Справа № 186/1934/24
Провадження № 3/0186/12/25
в справі про адміністративне правопорушення
07 січня 2025 року м. Шахтарське
Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Кривошея С.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла від відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 06 листопада 2024 року о 13 год. 53 хв. керував автомобілем марки «ЗАЗ-Daewoo Lanos» р/н НОМЕР_1 , біля будинку №67 по вулиці Молодіжній, міста Першотравенська, Синельниківського району, Дніпропетровської області, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей не реагують на світло, бліда шкіра, млява мова), від проходження огляду у встановленому законом порядку для встановлення стану сп'яніння відмовився. ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та прохав суд закрити справу за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначив, що він не відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння, так як вже довгий час не вживає ні алкогольні наркотики.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому адміністративна справа підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ч.2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування транспортним засобом в стані сп'яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Такий порядок огляду на стан сп'яніння визначений ст.266 КУпАП.
Відповідно до ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан такого сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупинити транспортний засіб у разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху.
Згідно п.2 розділу 1 Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 4 - ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 7 зазначеної інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зі змісту ч.3 ст.266 КУпАП виходить, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції у закладах охорони здоров'я проводиться у разі їх відмови від проведення огляду працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів, або в разі незгоди з його результатами.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, вважається недійсним.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №831278 від 06.11.2024 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.11.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було направлено працівником поліції до КНП «Першотравенська МЛ» для проходження огляду, у зв'язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, млява мова, бліда шкіра, ОСОБА_1 від огляду відмовився; відеозапис з бодікамери поліцейського, з якого вбачається, що 06.11.2024 року о 13 год. 54 хв. працівник поліції підходить до транспортного засобу, за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 та повідомляє, що його було зупинено у зв'язку з тим, що транспортний засіб має ознаки ДТП, а саме розбитий задній бампер. Після чого, працівник поліції просить ОСОБА_1 надати посвідчення водія, реєстраційний документ на автомобіль та страховий поліс. ОСОБА_1 надає поліцейському техпаспорт на транспортний засіб та паспорт, та повідомляє, що він не має посвідчення водія. Також, ОСОБА_1 повідомляє поліцейському, що він не має страхового полісу на транспортний засіб. Після перевірки документів, поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, за керування транспортним засобом без посвідчення водія. Після чого, працівник поліції запитує у ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої, наркотичні засоби або медичні препарати, на що ОСОБА_1 повідомляє що не вживав. Потім працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що у нього є підозри, що ОСОБА_1 вживав наркотичні засоби та пропонує пройти огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 погоджується та сідає до автомобіля поліції. На цьому відеозапис закінчується.
Свідки адміністративного правопорушення скоєного ОСОБА_1 відсутні.
Як вбачається з наданого суду відозапису, правопорушник ОСОБА_1 надав згоду на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Доказів відмови останнього від проходження огляду у матеріалах справи відсутні.
Крім того, відповідно до листа КНП «Першотравенська МЛ» ПМР №01-24/2-1707 від 16.12.2024 року (єдиного медичного закладу на території міста Шахтарське), 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 не звертався до відділення невідкладної медичної допомоги з метою проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння.
У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про який наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року в справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71) та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року в справі «Коробов проти України» («Korobov v.Ukraine», заява № 39598/03). Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 в справі № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Оскільки працівниками поліції не було надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд для встановлення стану наркотичного сп'яніння, суд приходить до висновку, що посилання працівників поліції на те, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння, та відмовився від проходження медичного огляду є необґрунтованими.
Відповідно до п.1 ст.247 КпАП України обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених вище обставин вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 , події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.221, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284, 294 КУпАП, - суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
СУДДЯ: С.С. КРИВОШЕЯ.