Справа № 368/2013/24
провадження № 1-в/368/18/25
"07" січня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий суддя: ОСОБА_1
При секретарі: ОСОБА_2
З участі інших сторін провадження:
Прокурор: ОСОБА_3
представник ВК : ОСОБА_4
Засуджений: ОСОБА_5
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду кримінальне провадження за клопотанням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 07.09.2022 року Київським апеляційним судом за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, (вирок набрав законної сили 07 вересня 2022 року), -
- який з 22.11.2022 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -
- про застосування до нього положення ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, суд, -
26.12.2024 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надішло клопотання засудженого ОСОБА_5 , засудженого 07.09.2022 року Київським апеляційним судом за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки, -
- який станом на час подання клопотання до суду відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», про застосування до нього положення ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, в прохальній частині якого засуджений просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якого:
1. Звільнити його - ОСОБА_5 , - умовно - достроково від відбування призначеного судом основного покарання на невідбутий термін.
2. В порядку підготовки до розгляду його клопотання зобов'язати адміністрацію установи виконання покарання завчасно надати ссуду особову справі та необхідні матеріали для розгляду даного клопотання.
3. Судове засідання проводити дистанційно в режимі відеоконференції з Державною установою «Кагарлицька ВК (115)».
Вимоги, викладені в прохальній частині клопотання, - засуджений в мотивувальній його частині обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:
- Вироком Київського апеляційного суду від 07.09.2022 року його - ОСОБА_5 , 1976 р.н., - визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 4 - ьох (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, за який його засуджено - відноситься до категорії тяжких злочинів з необережності.
В такому разі, згідно з ч. 2 п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України, - засуджений має відбути не меньше строку покрання для того, щоб до нього могло бути застосовано умовно - дострокове звільнення.
18.10.2024 року ним відбуто призначеного йому покарання.
За час тримання в Державній установі «Київський СІЗО» - порушень режиму тримання не допускав, до дисициплінарної відповідальності - не притягувався.
В державній установі «Кагарлицька виправна колонія (115)» характеризується позитивно. За сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку від керівництва установи отримав 5 заохочень, та мав 2 дисциплінарні стягнення, які погашено в установленому законом порядку.
На даний час працевлаштований на контрагентському об'єкті ТОВ «Вентиляційні системи».
У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, зі всіма підтримує рівні стосунки. До майна установи і предметів, якими користується - ставиться обережно.
Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до працівників установи.
Не допускає порушень вимог пожежної безпеки.
Підтримує своє спальне місце та приліжкову тумбочку в чистоті.
Стосунки з засудженими негативної спрямованості - не підтримує.
На оператвно - профілактичному обліку в установі - не перебуває.
Вину в скоєному злочині як визнавав раніше, так і визнає по теперішній час та щиро розкаюється.
Таким чином, - ним відбуто призначеного йому покарання, можна вважати, що сумлінною поведінкою і ставленням до праці, - ним доведено його виправлення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 81 КК України, - засуджений просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині його клопотання.
24.04.2024 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для розгляду даного провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду ОСОБА_1 , та присвоєно справа № 368/2013/24, провадження № 1 - в/368/187/24.
27.12.2024 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, згідно якої:
1. Судове засідання по справі № 368/2013/24, провадження № 1 - в/368/187/24, за клопотанням засудженого ОСОБА_5 , засудженого 07.09.2022 року Київським апеляційним судом за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки, -
- який станом на час подання клопотання до суду відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», про застосування до нього положення ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, -
- призначити до слухання на 10 год. 00 хв. 07.01.2025 року, та провести дистанційно в режимі відеоконференції з Державною установою ВК - 115, 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі.
2. Державній установі ВК - 115 забезпечити відеоконференцзв'язок з Кагарлицьким районним судом 07.01.2025 року о 10 годині 00 хвилин.
3. Виконання ухвали суду в частині забезпечення відеозв'язку з Кагарлицьким районним судом Київської області доручити спеціалісту з інформаційних технологій Державної установи ВК - 115, 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі.
Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені КПК України.
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.
4. Зобов'язати Державну установу ВК - 115, 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі, в строк до 10 год. 00 хв. 07.01.2024 року надати на адресу Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3, особову справу засудженого ОСОБА_5 , - - для її огляду в судовому засіданні.
