 безпосередньо займалася реєстрацією вхідної канцелярії, 6 та 16 січня надійшли дві справи відносно ОСОБА_27 та ОСОБА_26 , їх принесли працівники поліції, справи були зареєстровані та передані в адміністративну канцелярію, ніяких вказівок щодо цих справ від ОСОБА_71 , ОСОБА_76 або ОСОБА_83 не надходило.

Свідок ОСОБА_113 у судовому засіданні повідомила, що з 2012 року працювала секретарем суду та секретарем судових засідань в Обухівському районному суді Київської області, а з 2015 року займає посаду помічника судді Обухівського районного суду Київської області.

Працювала в період з вересня 2012 по квітень 2013 спрацювала секретарем судового засідання зі ОСОБА_114 .

Заступником голови суду на той час був ОСОБА_93 , та на час відсутності ОСОБА_71 він призначався виконуючим обов'язки голови суду.

Робоче місце ОСОБА_76 заходилось в приймальні голови суду, також там працювали помічник судді та секретар. Авторозподіл справ фактично здійснювала ОСОБА_54 , чи здійснював авторозподіл ще хтось свідку не відомо, спеціалізація у суддів Обухівського районного суду відсутня та зміна спеціалізації в січні 2014 року не відбувалась.

Справи які надходили з судів вищих інстанцій фактично забирав кур'єр, потім передавали на реєстрацію в канцелярію.

Свідок ОСОБА_115 у судовому засіданні повідомила, що з 2010 року працювала секретарем судових засідань та помічником судді в Обухівському районному суді Київської області, зараз займає посаду помічника голови суду Обухівського районного суду Київської області.

На початку 2012 року ОСОБА_33 було призначено суддею Обухівського районного суду та приблизно в той же час прийшла працювати її помічником ОСОБА_54 , а пізніше вона стала керівником апарату суду, в тому ж році було призначено суддю ОСОБА_78 .

За період перебування ОСОБА_71 на посаді голови суду авторозподіл здійснювала ОСОБА_108 , її робоче місце було в приймальні голови суду. Спеціалізації у суддів щодо розгляду справ не було та зміна спеціалізації в січні 2014 року не відбувалась, всі судді слухали всі види справ.

Свідок ОСОБА_116 у судовому засіданні повідомила, що з 2003 року працювала секретарем судових засідань та помічником судді в Обухівському районному суді Київської області, зараз займає посаду консультанта Обухівського районного суду Київської області.

Приблизно 2012 року ОСОБА_33 було призначено суддею Обухівського районного суду, за період перебування ОСОБА_71 на посаді голови суду стало більше уваги приділятись дисципліні в суді.

Свідок ОСОБА_117 у судовому засіданні повідомила, що з 2013 року працювала спеціалістом інформаційних технологій та старшим секретарем суду в Обухівському районному суді Київської області, зараз займає посаду секретаря судових засідань Обухівського районного суду Київської області.

ОСОБА_54 займала посаду заступника керівника апарату суду, її робоче місце заходилось в приймальні голови суду, також там працювали помічник голови суду та секретар.

Авторозподіл справ здійснювала ОСОБА_85 , спеціалізація у суддів Обухівського районного суду відсутня.

Свідок ОСОБА_118 у судовому засіданні повідомила, що з 2013 року працювала секретарем судових засідань в Обухівському районному суді Київської області, з 2017 займає посаду помічника судді Обухівського районного суду Київської області.

Робоче місце ОСОБА_76 заходилось в приймальні голови суду, також там працював секретар. Авторозподіл справ здійснювала ОСОБА_85 . Спеціалізації у суддів щодо розгляду справ не було та зміна спеціалізації в січні 2014 року не відбувалась.

Свідок ОСОБА_119 у судовому засіданні повідомив, що з 2009 по 2019 роки працював судовим розпорядником та помічником судді в Обухівському районному суді Київської області, наданий час працює в Вищому антикорупційному суді України на посаді судового розпорядника.

В січні 2012 року ОСОБА_33 було призначено суддею Обухівського районного суду та приблизно в березні-квітні 2013 року прийшла працювати її помічником ОСОБА_54 , а пізніше вона стала керівником апарату суду, в березні 2012 року було призначено суддю ОСОБА_78 .

Заступником голови суду на той час був ОСОБА_93 , а на час відсутності ОСОБА_71 виконуючим обов'язки голови суду призначався ОСОБА_107 .

Робоче місце ОСОБА_76 заходилось в приймальні голови суду, також там працював секретар та помічник голови суду. Авторозподіл справ здійснювала ОСОБА_85 . Спеціалізації у суддів щодо розгляду справ не було та зміна спеціалізації в січні 2014 року не відбувалась.

Свідок ОСОБА_120 у судовому засіданні повідомила, що з 2004 року працювала секретарем суду, секретарем судових засідань та помічником судді в Обухівському районному суді Київської області, зараз займає посаду помічника судді Обухівського районного суду Київської області.

Робоче місце ОСОБА_76 заходилось в приймальні голови суду, також там працював секретар та помічник судді. Авторозподіл справ здійснювала ОСОБА_85 . Спеціалізації у суддів щодо розгляду справ не було та зміна спеціалізації в січні 2014 року не відбувалась.

Свідок ОСОБА_121 у судовому засіданні повідомила, що з жовтня 2012 року працює секретарем судових засідань в Обухівському районному суді Київської області, зараз перебуває в декретній відпустці. Авторозподіл справ здійснювала ОСОБА_54 , її робоче місце заходилось в приймальні голови суду, також там працював секретар та помічник судді. Спеціалізації у суддів щодо розгляду справ не було та зміна спеціалізації в 2013-2014 році не відбувалась.

Свідок ОСОБА_122 дав суду показання про те, що працював начальником Обухівського відділу ДАІ УДАІ ГУМВС України в Київській області та складав протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_26 та ОСОБА_27 на підставі отриманих від підрозділу ДАІ у місті Києві рапортів про те, що вказані водії, будучи учасниками дорожнього руху не виконали вимоги працівників міліції про зупинку транспортних засобів, яка подавалася їм жезлом та свистком. Вказані протоколи після їх складання було подано до канцелярії суду та подальша їх доля йому була не цікава, тому з цього приводу пояснити нічого не може.

Судом були досліджені наступні документи надані стороною обвинувачення та захисту:

-витяги з ЄРДР згідно якого, відомості до ЄРДР внесені за № 42017020000000033 від 19.01.2017 про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 375, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 376-1 КК України;

-витяг з ЄРДР згідно якого, відомості до ЄРДР внесені за № 42014110000000305 від 05.09.2014 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України.

-рапорт слідчого першого СВ СУ прокуратури Київської області ОСОБА_123 про дозвіл на реєстрацію правопорушення до ЄРДР за попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.367 КК України відносно працівників Обухівського міськрайонного суду Київської області;

-повідомлення від 29.08.2014 в.о. голови Обухівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_95 про можливе вчинення кримінальних правопорушень працівників суду з додатками до нього; (які будуть досліджені нижче)

-повідомлення від 05.09.2014 про початок досудового розслідування за фактом вчинення службової недбалості працівниками Обухівського міськрайонного суду Київської області;

-витяг з ЄРДР згідно якого, відомості до ЄРДР внесені за № 42014110000000305 від 05.09.2014 року про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України;

-постанови щодо об'єднань та виділень матеріалів досудового розслідування від 28.11.2016, 10.01.2017, 19.01.2017, 24.11.2017, 13.06.2018 у з яких вбачається, що на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017020000000033 від 19.01.2017 року, яке є предметом даного судового розгляду, неодноразово приймались постанови щодо об'єднання та виділення матеріалів досудового розслідування. При цьому, останньою за хронологією постановою від 13.06.2018 року мало місце виділення з кримінального провадження № 42017020000000033 від 19.01.17 в окреме провадження матеріалів досудових розслідувань за фактами службової недбалості та укриття тяжкого злочину посадовими особами Обухівського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 367 КК України, яким присвоєно № 42018000000001444; причиною виділення вказаних матеріалів в окреме провадження стало не встановлення причетних осіб, що прямо вбачається з мотивувальної частини зазначеної постанови.

-двд-диск з відеозаписами камер спостереження від 29.12.2023 на яких зафіксовано особу схожу на ОСОБА_26 ;

-протокол огляду від 08.06.2017, згідно якого оглянуто двд диск, на якому видно, як 29.12.2013 з 12.10 по 12.13 ОСОБА_26 заїжджає та виїжджає з АЗС на автомобілі «Шкода Фабіа»,державний номер НОМЕР_3 , та о 12.31 год по 12.31 ОСОБА_26 перебуває в магазині «Метро»;

-постанова від 08.06.2017 про визнання двд-диску з відеозаписами камер спостереження від 29.12.2023 на яких зафіксовано ОСОБА_26 речовим доказом;

-заява від 07.02.2017 про залучення ОСОБА_26 потерпілим;

-протокол від 07.02.2017 допиту потерпілого ОСОБА_26 ;

-протокол огляду від 07.02.2017, згідно якого оглянуто другий примірник протоколу про адміністративні правопорушення серії АГ» №124885 від 16.01.2014 відносно ОСОБА_26 за вчинення адміністративного, правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП; копія протоколу про адміністративні правопорушення серії АГ» №124885 від 16.01.2014 відносно ОСОБА_26 за вчинення адміністративного, правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП; дві довідки про надання відеозаписів з камер спостереження; ксерокопія постанови судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_45 від 21.01.2014 у справі №372/333/14-п відносно ОСОБА_26 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного, правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП; роздруківка проекту постанови вказаної вище; проект апеляційної скарги від імені ОСОБА_26 на постанову суду від 21.01.2014 у справі за №372/333/14-п; повідомлення з Апеляційного суду Київської області ОСОБА_26 та його захисника про час розгляду апеляційної скарги, які долучені до протоколу;

-постанова від 07.02.2017 про визнання речовими доказам документів, які були оглянуті, згідно протоколу огляду від 07.02.2017;

-заява ОСОБА_27 від 06.02.2017 про залучення його як потерпілого у кримінальному провадженні;

-протокол огляду від 06.02.2017, згідно якого оглянуто постанову судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 від 10.01.2014 у справі №372/41/14-п відносно ОСОБА_27 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного, правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП та постанова судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_124 від 17.03.2014 у справі за №372/41/14-п за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_27 на постанову судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 від 10.01.2014,які долучені до протоколу;

-постанова від 10.05.2017 про призначення судово-авторознавчо-лінгвістичної експертизи;

-висновок експерта від 30.06.2017 за №370/1 згідно якого: 1) основними авторами постанови Обухівського районного суду Київської області від 10.01.2014 року у справі № 372/41/14-п (№ 3-35/14) відносно ОСОБА_27 та постанови Обухівського районного суду Київської області від 21.01.2014 року у справі № 372/333/14 (3-108/14) відносно ОСОБА_26 - є різні особи; 2) виконавцями зазначених судових рішень - є різні особи; 3) основним автором тексту вищевказаної постанови від 10.01.2014 року - є ОСОБА_32 , а постанови вищевказаної постанови від 21.01.2014 року - є ОСОБА_45 , але тексти цих постанов складалися і виконувалися з компіляцією певних фрагментів з інших джерел, із використанням зразка складання постанов за даною категорією справ.

-висновок експертів за результатами проведення експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів від 25.04.2017 за №8960/16-35/5082/17-35 згідно якого предметом дослідження даної експертизи була копія бази даних системи електронного документообігу КП "Д-3" Обухівського районного суду Київської області. Експертизою встановлено наступне.

За допомогою ПЗ «Maxld» було встановлено, що наданий на експертизу файл містить копію електронної бази даних КП «Д-3» Обухівського районного суду Київської області станом на 31.01.2017.

Станом на 08.01.2014 категорію справ "Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди [1022;257266]" згідно інформації із бази даних вище вказаного суду мали право слухати наступні судді, а саме: ОСОБА_99 , ОСОБА_98 , ОСОБА_93 , ОСОБА_95 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_32 , ОСОБА_127 . Тож розподіл адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_27 № 372/41/14-п (провадження № 3-35/14), що підпадає під цю категорію справ мав відбутись між вище вказаними суддями, що і підтверджується звітом розподілу, який присутній в копії бази даних КП "Д-3" Обухівського районного суду Київської області.

17.01.2014 під час розподілу адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_26 № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14) відповідно до звіту авторозподілу, що міститься в копії бази даних, категорію справ "Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди [1022;257266]" мав право слухати лише суддя ОСОБА_107 . Інші судді, а саме ОСОБА_99 , ОСОБА_98 , ОСОБА_93 , ОСОБА_95 , ОСОБА_77 , ОСОБА_126 , ОСОБА_32 , ОСОБА_60 , - відмічені в системі КП "Д-3" як такі, що не слухають дану категорію.

Експертами було перевірено лог змін категорій суддів Обухівського районного суду Київської області за період з 01.01.2014 по 17.01.2014 року включно та виявлено, що з категорії справ "Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди [1022;257266]" 16.01.2014 року були видалені судді ОСОБА_99 , ОСОБА_98 , ОСОБА_95 , ОСОБА_77 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 . Також 16.01.2014 о 11:18:10 з вище зазначеної категорії було виключено суддю ОСОБА_45 , але вже о 13:30:36 того ж дня його було поновлено в цій категорії. А потім знову видалено о 13:49:52.

Авторозподіл адміністративних матеріалів № 372/333/14-п відносно ОСОБА_26 (провадження № 3-108/14) відбувся о 12:22 17.01.2014 року. Згідно інформації що міститься в лозі змін категорій суддів за 17.01.2014 року було встановлено, що о 12:16:20 в категорію справ "Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди [1022;257266]" було включено суддю ОСОБА_107 . Пізніше цього ж дня в цю категорію справ були включені наступні судді, а саме ОСОБА_99 (категорія додана о 12:24:24), ОСОБА_98 (категорія додана о 12:24:20), ОСОБА_95 (категорія додана о 12:23:05), ОСОБА_77 (категорія додана о 12:23:29), ОСОБА_126 (категорія додана о 12:25:09), ОСОБА_60 (категорія додана о 12:23:55).

Згідно вищесказаного та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дані дії можна кваліфікувати як втручання у роботу автоматизованої системи документообігу суду, що призвело до порушення встановленого порядку обробки інформації, якщо дія по виключенні або додаванні суддів у відповідну категорію відбулись без підкріплення цих дій будь-якими розпорядженнями, нормативними актами або іншими документами, що давали б на це право.

Всі дії щодо виключення або включення відповідних суддів у категорію "Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди [1022;257266]" 16 та 17 січня 2014 року були виконані із логіну користувача "ОСОБА_154", який закріплено за працівником ОСОБА_128 . Будь-якої інформації щодо причин включення чи виключення суддів із вказаної категорії справ у період з 16.01.2014 по 17.01.2014 користувачем системи із логіном "ОСОБА_154" - не виявлено.

Під час аналізу інформації, що міститься в копії бази даних системи електронного документообігу КП "Д-3" Обухівського районного суду Київської області, не виявлено будь-якої інформації, що дала б можливість ідентифікувати комп'ютер з якого користувач підключався до бази даних КП "Д-3".

-протокол огляду від 12.05.2016 яким оглянуто копії бази даних автоматизованої системи документообігу (КП "Д-3") Обухівського районного суду Київської області, отриманої 12.05.2016 року о 14:00 шляхом мережевого копіювання з серверу суду. У ході огляду встановлено наступне.

Справа № 372/41/14-п (провадження № 3-35/14) розподілена 08.01.2014 року о 15:34 під логіном користувача в системі "ОСОБА_154", кількість суддів, що приймали в автоматизованому розподілі - 8 (виключений лише суддя ОСОБА_45 з причини "був доповідачем в попередньому призначенні"). Призначений суддя - ОСОБА_32

Справа № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14) розподілена 17.01.2014 року 12:22 під логіном користувача в системі "ОСОБА_154", кількість суддів, що приймали в автоматизованому розподілі - 1 (виключені всі судді, окрім ОСОБА_46 , з причин "не слухає категорію справи").

-протокол огляду електронної бази від 12.02.2017 згідно якого провів огляд локальної бази даних автоматизованої системи документообігу (КП "Д-3") Обухівського районного суду Київської області, вилученої у ході обшуку 01.02.2017 року.

У ході огляду встановлено наступну інформацію щодо реєстрації та розподілу справи № 372/41/14-п відносно ОСОБА_27 за 08.01.2014 року: о 09:17 год. - співробітник ОСОБА_129 під ім'ям в системі "ОСОБА_201" зареєструвала картку вхідного документа; о 12:31 год. - співробітник ОСОБА_130 під ім'ям в системі "ОСОБА_200" заводить картку на справу; о 15:34 год. - співробітник ОСОБА_54 під ім'ям в системі "ОСОБА_154" здійснює авторозподіл справи, який здійснювався між 8 суддями, суддя ОСОБА_45 був виключений з причини того, що був доповідачем в попередньому призначенні, за наслідками призначений суддя ОСОБА_131 .

У ході огляду встановлено наступну інформацію щодо реєстрації та розподілу справи № 372/333/14-п відносно ОСОБА_26 за 17.01.2014 року: о 11:57 год. - співробітник ОСОБА_129 під ім'ям в системі "ОСОБА_201" зареєструвала картку вхідного документа; о 11:57 год. - співробітник ОСОБА_130 під ім'ям в системі "ОСОБА_200" заводить картку на справу; о 12:22 год. - співробітник ОСОБА_54 під ім'ям в системі "ОСОБА_154" здійснює авторозподіл справи, який здійснювався між 1 суддею, а саме ОСОБА_44 , інші 8 суддів були виключені як такі, що не слухають категорію "Невиконання водіями вимог про зупинку". При цьому, виключення здійснювала співробітник ОСОБА_54 під ім'ям в системі "ОСОБА_154": суддю ОСОБА_33 - 10.01.2014 року, суддю ОСОБА_132 - 15.01.2014 року, суддів ОСОБА_133 , ОСОБА_60 , ОСОБА_65 , ОСОБА_57 , ОСОБА_61 , ОСОБА_56 - 16.01.2014 року.

-ухвала Печерського районного суду м.Києва від 07.09.2016 про тимчасовий доступ до бази даних автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» Обухівського районного суду Київської області;

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 22.09.2016, згідно якого скопійовано базу даних автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» Обухівського районного суду Київської області;

-протокол огляду електронної бази з ДВД- диском від 14.11.2017, згідно якого оглянуто базу даних автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» Обухівського районного суду Київської області;

-довідка ТМО «Психіатрія» у м.Києві від 26.05.2017 згідно якої ОСОБА_27 та ОСОБА_26 за 2014-2017 роки на стаціонарному лікуванні не значиться;

-довідкою з АІС «Національний банк даних «Автомобіль», згідно якої станом на 23.04.2017 ОСОБА_27 та ОСОБА_26 є власниками автомобілів

-протокол огляду предметів від 08.02.2017, згідно якого оглянуто: роздруківка проекту постанови судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_46 від 21.01.2014 у справі за №372/333/14-п відносно ОСОБА_26 за вчинення адміністративного, правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП; роздруківка постанови Апеляційного суду Київської області від 24.02.2014; копія листа Тимчасової спеціалізованої комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції за №589/0/9-15 від 22.05.2013;-копія листа Обухівського районного суду Київської області до ТУ ДСА України в м.Києві про закінчення перевірки передбаченої ЗУ «Про очищення влади» щодо судді ОСОБА_45 ;-копія довідки про результати перевірки передбаченої ЗУ «Про очищення влади» щодо судді ОСОБА_45 , які долучені до протоколу;

-постанова від 08.02.2017 про визнання речовими доказами документів, які оглінуті, згідно протоколу огляду від 08.02.2017;

-ухвала Печерського районного суду м.Києва від 27.02.2017 про надання тимчасового доступу до ПрАТ «МТС Україна», а саме до інформації щодо абонента з номером НОМЕР_6 ,яким користується ОСОБА_26 ;

-протокол тимчасового доступу від 23.03.2017 яким здійснено доступ до телефонних з'єднань за період з 21.11.2013 по 01.03.2014 абонента з номером НОМЕР_6 ;

-ухвала Печерського районного суду м.Києва від 24.02.2017 про надання тимчасового доступу до ПрАТ «Київстар», а саме до інформації щодо абонента з номером НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_27 та абонента з номером НОМЕР_8 ,яким користується ОСОБА_134 ;

- протокол тимчасового доступу від 24.03.2017 яким здійснено доступ до телефонних з'єднань за період з 21.11.2013 по 01.03.2014 абонента з номерами НОМЕР_7 та НОМЕР_8 ;

- ухвала Печерського районного суду м.Києва від 28.02.2017 про надання тимчасового доступу до ПрАТ «МТС Україна», а саме до інформації щодо абонента з номером НОМЕР_9 ,яким користується ОСОБА_135 ;

-протокол тимчасового доступу від 29.03.2017 яким здійснено доступ до телефонних з'єднань за період з грудня 2013 по 01.05.2014 абонента з номером НОМЕР_9 ;

-постанова від 29.03.2016 про залучення спеціаліста для проведення аналізу отриманої інформації від операторів мобільного зв'язку стосовно абонентських номерів телефонів, якими користувались ОСОБА_32 , ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_136

-висновок спеціаліста від 10.05.2017, залученого слідчим для проведення аналізу отриманої інформації від операторів мобільного зв'язку стосовно абонентських номерів телефонів, якими користувались ОСОБА_32 , ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_136 згідно якого здійснено аналіз телефонних з'єднань вищевказаних осіб та маршрути їх пересування, до висновку долучено аналітичні, ДВД диск з висновками.

-висновок спеціаліста від 24.05.2017, залученого слідчим для проведення аналізу отриманої інформації від операторів мобільного зв'язку стосовно абонентського номеру телефону, яким користувався ОСОБА_27 , згідно якого здійснено аналіз маршруту його пересування в період з 07.20 год. до 16.00 год. 29.12.2013, до висновку долучено маршрути пересування та ДВД диск з висновками та інформацією від оператора ПрАТ «Київстар»;

-протокол огляду від 27.04.2018, згідно якого оглянуто матеріали справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 , які долучені до протоколу у копіях:

-протокол автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищою ради юстиції №В-1871/0/7-14 стосовно судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 ;

- заява ОСОБА_27 до Тимчасової спеціальної комісії про проведення перевірки судді судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 відповідно до ЗУ "Про відновлення довіри до судової влади України", у якій ОСОБА_27 , вказуючи на те, що він є учасником руху "Автомайдан", посилається на порушення суддею ОСОБА_34 права на справедливий судовий розгляд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 372/41/14-п (№ 3-35/14);

-лист ТСК до Обухівського районного суду Київської області про витребування матеріалів справ стосовно ОСОБА_27 за № 372/41/14п та № 372/316/14-а;

-лист ТСК до Обухівського районного суду Київської області про надання пояснень судді ОСОБА_71 з приводу скарги ОСОБА_27 ;

-лист ТСК до Генеральної прокуратури України про надання інформації щодо встановлення місцезнаходження справи № 372/41/14п;

-лист ГПУ до ТСК про внесення відомостей до ЄРДР за ч.1 ст.367 КК України на підставі звернення Обухівського районного суду Київської області про притягнення до відповідальності винних осіб у втраті матеріалів стосовно ОСОБА_27 та ОСОБА_26 ;

-лист Обухівського районного суду Київської області у відповідь на запит ТСК, відповідно до якого судом направлено до ТСК копію адміністративної справи № 372/316/14-а (провадження № 2а-18/14) за позовом ОСОБА_27 до начальника ВДАІ РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_137 про визнання дій протиправними. Окрім того, у листі судом вказано про неможливість надання копії справи про адміністративне правопорушення № 372/41/14-п (№ 3-35/14) з причин відсутності їх у суді та невстановлення їх місцезнаходження за результатами службової перевірки, у зв'язку із чим було направлено відповідне повідомлення до Генеральної прокуратури України;

-пояснення судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 до ТСК та члену Вищої ради юстиції ОСОБА_138 , у яких ОСОБА_32 вказує на обставини розгляду нею як суддею справи про адміністративне правопорушення № 372/41/14-п (№ 3-35/14) відносно ОСОБА_27 та заперечує вказані останнім у заяві обставини та зазначає, що згадану справу нею було розглянуто відповідно до вимог положень чинного законодавства;

-лист Генеральної прокуратури України у відповідь на запит ВРЮ, у якому повідомляється, що ГПУ здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 42014110000000305 від 05.09.2014, внесеного до ЄРДР прокуратурою Київської області за фактом службової недбалості службових осіб Обухівського районного суду Київської області, що призвело до втрати матеріалів адміністративних справ № 372/41/14-п відносно ОСОБА_27 та № 372/333/14 відносно ОСОБА_26 . Під час розслідування встановити місцезнаходження справи № 372/41/14-п відносно ОСОБА_27 не виявилось за можливе;

-лист Обухівського районного суду Київської області у відповідь на запит члена ВРЮ ОСОБА_139 , у якому надається інформація про перебування на робочому місці, час тимчасової непрацездатності та перебування у відпустках щодо судді ОСОБА_71 : з 08.01.2014 по 31.01.2014(перебувала на робочому місці; з 03.02.2014 по 14.02.2014 - перебувала на листку непрацездатності; з 17.02.2014 по 24.03.2014 - перебувала на робочому місці; з 25.03.2014 по 06.04.2014 - перебувала на листку непрацездатності; з 07-08.04.2014 - перебувала на робочому місці; з 09.04.2014 по 21.01.2018 - перебувала на листках непрацездатності, у відпусках по догляду за дитиною та у зв'язку з вагітністю і пологами);

-присяга судді ОСОБА_71 від 11.12.2008;

-постанова Верховної Ради України від 05.09.2013 № 446-УІІ про обрання судді Обухівського районного суду Київсбкої області ОСОБА_33 безстроково;

-указ Президента України від 11.01.2012 № 7/2012 про призначення ОСОБА_33 суддею Печерського районного суду м.Києва строком на п'ять років;

-указ Президента України від 13.11.2008 № 1037/2008 ОСОБА_33 призначено на посаду судді Печерського районного суду м. Києва.

