Рішення від 20.12.2024 по справі 370/2363/24

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2024 р. Справа №370/2363/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем судового засідання Хоменко О.В., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у залі суду у смт Макарів Київської області справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанов та припису,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Макарівського районного суду Київської області із адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - відповідач, ДІАМ) про визнання протиправними та скасування постанов та припису.

Обґрунтовуючи пред'явлений позов, позивач вказав, що 14.12.2023 Державною інспекцією архітектури та містобудування України була винесена постанова № 9/02-1-08 про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500.00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП.

Також цього ж числа, 14.12.2023 ДІАМ була винесена постанова № 10/02-1-08 про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500.00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП. Оскаржувані постанови були винесені на підставі акту № 8 від 27.11.2023 р. та протоколів про адміністративне правопорушення від 27.11.2023.

Також за результатами проведеної перевірки одночасно з зазначеними протоколами та актом Відповідачем 27.11.2023 складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил, яким було зобов'язано Позивача усунути порушення, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі оскаржуваних постанов.

Вважає оскаржувані постанови та оскаржуваний припис незаконними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

Об'єкт, щодо якого Відповідачем була проведена позапланова перевірка, безпідставно кваліфікований ДАБІ як самочинно збудований, що насправді таким не є, оскільки являється частиною об'єкта, що був введений в експлуатацію, а саме - адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (надалі за текстом також - адміністративна будівля), про що сам Відповідач зазначає в оскаржуваних постановах.

Зокрема, в оскаржуваних постановах зазначено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 28.12.2012, посвідченого Лисенко Л.В., приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області, за реєстровим номером 1564, Бишівська міська рада Макарівського району Київської області продала ОСОБА_1 (Позивач) та ОСОБА_2 в рівних частках 13/100 зазначеної вище адміністративної будівлі у складі наступних нежитлових приміщень: приміщення 11 (9,0 кв.м.), приміщення 12 (6,7 кв.м.), приміщення 13 (15,1 кв.м.), приміщення 14 (32,2 кв.м.), загальною площею 63,0 кв. м. Право власності зареєстровано в реєстровій книзі 1 за реєстровим номером 49 (надалі за текстом - приміщення аптеки). Отже, Позивач є співвласником адміністративної будівлі.

З оскаржуваної постанови № 9/02-1-08 вбачається, що Позивачем, ніби то було проведено самочинну надбудову другого поверху над недемонтованим приміщенням, яке належить Позивачу на праві спільної часткової власності, без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34, абз.1 ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 1 та 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 466, внаслідок чого його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

В обґрунтуванні прийнятого рішення позивач зазначає, що відповідач посилається на акт обстеження нерухомого майна, пошкодженого/зруйнованого під час проведення бойових дій на території населених пунктів Бишівської територіальної громади Фастівського району Київської області, спричинених збройною агресією Російської Федерації від 15.07.2022 № 02-к (далі - Акт) та розділ 5 звіту від 15.07.2022 № 09-22 «Про проведення детального технічного обстеження будівельних конструкцій адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 » (далі - Звіт).

Згідно даних Акту та Звіту, загальний технічний стан конструктивних елементів адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 - визнано аварійними та рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта.

Також позивач зазначає, що відповідач посилається на додаток № 1 «Перелік аварійно небезпечних об'єктів, які підлягають демонтажу (ліквідації)» до Протоколу № 7 від 08.08.2022 чергового засідання Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, пунктом 56 якого визначено адміністративну будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 358 Цивільного Кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Всупереч даної норми закону всі вищезазначені рішення були прийняті без залучення Позивача до їх обговорення та прийняття, що є грубим порушенням прав та законних інтересів Позивача, як одного із співвласників адміністративній будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, жоден із наведених документів не є підставою для здійснення демонтажу адміністративної будівлі, оскільки згідно п. 4 Порядку виконання робіт з демонтажу об'єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 474, рішення про демонтаж окремих об'єктів приймає виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради або у випадках, передбачених законодавством, місцеві державні, військово-цивільні або військові адміністрації на підставі звіту, складеного за результатами обстеження.

Отже, встановлення лише самого факту пошкодження адміністративної будівлі без прийняття відповідних рішень у передбаченому законом порядку не змінює правовий статус приміщення аптеки, що належить Позивачу на законних підставах, та не породжує для нього правових наслідків та зобов'язань по демонтажу цього приміщення.

Крім того, п.10. Порядку виконання робіт з демонтажу об'єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів передбачено, що демонтаж може бути частковим або повним. Частковий демонтаж передбачає розбирання частин пошкоджених будівель і споруд, що і було проведено Бишівською сільською радою відносно належної їй частини адміністративної будівлі.

Приміщення аптеки Позивача також було частково пошкоджено, а саме: в нього було відсутнє покриття. Це було встановлено в ході інвентаризації, проведеної інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3

Згідно довідки за вих. № 0268/23 від 01.09.2023, складеної за результатами інвентаризації, встановлена відсутність покриття приміщення аптеки, що при атмосферних осадках могло призвести до втрати відповідного призначення конструктивних елементів приміщення аптеки (стелі, перекриття, підлоги) та пошкодженню матеріальних цінностей, які знаходились у приміщенні аптеки. Для ліквідації наведених негативних наслідків було рекомендовано терміново влаштувати покрівлю приміщення аптеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" визначено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Зокрема, пунктом 2 вказаного Переліку передбачено, що заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції не є будівельними роботами, які потребують документів на право їх виконання та прийняття в експлуатацію.