5. В судове засідання викликати учасників процесу:
- засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з ДУ Кагарлицька ВК № 115, - в спецкімнаті);
- представника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)», (в режимі відеоконференції з ДУ Кагарлицька ВК № 115, - в спецкімнаті);
- прокурора Кагарлицького районного відділу Обухівської коружної прокуратури Київської області, (в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3);
В судовому засіданні, яке відбулося 07.01.2025 року, представник установи виконання покарання, - ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання засудженого ОСОБА_5 щодо застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 81 КК України - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі.
Зауважив, що на думку адміністрації установи виконання покарань, - засуджений ОСОБА_6 довів ту обставину, що своєю зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці - став на шлях виправлення та перевиховання.
Представник установи виконання покарань зазначив, що хоча ОСОБА_5 і мав два стягнення, проте, - після проведеної профілактичної роботи з засудженим, - засуджений став на шляхх виправлення та перевиховання, а тому станом на час слухання даного провадження, - засуджений ОСОБА_5 не має жодного діючого дисциплінарного стягнення, та поведінка засудженого є прикладом для інших засуджених, так як ОСОБА_5 має 6 (шість) заохочень від керівництва установи виконання покарань за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до праці, окрім того, - ОСОБА_7 за зразкову поведінку заохочувався адміністрацією установи короткочасним виїздом за межі установи.
Станом на 07.01.2025 року у засудженого ОСОБА_5 невідбутий термін призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі становить 1 (один) рік 9 місяців 5 днів, або 1 рік 277 днів.
В судовому засіданні, яке відбулося 07.01.2025 року, прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 щодо застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 81 КК України - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі.
Прокурор зауважила, що своєю поведінкою та ставленням до праці засуджений ОСОБА_5 довів ту обставину, що він став на шлях виправлення та перевиховання, та його умовно - дострокове звільнення не йде всупереч підставам застосування до засуджених положення ст. 81 КК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 07.01.2025 року, засуджений ОСОБА_5 своє клопотання - підтримав, та просив його задовольнити, так як вважає, що своєю зразковою поведінкою та ставленням до праці довів ту обставину, що він став на шлязхх виправлення та перевиховання та, відповідно, - заслуговує на застосуванні до нього пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі.
Зауважив, що хоча він і мав два стягнення, проте, - станом на даний час вони зняті в установленому законом порядку, навпаки, - він станом на заразз має 6 (шість) заохочень від керівництва установи виконання покарань за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці.
Засуджений зазначив, що згідно вироку суду - шкода на користь потерпілих не стягувалася, окрім того, - ним сплачено в повному обсязі процесуальні витрати по кримінальному провадженню, за яким його було засуджено.
Суд, вислухавши засудженого, який підтримав своє клопотання про застосування до нього умовно - достроковоо звільнення від призначеного судом основного покарання, вислухавши думку інших учасників процесу, (представника установи виконання покарань, прокурора), які не заперечували проти задоволення клоптання засудженого, розглянувши матеріали справи, - приходить до висновку щодозадоволення клопотння засудженого, - шяхо винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу (з постановленням в нарадчій кімнаті), обгрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні а застосування до них норм матеріального та проценсуального права:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Васильків Київської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений:
- 07.09.2022 року Київським апеляційним судом за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, (вирок набрав законної сили 07 вересня 2022 року), -
- який з 22.11.2022 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -
Початок строку покарання: «12» жовтня 2022 року.
Кінець строку покарання: «12» жовтня 2026 року.
1\2 строку покарання: «12» жовтня 2024 року.
Станом на 07.01.2025 року засуджений ОСОБА_5 має невідбутий строк основного покарання у виді позбавлення волі терміном 1 (один) рік 9 місяців 5 днів, або 1 (один) рік 277 днів.
По прибуттю в ДУ «КВК (№115)» 22.11.2022 року був працевлаштований на контрагентському об'єкті ПрАТ «Вентиляційні системи» за строковим трудовим договором та на дільниці майстерні ВК по виготовленню габіонів за договором ЦПХ та на контрагентському об'єкті ТОВ «ТМ ЗАВОД ЦЕНТР - СІТКА».
На даний час працевлаштований за строковим трудовим договором на контрагентському об'єкті ПрАТ «Вентиляційні системи».
Регулярно залучається до робіт з благоустрою ВК згідно затверджених графіків, виконує роботи з самообслуговування, володіє необхідними навичками.
Отже, - за переважний період відбування покарання засуджений ОСОБА_5 до праці відносився добре, завдану роботу виконував добросовісно, характеризується позитивно, заходи виховної спрямованості відвідує регулярно, реагує на них правильно.