-копія судового рішення з ЄДРСР по справі № 372/41/14-п постанова судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 від 10.01.2014 відносно ОСОБА_27 , якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП та призначено стягнення у виді позбавлення права керування на строк 6 місяців;

- копія судового рішення з ЄДРСР по справі № 372/41/14-п постанови Апеляційного суду Київської області від 17.03.2014 року, якою вказану вище постанову судді Обухівського р/с Київської області скасовано на підставі ст. 4 Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року, ОСОБА_27 звільнено від адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрито;

-копія судового рішення з ЄДРСР по справі № 372/316/14-а: постанова судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_57 від 10.02.2014, якою задоволено адміністративний позов ОСОБА_27 до начальника ВДАІ РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_137 та визнано протиправними дії начальника ВДАІ РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_137 щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 124921 від 04.01.2014 року відносно ОСОБА_27 ;

- копія судового рішення з ЄДРСР- ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014, якою вказану постанову судді Обухівського р/с Київської області скасовано, а провадження у справі закрито з підстав того, що спірні правовідносини не відносяться до юрисдикції адміністративного суду в контексті ч. 1 ст. 17 КАС України та протокол про адміністративне правопорушення не може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства, оскільки такий протокол підлягає розгляду у порядку КУпАП, яким визначено порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення прийнятої на підставі протоколу про адміністративне правопорушення;

- копії судового рішення з ЄДРСР: ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_27 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 за позовом ОСОБА_27 до начальника ВДАІ РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_137 про визнання дій протиправними;

-протокол зборів суддів Обухівського районного суду Київської області від 25.03.2024 про недовіру керівнику апарату Обухівського районного суду Київської області та голові Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_140 ;

-звернення Народного Депутата України ОСОБА_141 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції України, Генеральної прокуратури України про проведення перевірки судді ОСОБА_71 ;

-листи Обухівського районного суду Київської області до органів влади про порушення законодавства при здійсненні автоматичного розподілу справ в Обухівському районному суді Київської області з 07.02.2012 та про втрату довіри до голови суду ОСОБА_71 ;

- висновок члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_139 від 26.05.2017 за результатами перевірки заяви ОСОБА_27 стосовно судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 , відповідно до якого відкрито дисциплінарне провадження щодо судді ОСОБА_90 . З висновку вбачається, що суддя ОСОБА_32 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 372/41/14-п (№ 3-35/14) щодо ОСОБА_27 не дотрималась вимог ст. 33 245, 278, 251, 252, 280 КУпАП щодо повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення їх відповідно до закону, що викликає сумнів у її об'єктивності і неупередженості, а саме: не обґрунтувала надання переваги протоколу та рапорту, не дослідила при цьому пояснення правопорушника; не врахувала обставини, що впливають на призначення стягнення, не мотивувала висновки щодо призначення виду і розміру стягнення;

-ухвала Вищої ради правосуддя від 07.06.2017 року № 1424/2дп/15-17 про відкриття дисциплінарного провадження стосовно судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_90 . Основний зміст даної ухвали є ідентичним змісту вищевказаного висновку члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_139 від 26.05.2017 ;

-рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23.10.2017 року № 3378/2дп/15-17 про притягнення судді Обухівського р/с Київської області ОСОБА_71 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді. Рішення прийнято за скаргою ОСОБА_27 , яка стосувалась неналежного виконання суддею ОСОБА_34 обов'язків під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 372/41/14-п (№ 3-35/14) відносно ОСОБА_27 ;

-скарга судді Обухівського р/с Київської області ОСОБА_71 на рішення Другої дисциплінарної палати ВРП від 23.10.2017 року № 3378/2дп/15-17;

-сертифікати про навчання судді ОСОБА_71 ;

- рішення Вищої ради правосуддя від 21.12.2017 року № 4232/0/15-17 яким залишено без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23.10.2017 року № 3378/2дп/15-17 про притягнення ОСОБА_71 до дисциплінарної відповідальності, а апеляційну скаргу ОСОБА_71 залишено без задоволення;

-рішення ВРП від 25.01.2018 року № 172/0/15-18 яким ОСОБА_33 звільнено з посади судді Обухівського районного суду Київської області на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України у зв'язку із вчиненням істотного дисциплінарного проступку, грубим чи систематичним нехтуванням обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

-постанова від 04.05.2018 про визнання речовими доказами: копії «Матеріалів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 », «Матеріали за дисциплінарною скаргою судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 на рішення дисциплінарної палати ВРП від 23.10.2017 №3378/2дп/15-17», та «матеріали про звільнення судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 »;

-постанова слідчого від 25.12.2014 про проведення службового розслідування за фактом виявлення в Обухівському районного суду Київської області відсутності матеріалів адмінісправ № 372/41/14 (№ 3-35/14) щодо ОСОБА_27 та № 372/333/14 (№ 3-108/14) щодо ОСОБА_26 за статтею 122-2 КУпАП;

-висновок службової перевірки Обухівського районного суду Київської області від 16.02.2015 згідно якого встановлено, що матеріали адмінісправ № 372/41/14 (№ 3-35/14) щодо ОСОБА_27 та № 372/333/14 (№ 3-108/14) щодо ОСОБА_26 за статтею 122-2 КУпАП відсутні у приміщенні Обухівського р/с Київської області, що адміністративна справа № 372/41/14 (№ 3-35/14) щодо ОСОБА_27 надійшла до Обухівського районного суду 08.01.2014, у подальшому була розглянута суддею ОСОБА_34 , постановою від 10.01.2014 призначено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, постанова від 10.01.2014 була скасована Апеляційним судом Київської області 17.03.2014, на підставі ст. 4 Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21.02.2014 у ОСОБА_27 звільнено від адміністративної відповідальності, провадження у справі закрито. Надалі, справа була отримана в Апеляційному суді Київської області колишнім керівником апарату Обухівського районного суду ОСОБА_96 11.03.2014, достовірних даних про подальших рух справи не встановлено, однак на реєстрацію вхідної кореспонденції, здійснення відміток про наслідки апеляційного перегляду постанови, зберігання до канцелярій чи архіву Обухівського районного суду вказана справа не надходила.

Адміністративна справа № 372/333/14 (№ 3-108/14) відносно ОСОБА_26 за статтею 122-2 КУпАП надійшла до Обухівського районного суду 17.01.2014, була розглянута суддею ОСОБА_44 , призначено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, постанова від 21.01.2014у була скасована Апеляційним судом Київської області 24.02.2014, провадження у справі закрито в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_26 складу адміністративного правопорушення. Надалі, справа була отримана в Апеляційному суді Київської області колишнім керівником апарату Обухівського районного суду ОСОБА_96 31.03.2014, достовірних даних про подальших рух справи не встановлено, однак на реєстрацію вхідної кореспонденції, здійснення відміток про наслідки апеляційного перегляду постанови, зберігання до канцелярій чи архіву Обухівського районного суду вказана справа не надходила.

Реєстрація вхідної кореспонденції, яка надходила з судів вищих інстанцій до Обухівського районного суду у період з 01 січня по 01 квітня 2014 року здійснювалась у такому порядку: після надходження до суду матеріали судових справ та інша кореспонденція передавались голові суду ОСОБА_35 або в.о. голови суду ОСОБА_53 ; після проставлення цими посадовими особами резолюцій про подальші дії із ними судові справи, по яким прийнято процесуальне рішення судом вищої інстанції передавались консультанту суду ОСОБА_142 для складення списків про наслідки переглянутих апеляційною та касаційною інстанціями судових рішень; далі матеріали судових справ та інша кореспонденція передавались особі, відповідальній за реєстрацію вхідної кореспонденції, - ОСОБА_129 або, у її відсутність, ОСОБА_143 ; після реєстрації вхідної кореспонденції у АСДС "Д-3" судові справи та інша кореспонденція передавались відповідальним працівникам канцелярій для виконання відміток про наслідки перегляду та організації виконання судового рішення; у випадку потреби - справи передавались для здійснення авторозподілу між суддями особам, відповідальним за здійснення такого розподілу. Такий порядок подання вхідної документації на резолюцію голові суду із подальшим поданням на реєстрацію до канцелярії суду впроваджено наказом № 31-О/12 від 20.02.2012 року колишнього голови Обухівського районного суду ОСОБА_90 .

Порядок реєстрації справ № 372/41/14-п (№ 3-35/14) та № 372/333/14 (№ 3-108/14) відносно ОСОБА_27 і ОСОБА_26 за статтею 122-2 КУпАП було порушено щонайменше колишнім керівником апарату Обухівського районного суду ОСОБА_96 , який, згідно зазначених у постанові слідчого прокуратури відомостей, отримав вказані матеріали, доставив їх в Обухівський районний суд та залишив їх у приймальні голови суду замість передачі на реєстрацію вхідної кореспонденції відповідальній особі до канцелярії суду.

До Обухівського районного суду реєстри відправки справ Апеляційного суду Київської області не надходять, оскільки зберігаються у Апеляційному суді Київської області. Список відправлених з Апеляційного суду Київської області матеріалів із списком матеріалів, які надійшли до Обухівського районного суду Київської області, звіряються у приміщенні експедиції Апеляційного суду під час складення реєстру та підписання його уповноваженим працівником Апеляційного суду, який передає матеріали, та працівником Обухівського районного суду, який їх приймає.

Акт прийому-передачі судових справ та матеріалів між Обухівським районним судом та ОСОБА_96 у зв'язку із його звільненням - не складався у зв'язку із відмовою останнього прийняти участь у складенні такого акту; разом з тим, складення відповідного акту прийому-передачі нормативно-правовими актами не передбачено.

Проведеною на підставі наказу голови суду № 53-04-01/14 від 28.04.2014 інвентаризацією встановлена відсутність в канцеляріях, архіві та інших приміщеннях Обухівського районного суду справ № 372/41/14-п (№ 3-35/14) та № 372/333/14 (№ 3-108/14) відносно ОСОБА_27 і ОСОБА_26 за статтею 122-2 КУпАП.

Особами, відповідальними за неналежну доставку справ № 372/41/14-п (№ 3-35/14) та № 372/333/14 (№ 3-108/14) відносно ОСОБА_27 і ОСОБА_26 за статтею 122-2 КУпАП із Апеляційного суду Київської області до Обухівського районного суду, їх зникнення, пов'язану із цим неналежну організацію роботи суду і апарату суду - є колишні голова Обухівського районного суду ОСОБА_32 , в.о. голови суду ОСОБА_45 , керівник апарату ОСОБА_97 та його заступник ОСОБА_85 . Заходи щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб не застосовувались.;

З наданої інформації вбачається, що справа № 372/41/14-п відсутня в Обухівському районному суді, що підтверджується висновком службової перевірки від 16.02.2015 року.

Згідно даних АСДС "Д-3" адмінматеріал відносно ОСОБА_144 за ст. 122-2 КУпАП надійшов від ВДАІ та зареєстрований у суді 08.01.2014 року о 09:17:45 за вх. 42/14вх - запис внесено користувачем системи ОСОБА_145 . Надалі, справу передано на розгляд судді ОСОБА_35 - запис про розподіл внесено користувачем системи ОСОБА_146 08.01.2014 о 15:34:51.Справу призначено до розгляду на 10.01.2014 о 13:30 год. - запис про дату/час слухання внесено користувачем системи ОСОБА_147 09.01.2014 о 18:12:36. Судова повістка про виклик в суд на ім'я ОСОБА_27 , у якій зазначено його статус як правопорушника та адреса проживання, направлена СМС-повідомленням, сформованим за допомогою АСДС "Д-3"- запис внесено користувачем системи ОСОБА_147 09.01.2014 о 18:13:00.

Постанова судді ОСОБА_71 від 10.01.2014 у справі № 372/41/14-п відносно ОСОБА_27 внесена до АСДС "Д-3" користувачем системи ОСОБА_148 11.01.2014 о 12:14:57, ця постанова підписана особистим електронним підписом судді ОСОБА_71 та направлена до ЄДРСР.

Виконавцем запиту перевірено Журнал реєстрації вихідної кореспонденції за 2014 рік, за період з 08 січня 2014 року по 21 березня 2014 року, а також списки згрупованих внутрішніх поштових відправлень за період з 08 січня 2014 року по 03 лютого 2014 року в яких відсутні відомості щодо направлення судової повістки на вищевказану дату ОСОБА_27 .

Відомостей про направлення судом інших викликів чи повідомлень про розгляд справи на адресу ОСОБА_26 не виявлено, про що складено акт огляду службових документів та відомостей в АСДС від 24.03.2016 року;

-довідка про результати перевірки, передбаченої ЗУ «Про очищення влади» від 09.11.2015, згідно якої до ОСОБА_71 застосовуються заборони, передбачені ч.3 ст.1 ЗУ «Про очищення влади»;

-лист в.о. голови Обухівського районного суду Київської області від 24.03.2016 у відповідь на запит слідчого від 11.03.2016 щодо справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_26 , згідно якого справа № 372/333/14-п відсутня в Обухівському районному суді, що підтверджується висновком службової перевірки від 16.02.2015 .

Згідно даних АСДС "Д-3" адмінматеріал відносно ОСОБА_149 за ст. 122-2 КУпАП надійшов від ВДАІ та зареєстрований у суді 17.01.2014 о 11:57:03 за вх. 1221/14вх - запис внесено користувачем системи ОСОБА_145 . Надалі, справу передано на розгляд судді ОСОБА_53 - запис про розподіл внесено користувачем системи ОСОБА_146 17.01.2014 о 12:22:15. Далі, 17.01.2014 е-поштою до Міністерства доходів та зборів направлено судовий запит щодо РНОКПП ОСОБА_26 - запис внесено користувачем системи ОСОБА_150 17.01.2014 о 15:33:20. Справу призначено до розгляду на 21.01.2014 о 08:30 год. - запис про дату/час слухання внесено користувачем системи ОСОБА_151 17.01.2014 о 15:34:40. Судова повістка про виклик в суд на ім'я ОСОБА_26 , у якій зазначено його статус як правопорушника та адреса проживання, направлена СМС-повідомленням, сформованим за допомогою АСДС "Д-3"- запис внесено користувачем системи ОСОБА_147 17.01.2014 о 15:36:39.

Постанова судді ОСОБА_46 від 21.01.2014 у справі № 372/333/14-п відносно ОСОБА_26 внесена до АСДС "Д-3" користувачем системи ОСОБА_150 21.01.2014 року о 17:00:52, ця постанова підписана особистим електронним підписом судді ОСОБА_46 та направлена до ЄДРСР.

-лист в.о. заступника голови Апеляційного суду Київської області від 14.01.2015 у відповідь на запит слідчого від 22.12.2014 щодо надання судових рішень у справах відносно ОСОБА_27 та ОСОБА_26 , згідно якого справа відносно ОСОБА_27 розглянута Апеляційним судом Київської області 17.03.2014 та передана до суду першої інстанції 31.03.2014, а справа відносно ОСОБА_26 розглянута Апеляційним судом Київської області 24.02.2014 та передана до суду першої інстанції 11.03.2014; оригінали постанов судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_27 та ОСОБА_26 знаходяться у відповідних справах, переданих до місцевого суду.

-постанова судді Апеляційного суду Київської області ОСОБА_124 від 17.03.2014 у справі про адміністративне правопорушення № 372/41/14-п (провадження № 33/780/81/14), згідно якої за апеляційною скаргою ОСОБА_27 постанову судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 від 10.01.2014 скасовано, ОСОБА_27 звільнено від адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрито на підставі ст. 4 Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року.

У ході апеляційного розгляду були також допитані свідки ОСОБА_152 та ОСОБА_153 . Свідок ОСОБА_152 пояснив, що він 29 грудня 2013 року в якості пасажира їхав в автомобілі ОСОБА_27 по автодорозі Київ - Овруч до с. Нові Петрівці, при цьому їх на протязі всього руху інспектори ДАІ не зупиняли. Свідок ОСОБА_154 пояснив, що він разом з іншими працівниками ДАІ 29 грудня 2013 року несли службу на 20 км автодороги Київ-Овруч в с. Нові Петрівці, на його вимогу про зупинку водій автомобіля "Форд", д.н.з. НОМЕР_4 , не зупинився, у зв'язку з чим ним було складено рапорт на ім'я начальника УДАІ ГУ МВС України в Київській області.

Під час апеляційного розгляду, 17.03.2014 ОСОБА_27 звернувся із заявою, у якій стверджував, що він був учасником акції масового протесту та просив звільнити його від адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП. На підставі цієї заяви була скасована постанова судді Обухівського районного суду Київської області та звільнення ОСОБА_27 від адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрито.

Питання по суті апеляційних вимог ОСОБА_27 судом апеляційної інстанції не вирішувалось, так само суд апеляційної інстанції не робив будь-яких висновків щодо наявності/відсутності події/складу адміністративного правопорушення, неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи або ж істотних порушень процесуальних прав під час розгляду справи місцевим судом.

-постанова судді Апеляційного суду Київської області від 24.02.2014 у справі про адміністративне правопорушення № 372/333/14-п (провадження № 33/780/145/14) , згідно якої за апеляційною скаргою ОСОБА_26 постанову судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_46 від 21.01.2014 щодо ОСОБА_26 скасовано, а провадження по справі закрито у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Підставою для скасування судового рішення стала неповнота проведеного судом першої інстанції судового розгляду, а безпосереднім приводом до скасування - нові докази, які були отримані на запит захисника та досліджені під час апеляційного розгляду справи. Під час апеляційного розгляду були досліджені нові докази, які підтверджували, що ОСОБА_26 у той час, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, знаходився спочатку в магазині "Метро", а пізніше перебував на АЗС "ОККО", що підтверджується фотографіями із зазначених місць та копіями податкових накладних з магазину "Метро". Саме ці нові докази стали приводом для висновку суду апеляційної інстанції про невинуватість ОСОБА_26 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП;

-лист заступника голови Апеляційного суду Київської області від 10.03.2017 у відповідь на запит слідчого від 27.02.2017 щодо надання інформації про аудіо-фіксування апеляційного розгляду у справах відносно ОСОБА_27 та ОСОБА_26 , згідно якого будь-які відомості про фіксування судових засідань в суді апеляційної інстанції по зазначеним справам - відсутні, тому надати технічні носії інформації звукозаписів судових засідань на виявилось можливим.

-лист голови Обухівського районного суду Київської області від 16.12.2014 у відповідь на запит слідчого від 09.12.2014 щодо надання довідок про надходження справ з судів вищих інстанцій до Обухівського районного суду після їх перегляду за період березень-квітень 2014 року, згідно якого були надані копії списків справ, що надійшли до Обухівського районного суду з вищих інстанцій після їх перегляду протягом березня-квітня 2014 року. У відповідних списках відсутня інформація щодо справ № 372/41/14-п відносно ОСОБА_27 та № 372/333/14 відносно ОСОБА_26

-лист голови Обухівського районного суду Київської області від 20.11.2017 у відповідь на запит слідчого від 15.11.2017 щодо надання інформації про спеціалізацію, яка була закріплена за суддями у період 15-18.01.2014 та надання копій протоколів загальних зборів суддів щодо питань спеціалізації суддів, згідно якого у період 15-18.01.2014 року збори суддів Обухівського районного суду не проводились. Крім того, надані протоколи зборів суддів Обухівського районного суду за період з грудня 2010 року по липень 2012 року, на яких вирішувалось питання щодо спеціалізації суддів, з цих протоколів вбачається, що станом на січень 2014 року у цьому місцевому суді була впроваджена спеціалізація щодо окремих суддів та категорій справи, однак така спеціалізації не стосувалась справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122-2 КУпАП, які мали право розглядати всі судді цього суду.

-лист голови ДСА України від 10.03.2017 у відповідь на запит слідчого від 24.02.2017 щодо електронних цифрових підписів, якими користувалися судді ОСОБА_32 та ОСОБА_45 у січні 2014 року та з інших пов'язаних питань, згідно якого за відомостями від адміністратора ЄДРСР ДП "ІСС", електронна копія судового рішення Обухівського районного суду Київської області від 10.01.2014 у справі № 372/41/14-п зареєстрована у ЄДРСР за № 36572712 і підписана за допомогою ЕЦП судді ОСОБА_71 , а електронна копія судового рішення Обухівського районного суду Київської області від 21.01.2014 у справі № 372/333/14-п зареєстрована у ЄДРСР за № 36737402 і підписана за допомогою ЕЦП судді ОСОБА_83 .

Станом на січень 2014 року було чинним положення про АСДС, затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами), у редакції від 25.01.2013, яке долучено до листа;

-сд диски з електронними ключами підписів суддів Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_46 та ОСОБА_71 ;

-лист голови Обухівського районного суду Київської області від 11.06.2018 у відповідь на запит слідчого від 30.05.2017 щодо надання документів, прийнятих на підставі протоколу зборів суддів Обухівського районного суду № 3 від 28.12.2010, згідно якого на підставі протоколу зборів суддів Обухівського районного суду № 3 від 28.12.2010 затверджено та вводиться в дію з 01.01.2011 року АСДС "Документообіг загальних судів" та Положення про АСДС Обухівського районного суду Київської області.

-положення про АСДС Обухівського районного суду, яким передбачено, що спеціалізація суддів визначається рішенням зборів суддів (п. 3.1.2.), авторозподіл судових справ між суддями здійснюється з урахуванням спеціалізації, визначеної рішенням зборів суддів (п. 3.1.3.), авторозподіл судових справ між суддями при відсутності спеціалізації здійснюється між усіма суддями (п. 3.1.4.).

-протокол зборів суддів Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2010;

-протокол огляду предметів від 05.05.2017, згідно якого оглянуто ЄДРСР за критеріями пошуку судових рішень, винесених суддею ОСОБА_44 у справах про адміністративні правопорушення за період часу з 01.11.2013 по 01.06.2014; за відповідними пошуковими критеріями у ЄДРСР було винайдено 162 судових рішень, ці рішення роздруковані та долучені до протоколу.

-постанова від 05.05.2017 про визнання речовим доказом постанови судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_46 у справах про адміністративні правопорушення;

-протокол огляду предметів від 25.04.2017, згідно якого проведено огляд ЄДРСР за критеріями пошуку судових рішень, винесених суддями Обухівського районного суду у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122-2 КУпАП (невиконання водіями вимог про зупинку) за весь період часу по момент здійснення слідчим відповідного огляду. Фактичний період часового проміжку результатів пошуку по даній категорії справ склав з лютого 2011 року по квітень 2017 року; за відповідними пошуковими критеріями у ЄДРСР було винайдено 23 судових рішення. Такі судові рішення роздруковані та долучені до матеріалів кримінального провадження як речові докази з метою відображення загальних тенденцій при розгляді справ про адміністративні правопорушення по статті 122-2 КУпАП.

-протокол огляду предметів від 04.05.2017, згідно якого проведено огляд ЄДРСР за критеріями пошуку судових рішень, винесених суддею Обухівського районного суду ОСОБА_155 у справах про адміністративні правопорушення за весь період суддівства у цьому суді по момент здійснення слідчим відповідного огляду; за відповідними пошуковими критеріями у ЄДРСР було винайдено 77 судових рішень. Такі судові рішення роздруковані та долучені до матеріалів кримінального провадження як речові докази з метою відображення загальних тенденцій при розгляді справ про адміністративні правопорушення та призначення стягнення по ним.

