Справа № 202/13134/24
Провадження № 1-кс/202/8843/2024
30 грудня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, дистанційно - в режимі відеоконференції, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 02.11.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000001406, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, офіційно не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят ) днів без визначення розміру застави, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що в ході досудового розслідування встановлено, що 02 листопада 2024 о 12 годині 09 хвилині, ОСОБА_5 керуючи технічно справним автомобілем «Hyundai Sonata» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Орендний бізнес», рухався у крайній лівій смузі для руху, по сухому асфальтованому покриттю вул. Набережній Січеславській у м. Дніпрі, що має по дві смуги руху у кожному напрямку, з боку вул. Ливарної, в напрямку вул. 6-ї Стрєлкової Дивізії.
У вищевказаний час, тобто 02 листопада 2024 о 12 годині 09 хвилині, в порушення вимог п. 4.7 Правил дорожнього руху України, проїзну частину вул. Набережній Січеславській у м. Дніпрі, зліва на право по ходу руху автомобіля «Hyundai Sonata» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перетинала пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час руху, в районі електроопори № 97 вул. Набережної Січеславської у м. Дніпрі, водій ОСОБА_5 , грубо порушуючи Правила дорожнього руху, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, допускаючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїжджу частину зліва направо за напрямком його руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху праворуч виїхав на праву смугу руху випереджаючи легковий автомобіль, що рухався попереду нього та в крайній правій смузі передньою частиною свого автомобіля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 .
Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 10.1 Правил дорожнього руху України.
Порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішохід ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: садна у лобній ділянці з переходом на вилиці та щоки, на спинці носу, на тильній поверхні лівої кисті, на тильній поверхні правої кисті з переходом на задню поверхню правого передпліччя, на правому стегні у нижній третині по передній поверхні, на правому стегні у верхній третині по зовнішній поверхні, під лівою молочною залозою від умовної серединної лінії тіла до середньо-ключичної лінії, у паховій ділянці від лівої середньо-ключичній лінії до правої передньо-пахвової лінії; синці: у лобній ділянці з переходом на вилиці та щоки, на шиї праворуч, на грудній клітині ліворуч по середньо-пахвовій лінії від проекції 7-го до 11-го ребра, під лівою молочною залозою, на правій гомілці у середній третині по передній поверхні, на лівій гомілці у середній та нижній третинах по внутрішній поверхні; забиті рани: на правій гомілці у нижній третині по внутрішній поверхні, на лівій гомілці у верхній третині по задньо-внутрішній поверхні, на лівій гомілці у середній третині, на лівій стопі по верхній поверхні у проекції гомілково-ступневого суглобу, на першому пальці лівої стопи по зовнішній поверхні, з неповною травматичною ампутацією нігтьової фаланги; крововилив у м'які тканини голови у потиличній ділянці; крововиливи під м'яку мозкову оболонку: у правому лобному полюсі, у лівому лобному полюсі, у правій скроневій частці, у лівій скроневій частці, у лівому потиличному полюсі, на верхній поверхні мозочка; розриви печінки; перелом зубоподібного відростку 2-го шийного хребця в місці прикріплення його до тіла з повним відривом та повним розривом спинного мозку; повний уламковий перелом правої плечової кістки у середній третині; багатоуламкові переломи нижньої та верхньої третин лівої великогомілкової кістки; багатоуламковий перелом лівого плеча у нижній третині; повний поперечний перелом правої малогомілкової кістки у нижній третині; повний поперечний перелом медіальної кісточки правої великогомілкової кістки; переломи з 3-го по 12-е ребро праворуч по лопатковій лінії, з 1-го по 12-е ребро ліворуч по навколо-хребтовій лінії, з 4-го по 10-е ребро праворуч по середньо-пахвовій лінії, з 1-го по 3-е, з 7-го по 9-е ребро ліворуч по середньо-ключичній лінії; повний поперечний перелом 10-го грудного хребця з повним розривом спинного мозку; повний повздовжній перелом правого крила клубової кістки на 1,5 см праворуч від задньо-верхньої ості клубової кістки; повний поперечний перелом лівого крила клубової кістки; крововиливи навколо всіх вищезазначених переломів.
Смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала 02.11.2024 о 12 годині 09 хвилині на місті події від сумісної тупої травми тіла з численними переломами кісток скелету, переломом зубоподібного відростку 2?го шийного хребця з повним розривом спинного мозку, переломом 10-го грудного хребця з повним розривом спинного мозку, крововиливами під м'яку мозкову оболонку головного мозку та ушкодженням печінки.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у порушенні Правил безпеки дорожнього руху собою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
30.12.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Підставами підозрювати ОСОБА_5 є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: протокол огляду місця події; покази ОСОБА_5 .
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що первинно ОСОБА_5 розуміючи тяжкість та невідворотність покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, заперечував свою причетність до дорожньо-транспортної події, стверджуючи, що за кермом автомобіля була його цивільна дружина ОСОБА_9 . Так, ОСОБА_5 усвідомлює, що в результаті вчиненого ним злочину наступили тяжкі наслідки у вигляді смерті людини, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_5 знайомий зі свідком ОСОБА_9 (його колишня цивільна дружина) яка своїми свідченнями доводять провину останнього у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим може вдруге незаконно впливати на неї у кримінальному провадженні, з метою зміни показань, що у свою чергу зашкодить вирішенню кримінального судочинства, ефективному, повному, всебічному та неупередженому судовому розгляду.
Про наявність ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху свідчить те, що ОСОБА_5 допускає грубі порушення ПДР України, він не обмежувався у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами, тому не виключено, що останній може сісти за кермо транспортного засобу та вчинити аналогічне кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, тяжкості вчиненого діяння, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст.177 КПК України усунення яких неможливе, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, в зв'язку з чим слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
В ході розгляду клопотання слідчий ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, також, з урахуванням того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини, просили не визначати підозрюваному розмір застави.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та пояснила, що клопотання є необґрунтованим, а ризики не доведені належним та достатніми доказами. Просила застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема: показами свідка ОСОБА_9 ; копією протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 , копією протоколу слідчого експерименту за участю водія ОСОБА_5 ; відео-файлами вилученими з відеокамер зовнішнього спостереження ФОП « ОСОБА_10 », відео-файлами, вилученими при огляді телефону свідка ОСОБА_9 ; відео-файлами вилученим з системи ситуаційного відеоспостереження міста Дніпра; висновок судової відео-технічної та автотехнічної експертизи та іншими доказами в їх сукупності.
При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з'ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.
При цьому слідчий суддя враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Таким чином на думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень.
Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, в зв'язку з чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Крім того, оцінюючи ризик втечі у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 заперечував свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди та під час досудового розслідування стверджував, що за кермом автомобіля була його цивільна дружина ОСОБА_9 , що також свідчить про вагомість ризику можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків, на думку слідчого судді, є доведеним, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані свідків, в зв'язку з чим, перебуваючи на свободі, підозрюваний може шляхом погроз чи вмовлянь впливати на свідків з метою уникнення покарання.
Разом з тим, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюється у вчиненні необережного злочину, а також відсутність відомостей про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, суд вважає, що заявлений ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості підозрюваного вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, стороною обвинувачення не доведений та наразі нічим не підтверджений.
Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 , але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Окремо необхідно зазначити, що згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення - підозра достатньо обґрунтована;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується - інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного - ОСОБА_5 є особою молодого віку, даних про захворювання не надано.
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців - підозрюваний не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має;
5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи - підозрюваний не працює;
6) репутацію підозрюваного - позитивно характеризується за місцем проживання, даних щодо негативної репутації підозрюваного не надано;
7) майновий стан підозрюваного - даних не надано;
8) наявність судимостей у підозрюваного - раніше не судимий;
9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше - до підозрюваного раніше запобіжні заходи не застосовувалися;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення - дані відсутні;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини - розмір майнової шкоди на момент повідомлення про підозру не встановлено.
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї - не встановлено.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м'якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.
З урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, але ж підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м'якого запобіжного заходу, оскільки застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, фактично не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ч.ч. 1,3 ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, а також встановлений судом ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на переконання слідчого судді є найбільш вагомим, оскільки свідчить про високу ймовірність подальшої недобросовісної процесуальної поведінки підозрюваного, що в свою чергу приводить слідчого суддю до переконання, що прокурором доведено наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується при наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, та є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Разом з цим, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 60 (шістдесят) днів по 27 лютого 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді діє по 27 лютого 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1