За час відбування покарання в установі виконання покарань засуджений ОСОБА_5 мав два дисциплінарні стягнення, які станом на час слухання даного кримівнального провадження, - погашені в установленому законом поряду, поруч з цим 6 (шість) разів заохочувався керівництвом установи (адміністрацією колонії) за сумлінну поведінку та за добросовісне відношення до праці.
На протязі переважного часу відбування покарання засуджений ОСОБА_5 поводить себе правильно, з адміністрацією колонії, - коректний та ввічливий, приймає участь в самообслуговуванні, в роботах по благоустрою установи, приймає активну участь в суспільному житті установи, в колективі засуджених не конфліктує, виказує позитивні плани на майбутнє.
Так, за час перебування в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_5 має:
заохочення:
1. 05.01.2023 р. За сумлінну поведінку та добросовісне відно - Подяка Нач. ВК
шення до праці з благоустрою ВК та поліпшення
житлово - комунальних умов перебування
засуджених в установі;
2. 03.04.2023 р. За сумлінну поведінку та добросовісне відно - Подяка Нач. ВК
шення до прапці з благоустрою ВК та поліпшення
житлово - комінальних умов перебування
засуджених в установі;
3. 03.04.2024 р. За сумлінну поведінку та добросовісне відношення Подяка Нач. ВК
до праці на дільниці майстерні ВК по виготовлен -
ню габіонів, контрагентському об'єкті ТОВ «ТМ
ЗАВОД ЦЕНТР - СІТКА», благоустрою та поліп -
шення житлово - комінальних умов перебування
засуджених до праці.
4. 03.07.2024 р. За сумлінну поведінку та добросовісне відношення Подяка Нач. ВК
до праці на контрагентському об'єкті ТОВ «ТМ
ЗАВОД ЦЕНТР - СІТКА»;
5. 02.10.2024 р. За сумлінну поведінку та добросовісне відношення Подяка Нач. ВК
до праці на контрагентському об'єкті ТОВ «ТМ
ЗАВОД ЦЕНТР - СІТКА»;
6. 01.01.2025 р. За сумлінну поведінку та добросовісне відношення Подяка Нач. ВК
до праці на контрагентському об'єкті ТОВ
«Вентиляційні системи».
.
дисциплінарні стягнення:
1. 19.06.2023 р. За вживання спиртного під час короткочасного Поміщення Нач ВК
Виїзду за межі ВК за ч. 1 ст. 111 КВК України до ДІЗО
14 діб.
(погашено 26.03.2024 р. в порядку ч. 14 ст. 134
КВК України).
2. 21.09.2023 р. За вживання спиртного під час залучення до праці Поміщення Нач ВК
На контрагентському об'єкті ПрАТ «Вентиляційні до ДІЗО
Системи». 5 діб.
(погашено 26.03.2024 р. в порядку ч. 14 ст. 134
КВК України).
Відповідно, враховуючи вищевикладені обставини справи, суд, та інші учасники процесу, - адміністрація установи виконання покарань, прокурор, - прийшли до висновку, що засуджений ОСОБА_5 став на шлях виправлення і тому заслуговує, на думку суду та інших учасників процесу, зокрема, представника ВК 115, прокурора, - на застосуванні до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена положенням ст.. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, проте, - без звільнення від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд при вирішенні даного питання керувався нормами як матеріального, так і процесуального права.
Що стосується норм матеріального права, то суд керувався наступним.
Так, згідно ст. 81 КК України (станом на 07.01.2025 року, - на час розгляду даного клопотання):
1. До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
4. У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо умовно - дострокового звільнення від основного покарання у виді позбавлення волі у відношенні засудженого ОСОБА_5 було враховано формально-юридичні та оціночні підстави.
Так, що стосується формально-юридичних підстав застосування умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, то вони передбачені ч. 3 ст. 81 КК України і пов'язуються з фактичним відбуттям засудженим ОСОБА_5 1/2 строку основного покарання у виді позбавлення волі.
Строк фактичного відбуття засудженим ОСОБА_5 певної частини призначеного йому покарання як формально-юридична підстава умовно-дострокового звільнення від відбування покарання залежить від кількох чинників.
Таким чинниками відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України є:
а) вид (категорія) вчиненого особою злочину, визначений відповідно до ст. 12 КК України;
Так, ОСОБА_5 засуджений за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.
Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Відповідно, згідно з положеннями ч. 4 ст. 12 КК України, засуджений ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин.
