Справа №:755/22487/24
Провадження №: 2/755/749/25
"07" січня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
23.12.2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ознайомившись зі змістом поданої позовної заяви, доданими до неї документами та витребуваними судом даними про зареєстроване місця проживання відповідача, приходжу до висновку про те, що позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і має бути передана на розгляд Броварського міськрайонного суду Київської області, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відповіді №1008910 від 03.01.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На вказану адресу зареєстрованого місця проживання відповідача розповсюджується територіальна юрисдикція Броварського міськрайонного суду Київської області.
Отже, за загальними правилами підсудності, передбаченими ч. 1 ст. 27 ЦПК України, з відповідним позовом позивач має право звернутись до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Звертаючись із відповідним позовом до Дніпровського районного суду м. Києва позивач посилається на положення ч. 2 ст. 28 ЦПК України та зазначає, що малолітній син сторін знаходиться на його утриманні і проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_2
Згідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
При цьому, на підтвердження обставин про те, що неповнолітня дитина проживає та зареєстрована разом із позивачем, останнім не надано суду жодного документального підтвердження зазначених обставин, як то довідки про склад сім'ї, документів про реєстрацію дитини за місцем реєстрації позивача тощо.
Будь-яких інших поважних причин, у відповідності до положень ч. 2 ст. 28 ЦПК України, що не дозволяються позивачу виїхати до місця проживання відповідача за станом здоров'я чи з інших причин, судом не встановлено та у змісті позовної заяви не зазначено. Як відсутні і документальні підтвердження домовленості подружжя про розгляд справи за місцем проживання позивача.
Враховуючи викладені обставини та зазначені норми чинного законодавства України приходжу до висновку про те, що позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і відноситься до територіальної юрисдикції Броварського міськрайонного суду Київської області.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 353-355 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати на розгляд Броварського міськрайонного суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 07.01.2025 року.
Суддя -