Справа № 645/7011/23
Провадження № 1-кс/645/46/25
07 січня 2025 р. м. Харків
Слідчий суддя Фрунзенський районний суд м. Харкова ОСОБА_1 , перевіривши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023226220000693 від 07.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,
В провадження слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226220000693 від 07.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, накладеного на автомобиль «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_3 , що фактично перебувають у користуванні ОСОБА_2 , на підставі ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.12.2023.
Слідчим суддею встановлено, що 07.12.2023 року СД ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за №12023226220000693 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, розпочато досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.12.2023 накладено арешт на автомобіль «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , що фактично перебувають у володінні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (мобільний номер НОМЕР_3 ). Місцем зберігання автомобіля «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 визначено майданчик ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області за адресою: м.Харків, вул. Невельського, 1/32. Місцем зберігання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 визначено матеріали кримінального провадження № 12023226220000693 від 07.12.2023 року.
Постановою дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області майором поліції ОСОБА_4 від 07.11.2024 кримінальне провадження №12023226220000693 закрите, в зв'язку із відсутностю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України.
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Так, за результатом розгляду справи № 554/2506/22 у постанові від 15.04.2024 року Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформувала такі висновки : 1) висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК, а саме: у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК; 2) висновок щодо застосування норм, передбачених ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, у їх взаємозв'язку із приписами статей 170 - 174 КПК: ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК.
Таким чином, під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у цій справі кримінальне провадження закрив орган досудового розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, і з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.12.2023 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12023226220000693. Тому підстави для звернення до слідчого судді у заявника відсутні.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновків, що клопотання про вирішення долі речових доказів та повернення майна у кримінальному провадженні, яке закрите органом досудового розслідування, не підлягає розгляду слідчим суддею, тому застосовує наслідки, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України та повертає клопотання заявнику.
Керуючись ст. ст. 100, 132, 174, 260, 304 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023226220000693, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України - повернути заявнику, як таке, що не підлягає розгляду слідчим суддею.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1