Отже, у зв'язку з вкрай незадовільним станом покрівлі для збереження конструктивних елементів належного Позивачу приміщення аптеки та з метою відновлення приміщення аптеки Позивачем було здійснено заміну пошкодженої покрівлі без втручання в несучі конструкції та без здійснення будь-яких інших робіт, які б можна було класифікувати як самочинне будівництво.

Зважаючи на вищевикладені обставини, оскаржувану постанову № 10/02-1-08 про виявлення ДАБІ порушення Позивачем частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 461, внаслідок чого Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП, за експлуатацію об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, позивач також вважає незаконною.

Нормами ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Виходячи з вищенаведеного обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена певна відповідальність.

Позивач володіє на праві спільної часткової власності приміщенням аптеки, що є частиною адміністративної будівлі, яка введена в експлуатацію до набуття ним цього права. Позивачем дійсно були проведені будівельні роботи з відновлення (заміни) покрівлі даху приміщення аптеки після пошкодження під час проведення бойових дій на території населених пунктів Бишівської територіальної громади Фастівського району Київської області, спричинених збройною агресією Російської Федерації. Згідно з Переліком будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, будівельні роботи, проведені Позивачем відносяться до виду робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, а після закінчення цих робіт об'єкт не потребує прийняття в експлуатацію.

Таким чином, Позивач зазначає, що ним не вчинялись ні які дії, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до оскаржуваних постанов, що вказує на протиправність висновків Відповідача та неправомірність прийняття оскаржуваних постанов № 09/02-1-08 та № 10/02-1-08.

Оскаржувані постанови винесені з порушеннями п.16 Постанови Кабінету Міністрів від 06.04.1995 № 244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», згідно з яким дана справа повинна була розглянута протягом 15 днів з дня складання протоколу від 27.11.2023, тобто до 12.12.2023, а фактично справа розглянута 14.12.2023, що підтверджується оскаржуваними постановами.

Винесення оскаржуваних постанов є передчасними, оскільки приписом від 27.11.2023 Позивачу надавався час для усунення начебто допущених ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 27.01.2024, натомість, оскаржувані постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього штрафу винесені 14.12.2023, тобто, значно раніше закінчення строку, який надавався Позивачу для виконання оскаржуваного припису.

Оскаржуваний припис є взаємно пов'язаним документом із оскаржуваними постановами і підстави для скасування оскаржуваних постанов є також і підставами для скасування оскаржуваного припису.

Оскаржувані постанови прийняті з порушенням вимог п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 533, відповідно до якого перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника. Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки. Реалізація права суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо залежить від обізнаності (повідомлення) останнього про намір відповідного органу або його посадових осіб щодо проведення перевірки і з'ясування цього питання як необхідної передумови для притягнення особи до відповідальності.

В порушення вказаного Порядку перевірка була проведена Відповідачем без участі Позивача або його представника. Оскаржувані постанови прийняті також без участі Позивача. В оскаржуваних постановах зазначено, що Позивач на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з'явився, що не відповідає дійсності, оскільки Відповідач не викликав Позивача, в т. ч. на 14 грудня 2023 року (станом на дату винесення оскаржуваних постанов).

Внаслідок вищенаведених порушень Позивач був необізнаний щодо проведення перевірки, за результатами якої були прийняті оскаржувані постанови. Оскаржуваних постанов Позивач також не отримував і дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності лише після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваних постанов.

Тому за захистом своїх прав позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 №9/02-1-08; визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 № 10/02-1-08; визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил від 27.11.2023.

Ухвалою суду від 12.08.2024 ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, яке призначено на 19.08.2024 року. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву на позов відповідно до ст. 162 КАС України.

Ухвалою суду від 19.08.2024 відповідачу продовжено встановлений процесуальний строк для подання відзиву до 28.08.2024, розгляд справи відкладено до 30.08.2024 року.

22.08.2024 від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом. Дане питання вирішено судом за ухвалою суду від 12.08.2024.

23.08.2024 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування припису ДІАМ про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2023 року.