-постанова від 25.04.2017 про визнання речовими доказами роздруківки постанов суддів Обухівського районного суду Київської області щодо розгляду адміністративних протоколів складених за ст.122-2 КУпАП.

-постанова від 25.04.2017 про визнання речовими доказами постанов судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 у справах про адміністративні правопорушення;

-ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2017 про дозвіл на проведення обшуку в приміщенні Обухівського районного суду Київської області;

-протокол обшуку від 01.02.2017 згідно якого обшук було проведено в приміщенні Обухівського районного суду Київської області;

-протокол огляду від 03.02.2017 згідно якого оглянуто речі та документи, які були вилучені під час обшуку в приміщенні Обухівського районного суду Київської області, зокрема:

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 від 09.02.2012 № 15-о про надання доступу до автоматизованої системи документообігу суду голові суду ОСОБА_35 , заступнику голови суду ОСОБА_156 та суддям ОСОБА_67 , ОСОБА_66 , ОСОБА_69 , ОСОБА_77 , ОСОБА_60 , ОСОБА_68 в межах та обсязі, необхідному для здійснення судочинства у судових справах, переданих судді у встановленому законом порядку, а також попереджено зазначених суддів про кримінальну відповідальність за статтею 376-1 КК України.

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 від 09.02.2012№ 16-о про надання доступу до автоматизованої системи документообігу суду працівникам апарату суду в межах та обсязі, необхідному для здійснення функціональних обов'язків, затверджених керівником апарату суду, а також попереджено цих працівників про кримінальну відповідальність за статтею 376-1 КК України.

-наказ в.о. голови Обухівського районного суду ОСОБА_93 від 17.01.2012 №3-о про встановлення графіку розгляду адміністративних матеріалів.

-накази керівника апарату Обухівського районного суду ОСОБА_157 від 18.09.2013,03.09.2013,17.02.2013, 12.04.2013 про додавання користувачів до АСДС;

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 № 13-о від 09.02.2012, згідно якого додано до користувачів АСДС помічника голови Обухівського районного суду ОСОБА_75 , та секретаря ОСОБА_158

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_159 від 29.12.2010 за № 97-о про введення в дію автоматизовану систему документообігу та визначення кола користувачів автоматизованої системи;

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 від 30.01.2014 № 14-04-01/14 про покладення обов'язків голови суду з 31.01.14 на ОСОБА_62 ;

-наказ в.о. голови Обухівського районного суду ОСОБА_45 від 14.02.2014 № 18-04-01/14 про відрядження керівника апарату ОСОБА_157 з 17.02.2014 по 21.02.2014;

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 від 26.02.2014 № 22-04-01/14 про відрядження керівника апарату ОСОБА_157 28.02.2014;

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 від 13.03.2014 № 27-04-01/14 про відрядження керівника апарату ОСОБА_157 14.03.2014;

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_60 від 08.01.2015 № 01-04-01/15 про призначення службової перевірки для встановлення місцезнаходження адміністративних матеріалів ОСОБА_27 та ОСОБА_26 ;

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 від 17.02.2012 № 27-О/12 про призначення осіб, відповідальних за розподіл судових справ та первинних матеріалів, які підлягають реєстрації та розгляду відповідно до процесуального законодавства, у випадках виходу з ладу обладнання, яке забезпечує функціонування автоматизованої системи та інших випадках нефункціонування системи, передбачених положенням про АСДС помічника голови суду ОСОБА_74 , секретаря судових засідань ОСОБА_158 ;

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 від 09.02.2012 № 18-О про надання повного доступу до АСДС голові суду ОСОБА_35 , помічнику голови суду ОСОБА_74 , секретарю судових засідань ОСОБА_158 та спеціалісту з інформаційних технологій ОСОБА_160

-накази керівника апарату Обухівського районного суду від 18.06.2014 , від 12.09.2013, від 28.12.2012 та від 28.12.2010 з яких вбачається, що посади головного спеціаліста з інформаційних технологій суду, які виконували функції технічного адміністратора АСДС у суді, обіймали: з 28.12.10 - ОСОБА_161 , з 28.12.12 - ОСОБА_162 , з 12.09.13 - ОСОБА_163 , з 18.06.14 - ОСОБА_164

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 від 09.02.2012 № 14-о яким призначено персонально відповідальними за внесення до АСДС інформації про судові справи та первинні матеріали, що надійшли до суду та підлягають реєстрації і розгляду відповідно до процесуального законодавства - помічника голови суду ОСОБА_75 та секретаря судових засідань ОСОБА_165 . Цим наказом, зокрема, встановлено, що ці визначені відповідальні працівники після автоматичного розподілення справи АСДС - проставляють відмітку, яка складається із ПІБ судді, якому матеріал розподілений до розгляду, та особистого підпису відповідальної особи.

-наказ голови Обухівського районного суду ОСОБА_132 від 16.01.2012 № 2-о яким додано до користувачів АСДС суддю Обухівського районного суду ОСОБА_33

-табель робочого часу Обухівського районного суду за січень-лютий 2014 року;

-контрольний журнал судових справ і документів, переданих для розгляду судді ОСОБА_53 , за 2014 рік який містить запис з наступною інформацією про справу щодо ОСОБА_26 : номер справи - № 372/333/14 (№ 3-108/14); дата надходження справи до суду - 17.01; суть справи - ст. 122-2; дата передання судді - 17.01; підпис судді про отримання справи; дата розгляду справи - 21.01; наслідки розгляду справи - позбавлення права керування на 6 місяців; дата отримання справи працівником апарату - 22.01; підпис працівника апарату суду про отримання справи.

- журнал розгляду судових справ і матеріалів суддею ОСОБА_34 за 2014 рік який за 10 січня 2014 року містить запис про розгляд справи щодо ОСОБА_27 з наступною інформацією: номер справи - № 3-35/14; година початку та закінчення розгляду - з 13:30 по 13:40; суть справи - ст. 122-2 КУпАП; наслідки розгляду справи - позбавлення прав на 6 місяців; дата виготовлення протоколу судового засідання - 10.01.14; дата повернення справи до канцелярії суду - 11.01.14; підпис працівника канцелярії суду за одержання справи.

- контрольний журнал судових справ і документів, переданих для розгляду судді ОСОБА_71 , за 2014 рік який містить запис № 28 (т. 10 а.с. 170) з наступною інформацією про справу щодо ОСОБА_27 : номер справи - № 372/41/14-п (№ 3-35/14); дата надходження справи до суду - 08.01; суть справи - ст. 122-2; дата передання судді - 08.01; підпис судді про отримання справи; дата розгляду справи - 10.01; наслідки розгляду справи - позбавлення права керування ТЗ на 6 місяців; дата отримання справи працівником апарату - 11.01; підпис працівника апарату суду про отримання справи.

-функціональні обов'язки судового розпорядника Обухівського районного суду Київської області, який виконує обов'язки секретаря адміністративної канцелярії ОСОБА_130 ;

-посадова інструкція головного спеціаліста з інформаційних технологій Обухівського районного суду Київської області затверджена керівником апарату суду відповідно до якої головний спеціаліст з інформаційних технологій є працівником апарату суду, на якого, зокрема, покладено завдання щодо впровадження в роботі суду комп'ютерних технологій, у тому числі запровадження автоматизованої системи електронного документообігу, здійснення інсталяції програмного забезпечення та моніторингу дотримання технологій його експлуатації, з якою ознайомлені ОСОБА_163 та ОСОБА_164

-функціональні обов'язки помічника голови Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_76 , відповідно до якої на ОСОБА_75 покладено, зокрема, обов'язок щодо своєчасного внесення до АСДС повної та достовірної інформації відповідно до функціональних обов'язків, виконувати визначені функціональні обов'язками завдання з використанням АДСД;

-функціональні обов'язки спеціаліста з інформаційних технологій Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_162 ;

-наказ голови Обухівського районного суду Київської області від 01.11.2016 за №26/о-г про порядок роботи із АСДС;

- наказ голови Обухівського районного суду Київської області від 16.04.2014 за №42-04-01/14 про порядок роботи із АСДС;

-рішення зборів суддів Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2010 щодо окремих питань автоматичного розподілу справ між суддями Обухівського районного суду Київської області;

-протокол №1 зборів суддів Обухівського районного суду Київської області від 10.02.2011 про визначення коефіцієнту складності справ по категоріям;

-протокол зборів суддів Обухівського районного суду Київської області від 14.02.2012 про визначення спеціалізації справ та визначення порядку організації автоматичного розподілу справ при чергуванні у робочі дні та визначення особливостей розподілу судових справ у випадках виходу з ладу обладнання, яке забезпечує функціонування автоматизованої системи та інших випадках передбачених положенням про АСДС;

-протокол зборів суддів Обухівського районного суду Київської області від 16.03.2012 зокрема, про розподіл адміністративних справ;

-протоколи зборів суддів Обухівського районного суду Київської області за період з лютого 2011 року по лютий 2014 року з яких вбачається, що у зазначений період часу в Обухівському районному суді не була впроваджена спеціалізація щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 122-2 КУпАП;.

-обліково-статистичні картки справ про адміністративні правопорушення за період з 10.12.13 по 05.02.14, зокрема статистичні картки щодо справ ОСОБА_27 та ОСОБА_26

-акт № 154, затверджений 14.07.2015 головою Обухівського районного суду ОСОБА_60 , який містить інформацію щодо розглянутих у 2014 році справ про адміністративні правопорушення та переданих в архів. Справи № 372/41/14-п (№ 3-35/14) щодо ОСОБА_27 та № 372/333/14 (№ 3-108/14) щодо ОСОБА_26 не вказано серед переданих в архів.

-заява керівника громадського формування з охорони Громадського порядку «Самооборона Обухівщини» ОСОБА_166 до ТСК про проведення перевірки судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_46 щодо розгляду ним справи відносно ОСОБА_26 ;

-письмові пояснення судді ОСОБА_46 до Тимчасової спеціальній комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції ВРЮ;

-особова справа судді ОСОБА_46 в копіях, з якої видно, що 23.02.2012 ОСОБА_45 був зарахований на посаду судді Обухівського районного суду Київської області відповідно до Указу Президента України від 10.02.2012 року № 83/2012;

-постанова від 03.02.2017 про визнання речовими доказами документи та речі, які були вилучені під час обшуку в Обухівському районному суді Київської області;

-ухвала Печерського районного суду м. Києва від 24.02.2017 про надання тимчасового доступу до контрольних журналів судових справ і документів, переданих для розгляду судді ОСОБА_53 та судді ОСОБА_167 за 2014 рік, до журналів розгляду судових справ і матеріалів суддею ОСОБА_34 та суддею ОСОБА_168 за 2014 рік, документів із зразками підписів суддів ОСОБА_71 , ОСОБА_46 , ОСОБА_169 та ОСОБА_170 ;

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 16.03.2017 згідно якого вилучено, зокрема контрольні журнали судових справ і документів, переданих для розгляду судді ОСОБА_53 та судді ОСОБА_167 за 2014 рік, журнали розгляду судових справ і матеріалів суддею ОСОБА_34 та суддею ОСОБА_168 за 2014 рік (4 шт) та документи з особових справ ОСОБА_71 , ОСОБА_46 , ОСОБА_169 та ОСОБА_171 ;

-додаток до особової карти судді ОСОБА_46 в оригіналі, в якій знаходиться зокрема, присяга судді ОСОБА_46 від 14.02.2012, Указ Президента України від 10.02.2012 № 83/2012 яким, ОСОБА_62 призначено на посаду судді Обухівського районного суду Київської області.

-додаток до особової карти судді ОСОБА_71 ;

-протокол огляду предметів від 16.03.2017, згідно якого оглянуто контрольні журнали судових справ і документів, переданих для розгляду судді ОСОБА_53 та судді ОСОБА_167 за 2014 рік, журнали розгляду судових справ і матеріалів суддею ОСОБА_34 та суддею ОСОБА_168 за 2014 рік, частково особисті справи ОСОБА_71 , ОСОБА_46 , ОСОБА_169 та ОСОБА_170 ;

-постанова від 16.03.2017 про визнання речовими доказами контрольних журналів судових справ і документів, переданих для розгляду судді ОСОБА_53 та судді ОСОБА_167 за 2014 рік, журнали розгляду судових справ і матеріалів суддею ОСОБА_34 та суддею ОСОБА_168 за 2014 рік, документи із зразками підпису та почерку ОСОБА_71 , ОСОБА_46 , ОСОБА_169 та ОСОБА_170 ;

-копія особової справи керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_76 з якої вбачається, що зокрема з 09.02.2012 по 2013 рік вона працювала на посаді помічника голови суду в Обухівському районному суді (призначена на посаду у порядку переведення з Печерського районного суду); у подальшому, наказом ТУ ДСА України в Київській області від 15.04.2013 № 27/к призначена на посаду заступника керівника апарату Обухівського районного суду з 15.04.2013 , посадові обов'язки ОСОБА_76 на цій посаді визначались згідно посадової інструкції від 15.04.2013 надалі, наказом ТУ ДСА України в Київській області від 11.04.2014 № 51/к звільнена з посади заступника керівника апарату Обухівського районного суду з 11.04.2014 за переведенням для подальшої роботи до Апеляційного суду міста Києва;

-посадова інструкція заступника керівника апарату Обухівського районного суду Київської області, з якою ОСОБА_54 ознайомлена;

-протокол огляду предметів від 17.05.2017, згідно якого оглянуто два компакт диски DVD-R з події 29.12.2013 де зафіксовано вуличний авто похід до резиденції Президента України ОСОБА_42 "Межигір'я" в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області;

-постанова від 17.05.2017 про визнання двох DVD-R дисків речовими доказами;

-протокол огляду предметів від 17.05.2017, згідно якого оглянуто два компакт диски DVD-R з події 30.12.2013 де зафіксовано, як особи у форменому одязі працівників ДАІ заблокували дорогу;

-постанова від 17.05.2017 про визнання DVD-R диску речовим доказом;

-протокол огляду двох DVD-R дисків, з відеозаписом подій, що мали місце 29.12.2013 під час проведення мирної акції автопроїзду з центра м.Києва до резиденції Президента України ОСОБА_42 "Межигір'я" в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області;

-ухвала Печерського районного суду м.Києва від 06.03.2017 про вилучення з Апеляційного суду Київської області оригіналів реєстрів відправки справ з Апеляційного суду Київської області до Обухівського районного суду Київської області;

-протокол тимчасового доступу від 13.03.2017, згідно кого вилучено два оригінали реєстрів відправки справ з Апеляційного суду Київської області до Обухівського районного суду Київської області;

-протокол огляду предметів від 13.03.2017, згідно якого оглянуто два оригінали реєстрів відправки справ з Апеляційного суду Київської області до Обухівського районного суду Київської області та встановлено, що першого реєстру вбачається, що справа № 372/333/14-п відносно ОСОБА_26 була отримана ОСОБА_96 - 11.03.2024; з другого реєстру вбачається, що справа № 372/41/14-п відносно ОСОБА_27 була отримана ОСОБА_96 - 31.03.2024.

-постанова від 13.03.2017 про визнання речовими доказами двох оригіналів реєстрів відправки справ з Апеляційного суду Київської області до Обухівського районного суду Київської області від 11.03.2014 та 31.03.2014;

-висновок судово-почеркознавчої експертизи № 6367/17-32/6368/17-11 від 19.09.2017 відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_172 в реєстрах відправки справ з Апеляційного суду Київської області до Обухівського районного суду Київської області за 11.03.2024 та за 31.03.2024 виконані ОСОБА_173 ;

-флеш карта та флеш-накопичувачі, які містять відомості з бази даних КП «Д-3» Обухівського районного суду Київської області щодо авторозподілу справ ОСОБА_26 , саме під яким логіном користувача вносились зміни включення та виключення суддів к категорії справ;

-лист голови ГФ «СаО» від 18.04.2017, згідно якого ОСОБА_26 звернувся до Громадського об'єднання «Самооборона Обухівщини» та повідомив, що суддя Обухвського районного суду Київської області ОСОБА_45 виніс рішення відносно нього та не поніс покарання за це. Та Громадське об'єднання «Самооборона Обухівщини» звернулось з заявою про перевірку судді;

-довідка від 09.11.2015 про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" згідно якої до судді ОСОБА_46 не застосовуються заборони передбачені цим законом;

-рішення ВККС від 18.05.2018 № 726/1/ко-18, згідно якого кваліфікаційне оцінювання судді Обухівського районного суду ОСОБА_45 зупинене у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні до моменту закінчення такого провадження;

-флеш накопичувач на якому міститься відеозапис виступу суддів Обухівського районного суду Київської області та стенограма з цього виступу від 26.03.2014;

-роздруківка з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі за обвинуваченням ОСОБА_174 ;

-ухвала Апеляційного суду м.Києва у справі за обвинуваченням ОСОБА_174 ;

-постанова Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 у справі за позовом ОСОБА_95 до голови Обухівського районного суду Київської області про визнання неправомірними бездіяльності та рішень, визнано неправомірними рішень про відмову у наданні додаткової відпустки.;

-постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015, якою постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 у справі за позовом ОСОБА_95 до голови Обухівського районного суду Київської області про визнання неправомірними бездіяльності та рішень визнано неправомірним рішення про відмову у наданні додаткової відпустки скасовано;

-ухвала Вищого адміністративного суду від 24.11.2015 про відмову у відкритті касаційного провадження.

-ухвала Вищого адміністративного суду України від 05.04.2016 за позовом ОСОБА_132 до Обухівського районного суду Київської області та голови зазначеного суду ОСОБА_71 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, яким залишено без змін рішення попередніх інстанцій;

-стенограма виступу суддів Обухівського районного суду Київської області від 26.03.2014;

-повідомлення судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_95 від 30.11.2012 про втручання в діяльність судді;

-рішення Ради суддів України від 21.12.2012 № 80 яким визнано, що дії голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 не є втручанням у процесуальну діяльність судді цього суду ОСОБА_56 по здійсненню ним правосуддя у конкретній кримінальній справі і не становлять загрози його незалежності;.

-лист суддів Обухівського районного суду Київської області від 27.01.2012 до органів влади щодо призначення ОСОБА_93 головою Обухівського районного суду Київської області ;

-протокол зборів Обухівського районного суду Київської області від 21.06.2012 щодо трудового розпорядку, ненадання відпусток та інших питань;

-лист суддів Обухівського районного суду Київської області від 27.07.2012 до органів державної влади щодо невідповідності займаній посаді голови суду ОСОБА_71 ;

-лист суддів Обухівського районного суду Київської області від 17.08.2012 до органів прокуратури щодо порушення автрозподілу справ в суді та встановлення спеціальних засобів негласного зняття інформації;

-лист суддів Обухівського районного суду Київської області від 26.10.2012 до органів державної влади щодо порушення авторозподілу справ;

-лист суддів Обухівського районного суду Київської області від 09.01.2013 до ВРЮ щодо порушення присяги судді ОСОБА_71 ;

-лист Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15.05.2013, відповідно до якого рішенням ВККС від 24.04.2013 прийнято рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 за результатом розгляду відповідного повідомлення суддів Обухівського районного суду від 09.01.2013;

-лист Державної судової адміністрації України від 03.12.2012 № 15-6756/12, згідно якого ДСА України проведено перевірку за зверненням суддів Обухівського районного суду від 26.10.2012 щодо перевірки АСДС цього суду в частині дотримання вимог Положення про АСДС при розподілі справ у суді за період з 07.02.2012 по момент дання відповіді на відповідне звернення; за результатом проведеної перевірки не було встановлено фактів несанкціонованого втручання в роботу АСДС цього суду;

-рішення Ради суддів України від 25.01.2013 № 4, згідно якого дії голови Обухівського районного суду ОСОБА_71 не становлять перешкод функціонуванню та загрози незалежності органу суддівського самоврядування - зборам суддів Обухівського районного суду Київського області; цим рішенням визнано безпідставними твердження, викладені у відповідному повідомленні суддів Обухівського районного суду щодо перешкоджання головою суду ОСОБА_34 діяльності органів суддівського самоврядування;

-матеріали проведеної упродовж лютого-травня 2013 року перевірки радою суддів загальних судів організації роботи Обухівського районного суду та питання внутрішніх комунікацій у зазначеному суді проведеної упродовж лютого-травня 2013 року, з яких видно, що ця перевірка була проведена на підставі колективних звернень суддів Обухівського районного суду щодо неналежного виконання ОСОБА_34 адміністративних обов'язків голови цього суду. На підставі рішення ради суддів загальних судів від 05.02.2013 № 6 та від 14.03.2013 № 19 було створено робочу групу для вивчення стану організаційного забезпечення та діяльності Обухівського районного суду; до складу робочої групи увійшли представники ради суддів загальних судів, два представника апарату Дніпровського районного суду м. Києва, фахівець ДП "Інформаційні судові системи" з питань тестування та розробки програмного забезпечення, а також представники Державної судової адміністрації України з питань функціонування АСДС та кадрової роботи. За результатом проведеної перевірки, рішенням ради суддів загальних судів від 14.05.2013 № 30 встановлено, що доводи суддів Обухівського районного суду, викладені у відповідних зверненнях - є необґрунтованими та безпідставними, будь-яких порушень чинного законодавства в організації роботи суду в діях голови суду ОСОБА_71 та апарату суду у ході перевірки виявлено не було.

-постанова слідчого прокуратури Обухівського району Київської області від 08.02.2013 про закриття кримінального провадження № 22012100000000020 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України за фактом втручання головою Обухівського районного суду ОСОБА_71 спільно з невстановленою особою АСДС "Д-3"; за результатом розслідування не були підтверджені відомості щодо втручання голови суду ОСОБА_71 у роботу АСДС Обухівського суду, зазначені у зверненні суддів Обухівського районного суду від 26.10.2012 дана постанова слідчого залишена без змін ухвалами слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 05.04.13 та Апеляційного суду Київської області від 25.04.2013;

-окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 11-63сап18, відповідно до якої 7-м суддів із 15-ти, які брали участь у розгляді справи, висловили незгоду з постановою ВП ВС від 14.06.2018 у зазначеній справі про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_71 до ВРП про визнання протиправним та скасування ВРП від 21.12.2017 № 4232/0/15-17 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2017 року № 3378/2дп/15-17 "Про притягнення судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 до дисциплінарної відповідальності".

-лист Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 05.04.2018 № 04/03/03-1493 направлений у відповідь на адвокатський запит від 28.03.18, в якому вказується, що у Адміністрації Держспецзв'язку відсутні відомості про створення комплексної системи захисту інформації автоматизованої системи документообігу суду "Д-3"; технічне завдання на створення КСЗІ АС "Д-3" не надходило; заява на проведення державної експертизи КСЗІ АС "Д-3" до Адміністрації Держспецзв'язку не надходила, державна експертиза не проводилась, атестат відповідності не реєструвався.

-лист ВККС України від 10.08.2018 № 21-4369/18 направлений у відповідь на адвокатський запит від 03.08.18 щодо питань, пов'язаних із суддівською кар'єрою ОСОБА_71 , згідно якого у період з 20.11.2013 по 31.01.2014 ВККС не вирішувалось питання про переведення ОСОБА_71 на посаду судді до іншого суду, зокрема на посаду судді до суду вищого рівня, та призначення її на адміністративні посади голови суду або його заступника; у зазначений період суддя ОСОБА_32 не зверталась до ВККС із відповідними заявами.

-листи Вишгородської РДА Київської області від 14.08.2018 № 7-20/2006, Вишгородської районної ради Київської області від 16.08.2018 № 744/02-07, в яких вказується, що у період з 20.11.2013 по 29.12.2013 до зазначених установ не надходило повідомлень про організацію цивільного заходу протесту "Автомайдан" або мирного заходу автопохід до резиденції "Межигір'я".

-лист Державного підприємства "Інформаційні судові системи" від 04.02.2022 № 432/6/10-00-22, в якому вказується, що у період часу до 17.01.2014 КСЗІ з підтвердженою відповідністю для АСДС "Д-3" впроваджена не була; у зв'язку із цим, документи, що підтверджують відповідність КСЗІ для АСДС "Д-3 (сертифікати, атестати відповідності, висновок державної експертизи), - відсутні;

-лист Державної судової адміністрації від 23.06.2022 року № 15-4930/22, в якому вказується, що державна експертиза засобів захисту комп'ютерної програми "Д-3" (яка розроблена адміністратором автоматизованої системи ДП "Інформаційні судові системи") здійснювалась в рамках проведення державної експертизи комплексної системи захисту інформації Центру обробки даних Єдиної судової інформаційної системи України, що належить ДСА України. Засоби захисту КП "Д-3" забезпечують захист інформації відповідно до нормативних документів системи технічного захисту України, що підтверджується атестатом відповідності на КСЗІ ЦОД ЄСІС, зареєстрованим в Адміністрації Держспецзв'язку від 01.03.2013 у № 7892, дійсним до 01.03.2018 , що запитувані експертний висновок, атестат відповідності та вся пов'язана документація перебувають у розпорядженні ДП "ІСС", яке є технічним адміністратором АСДС та належить до сфери управління ДСА України.

