Справа № 369/26/25
Провадження №1-кс/369/15/25
03.01.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111050001630 від 11.10.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
Слідчим відділом Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024111050001630 від 11.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Нагляд додержанням законів під час проведення досудового за розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Києво-Святошинською окружною прокуратурою Київської області.
Так, до ЧЧ Бучанського РУП в Київській області надійшов рапорт начальника СРЗПО Бучанського РУП ГУНП в Київській області про те, що особа ОСОБА_5 , спільно з особами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснюють незаконне зберігання наркотичних засобів за місцями свого проживання, що знаходиться на території Буачанського району Київської області (ЖЕО №2830 від 10.10.2024 року).
До вчинення кримінального правопорушення причетні:
- ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Білогородка Бучанського району Київської області зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має у власності автомобіль марки «Хюндай Соната», номерний знак НОМЕР_1 , раніше судима за злочин пов'язаний з незаконним обігом наркотиків;
- ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Жовті Води Дніпропетровської області зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , депутатом, адвокатом та/або суддею не являється;
- ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець Нігерії, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , має в користуванні транспортний засіб «Mersedes-Benz CLA» номерний знак НОМЕР_2 .
В ході проведення досудового розслідування, допитані в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомили, що з особистих джерел їй відомо, що в с. Білогородка Бучанського району Київської області, проживає дівчина на ім'я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , користується контактним номером телефону НОМЕР_3 , яка спільно із громадянином ОСОБА_14 1998 року народження, користується контактним номером телефону НОМЕР_4 , зловживають наркотичними речовинами. Наркотичні засоби та психотропну речовину, ОСОБА_13 , зберігає за місцем свого проживання а також в автомобілі марки «Хюндай Соната» номерний знак НОМЕР_5 , яким вона користується.
Також свідкам відомо, що ОСОБА_15 , спільно з ОСОБА_14 , часто їздять до міста Києва, за адресою: АДРЕСА_3 , в якій проживає чоловік не слов'янської зовнішності на ім'я - ОСОБА_10 , де вони також всі разом вживають наркотичні засоби та психотропну речовину.
Окрім того, свідкам достовірно відомо, що ОСОБА_10 , також зберігає наркотики за місцем свого проживання.
Так, 28.12.2024 року у період часу з 07:52 год. по 08:24 год., слідчий СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_16 , провів обшук будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого виявлено та в подальшому вилучено, наступне:
1.Три зіп-пакети із кристалічною речовиною, які поміщено до спец пакету № PSP 3210848;
2.Зіп-пакет із металевою ложкою із нашаруванням порошкоподібної речовини, поміщено до спеціального пакету № PSP 3211008;
3.Електронні ваги у кількості 2-х штук із нашаруванням порошкоподібної речовини, поміщено до спеціального пакету № PSP 3211007.
30.12.2024 слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_16 , винесено постанову про визнання речовими доказами у даному кримінальному провадженні матеріальні об'єкти, документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини 2 вказаної статті визначено що заходом забезпечення кримінального провадження є також - арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України, визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Також, ч. 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Незастосування заборони на використання чи розпорядження майном може призвести до його подальшого незаконного використання, відчуження та настання інших тяжких наслідків, які в тому числі перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, відповідно ст. ст. 98, 99 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З огляду на вищевикладене, прокурор просила суд розглянути дане клопотання та задовольнити його, накласти арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого виявлено та в подальшому вилучено, наступне:
-три зіп-пакети із кристалічною речовиною, які поміщено до спец пакету № PSP 3210848;
-зіп-пакет із металевою ложкою із нашаруванням порошкоподібної речовини, поміщено до спеціального пакету № PSP 3211008;
-електронні ваги у кількості 2-х штук із нашаруванням порошкоподібної речовини, поміщено до спеціального пакету № PSP 3211007.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила суд задовольнити його у повному обсязі.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує можливість використання даних речей, як доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111050001630 від 11.10.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого виявлено та в подальшому вилучено, наступне:
-три зіп-пакети із кристалічною речовиною, які поміщено до спец пакету № PSP 3210848;
-зіп-пакет із металевою ложкою із нашаруванням порошкоподібної речовини, поміщено до спеціального пакету № PSP 3211008;
-електронні ваги у кількості 2-х штук із нашаруванням порошкоподібної речовини, поміщено до спеціального пакету № PSP 3211007.
Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1