28.08.2024 від відповідача надійшов відзив, який прийнятий судом та приєднаний до матеріалів справи. У відзиві відповідач заперечуючи викладені позивачем у позові обставини вказав, що ДІАМ у період з 14.11.2023 по 27.11.2023 здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Позивача листом від 14.11.2023 за № 1679/02/12-23 було повідомлено про проведення позапланового заходу. Також у вказаному повідомленні було зазначено вимогу надати копії наступних документів: - копії паспортів та РНОКПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; - документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою; - документи, що дають право на виконання будівельних робіт та прийняття експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме: нежитлової двоповерхової будівлі. Вказане повідомлення було направлене засобами поштового зв'язку (номер поштового відправлення 0113303481159) рекомендованим листом позивачу, однак лист було повернуто. Таким чином позивач був повідомлений про день, час і місце проведення перевірки в передбачений законом спосіб, однак не прибув та не надав вказані документи відповідно до Повідомлення. Згідно з абзацом четвертим пункту 9 Порядку № 553 у випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування. На виконання вимог вищезазначеної норми та, оскільки замовники не з'явились у визначений час, 14.11.2023 на об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1. виїхали головні інспектори будівельного нагляду Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю Авдющенко Людмила Борисівна та Шимко Едуард Анатолійович (далі - Головні інспектори) із залученням представників органу місцевого самоврядування, a саме: Бишівського сільського Голови - Рознай Івана Юрійовича, та заступника сільського Голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бишівської сільської ради - Цибенка Олександра Олександровича, представника Національної поліції - поліцейського офіцера громади СВГ ВП Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції - Ващенка Юрія Федоровича.

Згідно пунктів 16, 17 Постанови № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). За результатами проведення позапланової перевірки ДІАМ складено акт від 27.11.2023 № 8 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - Акт № 8), у якому зафіксовано, порушення пункту першого частини першої статті 34, абзацу першого частини першої статті 36 та частини восьмої статті 39 Закону; абзацу першого та другого пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок №466); пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок № 461). Так, під час проведення позапланової перевірки за адресою АДРЕСА_1., візуально виявлено двоповерхову будівлю, перший поверх якої експлуатується та використовується для приміщення аптечного закладу. В ході проведення позапланової перевірки сільським Бишівським сільським Головою надано пакет документів 14.11.2023 № 02-21/1500, що зареєстровані в ДІАМ 14.11.2023 за № 15461/07-23 (далі - Документи). З документів вбачалось, зокрема, що відповідно до акта обстеження нерухомого майна, пошкодженого/зруйнованого під час проведення бойових дій на території населених пунктів Бишівської територіальної громади Фастівського району Київської області, спричинених збройною агресією Російської Федерації від 15.07.2022 № 02-к (далі - Акт) та розділу 5 звіту від 15.07.2022 № 09-22 «Про проведення детального технічного обстеження будівельних конструкцій адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 » (далі - Звіт) та встановлено, що загальний технічний стан конструктивних елементів адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 - аварійний та рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта. Також Протоколом № 7 від 08.08.2022 чергового засідання Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій схвалено додаток №1 про «Перелік аварійно небезпечних об'єктів, які підлягають демонтажу, ліквідації», відповідно до якого пунктом 56 визначено - адміністративну будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, ix скасування чи анулювання за зазначеною вище адресою, не виявлено. Отже в ході проведення позапланової перевірки встановлено, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 , яка підлягала демонтажу (ліквідації) як аварійна, відповідно до Акту, Звіту та Протоколу, демонтована частково та залишилася частина будівлі, а саме нежитлові приміщення, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу від 28.12.2012 №1564. Також, над недемонтованими приміщеннями здійснено самочинну надбудову другого поверху. Зазначений об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 було збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та експлуатується без прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. За виявлені в ході перевірки порушення вимог законодавства встановлена відповідальність, передбачена частинами п'ятою та дев'ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Частина 7 статті 34 Закону зазначає, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Враховуючи, що під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва були виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - 27.11.2023 було видано оскаржуваний припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, в якому вимагається: - негайно зупинити експлуатацію самочинного об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 - усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 шляхом отримання дозвільного документа на виконання будівельних робіт у термін до 27.01.2024. Пункт 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244) зазначає, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. За результатами перевірки 27.11.2023 складено протоколи про адміністративне правопорушення відносно позивача за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою та дев'ятою статті 96 КУпАП, а саме виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті та експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті. В протоколах було зазначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Акт №8, припис, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2023 надіслані Позивачу на адресу: АДРЕСА_2 рекомендованим листом (номер поштового відправлення 0113303487157 від 27.11.2023). Однак, поштове відправлення 0113303487157 повернуто на адресу ДІАМ у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Листом (номер поштового відправлення 0113303516483 від 07.12.2023) ДІАМ від 07.12.2023 №2010/02/12-23 додатково повідомлено ОСОБА_1 про необхідність прибути до ДІАМ для розгляду справ про адміністративне правопорушення. Адміністративні справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП розглянуто та винесено: - постанову № 9/02-1-08 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн.; - постанову № 10/02-1-08 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн. Вищезазначені постанови, у строк передбачений пунктом 22 Порядку № 553, а саме 14.12.2023 була направлена Позивачу засобами поштового зв'язку номер поштового відправлення 0113303496270.