-лист Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 21.06.2022 № 04-305/001,згідно якого в Адміністрації Держспецзв'язку відсутні відомості щодо входження станом на січень 2014 року АСДС до складу ЦОД ЄСІС України та інших систем, або щодо того, чи була вона самостійною системою. У 2013 році за результатами державної експертизи у сфері технічного захисту інформації Адміністрацією Держспецзв'язку був зареєстрований атестат відповідності від 01.03.2013 № 7892 (дійсний до 01.03.2018 року) на КСЗІ ЦОД ЄСІС України, замовником якої була ДСА України. У зв'язку із тим, що відповідні результати, матеріали та висновки експертизи належать її замовнику - атестат відповідності від 01.03.2013 № 7892 після реєстрації був надісланий замовнику експертизи;

-протокол від 18.08.2022 про виконання тимчасового доступу до документів, згідно якого Державною судовою адміністрацією України прокурору надано: атестат відповідності на ЦОД ЄСІС України, зареєстрований в Адміністрації Держспецзв'язку 01.03.2013 № 7892; експертний висновок який є додатком до атестату відповідності на ЦОД ЄСІС України від 01.03.2013 № 7892, технічне завдання на КСЗІ ЦОД ЄСІС України;

-атестат відповідності на ЦОД ЄСІС України зареєстрований в Адміністрації Держспецзв'язку 01.03.2013 № 7892, згідно якого комплексна система захисту інформації Центру обробки даних Єдиної судової інформаційної системи України, що належить ДСА України, - забезпечує захист інформації відповідно до вимог нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні. Даний атестат відповідності видано на підставі Експертного висновку, який надано організатором експертизи, - ТОВ "Науково-виробнича фірма "Спецінтех-проект". Експертний висновок додається до цього Атестата та є його невід'ємною частиною. При цьому, склад об'єкта експертизи та вимоги до умов його експлуатації визначено у відповідних розділах Експертного висновку.

-експертний висновок який є додатком до Атестату відповідності на ЦОД ЄСІС України від 01.03.2013 № 7892, який підтверджує, що комплексна система захисту інформації "Центру обробки даних" Єдиної судової інформаційної системи України, що належить ДСА України, відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій зазначених у документі "Єдина судова інформаційна система України.

-технічне завдання на КСЗІ ЦОД ЄСІС України яке є невід'ємною частиною вищевказаного експертного висновку, з якого вбачається, що ЦОД є локальною інформаційно-телекомунікаційною системою в складі ЄСІС України, яка призначена для реалізації функції централізованого збереження та обробки даних автоматизованих систем, які функціонують у складі компонентів ЄСІС, керування процесом обробки інформації та інформаційними потоками в ЄСІС, а також для забезпечення контролю та захисту функціонування центральної бази даних (підп. 4.1.1 п. 4.1 розділу 4). Як убачається зі складу ЦОД ЄСІС, що визначений у підп. 4.1.2 п. 4.1 розділу 4, - до його складу не відноситься КП "Д-3" або ж будь-яке інше програмне забезпечення, функціональним призначенням якого є здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Інші структурні розділи аналізованого технічного завдання також не містять будь-яких відомостей, які б стосувались комп'ютерного програмного забезпечення, функціональні можливостей якого б передбачали здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

-лист ДП "Інформаційні судові системи" від 10.08.2022 № 2615/6/09-40-22, в якому вказується, що ДП "ІСС" є технічним адміністратором АСДС; АСДС та КП "Д-3" - не проходили експертизу у сфері технічного захисту інформації;

-лист Державної судової адміністрації України від 22.08.2022 № 15-7359, в якому вказується, що рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 затверджено та введено в дію з 01.01.2011 Положення про АСДС; адміністратором АСДС є ДП "Інформаційні судові системи"; функціональні обов'язки, права користувачів АСДС, надання та позбавлення права доступу до неї в кожному окремому суді визначаються на підставі наказів голови суду та керівника апарату суду; в місцевих та апеляційних загальних судах (крім апеляційного суду м. Києва) використовується КП "Д-3", розроблена адміністратором АСДС. Одночасно, ДСА України надала у відповідь на запит наступні документи, зміст яких зазначено вище, а саме - атестат відповідності на ЦОД ЄСІС України, зареєстрований в Адміністрації Держспецзв'язку 01.03.2013 № 7892, та експертний висновок, який є додатком до цього атестату;

-лист Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 07.09.2022 № 03-13/1246/22, в якому вказується, що КП "Д-3" створена ДП "ІСС" та призначена, у т.ч., для автоматичного розподілу судових справ між суддями; КП "Д-3" може бути встановлена та використовуватись на автоматизованих робочих місцях користувачів - персональних комп'ютерах (тільки клієнтська частина) та сервері (серверна та клієнтська частини), котрі входять до складу побудованої доменної структури локального рівня в суді.

-лист ДП "Інформаційні судові системи" від 18.08.2022 № 2615/6/09-40-22, згідно якого станом на січень 2014 року в Обухівському районному суді використовувалась АСДС КП "Д-3"; у складі даних Обухівського районного суду, які містяться в центральній базі даних АСДС, наявні відомості про користувача, яким для входу до КП "Д-3" використовувався логін "ОСОБА_154" - зазначеному логіну у довіднику співробітників суду відповідає запис " ОСОБА_128 ", станом на січень 2014 року такий запис існував; станом на січень 2014 року ідентифікація облікового запису користувача за допомогою кваліфікованого електронного підпису або біометричних параметрів - не здійснювалась; станом на січень 2014 року існувала Інструкція користувача КП "Д-3" - реквізити для даної інструкції відсутні; АСДС та КП "Д-3" державну експертизу у сфері технічного захисту інформації - не проходили; станом на січень 2014 року КСЗІ з підтвердженою відповідністю для АСДС та КП "Д-3" - впроваджена не була.

-лист Державної судової адміністрації України від 12.09.2022 № 15-8098/22, згідно якого запитувані документи, на підставі яких проводилась експертиза (складався експертний висновок, який є додатком до Атестату відповідності на ЦОД ЄСІС України від 01.03.2013 № 7892) - у розпорядженні ДСА України відсутні.

-лист ДП "Інформаційні судові системи" від 21.09.2022 № 3213/6/05-00-22, в якому вказується, що запитувані документи, на підставі яких проводилась експертиза (складався експертний висновок, який є додатком до Атестату відповідності на ЦОД ЄСІС України від 01.03.2013 № 7892) - у розпорядженні ДП "ІСС" відсутні;

-документи, які були надані стороні захисту обвинувачених ОСОБА_71 та ОСОБА_76 , на підставі ухвали Оболонського районного суду м.Києва від 29.11.2022 про надання тимчасового доступ до документів, а саме:

- лист ТУ ДСА України в Київській області від 28.12.2022 № 06-11/2054/22, згідно якого документи щодо створеної за період з 01.01.2011 року (або раніше) по 31.01.2014 року проектної, технічної, експлуатаційної, програмної та організаційно-розпорядчої документації щодо впровадження у діяльності Обухівського районного суду АСДС, документація на технічні, програмні засоби, програмно-апаратні комплекси та серверне обладнання, які використовувались у зазначений період часу для забезпечення функціонування у цьому суді АСДС та КП "Д-3", та документація щодо укладених за період з 01.01.2011 по 31.01.2014 договорів між ДСА України, ДП "ІСС", ТУ ДСА України в Київській області та Обухівським районним судом договорів, їх додатків та інших пов'язаних документів щодо забезпечення технічного супроводу та підтримки працездатності АСДС, ЄСІС та КП "Д-3" в Обухівському районному суді, - знищені; інші документи, зазначені в ухвалі суду, - відсутні у розпорядженні ТУ ДСА України в Київській області.

- лист ДСА України від 29.12.2022 № 15-13/22ДСК, до якого долучено копію акту цільової перевірки стану технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційно-телекомунікаційних системах (ІТС) Державної судової адміністрації України, № 11/01/02-293дск від 21.02.2018, в якому вказується, що ІТС ДСА України включає в себе відповідні підсистеми; такі підсистеми ІТС ДСА України, як "Судове діловодство та документообіг", "Судова статистика", "Державний реєстр судових рішень" та "Аналітика" - функціонують за допомогою спеціального програмного забезпечення "Д-3". Перевіркою встановлено, що КСЗІ з підтвердженою відповідністю для ІТС ДСА України не створено, у зв'язку із чим обробка персональних даних та державних інформаційних ресурсів в ІТС ДСА України здійснюється з порушенням законодавства у сфері технічного захисту інформації. Крім того, під час перевірки було проведено інструментальний контроль вразливостей системи захисту інформації та виявлено 2366 вразливостей, 386 з яких є критичними; найбільш поширеною вразливістю є CIFS Account Password Never, що дозволяє зловмисникам застосовувати низькорівневі атаки (перебір паролів, словниковий підбір тощо) для визначення паролю користувача. У зазначеному акті перевірки також зазначено про те, що територіальними органами Адміністрації Держспецзв'язку були проведені перевірки стану технічного захисту інформації (ТЗІ) в територіальних органах ДСА України, за результатом яких встановлено, що стан ТЗІ в них не відповідає вимогам нормативно-правових актів. Відповідно до висновку за результатами проведеної перевірки, - стан технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту яких встановлена законом, у ДСА України не відповідає вимогам нормативно-правих актів, шо створює загрозу порушення конфіденційності, цілісності, доступності інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом та доступності відкритої інформації, що належить до державних інформаційних ресурсів.

-інструкція користувача комп'ютерної програми "Д-3", версія 3.9, направлена листом ДП "Інформаційні судові системи" від 10.08.2023 № 2600/608-50-23 у відповідь на адвокатський запит представника потерпілих від 08.08.2023 , згідно якої зокрема: пунктом 9.7.2 передбачено, що визначення параметрів спеціалізації судді визначається у вікні відповідного розділу довідника "Призначення суддів", для визначення спеціалізації необхідно обрати потрібного суддю та натиснути на стрічці відповідну кнопку та із переліку категорій (підкатегорій) справ позначити ті, які він може розглядати; пунктом 9.5.1 визначено послідовність дій для першого авторозподілу справи у контексті питання спеціалізації, для цього необхідно обрати закладку "Судді" та обрати спеціалізацію справи, в полі "Кількість суддів по справі" визначається кількість суддів потрібних для слухання справи, після заповнення потрібних полів необхідно натиснути на кнопку [розподілити], надалі у результаті роботу алгоритму авторозподілу справ призначається суддя або колегія суддів для розгляду справи; пунктом 9.5.3 передбачено, що для того, щоб встановити з якої причини судді були виключені з процесу відбору, необхідно переглянути лог авто-призначення судді, у цьому з пункті містяться пояснення до повідомлень в лозі автоматичного призначення судді, а саме такій причині, як "Якщо суддя не має спеціалізації, що відповідає категорії справи" - відповідає повідомлення "Не слухає категорію".

-лист Обухівського районного відділу поліції ГУ НП України в Київській області від 21.07.2023 № 132аз, згідно якого у провадженні СВ Обухівського РУ поліції ГУ НП України в Київській області перебувало кримінальне провадження № 42018000000001444 від 13.06.2018 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 367 КК України. 20.12.2019 по якому прийнято рішення про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України;

-лист Офісу Генерального прокурора від 25.08.2023 року № 09/1/2-1823вих-23, в якому вказується, що згідно даних ЄРДР досудове розслідування у к/п № 42018000000001444 від 13.06.18 проводилось Обухівським районним відділом поліції ГУ НП України в Київській області за процесуального керівництва Києво-Святошинської місцевої прокуратури. Дане кримінальне провадження має статус "Закрито".

-висновок № 28456/23-35 від 05.02.2024 за результатами проведеної, призначеної на підставі ухвали суду від 10.11.2023 за клопотання сторони захисту додаткової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів, згідно якого надано відповіді:

-на 1 питання, що з інструкції користувача комп'ютерної програми "Д-3" версія 3.9 встановлено, що авторизація користувача у клієнті програми "Д-3" здійснюється з використанням імені користувача та особистого пароля. Крім того, у відповідності до інструкції користувача КП "Д-3" версія 3.9 інсталяція клієнтської частини КП "Д-3" здійснюється безпосередньо на персональний (робочий) комп'ютер користувача. З моменту входу-виходу будь-якого користувача в/з систему(и) під час авторизації в автоматизованій системі документообігу суд "Д-3" здійснюється фіксація ідентифікуючої інформації в системному файлі D3SERVER.LOG (файл з розширенням *txt), який знаходиться безпосередньо на сервері суду в одному екземплярі, а саме: дата та час входу чи виходу з/в систему, ір-адреса користувача в системі, ім'я ПЕОМ тощо.

-на 2 питання, що в інструкції користувача КП "Д-3" версія 3.9 визначено, що в програмному продукті реалізовано довідник «Персонал (Кадрові дані)», який дозволяє, вносити інформацію про індивідуальні дані працівників суду, а саме: ПІБ; дату народження; РНОКПП працівника; адреса працівника; паспортні дані працівника. Вказані вище дані використовуються в довіднику "Співробітники суду" в якому здійснюється додавання запису про співробітника суду, які синхронізуються з довідниками: "Персонал (Кадрові дані), Суди та підрозділи, Штатний розклад". В результаті заповнення вказаних вище довідників формується запис про «Співробітника суду», дані з якого використовуються в довіднику «Користувачі» під час заповнення відповідної форми з полями "ім'я користувача" та "працівник" здійснюється зв'язка імені користувача (вводиться великими латинськими літерами) з конкретним працівником суду. У відповідності до Положення "Про АСДС" від 26.11.2010 року, інформація про користувача автоматизованої системи, як суддю, так і працівника апарату суду вноситися до автоматизованої системи на підставі наказу керівника апарату суду.

-на 3 питання, що з інструкції користувача КП "Д-3" версія 3.9 та Положення «Про АСДС» від 26.11.2010 вбачається, що станом на січень 2014 року для ідентифікації облікового запису користувача піді час здійснення входу та упродовж активної сесії АСДС (КП "Д-3") Обухівського районного суду здійснювалася з використанням імені користувача та пароля.

-на 4 питання, що в матеріалах справи, наданих на дослідження, відсутня інформація про механізм зберігання пароля користувача у базі даних АСДС (КП "Д-3").

-на 5 та 6 питання, що технічний адміністратор АСДС (КП "Д-3"), загалом, має доступ до логінів та паролів користувачів АСДС (КП "Д-3"). З технічної точки зору, технічний адміністратор АСДС (КП "Д-3") має технічну можливість щодо редагування інформації в АСДС (КП "Д-3"), однак матеріали справи, що надані на дослідження, не містять відомостей стосовно того, яку інформацію технічний адміністратор може редагувати та чи залишається у такому випадку історія такого редагування.

-на 7,8 питання, що розподіл проводиться тільки в автоматизованій системі документообігу суду. В результаті розподілу створюється лог-дані авторозподілу, в якому міститься інформація про користувача, що здійснив розподіл та дату та час автоматизованого розподілу. Крім того, у файлі D3SERVER.LOG міститься інформація про ІР-адреси, ім'я користувача, входи та виходи із системи з зазначенням дати та часу. Використовуючи наведену вище інформацію можна отримати дані, які будуть містити в собі ідентифікуючу інформацію про комп'ютерну техніку, а саме: ІР-адреси, ім'я ПЕОМ, входи та виходи із системи з зазначенням дати та часу та інше. Детальна інформація про дії користувача в системі не здійснюється.

-на 9 питання, що під час дослідження інформація, яка міститься в інструкції користувача КП "Д-3" версія 3.9 встановлено, що вхід до АСДС (КП "Д-3") здійснюється засобами цього програмного продукту Проте, не виключається можливість того, що користувач на свій розсуд може здійснити відділене підключення за допомогою програм для віддаленого робочого столу чи доступу. АСДС КП "Д-3" не здійснює фіксацію входів за допомогою віддаленого робочого столу чи доступу та інформація фіксується лише в файлах журналювання на рівні операційної системи, на якій розгорнуто клієнт КП "Д-3". Для роботи в АСДС (КП "Д-3") користувач має у війти до системи з використанням свого імені користувача та паролю. При цьому на сервері АСДС КП "Д-3" у файлі D3SERVER.LOG здійснюється фіксація входу або виходу із системи з зазначенням локальної ІР-адреси та іншої інформації.

-на питання за №10, 11, 12-14, 15, 17, 20, 21, 22, 23, що надані на експертизу матеріали не містять відомостей, які б дозволяли вирішити питання,

-на 16 питання - дане питання не вирішувалось, оскільки виходить за межі спеціальних знань експертів та відноситься до компетенції Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації,

-на 18 питання, що з технічної точки зору у відповідності діючого законодавства України Атестат відповідності, зареєстрований 01.03.2013 № 7892 в Адміністрації Держспецзв'язку, Експертний висновок 2012 року на комплексну систему захисту інформації Центру обробки даних Єдиної судової інформаційної системи України (КСЗІ ЦОД ЄСІС), який є невід'ємною частиною зазначеного атестату відповідності та Технічне завдання на КСЗІ ЦОД ЄСІС 2012 року - підтверджують те, що Центр обробки даних Єдиної судової інформаційної системи України, що належить Державній судовій адміністрації України, забезпечує захист інформації відповідно до вимого нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні.

Разом з тим, з Технічного завдання на КСЗІ ЦОД ЄСІС 2012 року слідує, що ЦОД ЄСІС є локальною інформаційно-телекомунікаційною системою в складі ЄСІС України. Таким чином, Атестат відповідності, зареєстрований 01.03.2013 № 7892 в Адміністрації Держспецзв'язку, стосується лише ЦОД ЄСІС, а не всієї Єдиної судової інформаційної системи України, до якої, в тому числі входять підсистеми КП "Д-3".

Тобто:

-Атестат відповідності, зареєстрований 01.03.2013 № 7892 в Адміністрації Держспецзв'язку, - не стосується комп'ютерної програми КП "Д-3";

-КП "Д-3" є складовою ЄСІС у відповідності до чинних нормативно-правових актів, зокрема, Положення про АСДС, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30;

-Атестат відповідності, зареєстрований 01.03.2013 № 17892 в Адміністрації Держспецзв'язку, - не встановлює факт того, що станом на січень 2014 року АСДС (КП "Д-3") Обухівського районного суду Київської області була об'єктом державної експертизи у сфері технічного захисту інформації;

-Атестат відповідності, зареєстрований 01.03.2013 № 7892 в Адміністрації Держспецзв'язку, - не встановлює факт того, що станом на січень 2014 року була впроваджена комплексна система захисту інформації з підтвердженою відповідністю для АСДС (КП "Д-3") Обухівського районного суду Київської області.

на 19 питання, що дане питання не вирішувалось, оскільки виходить за межі спеціальних знань експертів.

-інформаційна довідка, надана представником потерпілих, яка містить статистичний аналіз суддівської практики щодо особливостей розгляду судами України справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122-2 КУпАП у період з листопада 2013 року по лютий 2014 року, в якій зокрема вказується, що сплески притягнень митингувальників до відповідальності за адміністративне правопорушення за ст. 122-2 КУпАП відбулися за протоколами, складеними 29.12.2013 (в цей день велика кількість людей їхала з Києва до резиденції ОСОБА_175 , а потім поверталась звідти додому), 28.12.2013 та(поїздки до будинку екс- ОСОБА_176 ), що ці адміністративні справи відрізняються від інших такими критеріями: місце вчинення правопорушення - вулиці до дорозі з центру Києва до місць проведення акцій протесту; час вчинення правопорушення 28.12.2013, 29.12.2013, 16.02.2014;нетипово активна діяльність правоохоронців,

-копія письмових пояснень ОСОБА_27 від 10.01.2014, які ним були подані до Обухівського районного суду Київської області разом із клопотанням про закриття відносно нього справи за відсутністю складу та події правопорушення, в яких вказується, що правопорушення він не вчиняв, що факт відсутності з боку працівників ДАІ вимог про зупинку його автомобіля можуть підтвердити свідки ОСОБА_134 та ОСОБА_177 .

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши кожен вищевказаний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 62 Конституції України,ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

При оцінці доказів, суд керується критерієм доведення вини особи «поза розумним сумнівом». Таке доведення, як зазначено у п. 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Коробов проти України» має випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Суд може ухвалити обвинувальний вирок лише тоді, коли надані докази спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Відповідно до п. 86 рішення Європейського Суду з прав людини від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України», судом має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.

Згідно п. 49 рішення Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Луценко проти України», у разі виникнення сумнівів стосовно достовірності певного джерела доказів відповідно зростає необхідність підтвердження його доказами з інших джерел.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

В ст.91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема подія кримінального провадження(час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України, кожен доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинувачених. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі якщо не було доведено, що:

-вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа,

-кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим,

-в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок ухвалюється також у разі встановлення підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.1,2 ч.1 ст.284 КПК України.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення винуватості особи у вичинені кримінального правопорушення.

Що стосуються обвинувачень ОСОБА_71 та ОСОБА_46 за ст. 340 КК України, то для встановлення наявності складу цього кримінального правопорушення перш за все слід з'ясувати наявність об'єктивної сторони цього кримінального правопорушення.

Диспозиція ст. 340 КК України, у вчинені якої обвинувачується ОСОБА_32 та ОСОБА_45 передбачає відповідальність за незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів вуличних походів і демонстрацій, якщо це діяння було вчинено службовою особою або із застосуванням насильства.

За таких обставин, для встановлення наявності зовнішніх ознак цього кримінального правопорушення слід встановити чи були дії обвинувачених, за вказаних у обвинувальних актах обставин незаконними, у чому саме виразились їх дії щодо перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів вуличних походів і демонстрацій та чи були обвинувачені службовими особами.

Для з'ясування чи були дії обвинувачених незаконними слід повернутись до початку судового розгляду, коли їх дії стосовно розгляду справ про адміністративні правопорушення стороною обвинувачення було кваліфіковано іншим чином.

Так, як видно із обвинувального акту, затвердженого 26.09.2018 прокурором ОСОБА_15 , ОСОБА_32 раніше обвинувачувалась у наступному:

У подальшому Указом Президента України від 11.01.2012 № 7/2012 суддю Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_33 в межах п'ятирічного строку переведено на посаду судді Обухівського районного суду Київської області.

Постановою Верховної Ради України від 05.09.2013 № 446-УІІ ОСОБА_33 обрано безстроково суддею Обухівського районного суду Київської області.

Ст. 55 Конституції України кожному гарантовано захист прав і свободи судом.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 245З-VI (далів Закон) судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Згідно із ст. 21 Закону місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом (стаття 23 Закону).

Відповідно до статті 47 Закону суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому верховенством права.

Ст. 55 зазначеного Закону визначено, що суддя урочисто присягає об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Таким чином, ОСОБА_32 , працюючи на посаді голови Обухівського районного суду Київської області, постійно була наділена повноваженнями від імені держави здійснювати правосуддя та суворо дотримуватись вимог чинного законодавства України і згідно зі ст. 18 КК України виконувала функції представника судової влади, тобто була службовою особою.

Водночас ОСОБА_32 , будучи професійним суддею, який відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наділена повноваженнями здійснювати правосуддя, дотримуючись при цьому норм Конституції України та інших нормативно-правових актів, грубо порушуючи норми процесуального і матеріального права та присягу судді, вчинила умисні злочини за таких обставин.