Відповідно до положень ст. 25 КК України засуджений ОСОБА_5 скоїв злочин з необережності.
Отже, зглядаючись на положення ч. 5 ст. 12, ст. 25 КК України засуджений ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин з необережності, станом на час слухання кримінального провадження відбув більше половини строку основного покарання у виді позбавлення волі, що дає підстави на час слухання даного кримінального провадження, а саме, - станом на 07.01.2025 року застосувати до засудженого ОСОБА_5 положення ст. 81 КК України.
З урахуванням окремих із зазначених чинників та поєднання деяких з них між собою обставин, відносно засудженого ОСОБА_5 законом встановлений загальний, (п.1 ч. 3 ст. 81 КК України), строк покарання, після фактичного відбуття якого особа може бути умовно-достроково звільнена від відбування покарання.
Відповідно, як де - юре, так і де - факто засуджений ОСОБА_5 підпадає під положення п. 1 ч. 3 ст.. 81 КК України, так як станом на день слухання справи, - станом на 07.01.2025 року відбув більше, ніж 1\2 частину покарання, так як 1\2 строку основного покарання у виді позбавлення волі засудженим ОСОБА_5 відбута 12 жовтня 2024 року.
Отже, що стосується формально - юридичних підстав щодо застосування до засудженого ОСОБА_5 положень ст. 81 КК України, то такі є в наявності в повному обсязі.
Що ж стосується оціночних підстав умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, які передбачені ч. 2 ст. 81 КК України, то суд вважає, що їх також достатньо на даному етапі відбування покарання засудженим ОСОБА_5 призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі.
Суд на обґрунтування своєї позиції враховує ту обставину, що засуджений ОСОБА_5 своєю позитивною поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів щире каяття у скоєному злочині, та довів своє ставлення на шлях виправлення та перевиховання.
Встановлюючи ці підстави (оціночні підстави) застосування ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_5 , суд, зокрема, з'ясував наступні обставини:
- так, засуджений ОСОБА_5 протязі переважного часу відбування покарання, - мав сумлінну поведінку, а саме, - дотримувався правил внутрішнього розпорядку, виявляв сумлінну поведінку та добросовісне відношення до праці, підтвердженням чого є наявність в засудженого ОСОБА_5 6 (шести) заохочень від адміністрації установи виконання покарань за добросовісне ставлення до праці та зразкову поведінку, та позитивна характеристика щодо поведінки засудженого ОСОБА_5 , яка міститься у висновках колонії по результатах засідання комісії щодо можливості застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 81 КК України.
Дійсно, - хоча засуджений ОСОБА_5 на початку відбування покарання в установі виконання покрання і мав два стягнення, проте,- вони погашені в установленому законом порядку.
Суд констатує той факт, що дисциплінарні стягнення засудженим ОСОБА_5 отримувалися лише на початку відбування покарання, і їх кількість - значно меньша за отримані заохочення.
Також суд позитивно оцінює ту обставину, що засудженим ОСОБА_5 останнє стягнення було отримано ще 21.09.2023 року, - майже півтора роки до слухання даного кримінального провадження, і, після проведеної з засудженим профілактичної бесіди, - засуджений став на шлях виправлення та перевиховання та недопускав вчинення дисциплінарних стягнень.
Окрім того, - суд наголошує на тій обставині, що засуджений ОСОБА_5 отримував заохочення не в останній період відбування покарання, що передував настанню пільги, яка передбачена положеннями ст. 81 КК України, а отримувалися на протязі майже всього часу відбування покарання, - що не може свідчити про те, що засудженим отримувалися заохочення не лише з метою настання формально - юридичних підстав для умовно - дострокового звільнення, а й настання оціночних підстав для умовно - дострокового звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому отримання такої кількості заохочень (причому, їх отримання має навіть не повторність а розширену системність, - три і більше захохочення) - суд розцінює як дійсне, а не мниме (про очі) ставлення засудженого на шлях виправлення та перевиховання, - що є однією із підстав для застосування до засудженого пільги, яка передбачена положеннями ст. 81 КК України.
- також суд звертає увагу, що засуджений ОСОБА_5 з самого початку прибуття в установу виконання покарань був працевлаштований, працював, причому, - сумлінно, що підтверджується матеріалами кримінального провадження та матеріалами особової справи засудженого, показаннями представника установи виконання покарань.