Щодо повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки та проведення перевірки без його участі, відповідач вказав, що згідно з пунктом 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. Таким чином, обов'язок щодо надсилання суб'єкту містобудування повідомлення про проведення перевірки стосується виключно випадку проведення планової перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 здійснювався у порядку проведення позапланової перевірки. А отже, застосовувати вимоги пункту 12 щодо попереднього повідомлення про проведення перевірки є недоречним, оскільки він стосується виключно планових перевірок. Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Даній нормі кореспондує передбачене абзацом четвертим пункту 13 Порядку № 553 право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В той же час, Верховний Суд у постанові від 01.06.2022 по справі №1.380.2019.006498 наголошує, що ні Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 цього ж Порядку, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства. При цьому, Верховний Суд зазначає, що скасування прийнятого за результатом перевірки рішення суб'єкта владних повноважень з підстав відсутності такого повідомлення не ґрунтується на правильному застосуванні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Приписи Закону № 3038-VI та Порядку №533 не визначають чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення. Абзацом сьомим пунктом 12 Порядку №553 визначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку. Таким чином, ДІАМ було розміщено на офіційному веб-сайті, доступ до якого є загальнодоступним, повідомлення про проведення позапланового заходу на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1. за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, не зважаючи на вищевикладене, для забезпечення присутності суб'єкта містобудування або уповноваженого ним представника під час проведення позапланової перевірки, ДІАМ, 15.11.2023 направила на адресу ОСОБА_1 повідомлення щодо проведення позапланового заходу рекомендованим листом засобами поштового зв'язку. Підготовка та направлення даного повідомлення було здійснено ДІАМ із власної ініціативи для надання можливості реалізувати суб'єктам містобудування наявне у них право бути присутнім під час проведення перевірки. Зазначені дії органу архітектурно-будівельного-контролю, в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки, узгоджується з висновками Верховного Суду наведеного у постановах від 14.11.2019 по справі № 822/680/16, від 31.10.2019 по справі № 822/681/16, від 07.07.2022 по справі № 280/1736/19 та від 02.03.2023 по справі № 815/5087/17). Водночас, у разі, якщо суб'єкт містобудування був належним чином та своєчасно повідомлений про здійснення перевірки і достеменно знав про такий намір контролюючого органу, однак, маючи об'єктивну можливість, не направив у визначений у направленні день і час уповноваженого представника на об'єкт будівництва, це слід кваліфікувати як свідоме ухилення суб'єкта містобудування від виконання обов'язку бути присутнім під час проведення перевірки. В такому випадку це не може бути підставою для визнання перевірки незаконною. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 по справі № 818/1617/16. Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися без присутності суб'єктів містобудування або їхніх представників, лише у випадку, якщо останні були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, але не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки. Водночас, у протоколах про адміністративне правопорушення від 27.11.2023 вказано час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до пункту 24 Порядку № 553 матеріали перевірок за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу) підписуються відповідною посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю та надсилаються суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку та/або електронного кабінету. Матеріали перевірок вважаються врученими суб'єкту містобудування з моменту їх відправлення. На виконання вказаної норми акт № 8, протоколи від 27.11.2023 та припис від 27.11.2023 направлено рекомендованим листом з описом вкладення за трекінгом 0113303487157. З огляду на вищезазначене, ДІАМ було здійснено всі належні заходи щодо своєчасного сповіщення позивача про проведення зазначеного заходу держархбудконтролю та про його результати. Оскільки від позивача не надходило клопотань про відкладення розгляду справи, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП адміністративні справи розглянуто та винесено постанови № 9/02-1-08 та №10/02-1-08 по справах про адміністративне правопорушення, якими позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5, 9 ст. 96 КУпАП та накладено відповідні штрафи.

Щодо доводів позивача щодо передчасності винесення постанов до закінчення визначеного приписом строку для усунення порушень, відповідач вказав, що за змістом п. 15-23 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил орган державного архітектурно-будівельного контролю: - складає акт перевірки та протокол; - видає припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт; - приймає постанову про накладення штрафу. Складений протокол та інші матеріали перевірки, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, формуються у справу про адміністративні правопорушення. Отже, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанова про накладення штрафу є різними результатами державного архітектурно-будівельного контролю. Тому, встановлення у приписі строку для усунення виявлених порушень не зупиняє розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого суб'єкта містобудування, щодо якого здійснювався захід державного архітектурно-будівельного контролю, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду наведеного у постанові від 04.10.2021 по справі № 808/775/17.

