Справа № 632/41/25
провадження №3/632/51/25
07 січня 2025 року місто Златопіль
Суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Васянович Г.М., під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Валки Харківської області, громадянина України, мешканця дачного кооперативу «Лотос» Лозівського району Харківської області, будинок № 8, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм у КПФ «Рома», який раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - постанова Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 16 лютого 2024 року, -
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство за наступних обставин.
Так, 30 грудня 2024 року близько 18 години 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем мешкання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо ОСОБА_2 , із якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах.
Під час конфлікту ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, в наслідок чого у останньої погіршилося самопочуття та вона була вимушена вживати заспокійливі засоби.
Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку про необхідність повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення органу, який його склав, з таких підстав.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Водночас, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах (якщо норма є банкетною), якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій та їх наслідки.
Так, ч. 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 3 цієї ж статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняються обмеження, контроль та інші дії, якими спричиняється емоційна невпевненість, страх за себе чи інших осіб, або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю потерпілого чи іншого члена сім'ї.
Проте, у протоколі не зазначено, яка шкода була завдана потерпілій, на що остання була спрямована, та які наслідки завдана шкода спричинила потерпілій, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином обставини, зазначені у протоколі, не відповідають диспозиції ч. ч. 1 та 3 ст. 173-2 КУпАП.
Слід зауважити, що складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, законодавець покладає обов'язок щодо збирання доказів на посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції, відповідно до ч. 2 ст. 251, п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП).
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Разом із цим відповідно до роз'яснень, які закріплені у абзаці 2 пункту 12 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог ст. 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
З огляду на викладене, встановлені недоліки свідчать про неповноту складеного протоколу про адміністративне правопорушення, що унеможливлює повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи і прийняття законного рішення.
Керуючись ст. ст. 251, 256, 278 КУпАП, -
Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 , разом з доданими до нього матеріалами, повернути до відділення поліції № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя:Г. М. Васянович