Справа № 545/5138/24
Провадження № 3/545/27/25
06.01.2025 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління ДПС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , керівник ТОВ «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан», інші дані суду не відомі
у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-2 КУпАП України
17.10.2024 року, при камеральній перевірці ТОВ «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан», було встановлено, що керівником даного підприємства - ОСОБА_1 повторно на протязі року не подано платіжну інструкцію до установи банку про сплату податкового зобов?язання по орендній платі за землю, яка підлягає сплаті за серпень 2024 року в розмірі - 43752,50 грн., граничний термін сплати - 30.09.2024 року. Фактично податкове зобов?язання не сплачено, що зафіксовано в акті №14734/16-31-04-05-03/01130667 від 17.10.2024 року, чим порушив вимоги п.57.1 ст.57, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання 03.12.2024 року, 24.12.2024 року, не з'явився, повідомлявся належним чином про місце, день та час слухання справи шляхом направлення повістки на адресу його місця реєстрації, які на адресу суду повернуті не були.
Крім того, у судове засідання, призначене на 06.01.2025 року ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгяду, шляхом направлення повістки на адресу його реєстрації та розміщення оголошення про його виклик в судове засідання на веб-сайті "Судова влада України" не з'явився.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.163-2 КУпАП при розгляді адміністративного матеріалу, не є обов'язковою, а тому вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 , повністю підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів,зборів від 17.10.2024 року (а.с.1,2), протоколом №10652/16-31-04-05-04 від 14.11.2024 року про адміністративне правопорушення (а.с.3).
Крім того, постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 23.09.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. на користь держави.
Тобто, правопорушення вчинене повторно протягом року.
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, а саме неподання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), яке вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Відповідно до змісту ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення судом може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення вчинене 01.10.2024 року, тобто на момент розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи викладене, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП, згідно п.7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст.38,247,283-285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-2 КУпАП.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , за ч.2 ст.163-2 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: О.Г.Путря