Щодо доводів позивача, що об'єкт вже був введений в експлуатацію і не потребував отримання документів дозвільного характеру, відповідач вказав, що позивач довільно трактує норми Постанови КМУ №406 від 07.06.2017, якою затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, вважаючи добудову другого поверху перекриттям елементів покрівлі. З матеріалів справи чітко вбачається, що позивачем здійснено надбудову другого поверху (а не заміну пошкодженої покрівлі) аварійної споруди. Протоколом чергового засідання Київської обласної комісії з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій №7 від 08.08.2022 схвалено перелік аварійно небезпечних об'єктів, які підлягають демонтажу, ліквідації. Серед даного переліку наявна і будівля, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином позивач здійснює надбудову другого поверху, не враховуючи, що перший є аварійним. Відповідно до пункту 13 Постанови №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Тобто, документ дозвільного характеру на будівництво являє собою документ, що підтверджує відповідність проектної документації вимогам містобудівного плану земельної ділянки або проекту планування території та проекту межування території, та надає забудовнику право здійснювати будівництво, реконструкцію об'єктів капітального будівництва. Водночас позивачем до суду не надано і матеріали даної справи не містять відомостей про наявність проектної та робочої документації (пояснювальна записка; схема планувальної організації земельної ділянки; схеми, що відображають архітектурні рішення; відомості про інженерне обладнання; зведений план мереж інженерно-технічного забезпечення з позначенням місць підключення (технологічного приєднання) проектованого об'єкта капітального будівництва до мереж інженерно-технічного забезпечення; проект організації будівництва об'єкта капітального будівництва; проект організації робіт зі знесення або демонтажу об'єктів капітального будівництва, їх частин); позитивного висновку експертизи проектної документації об'єкта капітального будівництва; згоди всіх правовласників об'єкта капітального будівництва у разі реконструкції такого об'єкта; згоди всіх власників прилеглих ділянок. Також відповідач вважає, що у позові ОСОБА_1 жодним чином не доведено відсутності істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об'єкті нерухомості, однак, всупереч всьому вищенаведеному, будівля експлуатується аварійною. Позивачем не ініційовано жодних контрольних заходів, з метою обстеження фундаменту на предмет міцності конструкцій, їх жорсткості, наявності та розташування арматури, однорідності, щільності бетону та тріщинах, оскільки наявний фундамент може не витримати вагу ще одного поверху. Ці заходи необхідні у випадку планування надбудови додаткових поверхів над вже існуючим одноповерховим будинком. Позивач помилково відносить здійснену надбудову до такого виду робіт як заміна покрівлі, оскільки відповідно до пункту 3.23 ДБН А.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» термін «покрівля» визначається як елемент покриття (даху), який захищає будинок від проникнення в нього атмосферних опадів. Водночас, нормами ДБН А.2.6- 220:2017 «Покриття будівель і споруд» не передбачено зведення стін. Тож можна дійти висновку, що аргументи позивача жодним чином не спростовують вчинене правопорушення та факти, зазначені у позові не є передумовою скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення. По суті вчинених позивачем порушень у сфері містобудівної діяльності, відповідач зазначає, що ймовірні процедурні порушення про які зазначає позивач не спростовують вчинення ним порушення у сфері містобудівної діяльності. Тому відповідач вважає, що посадові особи ДІАМ діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормами діючого законодавства. Оскаржувані в межах даної справи протокол і постанови складені обґрунтовано, на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано та без порушень законних прав позивача в процесі їх вчинення. Тому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В подальшому розгляд справи відкладався неодноразово, черговий раз на 07.11.2024.

Ухвалою суду від 07.11.2024 задоволено клопотання відповідача та закрито провадження у справі № 370/2363/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування припису ДІАМ про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2023.

Розгляд справи відкладено на 20 грудня 2024.

Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність та про підтримання позовних вимог у повному обсязі, які просив задовольнити.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, просив рішення прийняти на підставі матеріалів справи та відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.12.2012, посвідченого Лисенко Л.В., приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області, за реєстровим номером 1564, Бишівська міська рада Макарівського району Київської області продала ОСОБА_1 (Позивач) та ОСОБА_2 в рівних частках 13/100 адміністративну будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , у складі наступних нежитлових приміщень: приміщення 11 (9,0 кв.м.), приміщення 12 (6,7 кв.м.), приміщення 13 (15,1 кв.м.), приміщення 14 (32,2 кв.м.), загальною площею 63,0 кв.м. Право власності зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 7-10, 17 том 1).

Технічні характеристики вказаного об'єкта зазначені у технічному паспорті виготовленого станом на 15.09.2023 (а.с. 11-16 том 1).

01.09.2023 року за вих. № 0268/23 ФОП ОСОБА_3 видано довідку складеної за результатами інвентаризації відповідно до якої, останній надає інформацію щодо технічних характеристик об'єкта нерухомості в АДРЕСА_1 , та встановлена відсутність покриття приміщення, що при атмосферних осадках (дощ, гроза) до втрати відповідного призначення конструктивних елементів приміщення (стелі, перекриття, підлоги) та шкоди до матеріальних цінностей аптеки. Тому терміново влаштування покрівлі приміщення (а.с. 18).

На звернення позивача до відповідача, останнім за вих. № 1495/02/13-24 від 15.03.2024 надано: копію Акта № 8 від 27.11.2023 складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; копію Постанови по справі про адміністративне правопорушення № 10/02-1-08 від 14.12.2023 та № 9/02-1-08 від 14.12.2023; копію Протоколу про адміністративне правопорушення від 27.11.2023; копію Протоколу про адміністративне правопорушення від 27.11.2023; копію Припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2023; копію накладної від 14.12.2023 №011330349627 з описом вкладення (а.с. 19 том 1).

Відповідачем здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та складено протоколи про адміністративне правопорушення від 27.11.2023 року за ч. 5 та ч. 9 ст. 96 КУпАП. В ході проведення позапланової перевірки встановлено, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 , яка підлягала демонтажу (ліквідації) як аварійна, відповідно до Акту, Звіту та Протоколу, демонтована частково та залишилася частина будівлі, а саме нежитлові приміщення, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу від 28.12.2012 №1564. Також, над недемонтованими приміщеннями здійснено самочинну надбудову другого поверху. Зазначений об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 було збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та експлуатується без прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. (а.с. 20-31 том 1).

