Справа № 524/5618/24
Провадження №2/524/227/25
07.01.2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2024 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Акордбанк» (далі - ПАТ «КБ «Акордбанк», Банк, позивач) з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову Банк вказував, що 03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «КБ «Акордбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву-пропозицію № СІК-030222/084-53, згідно якої отримав кредит в розмірі 70 875,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Правилами банківського обслуговування фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Акордбанк», які викладені на банківському сайті www.accordbank.com.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві-пропозиції. При укладенні договору відповідач дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням і ініціативою банку.
Позивач вказав, що відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем у загальному 93 763,14 грн. з яких: 41 844,35 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 20 672,49 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 9133,34 грн. - прострочена заборгованість по процентам, 22 112,96 грн. - прострочена заборгованість за комісією, яку позивач просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою судді від 28 червня 2024 року відкрито провадження у справі, залучено сторони, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 58).
У судове засідання представник ПАТ «КБ «Акордбанк» не прибув. У поданому клопотанні просили справу розглядати без участі їх представника. Позов просили задовольнити у повному обсязі. Не заперечували щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не прибув з невідомих суду причин, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 07 січня 2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступне.
03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «КБ «Акордбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву-пропозицію № СІК-030222/084-53 від 03.02.2022 року та приєднався до Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «КБ «Акордбанк» (а.с. 15).
Відповідно до заяви-пропозиції відповідач виявив бажання отримати споживчий кредит за кредитним продуктом «Незалежний».
Згідно пункту 2.2 заяви-пропозиції сума споживчого кредиту - 70 875,00 грн. в тому числі на загальні споживчі цілі 67 500,00 грн. (пункт 2.2.1 заяви-пропозиції) та на оплату одноразової комісії - 3375,00 грн. Строк споживчого кредиту - 48 місяців (пункт 2.3. заяви-пропозиції). Пунктами 2.4, 2.5 заяви-пропозиції передбачено розмір процентної ставки 16,99% річних, розмір щомісячної комісії - 1,95%, розмір одноразової комісії 5,00%. Також між сторонами договору погоджено графік платежів, розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, паспорт споживчого кредиту (а.с. 17-20).
У заяві-пропозиції зазначено, що відповідач підтверджує, що ознайомився і згоден з Правилами банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «КБ «Акордбанк», що оприлюднені на офіційному сайті Банку www.accordbank.com.ua, а також пропонує (надає оферту) ПАТ «КБ «Акордбанк» про укладення між ним та Банком на умовах, що зазначені в заяві-пропозиції, у відповідності з Правилами та умовами споживчого кредитування, що є невід'ємною частиною цієї пропозиції, договору про надання споживчого кредиту.
Згідно з меморіальним ордером № 4699429 від 03.02.2022 року банк перерахував ОСОБА_1 кошти у розмірі 67 500,00 грн. згідно кредитного договору № СІК-030222/084-53 від 03.02.2022 року та згідно з меморіальним ордером № 70729246 від 03.02.2022 року банк перерахував ОСОБА_1 кошти у розмірі 3375,00 грн. дисконту при видачі кредиту (а.с. 13-14).
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 23.01.2024 року, складає 93 763,14 грн., з яких: 41 844,35 грн. строкова заборгованість за кредитом, 20 672,49 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 9133,34 грн. прострочена заборгованість по процентам, 22112,96 грн. - прострочена заборгованість за комісією (а.с. 9).
Також матеріали справи містять банківську виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 03.02.2022 року по 24.01.2024 року, з якої вбачається, що від імені відповідача вносились кошти на погашення кредиту відповідно до договору № СІК-030222/084-53 від 03.02.2022 року.
06 лютого 2024 року ПАТ «КБ «Акордбанк» направив відповідачу досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості з вимогою достроково повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування, інші платежі загалом у розмірі 93 763,14 грн., протягом 30 днів з дня одержання повідомлення (а.с. 39). На дану вимогу відповідач не відреагував, банку кошти не повернув.
За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «Акордбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
З наданих матеріалів вбачається, що між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (у формі Заяви-пропозиції) № СІК-030222/084-53 від 03.02.2022 року, який оформлений сторонами в письмовій формі, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору,
Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов'язковим до виконання.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Згідно пункту 2.10.2 Розділу 6 «Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «КБ «Акордбанк»» (далі - Правила), нарахування процентів за користування споживчим кредитом здійснюється з використанням методу «факт/факт», тобто за фактичну кількість днів у місяці та у році. Періодом нарахування вважається календарний місяць, який обчислюється з дня, що відповідає даті укладення договору по останній календарний день місяця включно для розрахунку процентів за перший місяць користування споживчим кредитом, а також з першого по останнє число місяця включно для всіх наступних періодів. Під час розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день остаточного повернення споживчого кредиту.
Відповідно до пункту 3.2.4 розділу 6 Правил, позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити всі передбачені договором плати (платежі) на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених договором.
Клієнт зобов'язується у разі порушення строків та/або несплати необхідної до погашення суми заборгованості за споживчим кредитом, що передбачені графіком платежів, частково або в повному обсязі, сплатити на користь банку штрафні санкції (штрафи та пеню) на умовах передбачених договором. У разі порушення клієнтом будь-якої з умов договору, на вимогу банку достроково та в повному обсязі погасити заборгованість за тілом кредиту, проценти, щомісячну комісію та інші платежі, що передбачені умовами договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня одержання від банку повідомлення про таку вимогу (п. 3.2.10 розділу 6 Правил).
