Справа № 629/3/25
Провадження № 1-кс/629/26/25
07 січня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_4 ,
В провадженні слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_4 знаходиться скарга ОСОБА_3 на бездіяльність Лозівського РВП ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення.
03.01.2024 в судовому засіданні, під час розгляду вказаної скарги заявник ОСОБА_3 заявив відвід слідчого судді ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що слідчий суддя не бажала допитати під час розгляду цивільної справи 629/1697 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та по результатам допиту винести їм підозру.
Заявник в судовому засіданні підтримав свою заяву, вказав, що вважає слідчого суддю ОСОБА_4 упередженою, оскільки під її головуванням розглядається інша цивільна справа № 629/1697 за його позовом тривалий час, і з діями головуючого під час розгляду цієї цивільної справи він не погоджується.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Перевіривши викладені доводи заявника, суд доходить до такого..
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Нормами КПК передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, передбачений ст.ст. 75,76 КПК України.
Згідно ст.75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного"; стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Також згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі " Мироненко і Мартиненко проти України"). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі N 5 - 15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року, у справі N 5 - 15п12).
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 при вирішенні даної скарги.
Твердження заявника про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 ґрунтуються лише на його припущеннях і не підтверджуються фактичними обставинами та не є підставами для відводу слідчого судді.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 75, 76, 80, 81 КПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7