27.11.2024 відповідачем видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с. 32-35 том 1).

14.12.2023 відповідачем складено постанову № 9/02-1-08 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за порушення п. 1 ч. 1 ст. 34, абз.1 ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 1 та 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 466, внаслідок чого його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500.00 грн (а.с. 36-40 том 1).

Також, 14.12.2023 року відповідачем складено постанову № 10/02-1-08 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за порушення ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015. № 750), внаслідок чого його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500.00 грн (а.с. 41-45 том 1).

На підтвердження своїх доводів викладених у відзиві відповідач подав до суду копії матеріалів перевірки за адресою: АДРЕСА_1, а саме: фотофіксацію правопорушення; протокол № 7 від 08.08.2022.; звіт № 09-22 від 15.07.2022.; акт складений на підставі Звіту № 09-22 від 15.07.2022; наказ про погодження здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю; наказ №122 від 25.10.2023 року про проведення позапланової перевірки; направлення для проведення планового (позапланового) заходу; лист про надання кандидатури представника; повідомлення від 14.11.2023 та від 23.11.2023 про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю; підтвердження надсилання повідомлення позивачу; оскаржувані постанови від 14.12.2023 № 10/02-1-08 та 9/02-1-08; повідомлення про необхідність прибуття для розгляду справ про адміністративне правопорушення; акт № 8 від 27.11.2023, протоколи про адміністративне правопорушення від 27.11.2023, припис та докази їх направлення позивачу (а.с. 123-248 том 1).

Так, суд приймає доводи відповідача, що позивача належним чином було повідомлено про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю (а.с. 209-221 том 1).

З висновку судового експерта Лісніченка С.В. № 24270 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи складеного 16.09.2024 у, встановлено, що Виділ 13/100 частина адміністративної будівлі у складі: приміщення 11, площею 9 м2, приміщення 12, площею 6,7 м2, приміщення 13, площею 15,1 м2, приміщення 14, пло­щею 32,2 м2, загальною площею 63,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, не призводить до виникнення пору­шень вимог нормативної документації в галузі будівництва та, відповідно, з технічної то­чки зору можливий: станом на дату укладення договору купівлі-продажу за умови проведення ремонту; станом на дату, що передувала моменту пошкодження даної адміністративної будівлі внаслідок ракетних обстрілів російської федерації 03-07.03.2022, без врахування тех­нічного стану будівлі, в зв'язку з відсутністю такої інформації. Приміщення є відокремленими від іншої нежитлової частини будинку стіною та перегородкою без віконних і дверних прорізів та перекриттям, приміщення забезпечені окремим входом/виходом та можуть експлуатуватися самостійно від інших нежитлових приміщень в адміністративній будівлі. Будівельна готовність 13/100 частин з адміністративної будівлі у складі: приміщення 11, площею 9 м2, приміщення 12, площею 6,7 м2, приміщення 13, площею 15,1 м2, приміщення 14, площею 32,2 м2, загальною площею 63,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, станом на час проведення дослідження складає 100% (а.с. 10-26 том 2).

Вирішуючи вимоги за даним адміністративним позовом, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) у частині першій статті 41 визначає державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з частиною другою статті 41 Закону державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. На сьогодні чинним є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

ДІАМ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

ДІАМ діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 р. № 1340 (далі - Положення).

Відповідно до Положення ДІАМ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 960 «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» (далі - Постанова КМУ № 960) встановлено можливість здійснення ДІАМ повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до абзацу 3 п. 3 Положення одним з основних завдань ДІАМ є здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, архітекторами та іншими проектувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами-консультантами, власниками будівель та лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до положень статті 41 Закону та пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до положень статті 41 Закону та пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Водночас пунктом 2 вищезазначеної постанови передбачено можливість протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, - на підставі рішення Кабінету Міністрів України: за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; з метою виконання міжнародних зобов'язань України.

На підтвердження доводів щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки, дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач подав до суду копії матеріалів перевірки за адресою: АДРЕСА_1, а саме: фотофіксацію правопорушення; протокол № 7 від 08.08.2022; звіт № 09-22 від 15.07.2022.; акт складений на підставі Звіту № 09-22 від 15.07.2022; наказ про погодження здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю; наказ №122 від 25.10.2023 року про проведення позапланової перевірки; направлення для проведення планового (позапланового) заходу; лист про надання кандидатури представника; повідомлення від 14.11.2023 та від 23.11.2023 про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю; підтвердження надсилання повідомлення позивачу; оскаржувані постанови від 14.12.2023 № 10/02-1-08 та 9/02-1-08; повідомлення про необхідність прибуття для розгляду справ про адміністративне правопорушення; акт № 8 від 27.11.2023, протоколи про адміністративне правопорушення від 27.11.2023, припис та докази їх направлення позивачу (а.с. 123-248 том 1).

