Справа № 525/1482/24
Провадження №3/525/17/2025
06.01.2025 селище Велика Багачка
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка матеріали, що надійшли з ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП судом не встановлено, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, до адміністративної відповідальності раніше не притягався,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
15.11.2024 близько 14 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в п'яному вигляді за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно матері гр. ОСОБА_2 , а саме: виражався в її адресу нецензурною лайкою, висловлював образи і погрози, чим могла бути завдана шкода психічному здоров'ю останньої, а також здійснив фізичне насильство без заподіяння тілесних ушкоджень. Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи на адресу суду не звертався.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, прийшов до переконання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Положеннями ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №022994 від 15.11.2024 (а.с. 1), рапортом інспектора СРПП ВП №3 Миргородського РВП О. Пилипенка. (а.с. 2), диском з відеозаписом (а.с. 3).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Другим реченням цієї статті визначено засоби, якими встановлюються ці дані, що можуть бути доказами по справі.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, вивчивши та проаналізувавши докази зібрані по справі про адміністративне правопорушення, вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи та особи винного, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, суд вважає за необхідне застосувати відносно гр. ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі визначеному санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в редакції, що діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У відповідності до статті 8 КУпАП, якою врегульовано чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 23, 33, ч. 1 ст. 173-2, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 ( триста сорок) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Я.В. Прасол