Справа № 643/82/25
Провадження № 2-а/643/41/25
07.01.2025 року суддя Московського районного суду м. Харкова Власенко М. В, перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
06 січня 2025 року до Московського районного суду м. Харкова засобами поштового зв'язку надійшов позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - підполковника ОСОБА_2 , у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 20.12.2024 № 01/2592 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - підполковника ОСОБА_2 , якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Суд, перевіривши позовну заяву на її відповідність вимогам КАС України, встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Згідно ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже не може виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
За правилами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається найменування відповідача, адреса його місцезнаходження та інші дані.
З урахуванням вищевказаних положень адміністративного законодавства, суд доходить висновку, що відповідачем у справі як суб'єкт владних повноважень, повинен бути відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Проте, позивачем зазначено в якості відповідача у справі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - підполковника ОСОБА_2 .
Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З позову слідує, що позивач оскаржує постанову від 20.12.2024 № 01/2592 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - підполковника ОСОБА_2 , якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
У переліку додатків до позову, зокрема, зазначено - копія постанови.
Проте, до позову не долучено копії оскаржуваної постанови.
Зазначений факт також підтверджується відповідним актом Московського районного суду м. Харкова про відсутність вказаного у додатку документа - копії постанови.
Також, згідно п. 6 - 8, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява ОСОБА_1 не містить указаних відомостей.
Крім цього, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивач сплатив судовий збір у розмірі 605,40 грн., про що надав відповідну квитанцію.
З огляду на цей факт, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 3, 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
За правилами ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, з позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно положень ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Відтак, розмір судового збору за немайнову вимогу становить 1211,20 грн.
Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року, розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення повинен складати 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Отже, судовий збір, що підлягає сплаті за подання позовної заяви ОСОБА_1 складає 605,60 грн.
Таким чином, позивачеві необхідно доплатити судовий збір в розмірі 0,20 грн. та надати документ, підтверджуючий його сплату (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК Харків обл./м.Харків/Салтівськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA568999980313171206000020657, код класифікації доходів бюджету 22030101).
Відтак, ОСОБА_1 не дотримався вимог, викладених у ст. 160, 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві часу, необхідного для усунення зазначених недоліків, шляхом подання:
- уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до п. 2, 6 - 8, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України;
- належним чином засвідченої копії постанови від 20.12.2024 № 01/2592 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - підполковника ОСОБА_2 ;
- документу, що підтверджує сплату судового збору в повному обсязі або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі усунення зазначених недоліків позовної заяви, позивач повинен додати до уточненої позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи згідно ч. 1 ст. 161 КАС України.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити семиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити, що у разі неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Михайло ВЛАСЕНКО