Тому, суд приймає доводи відповідача, що позивача належним чином було повідомлено про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю (а.с. 209-221 том 1).

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем проведено перевірку з дотриманням процедури та за наявності підстав для проведення такої.

Разом з тим щодо виявлених відповідачем порушень суд зазначає про наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Абзацем 1 ч.1 ст. 36 Закону визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно частини 8 ст.39 Закону експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Абзацем 1 та 2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 747 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 750 визначено, що експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 9 ст. 96 КУпАП Експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що відповідно до статті 41 Закону, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 71 Порядку № 553, пункту 2 Постанови № 303, Положення № 1340, наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 12.10.2023 № 934 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю», на підставі звернення Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області від 06.09.2023 № 02-21/1211, зареєстрованого ДІАМ 06.09.2023 за № 11509/07-23, з урахуванням висновку комісії щодо розгляду звернення у сфері містобудівної діяльності ДІАМ від 19.09.2023, наказу ДІАМ від 25.10.2023 № 122 «Про проведення позапланової перевірки», ДІАМ у період з 14.11.2023 по 27.11.2023 здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Позивача листом від 14.11.2023 за № 1679/02/12-23 було повідомлено про проведення позапланового заходу. Також у вказаному повідомленні було зазначено вимогу надати копії наступних документів: -копії паспортів та РНОКПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; - документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою; - документи, що дають право на виконання будівельних робіт та прийняття експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме: нежитлової двоповерхової будівлі. Вказане повідомлення було направлене засобами поштового зв'язку (номер поштового відправлення 0113303481159) рекомендованим листом позивачу, однак лист було повернуто. Таким чином позивач був повідомлений про день, час і місце проведення перевірки в передбачений законом спосіб, однак не прибув та не надав вказані документи відповідно до Повідомлення. Згідно з абзацом четвертим пункту 9 Порядку № 553 у випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування. На виконання вимог вищезазначеної норми та, оскільки замовники не з'явились у визначений час, 14.11.2023 на об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1. виїхали головні інспектори будівельного нагляду Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю Авдющенко Людмила Борисівна та Шимко Едуард Анатолійович (далі - Головні інспектори) із залученням представників органу місцевого самоврядування, a саме: Бишівського сільського Голови - Рознай Івана Юрійовича, та заступника сільського Голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бишівської сільської ради - Цибенка Олександра Олександровича, представника Національної поліції - поліцейського офіцера громади СВГ ВП Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції - Ващенка Юрія Федоровича. Згідно пунктів 16, 17 Постанови №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

За результатами проведення позапланової перевірки ДІАМ складено акт від 27.11.2023 № 8 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - Акт № 8), у якому зафіксовано, порушення пункту першого частини першої статті 34, абзацу першого частини першої статті 36 та частини восьмої статті 39 Закону; абзацу першого та другого пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок №466); пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок №461). Так, під час проведення позапланової перевірки за адресою АДРЕСА_1., візуально виявлено двоповерхову будівлю, перший поверх якої експлуатується та використовується для приміщення аптечного закладу.

В ході проведення позапланової перевірки сільським Бишівським сільським Головою надано пакет документів 14.11.2023 № 02-21/1500, що зареєстровані в ДІАМ 14.11.2023 за № 15461/07-23 (далі - Документи). 3 Документів вбачалось, зокрема, що відповідно до акта обстеження нерухомого майна, пошкодженого/зруйнованого під час проведення бойових дій на території населених пунктів Бишівської територіальної громади Фастівського району Київської області, спричинених збройною агресією Російської Федерації від 15.07.2022 № 02-к (далі - Акт) та розділу 5 звіту від 15.07.2022 № 09-22 «Про проведення детального технічного обстеження будівельних конструкцій адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 » (далі - Звіт) та встановлено, що загальний технічний стан конструктивних елементів адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 - аварійний та рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта.

Також Протоколом № 7 від 08.08.2022 чергового засідання Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій схвалено додаток №1 про «Перелік аварійно небезпечних об'єктів, які підлягають демонтажу, ліквідації», відповідно до якого пунктом 56 визначено - адміністративну будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, ix скасування чи анулювання за зазначеною вище адресою, не виявлено. Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже в ході проведення позапланової перевірки встановлено, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 , яка підлягала демонтажу (ліквідації) як аварійна, відповідно до Акту, Звіту та Протоколу, демонтована частково та залишилася частина будівлі, а саме нежитлові приміщення, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу від 28.12.2012 №1564. Також, над недемонтованими приміщеннями здійснено самочинну надбудову другого поверху. Зазначений об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 було збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та експлуатується без прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. За виявлені в ході перевірки порушення вимог законодавства встановлена відповідальність, передбачена частинами п'ятою та дев'ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За приписами ч.ч.1, 2, 4, 7 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З викладеного слідує, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, та будівництво, яке здійснено без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту.