- як вбачається з матеріалів кримінального провадження (характеристика на засудженого) та особової справи засудженого, під час відбування покарання:
- протягом відбування покарання у ВК засуджений приймає участь в суспільному житті відділення СПС, в культурно - масових заходах для засуджених в установі, повністю виконав програму індивідуальної виховної роботи, був зарахованим та пройшов курси за програмою виховного диференційованого впливу «Підготовка до звільнення». Під час індивідуального спілкування засуджений виказує позитивні наміри на майбутнє, стверджує що усвідомлює що саме потрібно робити для позитивних змін в житті. Має намір скористатись умовно-достроковим звільненням за ст.81 КК України, працювати після звільнення з ВК, повернутись до своїх рідних та вести правослухняний спосіб життя.
- протягом відбування покарання в установі засудженого, згідно плану індивідуальної виховної роботи було залучено до програм «Працевлаштування», «Готовність до змін», «Характеристика», які виконані за активної участі засудженого та результатами яких є залучення до робіт з благоустрою ВК та поліпшення житлово- комунальних умов перебування засуджених в установі, працевлаштування засудженого за трудовим договором на контрагентському об'єкті, зміна поведінки засудженого, дострокове зняття та погашення дисциплінарних стягнень, отримання заохочень від керівництва ВК та проходження програми виховного диференційованого впливу «Підготовка до звільнення».
- жоден із факторів ризику не вливає на поведінку засудженого. З огляду матеріалів особової справи встановлено, що на час підготовчки характеристики засуджений має стабільну поведінку позитивного спрямування.
- що стосується визнання вини, то, засуджений ОСОБА_5 жалкує про скоєне, просив вибачення в потерпілої сторони, намагається в силу своїх можливостей відшкодовувати шкоду, заподіяну злочином, хоча і вироком суду йому така шкода не була призначена, має позитивний намір після гіпотетичного звільнення з місць позбавлення волі влаштуватися на роботу, мати гідну заробітну плату, та, - відшкодовувати в більшому об'ємі шкоду потерпілій стороні.
Засудженим ОСОБА_5 повністю виплачено судові витрати по кримінальному провадженню.
Відповідно, з огляду на вищедосліджені обставини в судовому засіданні, суд вважає, що поведінка засудженого ОСОБА_5 , яку суд визнає як щире каяття, та яка підтверджена належними та допустимими доказами (характеристика на засудженого, яка видана установою виконання покарань, довідка про заохочення та дисциплінарні стягнення, яка видана установою виконання покарань, показаннями представника установи виконання покарань, тощо), причому, поведінку засудженого ОСОБА_5 суд розцінює саме як щире розкаювання, а не «мниме, про очі», розкаювання, яке лише спрямоване на застосування до засудженого пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування покарання;
Відповідно, суд вважає, що відбутий засудженим ОСОБА_5 строк покарання, - є співрозмірним з вчиненим ним злочину, його наслідкам, та обставин відбуття ним покарання (поведінка засудженого під час відбування покарання), які судом зазначено вище.
Відповідно, суд вважає, що для наявності оціночних підстав для застосування положення ст. 81 КК України необхідно, щоб засуджений своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів ту обставину, що він остаточно став на шлях виправлення та перевиховання.
- Окрім того, дослідивши матеріали справи, суд позитивно сприймає характеристику установи відбування покарання щодо тієї обставини, що засуджений ОСОБА_5 по місцю відбування покарання характеризується лише з позитивної сторони, а також суд позитивно сприймає висновок, в якому вказано, що ОСОБА_5 за час відбування покарання зарекомендував себе з позитивної сторони, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тому заслуговує на застосування умовно - дострокового звільнення згідно ст. 81 КК України.
Відповідно, суд, оцінючи поведінку засудженого ОСОБА_5 в розрізі оціночних підстав для застосування положень ст. 81 КК України, зазначає, що поведінка засудженого в повній мірі свідчить про його остаточне ставлення на шлях виправлення та перевиховання, тому до нього може бути застосоване положення ст. 81 КК України, - умовно - дострокове звільнення від призначеного покарання у виді позбавлення волі.
Окрім того, суд в даному випадку звертає увагу на положення ст. 6 КВК України.
Так, згідно ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Відповідно, зглядаючись на вищевказані норми права, суд вважає, що для застосування пільги, яка передбачена ст. 81 КК України необхідно, щоб в діях засудженого, який відбуває покарання, однозначно були в наявності ознаки ресоціалізації.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Отже, отримання 6 (шести) заохочень, при відсутності діючих дисциплінарних стягнень, категорично позитивна характеристика установи покарань на особу засудженого, - свідчить, на думку суду, - про систематичність дій засудженого ОСОБА_5 , які спрямовані на його виправлення та перевиховання, про наявність дійсного (а не про очі) процесу ресоціалізації.
