Справа № 204/4209/24
Провадження № 1-кп/204/513/25
06 січня 2025 року Красногвардійський районный суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041680000886 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне, Луганської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 06.06.2019 вироком Рубіжного районного суду Луганської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за таких обставин.
ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаним про Укази президента України про введення та продовження воєнного стану в Україні, будучи раніше засудженим 06.06.2019 вироком Рубіжного районного суду Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України, маючи не зняту та не погашену судимість, повторно вчинив кримінальне правопорушення проти власності в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Так, у період часу з 20:30 31.07.2023 по 10:00 03.08.2023 (більш
точний час не встановлено), ОСОБА_5 йшов по проїзній частині вулиці Фесенка в м. Дніпро та, проходячи біля домоволодіння АДРЕСА_3 , у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення майна з території та приміщень вказаного домоволодіння.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення
чужого майна, ОСОБА_5 у період часу з 20:30 31.07.2023 по 10:00 03.08.2023 (більш точний час не встановлено) через незачинену хвіртку, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , підійшов до гаражу, розташованого на території вказаного домоволодіння, після чого, впевнившись, що сторонні особи не спостерігають за його діями та вони є таємними, шляхом пошкодження вікна, незаконно проник до приміщення гаражу, який є іншим приміщенням, звідки, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, викрав акумуляторну батарею марки «Varta» 60 A D43 (540EN), ринкова вартість якої відповідно до висновку експерта № СЕ-19/105- 23/27538-АВ становить 974 грн. 59 коп., який знаходився в моторному відсіку автомобіля марки «ВАЗ2101» д.н.з. НОМЕР_1 , та який належить ОСОБА_6 , чим
спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 974 грн. 59 коп.
Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований
на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , в період часу з 20.30 31.07.2023 по 10:00 03.08.2023 (більш точний час не встановлено), перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_3 , підійшов до приміщення літньої
кухні, розташованого на території вказаного домоволодіння, після чого, впевнившись, що сторонні особи не спостерігають за його діями та вони є таємними, шляхом злому замка на вхідних дверях, незаконно проник до приміщення літньої кухні, яка є іншим приміщенням, звідки, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, викрав радіоприймач марки «Tecsun» R-404 чорного кольору, ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/105-23/2751-ТВ становить 531 грн. 25 коп., який належить потерпілій ОСОБА_6 , чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 531 грн. 25 коп. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно, втік.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро покаявся та показав про скоєння ним злочину за обставин, встановлених судом. Крім того, ОСОБА_5 показав, що він проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_4 , на території якого шляхом пошкодження вікна проник до приміщення гаража, після чого зламавши замок на дверях, проник до приміщення літньої кухні. У вказаних приміщеннях знаходилось чуже майно.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання повторно не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.
За згодою учасників судового провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає. Учасникам справи роз'яснено, що вони в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати в апеляційному порядку обставини, які ні ким не оспорювались під час судового розгляду та дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 було пред'явлено обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.
Дослідивши обвинувальний акт та допитавши обвинуваченого, враховуючи вимоги ст. 94 КПК України, суд з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і основоположних свобод, керуючись положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України, вважає за необхідне вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті в частині зміни правової кваліфікації інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 злочину з ч. 4 ст. 185 КК України на кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Роблячи вищезазначений висновок про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-ІХ).
Відповідно до Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 НМ безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже внесення змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, оскільки ці зміни визначають розмежування між діями, які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 ПК України передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
З 01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2023 року в сумі 2684,00 грн. Так, податкова соціальна пільга у 2023 році складала 1342,00 грн. (2684,00 грн. х 50%).
Згідно нової редакції ст. 51 КУпАП, відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість викраденого майна шляхом крадіжки на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 757,00 грн. Відповідальність за ч. 2 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, з 09 серпня 2024 року таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна шляхом крадіжки на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2023 році становило 2684,00 грн.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, при цьому загальна вартість майна, яким заволодів обвинувачений складає 1505, 85 грн. (974, 59 грн. + 531, 25 грн.).
Оскільки вартість викраденого майна на час вчинення діяння не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до цього діяння має застосовуватися ст. 5 КК України. Однак, оскільки діяння вчинене з проникненням у інше володіння особи, дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК України, при цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Отже, з огляду на зміст ч. 1 ст. 162 КК України дії, кваліфіковані за цією нормою, на відміну від кваліфікованих за ч. 4 ст. 185 КК України, є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує становище засудженого.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 162 КК України, суд виходить із фактичних обставин, установлених у судовому засіданні.
Об'єктивна сторона ст. 162 КК України полягає, зокрема, у незаконному проникненні до іншого володіння особи.
Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 усвідомлював, що приміщення гаража та літньої кухні, які знаходились зачиненими на території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває у володінні іншої особи.
На підставі наведеного, враховуючи положення ч. 3 ст. 337 КПК України, суд уважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07 жовтня 2024 року по справі № 278/1566/21.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_5 у період часу з 20:30 31.07.2023 по 10:00 03.08.2023 (більш точний час не встановлено), проходячи повз домоволодіння АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незачинену хвіртку, зайшов у подвір'я домоволодіння. У подвір'ї вказаного домоволодіння шляхом пошкодження вікна ОСОБА_5 проник у приміщення гаражу, у якому зберігалось майно ОСОБА_6 . Після цього, шляхом зламу замка вхідних дверей ОСОБА_5 проник до приміщення літньої кухні, у якому зберігалось майно ОСОБА_6 . Таким чином, ОСОБА_5 проник до іншого володіння особи.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у незаконному проникненні до іншого володіння особи, кваліфікуються за ч. 1 ст. 162 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, особливості кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винних, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.
Досліджуючи обставини, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд ураховує, що він є особою раніше судимою, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, на утриманні нікого не має.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є рецидив кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевказані обставини, ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 за ч.1 ст. 162 КК України мінімальне покарання, передбачене санкцією вищевказаної статті, а саме у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, оскільки саме таке покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз.
Керуючись статтями 86, 100, 368-371, 373-374, 392 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази:
- два сліда пальців руки, які перекопійовано на липку стрічку, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити;
- акумулятор чорного кольору із позначенням «Energizer», EPGOL-2?560127054UKO7812v60Ah540EN4016987142028, металевий круг діаметром 19см., металеві миски чотирьохкутної форми розміром 55см., металевий хрест, металевий винт з нарізом, пароварка металева з чотирьох окремих металевих каструль, металеві миски у деформованому стані, металева миска діаметром 48 см., металева кришка діаметром 17см., металева миска діаметром 14см., металева сковорода діаметром 25 см., металева сковорода діаметром 22 см., металева сковорода діаметром 19 см., металева сковорода діаметром 22 см., металева сковорода діаметром 19 см., металева м'ясорубка, металева ручка, фрагменти дроту диформований, металева миска диформована, які повернуто під збергальну розписку, - залишити в розпорядженні власника;
- радіоприймач марки «Tecsun», моделі R -404, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути власнику;
- копію документа на викрадене майно, а саме на акумулятор марки «Varta», відеозапис з ходом проведення слідчого експерименту, який записано на CD-R диск, які долучено до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення: судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-23/27237-Д від 10.08.2023 у розмірі 956 грн.; судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/105-23/2751-ТВ від 14.08.2023 у розмірі 956 грн.; судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/27538-АВ від 06.08.2023 у розмірі 956 грн.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1