справа № 619/10507/24
провадження № 1-кп/619/236/25
іменем України
6 січня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 62024170020007678 від 21.09.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка, Золочівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, вдівця, не працюючого, на час вчинення злочину займав посаду помічника чергового чергової частини відділення поліції № 2 Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
встановив:
Відповідно до наказу начальника ГУНП в Харківській області від 20.01.2020 № 21 о/с ОСОБА_5 переведений на посаду помічника чергового чергової частини відділення поліції № 2 Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, 24.03.2024 отримав на постійне зберігання та носіння табельну вогнепальну зброю ПМ серії HX N? 4992, 1984 р.в., 2 магазини з 16 набоями до неї калібру 9 мм. А також автомат AK-74 N№ НОМЕР_1 р., 4 магазини до нього, 120 набоїв калібру 5,45 мм. 20.09.2024 близько 04 год 40 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи поза службою у стані алкогольного сп'яніння, у період дії комендантської години, маючи з собою раніше видану табельну вогнепальну зброю - автомат АК-74 № НОМЕР_1 р., прийшов на вул. Центральну до житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де почав голосно кричати та стукати у ворота домоволодіння. Після чого до нього вийшла ОСОБА_6 , яка проживала у вказаному домоволодінні та почала заспокоювати ОСОБА_5 , але той на зауваження не реагував вказуючи, що йому необхідно поговорити з ОСОБА_7 , який є сусідом ОСОБА_6 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в порушенні спокою та відпочинку громадян, зневажливому ставленні до громадського порядку, загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, з особливою зухвалістю, використовуючи закріплену за ним вищевказану автоматичну вогнепальну зброю, використовуючи малозначний привід, здійснив два постріли в будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у якому проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яких на той час не було вдома, чим пошкодив 2 вікна у будинку, стелю у середині будинку та трюмо. Дві кулі та дві гільзи, які були складовими елементами патронів вилучені під час огляду місця події. Відповідно до висновків судово-балістичної експертизи від 08.10.2024 № CE-19/121-24/28624-БЛ з наданих на дослідження 2 об'єктів: 1 предмет зі складовим елементом патрону - оболонковою стріляною кулею проміжного патрону калібру 5,45?39 АК, що призначений для стрільби зі зброї системи Калашникова, а також з іншої зброї відповідного калібру та типорозміру патронника. На наданій 1 кулі патрону виявлені сліди контакту з каналом ствола зброї характерні для автоматів/кулеметів системи Калашникова придатні для спроби ідентифікації конкретного екземпляру зброї; 1 предмет є складовим елементом кулі - сталевим осердям оболонкової кулі проміжного патрону калібру 5,45х39 АК, що призначені для стрільби зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника. Надані на дослідження 2 гільзи патронів були вистріляні з наданого автомату «АК-74» калібру 5,45 мм, заводський номер НОМЕР_2 , 1983 року виготовлення. Надана на дослідження 1 куля патрону була вистріляна з наданого автомату «АК-74» калібру 5,45 мм, заводський номер НОМЕР_2 , 1983 року виготовлення.
Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. ч. 4 ст. 296 КК України хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України визнав повністю та пояснив, що він дійсно вчинив зазначений злочин за обставин, встановлених в ході досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті і матеріалах кримінального провадження. У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення щиро розкаявся, пояснив, що дійсно засуджує свій вчинок.
Захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 просив також врахувати, що у листопаді в обвинуваченого ОСОБА_5 померла дружина, а також те, що на утриманні у обвинуваченого залишилася мати дружини.
Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, надавши заяву, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляла, просила розглянути кримінальне провадження за її відсутності.
У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження.
Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільності позиції обвинуваченого, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачений розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого та ряд матеріалів кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_4 погодився з думкою прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодився.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є логічними, послідовними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності його позиції.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, обставини вчиненого правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють фактичних обставин правопорушення, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, при цьому, що учасники судового провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнав можливим провести судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням положень частини третьої статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особу.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Судом обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 296 КК України правильна, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК України відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, за місцем роботи характеризується посередньо, вдівець, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд вважає добровільне відшкодування наслідків вчинення кримінального правопорушення, щире каяття.
Відповідно до статті 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, обставини та наслідки вчиненого злочину, позицію потерпілої, яка не має претензій до обвинуваченого, цивільний позов не подавала.
Покарання, необхідне і достатнє для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим ОСОБА_5 нових злочинів, що відповідатиме вимогам ст. 50, 65 КК України, йому належить призначити у виді позбавлення волі з урахуванням обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та того факту, що обвинувачений не судимий, - в межах санкції статті закону. При цьому суд враховує, що таке покарання сприятиме меті покарання - виправленню обвинуваченого і попередженню вчиненню нових злочинів, та є заходом примусу, який можна вважати справедливим, пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого злочину та його наслідкам.
Беручи до уваги наявність обставин, які пом'якшують покарання та обставини, яка обтяжує покарання, зважаючи на те, що тяжких наслідків від злочинних дій обвинуваченого не настало, ураховуючи засади диспозитивності кримінального судочинства, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На переконання суду, призначена міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою, слугуватиме попередженню вчиненню ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 69, 69-1 КК України, суд не вбачає.
Запобіжний захід, у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосування спеціального електронного пристрою щодо ОСОБА_5 , суд вважає за доцільне залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судово-балістичної експертизи № СЕ-19/121-24/28624-БЛ від 08.10.2024 в сумі 9 550, 80 грн.
Арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 26.09.2024 підлягає скасуванню.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 100,124, 349, 374-376 КПК України, суд -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, покладені на нього судом.
Відповідно до ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосування спеціального електронного пристрою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судово-балістичної експертизи №СЕ-19/121-24/28624-БЛ від 08.10.2024 в сумі 9 550 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень 80 копійок.
Арешт майна, який накладено згідно з ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 26.09.2024 (справа № 642/5930/24 ) - скасувати.
Речові докази: - сейф пакет №РSР2031981 з двома предметами схожими на кулі калібру 5х45 мм, сейф пакет № РSР2031982 з двома гільзами 5х45, полімерний пакет з біркою № В439691 з АК-74 № НОМЕР_2 1983 року випуску з 4 магазинами та патронами у кількості 118 штук, сейф пакет з речовими доказами №RIC2146806, у якому знаходяться пістолет Макарова № НОМЕР_3 2 магазини до нього та набої 16 набоїв повернути Головному управлінню Національної поліції в Харківській області.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1