Справа № 381/2075/19
1-кп/357/208/22
27.07.2022 року м. Біла Церква. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , в ході розгляду у закритому судовому засіданні обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 152 ч.4, 153 ч.3, 155 ч.1, 156 ч.1, 156 ч.2, 301 ч.5 КК України, відносно якого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою
На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 152 ч.4, 153 ч.3, 155 ч.1, 156 ч.1, 156 ч.2, 301 ч.5 КК України, відносно ОСОБА_6 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 28 серпня 2022 року.
Завершити розгляд кримінального провадження до вказаного строку не надається можливим із поважної причини. Значним завантаженням суддів колегії розглядом інших кримінальних проваджень, у т.ч. по яких стосовно обвинувачених застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 331 ч.3 КПК України судом на обговорення учасників судового засідання винесено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Прокурор вважає доцільним продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Зазначив при цьому, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчинені умисних злочинів, у т.ч. особливо тяжкого злочину. Відносно нього було раніше застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов'язків, які ним порушені у зв'язку з чим відносно нього змінений запобіжний захід із застави на тримання під вартою, відносно нього продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України. Вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не пов'язаних із триманням під вартою не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, виконання обов'язків.
Захисник заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що обвинувачений не має наміру ухилятися від суду. Не здійснював тиск на потерпілу. Просить змінити стосовно нього запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений заперечував проти продовження стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що він тривалий час утримується під вартою. Ризики на які посилається прокурор не доведені. Просить змінити запобіжний захід із тримання під вартою на інший не пов'язаний із триманням під вартою.
Суд вислухавши учасників судового засідання вважає, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , який згідно обвинувального акта обвинувачуються у вчинені умисних злочинів, у т.ч. особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 152 ч.4 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки стосовно нього було раніше застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов'язків, які ним порушені у зв'язку з чим відносно нього змінений запобіжний захід із застави на тримання під вартою.
У минулому судовому засіданні неповнолітньою потерпілою ОСОБА_8 було повідомлено, що коли ОСОБА_6 перебував на свободі, він зустрічався із нею, і просив її вплинути на інших потерпілих, щоб вони змінили свої показання стоосовно нього. Вона хвилюється за свій стан здоров'я, у разі зміни стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу на інший не пов'язаний із триманням його під вартою.
Суд визнає доведеним прокурором, реальним та таким, що продовжує мати місце ризик стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , передбачений ст. 177 ч.1 п.3 КПК України: незаконно впливати на потерпілого. Суд вважає, що продовження існування вказаного ризику випливає, у т.ч. із поведінки обвинуваченого у минулих судових засіданнях, а саме його поведінки при допиті потерпілої ОСОБА_9 , показань потерпілої ОСОБА_8 . Суд при цьому також зважає, що потерпілими є неповнолітні. При прийняті рішення щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 суд також враховує вагомість наданих стороною обвинувачення доказів.
Суд зазначає, що також не змінилися обставини, передбачені ст. 176 КПК України та які були враховані слідчим суддею, судом при застосуванні, продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .
Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не пов'язаних із триманням під вартою не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку, виконання обов'язків ОСОБА_6 .
За таких обставин суд дійшов висновку необхідності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів відносно ОСОБА_6 .
Суд визнає, що справжні інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого ОСОБА_6 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 371 ч.2 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснює судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331,177,194,371,372 КПК України, суд,
Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24 вересня 2022 р.
У задоволенні клопотання обвинуваченого, захисника про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на інший не пов'язаний із триманням під вартою, у т.ч. домашній арешт, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 395 КПК України.
Судді Білоцерківського міськрайонного суду
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3