Будучи суддею Обухівського районного суду Київської області, відповідно до протоколу зборів суддів вказаного суду від 28.12.2010 № З, ОСОБА_32 , серед іншого, уповноважена розглядати матеріали про адміністративні правопорушення. У зв'язку з цим як професійний суддя вона була обізнаною, що ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. ст. 251-252 КУпАП є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім цього, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 284 КУпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

У свою чергу у ст. 247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акту амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або -нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 1-23/2010 підтверджено викладено вище твердження КУпАП та вказано, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та орган "осадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення : зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати : обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону. Оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

ОСОБА_32 , працюючи на посаді голови Обухівського районного суду Київської області, була обізнаною про те, що у листопаді 2013 року президентом України ОСОБА_47 прийнято рішення щодо відмови від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, у результаті чого кабінетом Міністрів України 21.11.2013 прийнято рішення про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Після цього, починаючи з 22.11.2013, на майдані Незалежності в місті Києві та в цілому в країні розпочалися безстрокові виключно мирні збори громадян (Євромайдан) на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України. Використовуючи гарантоване Європейською Конвенцією та Конституцією України право на мирні збори, продовжуючи протестні акції, передусім проти свавілля правоохоронних органів та на підтримку європейського вектора зовнішньої політики держави, з 30.11.2013 громадянами України організовано цивільний автопротест - Автомайдан. На знак протесту гроти жорстких дій влади 29.12.2013, використовуючи свої транспортні засоби, дотримуючись Правил дорожнього руху, учасники Автомайдану організували та провели мирний захід - автопохід до резиденції «Межигір'я» Президента України ОСОБА_42 , яка розташована в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Так, діючи умисно, в порушення ст. 245, 247, 251, 252, 280 та 284 КУпАП суддя ОСОБА_32 з метою прояву своєї лояльності до чинної на той час влади і таким способом отримання у майбутньому преференції для подальшого просування по службі 10.01.2014 постановила необґрунтовану та незаконну постанову, якою притягнула учасника мирної акції протесту - ОСОБА_27 до максимального покарання з метою створення в інших учасників акцій проти чинної на той час влади уяви про безперспективність їхніх вчинків та заходів, за таких обставин.

Так, 07.01.2014 до Обухівського районного суду Київської області з відділу ДАІ Обухівського РВ УМВС України в Київській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ст. 122-2 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення від 04.01.2014 серії АГ2 № 124921 зазначено, що ОСОБА_27 , перебуваючи за кермом автомобіля «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , 29.12.2013 о 12 год. 30 хв. на 20 км. автомобільної дороги Київ - Овруч не виконав вимоги співробітника дорожньо-патрульної служби про зупинку, яка надавалася за допомогою жезла та свистка. Обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджені лише рапортом старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_38 від 30.12.2013.

У той самий день заступником керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_178 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» здійснено автоматизований розподіл вказаної адміністративної справи та визначено її для розгляду судді ОСОБА_35 , а справі присвоєно номер 372/41/14-п (№ 3-35/14).

Розгляд адміністративної справи стосовно ОСОБА_27 суддею ОСОБА_34 призначено на 10.01.2014.

До початку судового засідання, 10.01.2014, ОСОБА_27 до суду подані письмові пояснення про відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення її заявлено письмове клопотання про допит свідків ОСОБА_39 й ОСОБА_40 , які можуть підтвердити його пояснення та невинуватість. Явка ОСОБА_41 була організована ОСОБА_27 до Обухівського районного суду Київської області безпосередньо на момент судового засідання.

Під час судового засідання ОСОБА_27 пояснив, що дійсно 29.12.2013 після 14 год. 00 хв. він брав участь у мирній акції автопохід до резиденції «Межигір'я» Президента України ОСОБА_42 , яка розташована в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, проте заперечив факт спроби зупинки працівниками ДАІ його автомобіля в час і місці, зазначених у протоколі. Крім цього, ОСОБА_27 наголосив на наявності свідків ОСОБА_41 та ОСОБА_43 , які можуть підтвердити його пояснення, у зв'язку з чим він подав відповідне письмове клопотання.

Незважаючи на відсутність доказів про вчинення ОСОБА_27 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та свідомо не бажаючи всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини правопорушення, суддя ОСОБА_32 безпідставно відмовила в задоволенні клопотання ОСОБА_27 про допит свідків ОСОБА_41 та ОСОБА_43 , хоча мала для цього всі можливості, мотивуючи це тим, що вказані особи не зазначені безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення як учасники порожнього руху або свідки. Крім того, суддею ОСОБА_34 свідомо не взято до уваги той факт, що протокол про адміністративне правопорушення складено через п'ять діб після нібито вчинення самого правопорушення на підставі рапорту про виявлення правопорушення, який серед іншого складений з порушенням та без виконання вимог наказу МВС України від 27.03.2009 № 111 в частині обов'язку інспектора дорожньо-патрульної служби переслідувати правопорушника, який не виконав вимогу про зупинку, та оповістити : ітеративного чергового з метою організації зупинки правопорушника.

Таким чином, не з'ясувавши обставин, що підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вченні тощо, суддя ОСОБА_32 , свідомо ігноруючи вимоги ст. 280 КУпАП та не бажаючи повно, всебічно й об'єктивно з'ясовувати ці обставини, своїм твердженням у постанові про притягнення ОСОБА_27 проте, що «Будь-яких інших доказів, які б : спростовували дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було», переклала обов'язок доведення вини особи з державного органу, уповноваженого складати протоколи про адміністративні правопорушення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушила принцип презумпції невинуватості особи та вимоги ст. 61 Конституції України. Після цього ОСОБА_32 винесла неправосудну постанову від 10.01.2014, якою ОСОБА_27 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.

Незважаючи на те, що вина ОСОБА_27 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП не підтверджена доказами та обставин, які б відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжували його відповідальність, не встановлено, діючи умисно, виключно в своїх особистих інтересах, з метою прояву лояльності до чинної на той час влади, і не здійснення правосуддя, суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_32 у порушення вимог ст. ст. 245, 247, 251-252, 280, 284 КУпАП, 10.01.2014 в післяобідній час, перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 20, постановила шляхом складання тексту, виконання власного підпису та проголошення завідомо неправосудну постанову у судовій :праві № 372/41/14-п (№ 3-35/14) про визнання ОСОБА_27 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та незаконно призначила найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статі, а саме позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців.

Таким чином, суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_32 грубо порушила вищезазначені вимоги Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», КУпАП і винесла завідома неправосудну, проголошену іменем України та обов'язкову до виконання на всій її території постанову Обухівського районного суду Київської області від 10.01.2014 про визнання ОСОБА_27 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, чим було спричинено тяжкі наслідки у вигляді підриву авторитету судової влади України, порушення конституційних прав громадян, грубого порушення встановленого порядку реалізації конституційних засад здійснення судочинства в Україні.

Таким чином, ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у постановленні суддею завідомо , неправосудної постанови, що спричинили тяжкі наслідки, в інших особистих інтересах, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, голова Обухівського районного суду ОСОБА_32 , розуміючи суспільно негативний резонанс, викликаний відмовою Президента України ОСОБА_42 у листопаді 2013 року від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а також зважаючи на створення цивільного автопротесту «Автомайдан» та надходження 16.01.2014 ще однієї справи з відділу Обухівського РВ УМВС України щодо нібито учасника мирної акції протесту, проявляючи лояльність до чинної на той час влади, не бажала особисто приймати повторно неправосудне рішення і намагалась убезпечити себе особисто.

Відповідно до посадової інструкції заступника керівника апарату Обухівського районного суду Київської області, затвердженої начальником територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області 15.04.2013, ОСОБА_54 , яка перебувала в повній службовій та матеріальній залежності від ОСОБА_71 , забезпечувала та організовувала належну роботу канцелярії суду, розподіляла обов'язки між працівниками канцелярії суду, контролювала виконання ними функціональних обов'язків, організовувала ведення діловодства в частині прийому, реєстрації та розподілу документів, що надійшли до суду, вихідної кореспонденції, організовувала роботу з обліку та зберігання судових справ, речових доказів, документів первинного обліку, здійснювала організаційні заходи щодо впровадження в роботу суду інформаційних технологій, функціонування автоматизованої системи документообігу, використання засобів Інтернету, вела облік матеріально-технічних засобів суду тощо.

Крім цього, згідно з власним наказом від 09.02.2012 № 18-о ОСОБА_74 було надано повний доступ до автоматизованої системи документообігу суду, тобто вона забезпечувала автоматизацію всіх технологічних процесів обробки інформації в Обухівському районному суді Київської області, тож могла здійснювати реєстрацію та розподіл вхідної кореспонденції суду, автоматичний розподіл судових справ між суддями колегіями суддів) з урахуванням їхньої спеціалізації тощо.

Так, 16.01.2014 вдень (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) до Обухівського районного суду з відділу ДАІ Обухівського РВ УМВС України в Київській області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП. Цього самого дня у період з 8 год. 00 хв. до 13 год. 29 хв. заступник керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_54 як відповідальна в суді за автоматизований розподіл справ і документів отримала від голови вказаного суду ОСОБА_71 згадані матеріали та незаконну вказівку для подальшого автоматизованого розподілу й передачі конкретно визначеному нею судді для розгляду.

ОСОБА_54 16.01.2014, вдень (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у приміщенні Обухівського районного суду Київської області, розташованому за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 20, діючи умисно, в особистих інтересах, проявляючи таким чином свою лояльність до керівництва суду, достовірно знаючи, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п. п. 3.1.2 - 3.1.5 Положення «Про автоматизовану систему документообігу суду» у судах загальної юрисдикції запроваджується та діє спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ, яка визначається рішенням зборів суддів відповідного суду, та, зокрема, про те, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються виключно всіма суддями Обухівського районного суду Київської області, що 16.01.2014 - 17.01.2014 загальні збори суддів Обухівського районного суду Київської області не проводилися та їх спеціалізація щодо розгляду матеріалів не змінювалась, надала свою згоду на розподілення справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_26 безпосередньо судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_55 . Таким чином, заступник керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_54 вступила у злочинну змову з головою вказаного суду ОСОБА_114 .

Так, заступник керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_54 , діючи умисно, в особистих інтересах, проявляючи цим свою лояльність до керівництва суду, за попередньою змовою із ОСОБА_34 , достовірно знала, що 16.01.2014 розподіл матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_26 за ст. 122-2 КУпАП можливий на таких суддів Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_132 , ОСОБА_56 , ОСОБА_77 , ОСОБА_60 , ОСОБА_65 , ОСОБА_57 , ОСОБА_61 і ОСОБА_62 , які відповідно до протоколу зборів суддів вказаного суду від 28.12.2010 були уповноважені на розгляд адміністративних справ цієї категорії та інформація про це внесена до автоматизованої системи документообігу суду.

Однак, виконуючи спільний умисел та незаконну вказівку ОСОБА_71 , з якою вона вступила в попередню змову, за вищевказаних обставин (щодо незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду) заступник керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_54 з метою розподілу матеріалів про вчинення громадянином ОСОБА_26 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, на конкретного суддю Обухівського районного суду Київської області зокрема ОСОБА_62 , діючи умисно, в особистих інтересах, тим самим проявляючи свою лояльність до керівництва суду та передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання їх злочинного результату, у період часу з 13 год. 29 хв. до 13 год. 40 хв. на своєму робочому місці у приймальні голови суду в приміщенні Обухівського районного суду за адресою: місто Обухів, вулиця Київська, 20, зі свого комп'ютера під власним логіном ОСОБА_154 та паролем увійшла до автоматизованої системи документообігу Обухівського районного суду, у якій, виконуючи умови злочинної змови із ОСОБА_34 щодо визначення для розгляду справи стосовно ОСОБА_26 конкретного судді ОСОБА_46 , вчиняючи несанкціоновані дії з інформацією, що в ній містилась, безпідставно виключила у суддів Обухівського районного суду ОСОБА_132 , ОСОБА_56 , ОСОБА_179 , ОСОБА_60 , ОСОБА_65 , ОСОБА_57 та ОСОБА_61 спеціалізацію щодо розгляду матеріалів про невиконання водіями вимог про зупинку та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, тобто справи за ст. 122-2 КУпАП.

У результаті цього заступник керівника апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_54 як службова особа, умисно втрутившись в автоматизовану систему документообігу Обухівського районного суду Київської області, перед безпосереднім автоматизованим розподілом справи про вчинене ОСОБА_26 адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП, протиправно встановила виключно судді ОСОБА_53 спеціалізацію щодо розгляду матеріалів про невиконання водіями вимог про зупинку та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та о 12 год. 22 хв. 17.01.2014, виконуючи спільний із ОСОБА_34 злочинний план, здійснила розподіл цих матеріалів на визначеного ОСОБА_34 суддю ОСОБА_62 та присвоїла їм номер 372/333/14-п (№ 3-108/14).

Надалі, 17.01.2014 в період часу з 12 год. 23 хв. до 12 год. 25 хв., з метою приховання вчинених злочинних дій, пов'язаних із втручанням в автоматизовану систему документообігу Обухівського районного суду Київської області, заступник керівника апарату вказаного суду ОСОБА_54 , відновила суддям Обухівського районного суду Київської області, а саме: ОСОБА_66 , ОСОБА_77 , ОСОБА_60 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 та ОСОБА_180 спеціалізацію щодо розгляду матеріалів про невиконання водіями вимог про зупинку та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в організації умисних несанкціонованих діях : інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу сулу, здійснене службовою особою, яка має право доступу до цієї системи вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні злочину передбаченого ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України (у редакції від 05.06.2009)

Продовжуючи свою злочинну діяльність, голова Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_36 , проявляючи свою лояльність до чинної на той час влади та убезпечуючи себе особисто, достовірно знаючи, що автоматизований розподіл матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_26 за ст. 122-2 КУпАП на суддю ОСОБА_62 не здійснювався, а був організований нею особисто за допомогою заступника керівника апарату суду ОСОБА_76 , організувала постановлення зазначеним суддею завідомо неправосудного рішення щодо притягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності.

Будучи суддею Обухівського районного суду Київської області, відповідно до протоколу зборів суддів вказаного суду від 28.12.2010 ОСОБА_45 , серед іншого, уповноважений розглядати матеріали про адміністративні правопорушення. У зв'язку з цим як професійний суддя був обізнаним, що ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, з винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом гро вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім цього, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У свою чергу у ст. 247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акту амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Крім того, рішенням Конституційного суду України від 22.12.2010 № 1-23/2010 підтверджено викладені вище твердження КУпАП та вказано, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону. Оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

ОСОБА_45 був обізнаним про те, що у листопаді 2013 року Президентом України ОСОБА_47 прийнято рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, у результаті чого Кабінетом Міністрів України 21.11.2013 прийнято рішення про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Після цього, починаючи з 22.11.2013, на майдані Незалежності в місті Києві та в цілому в країні розпочалися безстрокові виключно мирні збори громадян (Євромайдан) на підтримку європейського вектору зовнішньої політики України. Використовуючи гарантоване Європейською Конвенцією та Конституцією України право на мирні збори, продовжуючи протестні акції, передусім проти свавілля правоохоронних органів та на підтримку європейського вектора зовнішньої політики держави, з 30.11.2013 громадянами України організовано цивільний автопротест - Автомайдан. На знак протесту проти жорстких дій влади 29.12.2013, використовуючи свої транспортні засоби, дотримуючись Правил дорожнього руху, учасники Автомайдану організували та провели мирний захід - автопохід до резиденції «Межигір'я» Президента України ОСОБА_42 , яка розташована в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Так, діючи умисно, в порушення ст. 245, 247, 251, 252, 280 та 284 КУпАП, на виконання незаконних вказівок голови Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 , суддя ОСОБА_45 з метою прояву своєї лояльності до неї та чинної на той час влади, у такий спосіб маючи намір отримати у майбутньому преференції для подальшого просування по службі, постановив необґрунтовану та незаконну постанову, якою притягнув, на їхню думку, учасника Автомайдан ОСОБА_26 до максимального покарання для створення в інших учасників мирних акцій проти чинної на той час влади уяви про безперспективність їх вчинків та заходів, за таких обставин.

Будучи обізнаним, що фактично справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_26 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, на нього 17.01.2014 автоматизовано не розподілялася та виконуючи незаконні вказівки голови суду ОСОБА_71 щодо постановлення неправосудного рішення і незаконного притягнення ОСОБА_26 до максимально можливого покарання, ОСОБА_45 прийняв її до провадження та призначив до розгляду, чим надав свою згоду на постановлення завідомо неправосудного рішення.

У ході розгляду справи 21.01.2014 суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_45 встановив, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 16.01.2014 серії АГ2 № 1248851 зазначено, що ОСОБА_26 , перебуваючи за кермом автомобіля «Шкода Фабія», д.н.з. НОМЕР_2 , 29.12.2013 о 12 год. 40 хв. на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч не виконав вимоги співробітника дорожньо-патрульної служби про зупинку, яка надавалася за допомогою жезла та свистка. Обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджені рапортом інспектора ДПС взводу № З РДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_181 від 30.12.2013.

Разом з цим, під час судового засідання з розгляду вказаного адміністративного матеріалу, що відбувалося 21.01.2014, ОСОБА_26 надав пояснення, що він справді 29.12.2013 близько 14 год. ЗО хв. у власних справах здійснював рух по трасі Київ - Овруч в напрямку села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. У той час відбувалась мирна акція біля резиденції «Межигір'я» Президента України ОСОБА_42 , яка розташована також в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, проте участі в ній він не брав, але певний час рухався з учасниками акції в одному напрямку. Жодної вимоги щодо зупинки автомобіля працівниками державтоінспекції чи будь-ким іншим йому не надавалось. Крім того, ОСОБА_26 повідомив суду про наявність відеодоказів того, що у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, а саме 29.12.2013 близько 12 год. 40 хв. він перебував у м. Києві в супермаркеті ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева, їв та на АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт», розташованій за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 25, а тому не міг бути на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч. Про витребування вказаних відеозаписів ОСОБА_26 заявив усне клопотання в ході судового зсідання.

Незважаючи на відсутність доказів про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП свідомо не бажаючи своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи, суддя ОСОБА_45 , діючи за попередньою незаконною вказівкою ОСОБА_71 , безпідставно відмовив у витребуванні заявлених ОСОБА_26 відеозаписів, хоча мав для цього час, повноваження та можливість. Крім того, суддею ОСОБА_44 свідомо не взято до уваги той факт, що протокол про адміністративне правопорушення складено через сімнадцять діб після нібито вчинення самого правопорушення на підставі рапорту про виявлення правопорушення, який також складався в порушення наказу МВС України від 27.03.2009 № 111 в частині обов'язку інспектора дорожньо-патрульної служби переслідувати правопорушника, який не виконав вимогу про зупинку, та оповістити оперативного чергового з метою організації зупинки правопорушника.

Таким чином, не з'ясувавши обставин, що підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вченні тощо, суддя ОСОБА_45 , свідомо ігноруючи вимоги ст. 280 КУпАП, не бажаючи повно, всебічно й об'єктивно з'ясовувати ці обставини та своїм твердженням в -: станові про притягнення ОСОБА_26 про те, що «будь-яких інших доказів, які б спростовували дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було», переклав обов'язок доведення вини особи з державного органу, уповноваженого складати протоколи про адміністративні правопорушення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушив принцип презумпції невинуватості особи та вимоги ст. 61 Конституції України. Після цього ОСОБА_182 виніс за вказівкою ОСОБА_71 неправосудну постанову від 21.01.2014, якою ОСОБА_26 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.

Попри те, що вина ОСОБА_26 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, не підтверджена доказами, а обставин, які б відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжували його відповідальність не становлено, діючи умисно, реалізовуючи виключно спільний злочинний з ОСОБА_34 план, у своїх особистих інтересах, з метою прояву лояльності і з голови суду та чинної на той час влади, а не здійснення правосуддя, суддя ОСОБА_45 у порушення вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП 21.01.2014 в післяобідній час у приміщенні Обухівського районного суду Київської області, розташованому за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 20, постановив шляхом складення тексту, виконання власного підпису та проголошення завідомо неправосудну постанову в судовій справі 372/333/14-п (№ 3-108/14) про визнання ОСОБА_26 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та незаконно призначив йому заздалегідь обумовлений із ОСОБА_34 найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статі, а саме позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців.

Таким чином, суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_32 грубо порушила вищезазначені вимоги Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», КУпАП і організувала постановлення суддею ОСОБА_44 завідомо неправосудного рішення, проголошеного іменем України та обов'язкового до виконання на всій її території, постанови Обухівського районного суду Київської області про визнання ОСОБА_26 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, чим було спричинено тяжкі наслідки у вигляді підриву авторитету судової влади України, порушення конституційних прав громадян, грубе порушення встановленого порядку реалізації конституційних засад здійснення судочинства в Україні.

Таким чином, ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у організації постановлення суддею завідомо неправосудної постанови, що спричинили тяжкі наслідки, в інших особистих інтересах, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України.

Всього, таким чином, ОСОБА_51 , обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України, а саме у постановленні суддею завідомо неправосудної постанови, що спричинило тяжкі наслідки, в інших особистих інтересах, організації умисних несанкціонованих діях з інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, організації постановлення суддею завідомо неправосудної постанови, що спричинили тяжкі наслідки, вчиненій в інших особистих інтересах, вчинені за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України.

ОСОБА_45 згідно обвинувального акту, затвердженого 26.09.2018 прокурором ОСОБА_15 обвинувачувався у наступному:

Ст. 55 Конституції України кожному гарантовано захист прав і свободи судом.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів) (№ 2453-VI (далів Закон) судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Згідно із ст. 21 Закону місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Таким чином, ОСОБА_45 , працюючи на посаді судді Обухівського районного суду Київської області, постійно був наділений повноваженнями від імені держави здійснювати правосуддя та суворо дотримуватись вимог чинного законодавства України і згідно зі ст. 18 КК України виконував функції представника судової влади, тобто був службовою особою.

Водночас, ОСОБА_45 , будучи професійним суддею, який відповідно де Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наділений повноваженнями здійснювати правосуддя, дотримуючись при цьому норм Конституції Україна та інших нормативно-правових актів, грубо порушуючи норми процесуальною матеріального права та присягу судді, вчинив умисний злочин за таких обставин.

Будучи суддею Обухівського районного суду Київської області відповідно до протоколу зборів суддів вказаного суду від 28.12.2010 № 3 ОСОБА_183 , серед іншого, уповноважений розглядати матеріали про адміністративні правопорушення. У зв'язку з цим як професійний суддя він був обізнаним, ще що ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень. запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251, 252 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім цього, відповідно до ст. 280 КУпАП орган посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 284 КУпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) пре накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу , передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанові про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передач матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

У свою чергу у ст. 247 КУпАП зазначено, що провадження у справі пре адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягають закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчиненню адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акту амністії якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочате провадження в справі.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 і № 1-23/2010 підтверджено викладені вище твердження КУпАП та вказано, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону. Оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

ОСОБА_45 , працюючи на посаді судді Обухівського районного суду Київської області, був обізнаним про те, що у листопаді 2013 року Президентом України ОСОБА_47 прийнято рішення щодо відмови від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, у результаті чого Кабінетом Міністрів України 21.11.2013 прийнято рішення про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Після цього, починаючи з 22.11.2013, на майдані Незалежності в місті Києві та в цілому в країні розпочалися безстрокові виключно мирні збори громадян (Євромайдан) на підтримку європейського вектору зовнішньої політики України. Використовуючи гарантоване Європейською Конвенцією та Конституцією України право на мирні збори, продовжуючи протестні акції, передусім на підтримку європейського вектору зовнішньої політики держави, з 30.11.2013 громадянами України організовано цивільний автопротест - Автомайдан. На знак протесту проти жорстких дій сади 29.12.2013, використовуючи свої транспортні засоби, дотримуючись Правил дорожнього руху, учасники Автомайдану організували та провели «мирний захід - автопохід до резиденції «Межигір'я» Президента України ОСОБА_42 , яка розташована в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Так, 16.01.2014 вдень (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) до Обухівського районного суду з відділу ДАІ Обухівського РВ УМВС України в Київській області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП. У подальшому, 17.01.2017, голова Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_51 організувала розподіл вказаних матеріалів безпосередньо судді ОСОБА_53 , попередньо вступивши з ним в змову щодо того, що він прийме необхідне їй за матеріалами рішення, таким чином між ними виник умисел на постановлення завідомо неправосудного рішення.

Будучи обізнаним, що фактично справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_26 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, на нього 17.01.2014 автоматизовано не розподілялася та виконуючи незаконні вказівки голови суду ОСОБА_71 щодо постановлення неправосудного рішення і незаконного притягнення ОСОБА_26 до максимально можливого стягнення, ОСОБА_45 прийняв її до провадження та призначив до розгляду 21.01.2014, чим надав свою згоду на постановлення завідомо неправосудного рішення.

У ході розгляду, в порушення ст. 245, 247, 251, 252, 280 та 284 КУпАП, на виконання незаконних вказівок голови Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 суддя ОСОБА_45 з метою прояву своєї лояльності до неї та чинної на той час влади, у такий спосіб маючи намір отримати у майбутньому преференції для подальшого просування по службі, 21.01.2014 постановив необґрунтовану та незаконну постанову, якою притягнув, на їхню думку, учасника Автомайдану ОСОБА_26 до максимального стягнення для створення в інших учасників мирних акцій проти чинної на той час влади уяви про безперспективність їхніх вчинків та заходів, за таких обставин.