При порушенні клієнтом термінів виконання будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених договором, строк виконання яких/якого вже настав, в тому числі про порушенні строків сплати платежів, передбачених графіком платежів більш ніж на 1 (один) календарний місяць вимагати від клієнта оплати боргового зобов'язання частково або в повному обсязі, в тому числі, в примусовому порядку (пункт 3.3.4 розділу 6 Правил).
Відповідно до пункту 3.3.5 розділу 6 Правил, при виникненні будь-якої з наступних подій, що за погодженням сторін вважається істотним порушенням умов договору, зокрема при порушенні клієнтом зобов'язань, передбачених умовами договору, в тому числі, але не обмежуючись: ненаданні інформації та документів, передбачених п.п 3.2.6, 3.2.7, 3.2.9 цих правил або порушенні клієнтом частково або в повному обсязі строків сплати платежів відповідно до графіку платежів на один календарний місяць, банк має право вимагати від клієнта дострокового повернення в повному обсязі споживчого кредиту шляхом сплати в повному обсязі наявної заборгованості за тілом кредиту, процентів, щомісячної комісії, а також інших платежів відповідно до умов договору, шляхом надіслання або особистого вручення клієнту відповідної письмової вимоги, або стягнути з клієнта у судовому порядку суми неповерненої суми кредиту, в тому числі суму наявної заборгованості за споживчим кредитом, нарахованих процентів за його користування та плат за обслуговування кредитної заборгованості, а також суми штрафних санкцій, передбачених договором.
Згідно пункту 3.2.10 розділу 3 Правил в разі, якщо повідомлення надіслано Клієнту засобами поштового зв'язку (рекомендованим або цінним листом) і підприємством зв'язку повідомлено Банк про неможливість вручення поштового відправлення адресату (Клієнту), то днем одержання повідомлення Клієнтом дата оформлення підприємством зв'язку документу про неможливість вручення поштового відправлення. При цьому, Сторони дійшли до згоди, що в разі ухилення Клієнтом від одержання на підприємстві зв'язку повідомлення Банку (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство зв'язку після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа, закінчення терміну зберігання тощо), обов'язок Банку щодо направлення Повідомлення буде вважатися належно виконаним за наявності документа, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16 та зробила висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти, а також пені за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відтак, відповідно до вимог вказаних вище пунктів Правил, позивачем 06 лютого 2024 року направлено досудову вимогу до позичальника, який прострочив внесення платежів за договором, про дострокове повернення всієї суми кредиту, сплати процентів та інших обов'язкових платежів у розмірі 93 763,14 грн., протягом 30 днів з дня одержання повідомлення.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).
Відтак, для відповідача строк виконання зобов'язань за договором вважається таким, що настав 06 лютого 2024 року і з цієї дати у кредитора припинилося право нараховувати проценти, комісію та пеню у розмірах передбачених умовами договору. При цьому, 07 березня 2024 року закінчився 30-тиденний термін для сплати заборгованості за кредитом, а у ПАТ «КБ «Акордбанк» виникло право на звернення до суду із позовом про дострокове стягнення боргу. ПАТ «КБ «Акордбанк» звернувся із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, що узгоджується з пунктом 3.3.5 розділу 3 Правил та частиною другою статті 1050 ЦК України.
З доданого до позову розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого, станом на 23.01.2024 року, утворилася заборгованість у розмірі 93 763,14 грн., з яких: 41 844,35 грн. строкова заборгованість за кредитом, 20 672,49 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 9133,34 грн. прострочена заборгованість по процентам, 22 112,96 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
Відповідач контррозрахунку заборгованості суду не надав.
Суд бере до уваги розрахунки, надані позивачем, згідно яких заборгованість за кредитним договором становить 71 650,18 грн., яка складається із: - 41 844,35 грн. - строкова заборгованість за кредитом; - 20 672,49 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; - 9133,34 грн. - прострочена заборгованість по процентам, яку належить стягнути з відповідача.
Щодо нарахованої банком комісії, суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління НБУ постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило «Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 «Правил про споживчий кредит» банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до «Правил про споживчий кредит» загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1,2 першої ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в розділі 7 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки» кредитного договору (колонка 7.2 графіка). Розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування складає з 10.03.2022 року по 03.02.2026 року - 1382,06 грн.
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 2.5 частини 2 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати комісію у розмірі 1,95% є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 22 112,96 грн.
Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Судом позов задоволено у загальному розмірі 71 650,18 грн., що становить 76,42% від заявлених до стягнення 93 763,14 грн.
Тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2314,00 грн. (76,42% від 3028,00 грн), відмовивши у стягненні судових витрат у розмірі 714,00 грн. (3028,00 - 2314,00).
Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625, 626, 634, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» заборгованість за кредитним договором № СІК-030222/084-53 від 03.02.2022 року у розмірі 71 650,18 грн., яка складається із: - 41 844,35 грн. - строкова заборгованість за кредитом; - 20 672,49 грн.- прострочена заборгованість за кредитом; - 9133,34 грн. - прострочена заборгованість по процентам, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2314,00 грн.
Відмовити ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 22112,96 грн. та коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 714,00 грн.
Позивач: ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк», код ЄДРПОУ: 35960913, юридична адреса: м. Київ, вул. Стеценка, буд. № 6.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 07 січня 2025 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: