Справа № 635/7411/24
Провадження № 1-кп/635/157/2025
07 січня 2025 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
На розгляді суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що на теперішній час є необхідність продовження раніше обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати та обумовлюють необхідність продовження тримання обвинуваченого під вартою без можливості внесення застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання прокурора не заперечував.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні підтримала думку підзахисного.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 01 травня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк до 29 червня 2024 року; визначено суму застави у розмірі 90840 гривень, які необхідно внести на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою; при внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 , з-під варти звільнити та покласти наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування.
В подальшому запобіжний захід продовжено ухвалою від 21.06.2024 до 28.07.2024, від 26.07.2024 по 23.09.2024, від 19.09.2024 по 17.11.2024, від 13.11.2024 по 11.01.2025.
У зв'язку зі спливом строку запобіжного заходу прокурор звернувся із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Так, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності в силу суворості санкції статті та усвідомлюючи можливу міру покарання, у разі винесення судом обвинувального вироку.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків, зокрема, місця мешкання останніх, і перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 буде мати можливість здійснити незаконний вплив на вказаних осіб, а спосіб вчинення кримінального правопорушення та обставини його вчинення вказують на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема нанесення потерпілому тілесних ушкоджень ножом, який підозрюваний носив при собі, дані про особу обвинуваченого, який залишившись без батьківського піклування та опинившись у складних життєвих умовах після влаштування до дитячого будинку сімейного типу, не зробив позитивних висновків щодо свого подальшого життя та обвинувачується у кримінальному правопорушенні проти життя та здоров'я особи, свідчать про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у пунктах 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, що не пов'язані з триманням під вартою, тому слідчий суддя вважає необхідним продовжити до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, суд уважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати та виправдовують тримання особи під вартою.
Суд вважає необхідним залишити раніше визначений розмір застави без змін.
Керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 -задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжити на шістдесят днів - до 07 березня 2025 року включно.
Раніше визначений розмір застави залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1