У ході розгляду справи 21.01.2014 суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_45 встановив, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 16.01.2014 серії АГ2 № 1248851 зазначено, що ОСОБА_48 , перебуваючи за кермом автомобіля «Шкода Фабія», д.н.з. НОМЕР_2 , 29.12.2013 о 12 год. 40 хв. на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч не виконав вимоги співробітника дорожньо-патрульної служби про зупинку, яка надавалася за допомогою жезла та свистка. Обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджені рапортом інспектора ДПС взводу № З РДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_49 від 30.12.2013.

Разом з цим, під час судового засідання з розгляду вказаного адміністративного матеріалу, що відбувалося 21.01.2014, ОСОБА_26 надав пояснення, що він справді 29.12.2013 близько 14 год. 30 хв. у власних справах здійснював рух по трасі Київ - Овруч в напрямку села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. У той час відбувалась мирна акція біля резиденції «Межигір'я» Президента України ОСОБА_42 , яка розташована також в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, проте участі в ній він не брав, але певний час рухався з учасниками акції в одному напрямку. Жодної вимоги щодо зупинки автомобіля працівниками державтоінспекції чи будь-ким іншим йому не надавалось. Крім того, ОСОБА_26 повідомив суду про наявність відеодоказів того, що у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, а саме 29.12.2013 близько 12 год. 40 хв. він перебував у м. Києві в супермаркеті ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева, їв, та на АЗС ПП «ОККО-Нафтопродукт», розташованій за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 25, а тому не міг бути на 20 км автомобільної дороги Київ - Овруч. Про витребування вказаних відеозаписів ОСОБА_26 заявив усне клопотання в ході судового зсідання.

Незважаючи на відсутність доказів про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, свідомо не бажаючи своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи, суддя ОСОБА_45 , діючи за попередньою незаконною вказівкою ОСОБА_184 , безпідставно відмовив у витребуванні заявлених ОСОБА_26 відеозаписів, хоча мав для цього час, повноваження та можливість. Крім того, суддею ОСОБА_44 свідомо не взято до уваги той факт, що протокол про адміністративне правопорушення складено через сімнадцять діб після нібито вчинення самого правопорушення на підставі рапорту про виявлення правопорушення, який також складався в порушення наказу МВС України від 27.03.2009 № 111 в частині обов'язку інспектора дорожньо-патрульної служби переслідувати правопорушника, який не виконав вимогу про зупинку, та оповістити оперативного чергового з метою організації зупинки правопорушника.

Таким чином, не з'ясувавши обставин, що підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вченні тощо, суддя ОСОБА_45 , свідомо ігноруючи вимоги ст. 280 КУпАП, не бажаючи повно, всебічно й об'єктивно з'ясовувати ці обставини та своїм твердженням в постанові про притягнення ОСОБА_26 про те, що «будь-яких інших доказів, які б спростовували дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було», переклав обов'язок доведення вини особи з державного органу, уповноваженого складати протоколи про адміністративні правопорушення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушив принцип презумпції невинуватості особи та вимоги ст. 61 Конституції України. Після цього ОСОБА_45 виніс за вказівкою ОСОБА_71 неправосудну постанову від 21.01.2014, якою ОСОБА_26 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.

Попри те, що вина ОСОБА_26 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, не підтверджена доказами, а обставин, які б відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжували його відповідальність не встановлено, діючи умисно, реалізовуючи виключно спільний злочинний з ОСОБА_34 план, у своїх особистих інтересах, з метою прояву лояльності до голови суду та чинної на той час влади, а не здійснення правосуддя, суддя ОСОБА_45 у порушення вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП 21.01.2014 в післяобідній час у приміщенні Обухівського районного суду Київської області, розташованому за адресою: Київська обл., м. Обухів, зул. Київська, 20, постановив шляхом складення тексту, виконання власного підпису та її проголошення завідомо неправосудну постанову в судовій справі № 372/333/14-п (№ 3-108/14) про визнання ОСОБА_26 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та незаконно призначив йому заздалегідь обумовлений із ОСОБА_34 найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статі, а саме позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців.

Таким чином, суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_45 грубо порушив вищезазначені вимоги Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», КУпАП і виніс завідомо неправосудну проголошену іменем України та обов'язкову до виконання на всій її території постанову Обухівського районного суду Київської області від 21.01.2014 визнання ОСОБА_26 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-2 КУпАП, чим було спричинено тяжкі наслідки у вигляді підриву авторитету судової влади України, порушення конституційних п громадян, грубе порушення встановленого порядку реалізації конституційних засад здійснення судочинства в Україні.

Таким чином, ОСОБА_70 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у постановленні суддею завідомо неправосудної постанови, що спричинили тяжкі наслідки, в інших особистих інтересах, тобто у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження було встановлено, що Конституційним Судом України ухвалено рішення від 11.06.2020 № 7-р/2020, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 375 КК України.

Конституційний суд відтермінував на шість місяців втрату чинності статтею 375 КК України, а, отже, цей склад злочину втратив чинність 12.12.2020.

Відповідно до ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Підставою кримінальної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, а за визначенням, закріпленим у ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Отже, особу може бути піддано кримінальному переслідуванню виключно за діяння, яке визнано злочином за нормами КК України. Втрата чинності нормою Особливої частини КК України означає, що передбачені нею дії або бездіяльність вже не містять ознак діяння, за яке цим Кодексом встановлювалася кримінальна відповідальність.

Враховуючи такі обставини по кримінальному провадженню частині обвинувачення за ст.375 КК України, відповідно до ст.284 КПК України, необхідно було вирішити питання щодо закриття кримінального провадження у зв'язку втратою чинності закону, яким встановлено кримінальну відповідальність, натомість сторона обвинувачення, скористатись своїм правом, передбаченим ст.338 КПК України на зміну обвинувачення, та фактично після втрати чинності ст.375 КК України, змінила обвинувачення, при цьому змінивши по суті лише кваліфікацію дій обвинувачених на ст.340 КК України.

Так, як видно із зміненого обвинувального акту, затвердженого прокурором 25.01.2021, в обґрунтування необхідності зміни обвинувачення він посилався на показання потерпілих ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , в яких вказується на обставини розгляду судом їх справ але нічого не вказується про нові обставини щодо на перешкоджання їм у проведені заходів у вигляді акцій протесту, показання свідка ОСОБА_95 , в яких він вказує про відомі йому обставини щодо порядку авторазподілу справ в Обухівському районному суді Київської області та втрати адміністративних справ, протокол огляду сайту ЄРСР в якому вказуються статистичні відомості щодо розгляду адміністративних справ подібної категорії суддями Обухівського районного суду Київської області, висновок експертів за результатами проведення експертизи комп'ютерної техніки, який стосується питання авторазподулу судових справ в Обухівському районному суді Київської області, допит експерта ОСОБА_185 під час якого він дав пояснення стосовно проведення ним експертизи, а також вказується на наявність рішення Конституційного суду України від 11.06.2020.

Таким чином, на час зміни обвинувачення в частині перекваліфікації дій обвинувачених зі ст.375 на ст.340 КК України, по суті ніяких нових обставин, окрім рішення Конституційного суду України від 11.06.2020 прокурором не вказано і під час судового розгляду встановлено не було.

Більш того, якщо порівняти нові формулювання обвинувачення із попереднім(за ст.375 КК України), то в частині обставин які стосуються незаконних(неправосудних) дії обвинувачених щодо ухвалення постанов по справах про адміністративні правопорушення вони є однаковими.

По суті, в цій частині зміни зазнали лише обставини, які стосуються мотиву(мети) дій обвинувачених.

Так, у попередньому обвинувальному акті вказано, що вони винесли незаконні(неправосудні) постанови - «з метою прояву своєї лояльності до них чинної на той час влади, та отримання він неї преференції», а у зміненому вказано, що вони діяли: «за вказівкою невстановлених вищих посадових осіб держави на виконання злочинного плану який полягав в організації та забезпеченні невідкладного розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-2 КУпАП та обрання стосовно осіб (мітингувальників) максимального можливого виду та розміру стягнення, передбаченого вказаною статтею, - позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців».

Але, на підставі яких саме досліджених у судовому засіданні доказів були встановлені ці мотиви, у змінених прокурором обвинувальних актах не вказано, під час судового розгляду таких доказів суду не надано.

Відповідно до ст.338 КПК України, прокурор має право змінити обвинувачення, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення якщо під час судового розгляду були встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Таким чином, Закон не передбачає такої підстави, для зміни обвинувачення як декриміналізація кримінального закону у зв'язку із винесенням рішення Конституційним судом України про неконституційність кримінального закону, який передбачав кримінальну відповідальність, а тому, враховуючи, що нових фактичних обставин кримінального правопорушення під час судового розгляду встановлено не було і не вказано у зміненому обвинувальному акті, суд вважає, що прокурор необґрунтовано змінив кваліфікацію та обвинувачення в цій частині.

Разом з цим, ця норма Закону не містить дискреційних повноважень суду щодо відмови у прийнятті до судового розгляду зміненого обвинувального акту, який не містить підстав для зміни обвинувачення, тому суд може надати оцінку таким діям прокурора та правильності кваліфікації дій обвинувачених лише у вироку.

Суд вважає, що правові наслідки ухвалення рішення Конституційним судом України від 11.06.2020 № 7-р/2020 підлягають застосуванню до обставин, вказаним прокурором у змінених обвинувальних актах, в частині, яка стосується здійснення обвинуваченими правосуддя у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_27 та ОСОБА_26 , оскільки такі правовідносини виникли до постановлення цього рішення і доказів того, що обставини вчинення цих кримінальних правопорушень змінились суду не надано.

Конституційний Суд України, ухвалюючи вищевказане рішення щодо неконституційності ст.375 КПК України, виходив із того, що в цій не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді (суддів) є "неправосудними", а також не розкрито змісту сполучення слів "завідомо неправосудний", що уможливлює неоднозначне розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

У цьому рішення суд зазначив, що стаття 375 КК України суперечить принципові верховенства права, а саме такому його елементові як юридична визначеність, та не узгоджується з принципами незалежності суддів, обов'язковості судового рішення, а отже, суперечить ч. 1 ст. 8, ч.ч. 1, 2 ст. 126, ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України.

Нечіткість диспозиції статті 375 КК України створює ризик зловживань з боку правоохоронних органів у виді протиправного впливу на суддів шляхом їх кримінального переслідування за реалізацію своїх повноважень щодо здійснення правосуддя, що нівелює конституційний принцип незалежності судової влади.

Конституційний суд зазначив, що, суддю може бути притягнуто до кримінальної відповідальності лише у випадку, коли правопорушення вчинено умисно, має місце свавільне зловживання повноваженнями судді, що перешкоджає здійсненню правосуддя чи переслідує нелегітимні цілі (заподіяння шкоди іншим особам або суспільним інтересам тощо), прикриваючись виконанням вимог закону.

Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) у Доповіді стосовно незалежності судової влади, схваленій на 82-му пленарному засіданні, яке відбулось 12-13 березня 2010 року, встановлюючи межі "функційного імунітету суддів", визначила його як імунітет від кримінального переслідування за діяння, вчинені під час виконання своїх функційних обов'язків судді, за винятком умисних злочинів, зокрема отримання хабаря (пункт 61).

Як зазначено у Висновках № 3 (2002) та №11 (2008) КРЕС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи судові помили у визначенні чи застосуванні закону та здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції. Є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов'язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЕС підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур перегляду рішень у судах. Провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого воно не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуте, змінено чи скасоване, не може бути підставою для відповідальності. Відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень або на випадки судових помилок, як це має місце в даній справі.

За таких обставин, суд вважає, що і у даному випадку сторона обвинувачення не мала права давати оцінку діям суддів, які пов'язані виключно з процесом відправлення правосуддя кваліфікуючи ці дії за ст.340 КК України, оскільки, критерії, за якими слід визначати такі дії суддів незаконними в цій статті також не встановлені.

Під час судового розгляду, сторона захисту вказувала на те, що прокурором неправильно здійснена перекваліфікація оскільки, передбачений статтею 375 КК України склад злочину визначав спеціальний вид службового зловживання, спрямованого проти правосуддя. Стаття 375 КК України передбачала кримінальну відповідальність за діяння судді, що було безпосередньо пов'язане із сутністю правосуддя з приводу формування переконань судді щодо вирішення юридичного спору, кримінального обвинувачення чи іншого віднесеного до компетенції суді правового питання. При цьому, кримінальна відповідальність за дії судді при постановленні судового рішення була передбачена чинним станом на січень 2014 року законодавством виключно у статті 375 КК України, відповідно і кримінально-правова оцінка дій судді при здійсненні правосуддя і пов'язана з цим оцінка результату правосуддя у формі конкретного судового рішення була обумовлена наявним у КК України спеціальним нормативним регулюванням з цього питання.

Стаття 375 КК України, будучи спеціальною по відношенню до статті 364 КК України як загальної норми про кримінально-протиправне зловживання владою або службовим становищем, - передбачала кримінальну відповідальність за зловживання суддею можливостями спеціального статусу у сфері здійснення правосуддя, що свідчить про те, що законодавець здійснив диференціацію кримінальної відповідальності за сферою прояву, об'єктом і предметом злочину, і найголовніше - суб'єктом зловживання (яким міг бути виключно суддя) та способом зловживання (через здійснення правосуддя).

Стаття 340 КК України, у випадку вчинення цього злочину службовою особою, становить собою самостійний основний склад злочину та є нормою, що також визначає спеціальний вид зловживання можливостями спеціального статусу. Об'єкт та об'єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 340 КК України, свідчить про те, що дана норма є меншою за обсягом у порівнянні, принаймні, з простим складом злочину, визначеним у ч. 1 ст. 364 КК України.

Разом з тим, визначальними ознаками складу злочину, передбаченого статтею 375 КК України, є конкретно визначений вид спеціального суб'єкту (не просто спеціальний суб'єкт - службова особа, а конкретно визначений вид такого спеціального суб'єкта - суддя), особливий спосіб вчинення злочину (шляхом здійснення правосуддя) та можливість такого злочину посягати на різні додаткові об'єкти (у т.ч. і на конституційне право, передбачене у частині 1 статті 39 Конституції України) - такі ознаки недвозначно виділяють статтю 375 КК України як спеціальну по відношенню до загальної статті 364 КК України.

Так само, стаття 375 КК України є більш спеціальною у світлі конкретних фактичних обставин справи по відношенню до іншої спеціальної статті 340 КК України. Про це, окрім вищевказаних визначальних ознак статті 375 КК України, свідчить також інкримінування ОСОБА_35 та ОСОБА_53 у первинному обвинуваченні саме кваліфікованого складу цього злочину (ч. 2 ст. 375 КК України), а саме інкримінування спеціального мотиву (вчинення злочину в інших особистих інтересах) та спричинення тяжких наслідків (які, зокрема, полягали у порушенні конституційних прав громадян).

У даному випадку наявна багатоступенева конкуренція загальної (стаття 364 КК України), спеціальної (стаття 340 КК України) та більш спеціальної (стаття 375 КК України) норм, де перевага у правозастосуванні враховуючи принцип "lex specialis derogat generali" має віддаватися саме статті 375 КК України як найбільш спеціальній нормі з найбільшим змістом та найменшим обсягом.

Також, у контексті аналізованого обвинувачення, сторона захисту просила суд враховувати рішення ЄСПЛ у справі "Геленідзе проти Грузії" (№ 72916/10, від 07.11.2019 року, §§ 33, 34). Дана справа стосувалась притягнення судді до кримінальної відповідальності за постановлення неправосудного рішення. Рішення про кримінальну відповідальність було постановлено заочно, а згодом злочин був декриміналізований. Скасовуючи кримінальну відповідальність за постановлення неправосудного рішення парламент Грузії визнав, що недоліки судового процесу мають виправлятись в ході судового розгляду вищими інстанціями, а інститут кримінальної відповідальності судді за неправосудне рішення може поставити під сумнів незалежність суддів. Під час перегляду судового рішення національним апеляційним судом прокурор змінив кваліфікацію діяння з декриміналізованого злочину за постановлення неправосудного рішення на зловживання службовим становищем. У даній справі ЄСПЛ встановив, зокрема, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та зазначив що процесуально неправильним та по суті несправедливим є рішення про перекваліфікацію дій судді, попередньо кваліфікованих як ухвалення незаконної ухвали чи рішення суду, на інше кримінальне правопорушення, зокрема на зловживання службовим становищем, у випадку виключення кримінальної відповідальності за ухвалення незаконної ухвали чи рішення суду з огляду на положення щодо зворотної дії у часі закону про кримінальну відповідальність.

Під час судового розгляду сторона обвинувачення ці доводи сторони захисту належним чином не спростувала, не навела ніяких заперечень та доказів, щодо спростування цих доводів, тому, враховуючи вказані вище обставини щодо безпідставної зміни обвинувачення, суд вважає, що кваліфікація дій обвинувачених за ст.340 КК України є необґрунтованою та неправильною.

Разом з цим, суд вважає, що у цій ситуації буде недостатнім констатувати відсутність в діях обвинувачених такої обов'язкової складової об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.340 КК України як «незаконність» лише за наявності вказаних вище обставин, суд вважає, що для того щоб в повному обсязі дослідити це питання слід з'ясувати якими були дії обвинувачених при здійсненні правосуддя у справах відносно ОСОБА_27 та ОСОБА_26 , однак таку оцінку слід зробити з урахуванням вищезазначених обставин.

Під «незаконними» діями зазвичай розуміються дії які прийняті з порушенням закону, які не відповідають вимогам закону.

Як видно із формулювання обвинувачень стосовно ОСОБА_46 його незаконні дії, виразились у тому, що він під час розгляду справи стосовно ОСОБА_26 : «не врахував його пояснення про те, що він не був учасником акції протесту, що вимогу про зупинку автомобіля жоден працівник Державтоінспекції чи хтось інший йому не ставив, що у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час він перебував у іншому місці і для підтвердження цих обставин заявив усне клопотання про витребування, що він свідомо не бажаючи всебічно, повно й об'єктивно встановити всі обставини справи, у тому числі ті, що виключають провадження в справі та підлягають з'ясуванню, попри вимоги ст. 245, 248, 252 КУпАП, розуміючи те, що докази, про витребування яких ОСОБА_26 заявив усне клопотання, можуть ускладнити доведення злочину до кінця, відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, що невиконання ОСОБА_44 вказаних положень законодавства України про адміністративні правопорушення та недотримання п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до якої при розгляді справи зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП, усвідомлюючи, що в цій справі не отримано допустимих і належних засобів доказування факту невиконання ОСОБА_26 вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу, а досліджені докази в їх сукупності не містять достатніх фактичних даних, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та винність ОСОБА_26 у його вчиненні виніс постанову про визнання ОСОБА_26 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та незаконно призначив йому найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статті, а саме позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 місяців».

Як видно із формулювання обвинувачень ОСОБА_71 її незаконні дії виразились у тому, що при розгляді справи стосовно ОСОБА_27 вона: «безпідставно відмовила в задоволенні клопотання ОСОБА_27 про допит свідків ОСОБА_41 та ОСОБА_43 , не взяла до уваги той факт, що протокол про адміністративне правопорушення складено через п'ять діб після нібито вчинення самого правопорушення на підставі рапорту про виявлення правопорушення, який серед іншого складений з порушенням та без виконання вимог наказу МВС України від 27.03.2009 №111 в частині обов'язку інспектора дорожньо-патрульної служби переслідувати правопорушника, який не виконав вимогу про зупинку, та оповістити оперативного чергового з метою організації зупинки правопорушника.

Таким чином, не з'ясувавши обставин, що підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вченні тощо, свідомо ігноруючи вимоги ст. 280 КУпАП, не бажаючи повно, всебічно й об'єктивно з'ясовувати ці обставини, своїм твердженням у постанові про притягнення до відповідальності ОСОБА_27 про те, що «будь-яких інших доказів, які б спростовували дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було», переклала обов'язок доведення вини особи з державного органу, уповноваженого складати протоколи про адміністративні правопорушення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушила принцип презумпції невинуватості особи та вимоги ст. 61 Конституції України, за відсутності доказів та обставин, що обтяжують відповідальність особи, попри вимоги ст. ст. 245, 247, 251-252, 280, 284 КУпАП, хвалила постанову про визнання ОСОБА_27 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, та незаконно призначила найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статі, а саме позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців».

Разом з цим, якщо подивиться, про що саме йдеться у нормах Закону, які вказуються у цих обвинуваченнях(ст. 245, 248, 252 ст. 247, 280,284 КУпАП, ст.62 Конституції України) побачимо, що ці норми Законів стосуються загального порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення в них не передбачено обов'язку особи яка розглядає справу витребувати(збирати) докази, пряму заборону долучати чи не долучати докази, допитувати свідків, які не були допитані під час складання протоколу про скоєння адміністративного правопорушення, чи призначати покарання яке пропонує правопорушник. Навпаки, як видно із цих норм Законів все це є дискреційними повноваженнями посадової особи, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, яка має право на власний розсуд, з урахуванням встановлених обставин справи та вимог Закону ухвалити те чи інше рішення.

Так, у ст.245 КУпАП вказуються загальні завдання по справах про адміністративні правопорушення, у ст.248 КУпАП вказується, що розгляд справи здійснюється на засадах рівності, у ст.252 КУпАП вказується, що посадова особа, яка розглядає справу оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному досліджені всіх обставин справи, керуючись Законом, у ст.247 КУпАП вказується обставини, які виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, в ст.280 вказано обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ст.62 Конституції України взагалі стосується кримінального провадження, а ні справи про вчинення адміністративного правопорушення. В ній зокрема вказується, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, фактично стороною обвинувачення не вказано конкретні вимоги Закону, який було порушено під час розгляду адміністративних справ обвинуваченими, не вказані очевидні процесуальні порушення; умисні викривлення або спотворення фактів, а дана особиста оцінка правильності прийнятих суддями рішень.

Також, як видно із досліджених вище судом доказів та не заперечується учасниками судового провадження обвинувачені на час ухвалення постанов по адміністративних справах стосовно ОСОБА_27 та ОСОБА_26 , працювали на посаді суддів Обухівського районного суду тобто вони мали право розглядати ці справи, судовий розгляд ними було проведено за участю осіб стосовно яких складено протокол, при цьому вислухано пояснення цих осіб, розв'язано клопотання, досліджено наявні докази, проголошено постанови, роз'яснено порядок оскарження, постанови своєчасно внесені до АСДС "Д-3".

Як видно із копій постанов по адміністративних справах стосовно ОСОБА_27 та ОСОБА_26 , вони відповідають загальним вимогам ст. 283, 284 КУпАП щодо змісту, форми та виду судового рішення у справі про адміністративне правопорушення. Ці постанови містять мотиви ухвалених суддями постанов, їх зміст є зрозумілим, в них визначені підстави та обставини, на яких вони ґрунтуються, ясно, чітко, у логічному зв'язку зазначено, чому і які саме обставини та підстави дозволили суду зробити відповідні висновки та ухвалити рішення, при цьому наведено всі докази, які знаходились у справах та доводи сторін і дана їм власна оцінка. Не суперечать ці постанови змісту застосованого закону, а саме диспозиції та санкції статті 122-2 КУпАП. Ці постанови винесено в межах строку, визначеного ст.277 КУпАП, з дотриманням вимог щодо предметної, інстанційної та територіальної підсудності на підставі і у межах належного процесуального приводу - протоколу про адміністративне правопорушення, який складено уповноваженою на такі дії службовою особою.

Вказане свідчить про те, що суддями було забезпечено під час судового процесу реалізацію принципів змагальності, безпосередності дослідження доказів, гласності, а також забезпечено право на захист та оскарження, що ними не були допущені очевидні порушення норм процесуального або матеріального права, які б дозволяли обґрунтовано стверджувати про зловживання своїми службовими повноваженнями під час здійснення правосуддя у рамках відповідної судової процедури та використання таких повноважень для цілей, не пов'язаних із завданнями КУпАП.

Під час розгляду кримінального провадження судом не були встановлені об'єктивні і достатні дані, які б могли поза розумним сумнівом спростувати такі висновки, тому суд вважає, що критерій «незаконності» дій обвинувачених не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду.

Що стосується критерію «перешкоджання», суд вважає, що для встановлення наявності такої ознаки слід керуватися перш за все ст.39 Конституції України, згідно якої громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, а їх проведення може бути обмежене лише за рішенням суду та виключно у випадках, визначених безпосередньо Основним Законом. Такі обмеження можуть встановлюватись судом відповідно до закону і в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою: а)запобігання заворушенням чи злочинам; б)для охорони здоров'я населення; в)для захисту прав і свобод інших людей. Крім того, сам зміст розглядуваного права містить певні обмеження, адже Конституція дозволяє збиратися лише мирно, без зброї. Певні тимчасові обмеження права громадян на мирні збори можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Таким чином, збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації здійснюються на законних підставах, коли вони відповідають сукупності певних умов: а) місце зборів та мітингів, маршрут проходження демонстрацій і походів були визначені їх організаторами, про що останні своєчасно сповістили виконавчі органи сільських, селищних, міських рад; б)вказані заходи є мірними і проводяться без зброї; в) вони проводяться поза межами воєнного чи надзвичайного стану, але відповідні обмеження на їх проведення встановлено не були; г) їх організація та проведення не заборонені судовим рішенням, яке набрало чинності і не скасоване.