За змістом акту перевірки від 27.11.2023 № 8 під час позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 зафіксовано, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 , яка підлягала демонтажу (ліквідації) як аварійна, відповідно до Акту, Звіту та Протоколу, демонтована частково та залишилася частина будівлі, а саме нежитлові приміщення, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу від 28.12.2012 №1564. Також, над недемонтованими приміщеннями здійснено самочинну надбудову другого поверху. Зазначений об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 було збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та експлуатується без прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Відповідно до пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Пунктом 2 вказаного Переліку передбачено, що заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції не є будівельними роботами, які потребують документів на право їх виконання та прийняття в експлуатацію.

Згідно п.13 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 визначено, що відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об'єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів не потребує дозвільних документів.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 28.12.2012 р., посвідченого Лисенко Л.В., приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області, за реєстровим номером 1564, Бишівська міська рада Макарівського району Київської області продала ОСОБА_1 (Позивач) та ОСОБА_2 в рівних частках 13/100 адміністративну будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , у складі наступних нежитлових приміщень: приміщення 11 (9,0 кв.м.), приміщення 12 (6,7 кв.м.), приміщення 13 (15,1 кв.м.), приміщення 14 (32,2 кв.м.), загальною площею 63,0 кв.м. Право власності зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач стверджує, що ним були проведені будівельні роботи з відновлення (заміни) покрівлі даху приміщення без втручання в несучі конструкції та без здійснення будь-яких інших робіт, які б можна було класифікувати як самочинне будівництво.

Так, відповідно до довідки від 01.09.2023 року за вих. № 0268/23 ФОП ОСОБА_3 , складеної за результатами інвентаризації відповідно до якої, останній надає інформацію щодо технічних характеристик об'єкта нерухомості в АДРЕСА_1 , та встановлена відсутність покриття приміщення, що при атмосферних осадках (дощ, гроза) до втрати відповідного призначення конструктивних елементів приміщення (стелі, перекриття, підлоги) та шкоди до матеріальних цінностей аптеки.

Натомість, суд зауважує, що відповідачем до матеріалів справи не долучено жодних доказів щодо здійснення позивачем саме самочинної надбудови другого поверху над недемонтованими приміщеннями. А надані до матеріалів фотографії такими не є, оскільки на них зафіксовано будівлю над першим поверхом, якої встановлена конструкції, яка не свідчить саме про здійснення самочинної надбудови другого поверху, та які можуть бути елементами каркасу даху.

При цьому, надані позивачем докази підтверджують, що станом на 2023 рік ним могли проводитись відновлювальні будівельні роботи з метою збереження конструктивних елементів належного позивачу приміщення аптеки, а саме заміну пошкодженої покрівлі, а тому з урахуванням п. 2 Переліку № 406 ці будівельні роботи не потребували документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Докази, що такі роботи відбулися з втручанням в несучі конструкції, або здійснення інших робіт, які б можна було вважати самочинним будівництвом відповідачем не надано.

Одночасно, суд вважає, що з огляду на час, який минув з моменту проведення перевірки відповідачем до розгляду справи судом зобов'язання відповідача надати докази здійснення позивачем самочинної надбудови другого поверху над недемонтованими приміщеннями, є недоцільним.

Окрім того, суд погоджується з доводами позивача, що оскільки згідно п. 4 Порядку виконання робіт з демонтажу об'єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. N 474, рішення про демонтаж окремих об'єктів приймає виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради або у випадках, передбачених законодавством, місцеві державні, військово-цивільні або військові адміністрації на підставі звіту, складеного за результатами обстеження, то встановлення лише самого факту пошкодження адміністративної будівлі без прийняття відповідних рішень у передбаченому законом порядку не змінює правовий статус приміщення аптеки, що належить позивачу на законних підставах, та не породжує для нього правових наслідків та зобов'язань по демонтажу цього приміщення. Такого рішення суду не надано.

При цьому, суд враховує, що відповідно до висновку судового експерта Лісніченка С.В. № 24270 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи складеного 16.09.2024 року, встановлено, що Виділ 13/100 частина адміністративної будівлі у складі: приміщення 11, площею 9 м2, приміщення 12, площею 6,7 м2, приміщення 13, площею 15,1 м2, приміщення 14, пло­щею 32,2 м2, загальною площею 63,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, не призводить до виникнення пору­шень вимог нормативної документації в галузі будівництва та, відповідно, з технічної то­чки зору можливий. Приміщення є відокремленими від іншої нежитлової частини будинку стіною та перегородкою без віконних і дверних прорізів та перекриттям, приміщення забезпечені окремим входом/виходом та можуть експлуатуватися самостійно від інших нежитлових приміщень в адміністративній будівлі.

Враховуючи, що відповідачем не наданого жодного доказу щодо здійснення позивачем самочинного будівництва, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є безпідставним, а постанови про адміністративне правопорушення від 14.12.23 №9/02-1-08 та № 10/02-1-08 якими визнано винним позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 та ч.9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді, є протиправними.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги досліджені докази у сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за оскаржуваними постановами, а надані докази не доводять законність та обґрунтованість винесених ним оскаржуваних постанов.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанов та припису - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 р. №9/02-1-08.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України по справі про адміністративне правопорушення від 14.12.2023 р. № 10/02-1-08.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.12.2024 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Державна інспекція архітектури та містобудування України: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840.

Суддя Л.В. Білоцька