Дата документу 07.01.2025Справа № 554/145/25
Провадження № 1-кс/554/884/2025
07 січня 2025 р. м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря : ОСОБА_2 ,
прокурора : ОСОБА_3 ,
слідчого: ОСОБА_4 ,
за участю підозрюваного: ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ясинувата Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-професійною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації, перебуваючого на час вчинення кримінального правопорушення у військовому званні «солдат», на посаді солдата резерву взводу рядового складу 321 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні № 62024170010001461 від 20.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 258 від 26.08.2024, солдат ОСОБА_5 , з 26.08.2024 вважається таким, що приступив до виконання службових обов'язків за посадою солдата резерву взводу рядового складу 321 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_5 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_5 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця, або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан, який діє до цього часу.
Однак, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів, вирішив стати на злочинний шлях.
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді солдата резерву взводу рядового складу 321 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ,яка, на час вчинення кримінального правопорушення дислокувалася у м. Полтаві (Київський р-н), реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 28.09.2024 близько 18.00 год. самовільно, без дозволу командирів та начальників, в умовах воєнного стану,залишив розташування військової частиниНОМЕР_1 на термін понад три доби, та у подальшому перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 407 КК України, тобто кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
ОСОБА_5 07.01.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Прохали застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та прохав його задовольнити.
Слідчий у судовому засіданні просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний щодо вирішення клопотання покладався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Тобто, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
На теперішній час органом досудового розслідування вживаються заходи щодо встановлення всіх обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , у тому числі допити свідків, відшукання речей та документів, які можуть бути використані, як докази у кримінальному провадженні.
Аналізуючи поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків:
1. Так, ОСОБА_5 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування, у зв'язку із чим, достатньо підстав вважати, що у разі не застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній переховується та у подальшому може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Таким чином, наявний і на даний час існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та суду.
2. Підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушенням вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Вказане також свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відтак є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Разом із цим, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров'я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров'я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_7 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками.
Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та має бути призначений у розмірі, що становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.
В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ст.194 КПК України.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров'я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід.
Керуючись вимогами ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб з утриманням у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Строк рахувати з 15:00 год 07 січня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на: р/р UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855; призначення платежу -застава, вказати найменування суду , номер справи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Уповноважена службова особа в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_5 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю;
-не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 07.01.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1