Конституційний суд України 19.04.2001 розглянув справу щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Зокрема суд вирішив, що проводити збори, мітинги, походи і демонстрації громадяни можуть за умови обов'язкового завчасного сповіщення про це органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Таке сповіщення має здійснюватися громадянами через організаторів масових зібрань. Завчасне сповіщення відповідних органів про проведення тих чи інших масових зібрань - це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового зібрання. Строк завчасного сповіщення має бути достатнім і для того, щоб органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування могли визначитися, наскільки проведення таких зібрань відповідає закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань.

Способами перешкоджання можуть бути винесення рішення про заборону їх проведення, погроза застосування до їх організаторів чи учасників насильства або фактичне його застосування, спроба підкупу організаторів відповідного заходу чи їх обман, тощо.

Як видно із обвинувальних актів, яке підтримують прокурор та потерпілі, «перешкоджання» виразилось у незаконному притягнення осіб (мітингувальників), які брали участь у зборах, у мирній акції 29.12.2013 у вигляді колони транспортних засобів та їх руху в колоні по дорозі для автомобілів від вул. Хрещатик м. Києва до резиденції «Межигір'я», яка розташована в с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, до адміністративного відповідальності, передбаченої ст. 122-2 КУпАП, та призначення їм покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців, з метою подальшого незаконного перешкоджання організації та проведенню безстроково зборів, мітингів, походів і демонстрацій, у тому числі тих, які організовувались і здійснювались учасниками масових акцій протесту «Автомайдан», «Євромайдан», «Майдан», «Революція гідності».

Під час судового розгляду сторона захисту обвинувачених вказувала на те, що сторона обвинувачення не розкрила та не довела, у яких саме заходах, зборах, мітингах, вуличних походах чи демонстраціях мали брати участь чи то їх організовувати потерпіли ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , що, розглядаючи справу 21 січня 2014 року зокрема суддя ОСОБА_45 аж ніяк не міг перешкодити чи заборонити ОСОБА_26 чи іншим особам брати участь в будь-яких акціях протесту, які мали місце ще у грудні 2013 року, чи тим паче організовувати їх.

Суд вважає, що ці доводи стороною обвинувачення не спростовані адже як видно із обвинувальних актів в них не вказано конкретно коли саме, які саме заходи( збори, мітинги, вуличні походи чи демонстрації) планувалось провести в яких не змогли б через притягнення до адміністративної відповідальності брати участь потерпілі.

Будь які докази на підтвердження цих обставин суду не надано, докази того, що відповідні державні органи у встановленому Законом порядку було повідомлено про планування проведення, що потерпілі є членами політичних партій, громадських організацій, тощо, які планували проведення відповідних заходів суду не надано. Сторона обвинувачення лише вказувала на як загальновідомий факт те, що в період з 21.11.2013 по 21.02.2014 подібні акції протесту проводились, цей факт стороною захисту не заперечувався але цей факт не підтверджує того, що після притягнення потерпілих до адміністративної відповідальності конкретними особами чи організаціями планується проведення зборів, мітингів, вуличних походів чи демонстрацій, що потерпілі будуть організовувати чи брати в них участь, що для участі в цих заходах їм необхідна наявність права на керування транспортними засобами.

Навпаки, потерпілий ОСОБА_26 в судовому засіданні та й під час розгляду суддею ОСОБА_44 справи про адміністративне правопорушення пояснював, що учасником акцій протесту не був, а взагалі знаходився в іншому місці.

Прокурор вказує на те, що у даному випадку була помилка обвинувачених щодо особи потерпілого але ця помилка не виключає їх кримінальної відповідальності, прокурор вважає, що судді ОСОБА_32 та ОСОБА_45 усвідомлювали суспільну небезпечність своїх незаконних дій, оскільки, обставини, викладені в протоколі про вчинення ОСОБА_26 (зокрема, місце, час, обставини та стаття КУпАП), та обставини проведення 29.12.2024 масового вуличного походу до місця проживання Президента України ОСОБА_42 вказували на можливу причетність потерпілого до акцій протесту.

Разом з цим, з такими доводами не можна погодитись, оскільки як видно із матеріалів справи стосовно ОСОБА_26 на час її надходження до суду та розгляду в ній були відсутні будь які відомості щодо його причетності до участі у вказаному вуличному поході, обставини вчинення правопорушення на це не вказували, обвинувачені ОСОБА_32 та ОСОБА_45 ці обставини заперечують, допитані свідки це не підтверджують, будь які інші докази які б прямо підтверджували ці обставини суду не надано, а можлива причетність потерпілого до учасників акцій протесту за лише збігом часу, місця та статті КУпАП з подібними справами про адміністративні правопорушення, а тим більше його можлива участь заходах(акціях протесту) у подальших таких заходах по суті є лише припущеннями сторони обвинувачення, які відповідно до ст.373 КПК України, ст.62 Конституції України, суд не приймає до уваги.

Потерпілий ОСОБА_27 лише під час повторного допиту (після зміни обвинувачення прокурором) пояснив суду, що вважає себе потерпілим оскільки рішення судді ОСОБА_71 про позбавлення права керування транспортними засобами вплинуло на його подальшу участь в акціях протесту, але в цій частині показання суд не приймає до уваги, вважає недостовірними, оскільки як видно із його попередніх показань та інших матеріалів справи, на час розгляду стосовно нього справи суддею ОСОБА_34 він не вказував, що планував брати участь у акціях протесту, посвідчення на право керування транспортним засобом у нього не вилучалось, постанова судді, якою його позбавлено права керування транспортними засобами не набрала законної сили, оскільки була оскаржена, а потім скасована ухвалою Апеляційного суду, тож фактично ці обставини не могли вплинули на його подальшу участь у акціях протесту. Окрім цього під час допиту потерпілий ОСОБА_27 не вказав конкретно в яких заходах(коли саме, де саме, за яких обставин) він мав намір брати участь але у зв'язку із позбавленням права керування транспортними засобами не зміг цього зробити.

Як видно із показань обвинуваченої ОСОБА_71 , показань потерпілого ОСОБА_27 та інших, досліджених судом матеріалів справи, на час надходження справи стосовно ОСОБА_27 до Обухівського районного суду в ній були відсутні відомості планування його участі у акціях протесту, про те, що він є учасником акцій протесту потерпілий ОСОБА_27 повідомив лише 17.03.2014 під час розгляду його справи в суді апеляційної інстанції, раніше подібних заяв ОСОБА_27 не робив ні в апеляційній скарзі, ні у суді першої інстанції.

Законом України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21.02.2014 передбачено, що участь особи у масових акціях протесту підтверджується її заявою відповідному органу чи посадовій особі (стаття 1); звільнити від адміністративної відповідальності осіб, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21.11.2013 по день набрання чинності цим Законом включно будь-яких адміністративних правопорушень, передбачених КУпАП, за умови, що ці правопорушення пов'язані з масовими акціями протесту, у порядку, визначеному цим Кодексом (стаття 4); виконання цього Закону в частині звільнення від адміністративної відповідальності осіб, зазначених у статті 4 цього Закону, покладається на суди (стаття 5).

За змістом статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, що є реабілітуючою підставою для закриття провадження. Закон України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" є, відповідно до статті 2 КУпАП, складовою частиною законодавства України про адміністративні правопорушення та встановлює виключно нереабілітуючу підставу закриття провадження у справі у зв'язку із звільненням від відповідальності особи, що причетна до вчинення адміністративне правопорушення. У разі ж відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, а звільнення від адміністративної відповідальності за наявності реабілітуючих підстава - є недопустимим.

Суд вважає, що ОСОБА_27 розумів підстави та наслідки закриття провадження в справі та добровільно просив суд апеляційної інстанції звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21.02.2014, істотною умовою застосування положень якого було саме вчинення особою адміністративного правопорушення, а не просив суд закрити провадження у зв'язку із відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення .

Зазначене свідчить, що ОСОБА_27 схильний до зміни своїх показань, що він обрав таку модель поведінки за якою вказав нові обставини щодо участі у акціях протесту, з метою звільнення від адміністративної відповідальності, а не з метою у доведення своєї невинуватості, тому це ставить під сумнів його доводи про спричинення йому шкоди внаслідок незаконних дій судді, пов'язаних саме з перешкоджанням проведенню масових акцій протесту, а не неналежним розглядом справи і тому суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що метою притягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності було перешкоджання останньому брати участь у акціях протесту.

Як видно із змісту висунутих обвинувачень ОСОБА_71 та ОСОБА_46 мета вчинення ними кримінальних правопорушень вказана таким чином: «в кінці грудня 2013 року (не пізніше 29.12.2013, більш точний час слідством не з'ясовано), невстановлені вищі посадові особи держави з керівництвом УДАІ МВС України розробили злочинний план, спрямований на протидію організації та проведенню мітингів та демонстрацій, які здійснювалися шляхом руху транспортних засобів в колонах.

У своїх показання обвинувачені категорично заперечували факт особистої зацікавленості у розгляді справ та зазначили про відсутність у них мотивів на вчинення незаконних дій. У свою чергу, стороною обвинувачення такі показання не спростовано шляхом надання суду переконливих доказів на підтвердження наявності суперечностей між приватними інтересами обвинувачених та їх службовими повноваженнями, які б впливали на об'єктивність або неупередженість при здійсненні правосуддя, допитані судом потерпілі, свідки та досліджені документи прямо на це не вказували.

Більш того, у формулюванні обвинувачень ОСОБА_35 вказується, що вона діяла за попередньою змовою у групі осіб лише з ОСОБА_44 та ОСОБА_52 , а обставини про те, що вони діяли за попередньою змовою у групі осіб також із не встановленими досудовим слідством особами не вказується.

В контексті зазначеного не представляється можливим поза розумним сумнівом стверджувати, що як на момент одержання для розгляду матеріалів справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_27 та ОСОБА_26 , так і під час розгляду цих справи та ухвалення у них постанов, судді знали, могли знати або ж здогадуватись, що документи, які мають доказове значення, містять недостовірну, штучно створену або сфальсифіковану інформацію. З огляду на це, керуючись загальною презумпцією правомірності дій суб'єктів владних повноважень, судді могли оцінювати складені уповноваженими працівниками ДАІ рапорт та протокол про вчинення адміністративного правопорушення та інші наявні в них документи як допустимі, належні та достовірні докази, що можуть свідчить про вчинення ОСОБА_27 та ОСОБА_26 відповідного адміністративного правопорушення.

Так само стороною обвинувачення не представлено докази, що підтверджують умисну протиправну узгодженість дій працівників ДАІ і суддів ОСОБА_71 та ОСОБА_46 та направленість таких дій на безальтернативне безпідставне притягнення до адміністративної відповідальності потерпілих з метою перешкоджати їм брати участь у акції протесту, оскільки викладені у змісті обвинувачення твердження про керованість з боку невстановлених осіб з числа представників виконавчої влади та правоохоронних органів процесом притягнення до адміністративної відповідальності потерпілих не підтверджені жодним доказом.

За таких обставин, суд вважає, що під час судового розгляду не знайшли свого об'єктивного підтвердження твердження сторони обвинувачення про наявність в діях обвинувачених критерія «перешкоджання», а також тверджень про протиправні цілі та мотиви, які, за версією обвинувачення, обумовлювали спрямованість дій суддів ОСОБА_71 та ОСОБА_83 .

Що стосується кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 28 КК України, то як видно із змісту вказаної норми Закону кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Під час судового розгляду обвинувачені заперечували наявність такої обставини, допитані по кримінальному провадженню потерпілі, свідки, досліджені документи прямо на таку обставину не вказували.

Як вказано вище, докази які підтверджують мотиви, вказані в обвинуваченнях стороною обвинувачення також суду не надано.

Прокурор у своїй промові у судових дебатах вказував на те, що про спільних характер дій обвинувачених свідчать їх дії, рішення та поведінка, яка наведена ним в Розділі II промови.

Як видно із Розділу II промови прокурора у судових дебатах, в ній викладено лише формулювання обвинувачення та обставин, які сторона обвинувачення вважає доведеними, а докази на підтвердження цих обставин не вказані.

Таким чином, стороною обвинувачення, в порушення вимог ст.84 КПК України, фактично суду не надано будь яких доказів на підтвердження існування цієї обставини, а її наявність вона пропонує визнати іншими обставинами, які також належним чином також не доведені.

Так, під час судового розгляду сторона обвинувачення вказувала на те, що про існування цієї обставини можуть свідчити статистичні довідки, аналіз статичної інформації стосовно розгляду Обухівським районним судом та іншими судами України справ аналогічної категорії, аналіз призначення на період відпустки голови суду судді ОСОБА_45 виконуючим обов'язки голови суду, призначення на посаду та секретарем зборів суддів ОСОБА_186 , але ці докази не є прямими, використовуючи їх сторона обвинувачення пропонує суду зробити припущення, щодо наявності цих обставин, що суперечить вимогам ст.62 Конституції України, а тому ці доводи сторони обвинувачення суд не приймає до уваги і тому вважає, що кваліфікуюча ознака вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб стороною обвинувачення суду не доведена.

Що стосується критерія вчинення кримінального правопорушення «службовою особою».

Відповідно до ст.18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Оскільки суддя є представником органів державної влади, тому суд вважає, що він є службовою особою в розумінні ст.340 КК України.

Під час судового розгляду сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_46 вказувала на неналежне повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ще ч. 2 ст. 375 КК України, яке було лише підписане Заступником Генерального прокурора України ОСОБА_87 , але вручення здійснив слідчий прокуратури ОСОБА_187 без наявності відповідного доручення.

Сторона обвинувачення вказувала на те, що 26.02.2018 ОСОБА_45 набув процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, внаслідок направлення поштою письмового повідомлення про підозру у день його складання. Письмове повідомлення про підозру від 26.02.2018 складено уповноваженим прокурором - заступником Генерального прокурора ОСОБА_87 в силу займаної посади та у межах своїх повноважень (ст.ст. 277, 481 КПК України). Під час здійснення ОСОБА_46 повідомлення про підозру істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли перешкодити ухвалити законне та справедливе судове рішення, допущено не було та захисником на наведено таких порушень, стороною обвинувачення забезпечено реалізацію ОСОБА_44 своїх прав на захист: надано можливість надати показання з приводу підозри; збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права. Наступне вручення (05.03.2018) письмового повідомлення про підозру не змінює дати набуття статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та не вказує на істотні порушення норм кримінального процесуального законодавства України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.481 КПК України письмове повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником.

Згідно з правовою позицією ВП ВС, яка наведена у постанові від 11.12.2019 у справі 536/2475/14-к, письмове повідомлення про підозру судді може здійснювати лише Генеральний прокурор або його заступник. Це повноваження Генерального прокурора або його заступника є винятковим і не може бути передоручене іншим прокурорам чи слідчим. Для реалізації цього повноваження ані Генеральний прокурор, ані його заступник не повинні обов'язково здійснювати процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні щодо судді, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство такої вимоги не встановлює. Вручення повідомлення про підозру судді іншою уповноваженою особою за умови, що рішення було прийняте та підписане визначеним на це статтею 481 КПК України суб'єктом, не порушує гарантії суддівської незалежності. Тому Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити слідчому або іншому прокурору вручити судді повідомлення про підозру.

Враховуючи, вказану вище правову позицію Верховного суду суд вважає, що у вказаній ситуації стороною обвинувачення не було допущено порушень вимог Закону і тому доводи сторони захисту в цій частині не приймає до уваги.

Що стосується кваліфікації дій обвинувачених за ч.2 ст.15 КК України, то як видно із цієї норми Закону, замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Як видно із обвинувального акту, по якому підтримує обвинувачення прокурор, в ньому вказується, що обвинувачені вчинили закінчений замах на вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки винесені ними постанови у справах, стосовно потерпілих були скасовані, ухвалами суду апеляційної інстанції.

Разом із цим, сам по собі факт скасування судом вищої інстанції постанов, винесених обвинуваченими не є тими негативними наслідками, з якими законодавець пов'язує вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.340 КК України, оскільки такими наслідками є: «незаконне перешкоджання у організації, участі або проведені зборів мітингів, вуличних походів і демонстрацій», а про такі обставини сторона обвинувачення не вказує.

Представник потерпілих у своїй промові у судових дебатах вказувала на, що підтримує обвинувачення, яке передбачає попередню кваліфікацію дій обвинувачених за ст.340 КК України без застосування ст.15 ч.2 КК України, оскільки вважає, що незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій є злочином, який вважається закінченим з моменту вчинення всіх необхідних дій, а не з моменту настання наслідків у вигляді реального припинення таких масових заходів.

Суд погоджується з вказаними доводами представника потерпілих, оскільки вважає, що кримінальне правопорушення, передбачене ст.340 КК України має формальний склад і тому визнається закінченим з моменту початку вчинення дії чи бездіяльності, а не з моменту настання наслідків.

Разом з цим, враховуючи, що, під час судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено наявність таких зовнішніх ознак об'єктивної сторони цього кримінального правопорушення, передбаченого ст.340 КК України як «незаконне» та «перешкоджання», а також не доведено вказані в обвинувальних актах обставини щодо винуватості обвинувачених ОСОБА_71 та ОСОБА_46 у вчинені цього кримінального правопорушення, як їх форма вини, мотив і мета, тому відповідно ст.373 КПК України, як за обвинуваченням, яке підтримує прокурор за ч. 2 ст. 15, ст. 340, ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст.340 КК України так і за обвинуваченням, яке підтримують потерпілі за ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України їх, відповідно до п.3 ч.1 ст.373 КПК України, слід визнати не винуватими та виправдати у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинувачених є склад цих кримінальних правопорушень.

Стосовно обвинувачення ОСОБА_71 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України, то як видно з формулювання обвинувачень це кримінальне було вчинено у співучасті із ОСОБА_52 , яка у ході судового розгляду даного кримінального провадження була звільнена за цим епізодом від кримінальної відповідальності підставі ст. 49 КК України ухвалами суду від 26.02.2024 ,02.05.2024, а провадження щодо неї у зв'язку із цим було закрито.

Враховуючи, що кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_76 закрито суд вважає, що відповідно ст.337 КПК України, він не може надавати оцінку її діям та встановлювати під час розгляду цієї справи її винуватість, а також використовувати як доказ обставини, які вказані у постановах про звільнення її від кримінальної відповідальності.

Із досліджених судом доказів, які представлені стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_71 по цьому епізоду, встановлено наступне.

Під час судового розгляду за участю спеціаліста було досліджено флеш-накопичувач марки «Toshiba», на якому зберігається копія електронної бази даних КП «Д-3» Обухівського районного суду Київської області (досліджена судом 20.05.2021 та 27.07.2021).

Сторона захисту вказувала на те, що їм в порядку ст. 290 КПК України не відкривався цей носій інформації, оскільки його можливо відкрити оглянути тільки за участі спеціаліста, якого їм не було представлено, а тому просили визнати цей доказ та похідні від нього докази недопустимими і не приймати до уваги.

Під час судового розгляду встановлено, що дійсно переглянути (ознайомитись) з наявною на цьому носії інформацією без участі спеціаліста було неможливо.

Разом з цим, відповідно, наданих стороною обвинувачення протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 21.06.2018, 03.07.2018 стороні захисту були відкриті всі матеріали досудового розслідування, тобто надано доступ до них з можливістю скопіювати їх та ознайомитись, заяв чи клопотань про те, що вони не можуть через технічні чи інші причини ознайомитись у повному обсязі з матеріалами кримінального провадження від них не надходило.

Якщо сторона захисту не виявила бажання на ознайомлення в повному обсязі з матеріалами кримінального провадження, відповідно сторона обвинувачення не була зобов'язана залучати такого спеціаліста, тому суд вважає, що стороною обвинувачення належним чином виконані вимоги ст. 290 КПК України, а доводи сторони захисту в цій частині не слід приймати до уваги та вважати ці докази належними та допустимими.

Як було встановлено судом під час огляду цього доказу облікову картку на справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_26 за ст. 122-2 КУпАП створено об 11 год 57 хв 17.01.2014. Справі присвоєно № 372/333/14-п, визначено категорію (спеціалізацію) - невиконання водіями вимог про зупинку. У розділі «Фіксація автоматизованого розподілу справ» облікової картки справи № 372/333/14-п зазначено, що о 12 год хв 17.01.2014 користувачем (ім'я користувача в системі: ОСОБА_154, ім'я співробітника ОСОБА_128 ) здійснено безальтернативний автоматизований розподіл справи, за результатами якого у справі визначено суддю ОСОБА_188 .

Під час дослідження звіту про автоматизований розподіл справи № 372/333/14-п встановлено, що підставою для виключення суддів ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 та ОСОБА_30 зазначено таку підставу: «не слухає категорію».

Під час дослідження логу змін спеціалізації суддів Обухівського районного суду Київської області встановлено, що всі дії щодо встановлення та видалення спеціалізації суддів, у тому числі за період з 16.01.2014 по 17.01.2014, виконано користувачем « ОСОБА_196 [1022;802351]». Зокрема, у суддів ОСОБА_190 (о 13 год 40 хв., ОСОБА_191 (о 13 год 29 хв 16.01.2014), ОСОБА_192 (о 13 год 29 хв 16.01.2014), ОСОБА_194 (о 13 год 30 хв 16.01.2014), ОСОБА_195 (о 13 год ЗОхв 16.01.2014), ОСОБА_193 (о 13год29 хв 16.01.2014) було видалено не лише спеціалізацію «Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди [1022;257266]», а й інші наявні в довіднику «Спеціалізації суддів» спеціалізації (не менше ніж 187 позицій).

Також, судом під час дослідження доказів, які не оспорюються сторонами, встановлено, що рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 затверджено та введено в дію з 01.01.2011 року Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - АСДС); адміністратором АСДС є ДП "Інформаційні судові системи"; функціональні обов'язки, права користувачів АСДС, надання та позбавлення права доступу до неї в кожному окремому суді визначаються на підставі наказів голови суду та керівника апарату суду; в місцевих та апеляційних загальних судах (крім апеляційного суду м. Києва) використовується КП "Д-3", розроблена адміністратором АСДС.

Рішення про впровадження автоматизованої системи документообігу в Обухівському районному суді Київської області були прийняті у грудні 2010 року, а фактичне впровадження АСДС у роботі даного суду відбулось з 01.01.2011. Положенням про АСДС Обухівського районного суду передбачено, що спеціалізація суддів визначається рішенням зборів суддів (пункт 3.1.2.), авторозподіл судових справ між суддями здійснюється з урахуванням спеціалізації, визначеної рішенням зборів суддів (пункт 3.1.3.), авторозподіл судових справ між суддями при відсутності спеціалізації здійснюється між усіма суддями (пункт 3.1.4.). Також, встановлено, що, з моменту впровадження АСДС, в Обухівському районному суді Київської області використовувалась комп'ютерна програма "Д-3", яка, будучи програмним засобом АСДС, - застосовувалась, зокрема, для цілей об'єктивного та неупередженого розподілу судових справ між суддями.

Станом на 16-17 січня 2014 в Обухівському районному суді Київської області була впроваджена спеціалізація щодо окремих суддів та категорій справи, однак така спеціалізації не стосувалась справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122-2 КпАП, які мали право розглядати всі судді цього суду.

Категорію справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122-2 КпАП, що відображалась у КП "Д-3" як категорія спеціалізації "Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди [1022;257266]", - мали право розглядати всі судді цього суду, а саме: ОСОБА_32 , ОСОБА_45 , ОСОБА_99 , ОСОБА_98 , ОСОБА_93 , ОСОБА_95 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 та ОСОБА_60 - між всіма цими суддями мав відбуватись авторозподіл справ зазначеної категорії за допомогою програмного засобу КП "Д-3".

Авторозподіл справ в Обухівському районному суді Київської області здійснювався користувачем КП "Д-3" в особі уповноваженого працівника суду; функціональні можливості КП "Д-3" дозволяли такому користувачу вручну редагувати спеціалізацію суддів у даній комп'ютерній програмі перед безпосереднім моментом здійснення авторозподілу справи та визначенням програмою конкретного судді, що буде розглядати конкретну справу; такий користувач зобов'язаний був вчинити дії щодо ручного редагування спеціалізації суддів у розділі довідника КП "Д-3" "Призначення суддів" ("Якщо суддя не має спеціалізації, що відповідає категорії справи" - "Не слухає категорію") лише і виключно у випадку, якщо у суді на підставі рішення зборів суддів встановлювалась спеціалізація суддів по розгляду окремих категорій справ.

