Справа № 559/4868/24
Провадження № 2-а/559/7/2025
06 січня 2025 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Макеєва С.В.
з участю секретаря судового засідання Франчук А.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
І. Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування посилається на те, що 13.12.2024 року на підставі повістки № 183 врученої при перетині кордону ОСОБА_1 на митному переході у Львівській області за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , він прибув на 9:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Однак, 13.12.2024 року начальником групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 складено протокол № 425 про адміністративне правопорушення на громадянина ОСОБА_1 . Відповідно до фабули вчиненого правопорушення: «14.10.2024 року o 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці, яку було надіслано засобами поштового зв'язку «Укрпошта» 04.10.2024 року, яку було 18.10.2024 року повернуто у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Зазначено, що своїми неправомірними діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних та резервістів Додатку 2 «Порядку організації та ведення призовників і військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, що тягне за собою відповідальність згідно Закону України чим вчинив правопорушення передбачене частиною 3 ст.210 КУпАП.
В протоколі позивач заперечив факт правопорушення та пояснив, що «не з'явився за повісткою тому що не отримував сповіщення від Укрпошти про те, що йому виписана повістка до ТЦК та СП. З протоколом не згідний бо не мав сповіщення».
13.12.2024 відповідачем було винесено постанову №1/425, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Позивач з вказаною постановою не згідний, вважає, що кореспонденція стосовно його прибуття 14.10.2024 року до територіального центру комплектування та соціальної підтримки йому не вручалась, від її вручення він не відмовлявся, про свій обов'язок з'явитися 14.10.2024 року о 11:00 год. повідомлений не був, місця проживання не міняв, відповідно правил військового обліку не порушував, так як перебував в закордонному відрядженні, що є поважною причиною.
Вважає, що оскаржувану постанову винесено з порушенням норм процесуального і матеріального права за неповно з'ясованих обставин справи, в зв'язку з чим, така постанова підлягає скасуванню.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Згідно ухвали суду від 25.12.2024 ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано, матеріалів справи, які стали підставою винесення постанови №1/425 від 13.12.2024 відносно ОСОБА_1 суду не надано.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 28.08.2018 року в статусі військовозобов'язаного, що підтверджується військово-обліковим документом, а саме довідкою, виданою взамін військового квитка, серії НОМЕР_1 (а.с. 18).
Відповідно до електронної бази «Резерв+», позивач вчасно оновив свої облікові і персональні дані 21.05.2024 року, 10.09.2020 року зареєстрований в АІТС «Оберіг» та має оформлену відстрочку за п.3 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» до 07.02.2025 року (а.с. 13).
Згідно повістки №183, ОСОБА_1 зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 13.12.2024 о 09:00 год. для уточнення даних (а.с. 21).
13.12.2024 року начальником групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 складено протокол № 425 про адміністративне правопорушення на громадянина ОСОБА_1 , (а.с. 14-15).
13.12.2024 відповідачем було винесено постанову №1/425, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн (а.с. 16).
В протоколі та оскаржуваній постанові зазначено, що на дату виписки повістки позивач своєчасно уточнив свої персональні та облікові дані. Окрім того зазначено, що позивач працює водієм у ФОП « ОСОБА_3 ». Про це ж свідчить довідка №10/24 видана ФОП ОСОБА_3 16.12.2024 (а.с. 22).
Відповідно до Наказу (розпорядження) №44 від 26.09.2024 року, позивач був направлений у відрядження за кордон на 22 дні по маршруту: м. Долина (Україна) - с. Лінден (Нідерланди) - м. Венрай (Нідерланди) - м. Ворштайн (Німеччина) - м. Ладижин (Україна) - с. Великі Дедеркали (Україна). Термін відрядження 22 дні з 26.09.2024 по 17.10.2024 (а.с. 23).
Згідно документів і штампу про перетин кордону в закордонному паспорті НОМЕР_2 , виданому 25.10.2022 року органом 5616, позивач 03.10.2024 року виїхав у відрядження за межі державного кордону. 13.10.2024 року в'їхав на митну територію України з вантажем, який перебував під митним контролем, і доставив його до замовника в м.Київ а потім в с. Великі Дедеркали Вінницької області, що підтверджується митними штампами на міжнародних товаро-транспортних накладних (CMR) та прибув з відрядження у м. Дубно 18.10.2024 року (а.с. 17, 24-29).
Відповідно до зафіксованої в трекінгу поштового відправлення «Укрпошти» № 0600292368817 інформації, 09.10.2024 року відбулась одна невдала спроба вручення позивачу листа, після чого 26.10.2024 року лист повернувся до відповідача. В довідці ф. 20 долученої до конверта, зазначено дату повернення - 18.10.2024 року у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 19, 20).
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення дійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 3 ч.10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Уряд затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно якого належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до абзацу 11 ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Згідно із ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Судом встановлено, що на час відправлення і надходження рекомендованого листа (конверта) з викликом (повісткою) начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач перебував у закордонному відрядженні, тому вказана кореспонденція представником «Укрпошти» не вручалась і не могла бути врученою в зв'язку з тим, що позивач не знав про її наявність. За трекінгом поштового відправлення №0600292368817, встановлено, що сповіщення про виклик позивача надійшло на «Укрпошту» 03.10.2024 року, а повернено відповідачу за зворотною адресою з відміткою «Закінчення встановленого терміну зберігання» 18.10.2024. Враховуючи вимоги п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, відповідачем не доведено факт належного оповіщення військовозобов'язаного позивача про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 14.10.2024 о 11.00 год., оскільки умова «Закінчення терміну зберігання» не свідчить про належне повідомлення особи.
Отримавши на митному пункті пропуску через державний кордон в Яворівському районі Львівської області від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 повістку №183 для прибуття на 09 год. 00 хв. 13.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де було складено протокол та оскаржувану постанову. Позивач під час складання протоколу і винесення постанови надав письмові заперечення, які відповідач не перевірив і оцінки їм не дав, оскільки не пересвідчився у належному повідомленні позивача про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Окрім того, позивач вчасно оновив свої облікові і персональні дані 21.05.2024 року, 10.09.2020 року зареєстрований в АІТС «Оберіг» та має оформлену відстрочку за п.3 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» до 07.02.2025 року.
Отже, відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем Правил військового обліку та відповідно правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч. З ст. 210 КУпАП, отже оскаржувана постанова № 1/425 від 13.12.2024 підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 605, 60 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 139, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Конституцією України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №1/425 від 13.12.2024 по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на повернення сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Суддя С.В. Макеєв