ОСОБА_54 , обіймаючи посаду заступника керівника апарату Обухівського районного суду, станом на січень 2014 року була серед числа уповноважених працівників, які мали право повного доступу до АСДС (КП "Д-3") Обухівського районного суду Київської області та право вчиняти відповідних дій в АСДС щодо об'єктивного і неупередженого розподілу справ між суддями. За наданою ДП "Інформаційні судові системи", який є технічним адміністратором АСДС, інформацією вбачається, що в центральній базі даних АСДС, наявні відомості про користувача, яким для входу до КП "Д-3" використовувався логін "ОСОБА_154" - зазначеному логіну у довіднику співробітників суду відповідає запис " ОСОБА_128 "

Процедура авторизації (автентифікації, ідентифікації) користувачів у КП "Д-3" здійснювалась за допомогою логіну та паролю, який надавався уповноваженому працівнику технічним адміністратором АСДС. При цьому, ідентифікація облікового запису користувача за допомогою КЕП/ЕЦП, біометричних параметрів та/або периферійної відеокамери - не здійснювалась.

Справа № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14) щодо ОСОБА_26 за статтею 122-2 КУпАП була розподілена 17.01.2014 о 12:22 год. під логіном користувача в системі "ОСОБА_154", кількість суддів, що приймали в автоматизованому розподілі - 1 (виключені всі судді, окрім ОСОБА_46 , з причин "не слухає категорію справи"). Всі дії щодо виключення або включення відповідних суддів у категорію "Невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди [1022;257266]" 16 та 17 січня 2014 року були виконані із логіну користувача "ОСОБА_154".

Під час судового розгляду сторона захисту стверджувала, що інформація, яка циркулювала в АСДС (КП "Д-3") Обухівського районного суду Київської області на момент вказаною стороною обвинувачення події, не володіла властивостями щодо конфіденційності, цілісності та доступності, тобто інформація не була захищеною від несанкціонованого ознайомлення, спотворення, руйнування, знищення та блокування. У зв'язку із цим, сторона захисту висувала версію про те, що процес автоматичного розподілу справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_26 міг бути результатом некоректної роботи комп'ютерної програми "Д-3" або ж бути результатом несанкціонованого втручання інших осіб (технічного адміністратора, інших працівників суду або взагалі сторонніх осіб).

На підтвердження таких доводів стороною захисту надано та судом досліджені вказані вище документи, із яких видно, що державна експертиза в сфері технічного захисту інформації комп'ютерної програми «Д-3» як самостійного програмного продукту (інформаційної (автоматизованої) системи) не проводилась, що може вказувати на те, що результат розподілу судової справи № 372/333/14-п, отриманий внаслідок некоректної роботи комп'ютерної програми «Д-3», а також те, що зазначена програма не відповідає вимогам нормативних актів з технічного захисту інформації.

Сторона обвинувачення, вказувала на те, що така версія сторони захисту не підтверджена, що сам по собі факт не проведення державної експертизи в сфері технічного захисту інформації комп'ютерної програми «Д-3» як самостійного програмного продукту (інформаційної (автоматизованої) системи) не може вказувати на те, що результат розподілу судової справи № 372/333/14-п, отриманий внаслідок некоректної роботи комп'ютерної програми «Д-3», а також те, що зазначена програма не відповідає вимогам нормативних актів з технічного захисту інформації, обставини, які б вказували на це, під час судового розгляду не встановлено, що ці обставини також не підтверджуються Актом цільової перевірки стану технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційно - телекомунікаційних системах Державної судової адміністрації України, який досліджений судом за ініціативи сторони захисту. Сторона обвинувачення вважала, що на підставі аналізу сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, можна дійти висновку, що іншого розумного пояснення розвитку подій, пов'язаних із роботою автоматизованої системи документообігу суду Обухівського районного суду Київської області ніж як вказано стороною обвинувачення немає.

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено, що під час розподілу адміністративної справи № 372/333/14-п (провадження № 3-108/14) щодо ОСОБА_26 мало місце втручання в автоматизовану систему документообігу суду оскільки, як видно із вказаних вище доказів, перед здійсненням цього розподілу мало місце безпідставне виключення суддів ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 та ОСОБА_30 зазначено таку підставу: «не слухає категорію».

Разом із цим, суд вважає, що причетність обвинуваченої ОСОБА_71 до здійснення такого втручання «поза розумнім сумнівом» стороною обвинувачення не доведена.

Відповідно до позиції Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 17.01.2023 року у справі № 753/13113/18 обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.

Суд вважає, що стороною обвинувачення не було спростовано «поза розумнім сумнівом» доводи сторони захисту, про те, що втручання в роботу автоматизованої системи могло бути результатом несанкціонованого втручання інших осіб (технічного адміністратора, інших працівників суду або взагалі сторонніх осіб), оскільки як встановлено в судовому засіданні така версія під час судового розгляду стороною обвинувачення під час досудового розслідування взагалі не перевірялась, хоча і мала б перевірятись, також стороною обвинувачення не надано доказів на спростування цієї версії.

Навпаки, як встановлено при дослідженні доказів, державна експертиза в сфері технічного захисту інформації комп'ютерної програми «Д-3» як самостійного програмного продукту (інформаційної (автоматизованої) системи) не проводилась, що свідчить про те, що ця програма не була захищеною, доступ до цієї програми та автоматичного розподілу справ малі і ніші особи, що фактично доступ до автоматизованої системи документообігу суду здійснювався виключно за допомогою логіну та паролю без ідентифікації користувача(ідентифікація облікового запису користувача за допомогою КЕП/ЕЦП, біометричних параметрів та/або периферійної відеокамери - не здійснювалась), тому відображення в системі даних, що зміни могли вноситися користувачем під логіном "ОСОБА_154" не свідчить про те, що відповідні зміни вносила саме ця особа. Стороною обвинувачення не надано доказів, що зміни в автоматизованій системі документообігу були здійснені з робочого комп'ютера ОСОБА_76 , який саме комп'ютер було закріплено за цим працівником апарату суду, а також ІР-адреса, яка перебувала у її користуванні.

Суд вважає, що для доведення винуватості обвинувачень ОСОБА_71 також слід з'ясувати наявність обставин щодо її безпосередньої участі у вчинені цього кримінального правопорушення.

Як видно із формулювання обвинувачень ОСОБА_32 , діючи організатор цього кримінального правопорушення: «використовуючи службові повноваження, пов'язані у зв'язку із обійманням нею адміністративної посади голови суду, - повинна була керувати підготовкою та вчиненням злочину, сприяти у його вчиненні шляхом надання вказівок, а також забезпечити прикриття незаконних дій, пов'язаних із втручанням у роботу автоматизованої системи документообігу суду, приховування слідів кримінального правопорушення з метою унеможливлення доведення їх причетності до вчинення злочинних дій».

Таким чином, роль ОСОБА_71 обмежувалась виключно організаторськими функціями та не полягала у спільному виконанні кримінального правопорушення, оскільки така роль не була пов'язана із безпосереднім виконанням ОСОБА_34 діянь, що повністю чи частково утворюють об'єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376-1 КК України.

У своїх показаннях обвинувачена ОСОБА_32 заперечила свою будь-яку причетність до здійснення авторозподілу справи щодо ОСОБА_26 .

Обвинувачена ОСОБА_54 також заперечувала факти звернень будь-кого із працівників Обухівського районного суду Київської області, у тому числі і голови цього суду ОСОБА_71 , або інших сторонніх осіб з приводу здійснення авторозподілу справ, зокрема і справи щодо ОСОБА_26 , вона вказувала, що перебувала із ОСОБА_34 у суто робочих відносинах та заперечила факт перебування у будь-якій залежності від останньої.

Факт прямої чи опосередкованої участі обвинуваченої ОСОБА_71 у авторозподілі справи № 372/333/14-п щодо ОСОБА_26 не підтверджений також дослідженими судом доказами, що містять інформацію із бази даних АСДС Обухівського районного суду Київської області, а також іншими, наданими суду доказами.

Прокурор під час судового засідання вказував на те, що обставини щодо керування ОСОБА_34 підготовкою та вчиненням злочину, сприяння у його вчиненні шляхом надання вказівок може бути підтверджений дослідженими під час судового розгляду доказами, які вказують на тривалі особисті та професійні зв'язки між ОСОБА_34 та ОСОБА_52 , що почалися ще під час їх спільної роботи в Печерському районному суді м. Києва, що невдовзі після призначення ОСОБА_71 на посаду голови Обухівського районного суду Київської області, вона забезпечила переведення ОСОБА_76 на посаду помічника голови суду (з 09.02.2012 до 15.04.2013), а в подальшому призначення на посаду заступника керівника апарату вказаного суду (з 15.04.2013 до 11.04.2014), що ОСОБА_54 , яка не мала статусу судді, майже завжди виконувала функції секретаря зборів суддів під головуванням ОСОБА_90 .

Разом з цим, суд не може погодитись з цими доводами прокурора, оскільки вказані ним докази не підтверджують прямо вказані ним обставини, вони взагалі вказують зовсім інші обставини, та по своєї суті є припущеннями, які, відповідно до ст.373 КПК України та ст.62 Конституції України, суд не приймає до уваги.

Що стосується участі ОСОБА_35 у втраті матеріалів справи про адміністративні правопорушення, то як видно із зміненого прокурором 17.06.2022 обвинувального акту в ньому зокрема вказується, що ОСОБА_32 , будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою із ОСОБА_52 , виконуючи відведену роль у вчиненні кримінального правопорушення, з метою прикриття злочинної діяльності, знищення слідів кримінального правопорушення, після 11.03.2014 (точного часу не встановлено) створила умови та сприяла втраті матеріалів справи № 372/333/14 стосовно ОСОБА_26 , у яких містилася відмітка про автоматизований розподіл вказаної справи та особистий підпис ОСОБА_76 , як особи, яка здійснювала автоматизований розподіл справи.

Як видно із першого обвинувального акту в ньому про такі обставини не вказувалось, на підтвердження наявності існування таких обставин, стороною обвинувачення будь яких доказів суду не надано. Про втрату матеріалів справи стосовно ОСОБА_27 у формулюванні обвинувачення ОСОБА_71 від 16.06.2022, яке підтримує прокурор взагалі нічого не вказується.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_32 свою причетність до втрати цих справ заперечувала, вказала, що вона в той період взагалі перебувала у декретній відпустці і тому ніяким чином не могла цьому сприяти, що службові перевірки щодо зникнення матеріалів справ проводились без неї.

Як видно із матеріалів кримінального і не заперечується сторонами провадження адміністративні справи стосовно ОСОБА_27 та відносно ОСОБА_26 після розгляду Апеляційним судом Київської області були отримані колишнім керівником апарату Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_96 , який в своїх поясненнях вказував на те, що він повернув їх до канцелярії Обухівського районного суду Київської області, під час службової перевірки було встановлено, що після їх повернення вони не були зареєстровані в канцелярії суду обставини, що обставини, пов'язані із зникненням зазначених матеріалів справ про адміністративні правопорушення були предметом досудового слідства на стадії досудового розслідування кримінального провадження.

Сторона захисту вказувала на те, що кримінальне провадження № 42018000000001444, відкрите 13.06.18 за ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 367 КК України за фактом зникнення цих матеріалів справ закрито 20.12.2019 на стадії досудового розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України і на підтвердження надала суду лист-відповідь на їх запит, наданий Обухівським РУ поліції ГУ НП України.

Прокурор вказував на те, що з цієї відповіді неможливо встановити які саме обставини були предметом досудового розслідування, що сторона захисту не надала суду відповідну постанову про закриття кримінального провадження, що Невстановлення осіб причетних до можливої службової недбалості та укриття злочину, які призвели до зникнення матеріалів стосовно ОСОБА_27 та ОСОБА_26 , не виключають того факту, що ОСОБА_32 діяла за попередньою змовою з іншими співучасниками в частини вчинення кримінальних правопорушень, що у цій справі ОСОБА_32 не обвинувачується у вчиненні службової недбалості чи укритті злочину.

Разом з цим, суд вважає, що прокурором не в повній мірі спростовано ці доводи сторони захисту, оскільки обставини щодо втрати матеріалів справи вказані у формулюванні обвинувачення тому саме сторона обвинувачення була зобов'язана надати суду усі наявні докази що стосуються цих обставин, вона мала можливість самостійно або за допомогою суду витребувати та надати докази що містять інформацію щодо подальшої долі кримінального провадження № 42018000000001444 від 13.06.18, предметом розслідування у якому охоплювались обставини зникнення вказаних справ про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_27 та ОСОБА_26 , зокрема, прокурором не надані відомості про актуальний стан розслідування у даному провадженні, прийняті у ньому процесуальні рішення, у тому числі щодо закінчення досудового розслідування, прокурор фактично переклав обов'язок доказування на сторону захисту, що суперечить ст.62 Конституції України.

Окрім цього, само якщо з'ясувати, які кримінальні правопорушення стосуються «втрати» документів чи іншого майна, то слід зробити висновок, що такий злочин не може бути вчинено умисно, за попередньою змовою з іншими особами. Системний аналіз кримінальних правопорушень, передбачених КК України, пов'язаних із втратою документів(ст.329,367 та інші), вказує на те, що такі кримінальні правопорушення передбачають лише необережну форму вини, тому не можуть бути кваліфіковані за ст.27 КК України за ознакою вчинення умисно, за попередньою змовою у групі осіб.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом участь у вчиненні ОСОБА_34 вказаних у обвинуваченні дій, які полягали у підготовці і керуванню вчиненням злочину та приховуванням його слідів, тому за цим епізодами її обвинувачень, як потерпілими так і прокурором, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, її слід визнати невинуватою виправдати за недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.

Арешт на майно обвинувачених не накладався.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку передбаченому ст.100 КПК України.

Що стосується процесуальних витрат, то як видно із матеріалів кримінального провадження під час досудового слідства витрати на проведення експертиз загалом складали 24766,80 гривень, під час судового розгляду витрати на експертизу склали 42038,50 гривень, що загалом складає 66805,33 гривень.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 02.05.2024 процесуальні витрати у розмірі 22 268,44 гривень стягнуто з ОСОБА_76 на користь держави.

Таким чином, розмір не відшкодованих процесуальних витрат складає 44 536,89 гривень, які слід віднести на рахунок держави.

Обвинувачений ОСОБА_45 під час судового розгляду заявив клопотання в яких просив суд про відшкодування йому витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, тобто витрат, понесених на оплату послуг щодо захисту у даному кримінальному провадженні. Загальна вартість заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу складає 272 318 грн. 70 коп. Ці витрати він просив покласти на Офіс Генерального прокурора.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім витрат на оплату правової допомоги на залученого за призначення захисника, які є безоплатними для підозрюваного/обвинуваченого і надаються за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається, зокрема, рішення щодо процесуальних витрат.

Таким чином, положення ст. 118, 120 КПК України відносять пов'язані з оплатою правової допомоги захисника витрати до процесуальних витрат, що понесені підозрюваним/обвинуваченим у зв'язку із реалізацією свого процесуального права на захист під час досудового та судового провадження. Вказані положення КПК України передбачають, що ці витрати несе саме підозрюваний/обвинувачений, окрім випадку захисту адвокатом за призначенням - такі витрати є безоплатними для підозрюваного/обвинуваченого та надаються за державні кошти.

При цьому, КПК України не передбачено право суду вирішувати питання про відшкодування цих витрат у вироку у випадку виправдання обвинуваченого.

Із клопотання обвинуваченого ОСОБА_46 про відшкодування витрат на оплату послуг захисника видно, що воно по суті містить позовні вимоги, з яких вбачається спір про право, який не підлягає розгляду у порядку кримінального провадження за правилами КПК України.

З огляду на викладене, суд вважає, що ці процесуальні витрати обвинуваченого ОСОБА_45 не підлягають відшкодуванню у цьому кримінальному провадженню, а тому це клопотання слід залишити без задоволення, що не позбавляє обвинуваченого ОСОБА_62 , після набрання вироком законної сили, реалізувати своє право на поновлення його порушених прав і свобод та відшкодування завданої йому шкоди у порядку, встановленому ЦК України.

Відповідно до ст. 480, 483 КПК України, копію вироку після набрання ним законної сили слід направити до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 373,374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_197 визнати невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ст. 340, ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст.340 КК України, за обвинуваченням, яке підтримує прокурор, та у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України, яке підтримують потерпілі, та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад цих кримінальних правопорушень.

ОСОБА_197 визнати невинуватою у вчинені нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 КК України (у редакції від 05.06.2009 року) за обвинуваченнями, яке підтримує прокурор та у вчинені нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України (у редакції від 05.06.2009 року) за обвинуваченнями, яке підтримують потерпілі, та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, у зв'язку із недоведеністю вчинення нею цих кримінальних правопорушень.

ОСОБА_188 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України за обвинуваченням, яке підтримує прокурор, та у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України за обвинуваченнями, яке підтримують потерпілі та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад цих кримінальних правопорушень.

Запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_198 та ОСОБА_199 не обирати.

Процесуальні витрати у розмірі 44 536,89 гривень віднести на рахунок держави.

У задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_46 про відшкодування процесуальних витрат на професійну правову допомогу відмовити.

Речові докази по справі: другий примірник протоколу про адміністративні правопорушення серії АГ» №124885 від 16.01.2014 відносно ОСОБА_26 ; копія протоколу про адміністративні правопорушення серії АГ» №124885 від 16.01.2014 відносно ОСОБА_26 ; дві довідки про надання відеозаписів з камер спостереження; ксерокопія постанови судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_46 від 21.01.2014 у справі №372/333/14-п відносно ОСОБА_26 та роздруківка проекту постанови вказаної вище; проект апеляційної скарги від імені ОСОБА_26 на постанову суду від 21.01.2014 у справі за №372/333/14-п; повідомлення з Апеляційного суду Київської області ОСОБА_26 та його захисника про час розгляду апеляційної скарги; роздруківка проекту постанови судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_46 від 21.01.2014 у справі за №372/333/14-п відносно ОСОБА_26 ; роздруківка постанови Апеляційного суду Київської області від 24.02.2014; копія листа Тимчасової спеціалізованої комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції за №589/0/9-15 від 22.05.2013;копія листа Обухівського районного суду Київської області до ТУ ДСА України в м.Києві про закінчення перевірки передбаченої ЗУ «Про очищення влади» щодо судді ОСОБА_45 ;копія довідки про результати перевірки передбаченої ЗУ «Про очищення влади» щодо судді ОСОБА_45 ; копії «Матеріалів справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 », «Матеріали за дисциплінарною скаргою судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 на рішення дисциплінарної палати ВРП від 23.10.2017 №3378/2дп/15-17», та «матеріали про звільнення судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 »; роздруківки постанов судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_46 у справах про адміністративні правопорушення; роздруківку постанов суддів Обухівського районного суду Київської області щодо розгляду адміністративних протоколів складених за ст.122-2 КУпАП, постанов судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_71 у справах про адміністративні правопорушення, три DVD-R диски, два оригінали реєстрів відправки справ з Апеляційного суду Київської області до Обухівського районного суду Київської області від 11.03.2014 та 31.03.2014;, документи із зразками підпису та почерку ОСОБА_71 , ОСОБА_46 , ОСОБА_169 та ОСОБА_170 - зберігати в матеріалах кримінального провадження, чотири блокноти синього кольору в форматі А4, які були вилучені під час обшуку Обухівського районного суду Київської області повернути ОСОБА_53 , інші речі та документи, вилучені під час обшуку Обухівського районного суду Київської області зберігати при матеріалах кримінального провадження, контрольні журнали судових справ і документів, переданих для розгляду судді ОСОБА_46 та судді ОСОБА_167 за 2014 рік, журнали розгляду судових справ і матеріалів суддею ОСОБА_34 та суддею ОСОБА_168 за 2014 рік, адміністративну справу №372/316/14-а (2а-18/14) за позовом ОСОБА_27 до Начальника ВДАЇ Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області про визнання дій протиправними, документи з особової справи ОСОБА_71 на 47 арк., документи з особової справи ОСОБА_46 на 61 арк. (т.10 а.с. 10б-107) -повернути до Обухівського районного суду Київської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим, прокурору та потерпілим.

Копію вироку після набрання ним законної сили направити до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.

Головуючий: ОСОБА_1

Попередній документ

124253251

Наступний документ

124253253

Інформація про рішення:

№ рішення:	124253252
№ справи:	756/14096/18
Дата рішення:	07.01.2025
Дата публікації:	09.01.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи:	Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(14.05.2024)
Результат розгляду:	Справа направлена за підсудністю
Дата надходження:	09.05.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (73)

05.12.2025 14:51	Оболонський районний суд міста Києва
05.12.2025 14:51	Оболонський районний суд міста Києва
05.12.2025 14:51	Оболонський районний суд міста Києва
05.12.2025 14:51	Оболонський районний суд міста Києва
05.12.2025 14:51	Оболонський районний суд міста Києва
05.12.2025 14:51	Оболонський районний суд міста Києва
05.12.2025 14:51	Оболонський районний суд міста Києва
05.12.2025 14:51	Оболонський районний суд міста Києва
05.12.2025 14:51	Оболонський районний суд міста Києва
29.01.2020 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
26.02.2020 15:30	Оболонський районний суд міста Києва
20.03.2020 10:30	Оболонський районний суд міста Києва
15.04.2020 16:30	Оболонський районний суд міста Києва
07.05.2020 15:30	Оболонський районний суд міста Києва
29.05.2020 12:00	Оболонський районний суд міста Києва
21.07.2020 16:30	Оболонський районний суд міста Києва
28.08.2020 11:00	Оболонський районний суд міста Києва
28.09.2020 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
19.10.2020 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
09.11.2020 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
01.12.2020 10:30	Оболонський районний суд міста Києва
16.12.2020 15:30	Оболонський районний суд міста Києва
26.01.2021 15:30	Оболонський районний суд міста Києва
10.02.2021 15:00	Оболонський районний суд міста Києва
24.02.2021 15:30	Оболонський районний суд міста Києва
03.03.2021 10:00	Оболонський районний суд міста Києва
29.03.2021 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
16.04.2021 11:00	Оболонський районний суд міста Києва
30.04.2021 11:00	Оболонський районний суд міста Києва
20.05.2021 15:00	Оболонський районний суд міста Києва
15.06.2021 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
27.07.2021 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
04.08.2021 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
31.08.2021 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
29.09.2021 15:00	Оболонський районний суд міста Києва
11.10.2021 13:00	Оболонський районний суд міста Києва
09.11.2021 15:00	Оболонський районний суд міста Києва
07.12.2021 15:00	Оболонський районний суд міста Києва
20.12.2021 15:00	Оболонський районний суд міста Києва
14.01.2022 11:30	Оболонський районний суд міста Києва
02.02.2022 15:30	Оболонський районний суд міста Києва
18.02.2022 11:30	Оболонський районний суд міста Києва
15.03.2022 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
05.09.2022 15:30	Оболонський районний суд міста Києва
27.09.2022 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
26.10.2022 11:00	Оболонський районний суд міста Києва
20.12.2022 15:30	Оболонський районний суд міста Києва
06.02.2023 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
13.03.2023 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
05.04.2023 15:30	Оболонський районний суд міста Києва
02.05.2023 11:30	Оболонський районний суд міста Києва
25.05.2023 16:30	Оболонський районний суд міста Києва
21.06.2023 15:00	Оболонський районний суд міста Києва
03.08.2023 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
05.09.2023 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
04.10.2023 10:30	Оболонський районний суд міста Києва
24.10.2023 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
09.11.2023 15:30	Оболонський районний суд міста Києва
12.12.2023 11:00	Оболонський районний суд міста Києва
07.02.2024 10:00	Оболонський районний суд міста Києва
22.02.2024 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
14.03.2024 16:30	Оболонський районний суд міста Києва
02.04.2024 15:00	Оболонський районний суд міста Києва
02.05.2024 11:00	Оболонський районний суд міста Києва
05.06.2024 11:30	Оболонський районний суд міста Києва
12.06.2024 14:00	Оболонський районний суд міста Києва
17.06.2024 11:00	Житомирський апеляційний суд
16.07.2024 14:00	Оболонський районний суд міста Києва
08.08.2024 14:30	Оболонський районний суд міста Києва
20.09.2024 10:30	Оболонський районний суд міста Києва
22.10.2024 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
23.12.2024 10:00	Оболонський районний суд міста Києва
07.01.2025 12:00	Оболонський районний суд міста Києва