Поведінка засудженого ОСОБА_5 в установі відбування покарання свідчить лише про його правослухняну поведінку під час переважного періоду відбування покарання, що, на думку суду, свідчить про факт правослухняної поведінки, що є безумовною підставою для застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність як формально-юридичних, так і наявність в достатньому обсязі оціночних підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, тому суд приймає рішення про задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 про його умовно - дострокове звільнення від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, тобто, про можливість застосування до засудженого ОСОБА_5 положень ст. 81 КК України.
При вирішенні даного питання судом було застосовано положення ППВСУ від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким».
Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_5 положення ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від покарання на даній стадії відбування покарання, - не буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду буде виконана мета кримінального покарання - як її каральної, так і виправної складової, тобто, на думку суду, застосування положень ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_5 на даному етапі відбування покарання, - є обґрунтованим.
Окрім того, суд зазначає, що процес виправлення та перевиховання засудженого підтверджується належними та допустимими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, та які наведено вище.
Відповідно, на думку суду, за час відбування покарання засуджений мав заохочення, що має ознаки розширеної системності щодо отримань заохочень, засуджений в добровільному порядку з самого початку відбування покарання влаштувався на роботу, згідно висновку установи виконання покарання характеризується лише з позитивної сторони, та, відповідно, на думку адмінстрації установи виконання покарань, - заслуговує на застосування до нього положення ст. 81 КК України.
Відповідно, з суб'єктивної сторони суд оцінює залишок невідбутого покарання у виді 1 (одного) року 9 місяців 5 днів позбавлення волі з загалу терміну призначеного покарання, - 4 (чотирьох) років позбавлення волі, - як фактично заключний етап відбування покарання, який з огляду на норми КК України та поведінку засудженого, - дає підставу для суду застосувати пільгу до такого засудженого.
Слід зазначити також те, що висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо, - що судом зроблено вище шляхом обгрунтування в мотивувальній частині даної ухвали.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 р. умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Отже, за весь період відбування покарання засуджений ОСОБА_5 отримав 6 (шість) заохочень, поруч з тим не має діючих стягнень, що, на думку суду, вказує на ту обставину, що засуджений ОСОБА_5 бажає настання не лише формально - юридичних підстав для застосування до нього положень ст. 81 КК України, (відбуття певного строку покарання, по сплину якого можливе застосування пільги), а й бажає настання оціночних підстав, (визнання вини, щире каяття, добросовісне відношення до праці, сумлінна поведінка, добровільне відшкодування шкоди, завданої злочином, тощо).
Отже, дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст.. 9 КВК України є обов'язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, що і вбачається в поведінці засудженого ОСОБА_5 на протязі переважного часу відбування покарання, що, на думку суду, - є достатніми оціночними обставинами для можливості оцінки поведінки засудженого, з підстав, які визначені положеннями ст.. 81 КК України, - з позитивної сторони.
Відповідно, суд вважає, що дії засудженого відповідають вимогам щодо застосування положень, які передбачені ст.. 81 КК України та відповідають положенням ст.. 9 КВК України.
Обставини справи свідчать про наявність в діях засудженого ОСОБА_5 на даний час лише позитивних чинників, при повній відсутності негативних чинників, які дають змогу суду з впевненістю визначитися з тією позицією, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою, яка розцінюється як судом, так і іншими учасниками процесу, - представником ВК, прокурором, - як лише позитивна, - став на шлях виправлення та виховання.
Суд вважає, що посилання засудженого ОСОБА_5 на його позитиву характеристку за місцем відбування покарання, наявність заохочень, при повній відсутності діючих дисциплінарних стягнень, - свідчить про виправлення засудженого, оскільки сумлінна поведінка засудженого передбачає не тільки наявність у останнього заохочень, застосованих у порядку, який визначено ст.ст. 67, 130 КВК України, але й те, що засуджений подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.
При цьому, під сумлінною поведінкою слід розуміти зразкове додержання засудженим вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, безперечне виконання законних вказівок та розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, корисну ініціативу, соціальну активність, участь у вирішенні питань організації навчання, відпочинку, побуту, вплив на виправлення інших засуджених, розвиток корисних соціальних зв'язків, відсутність порушень дисципліни, що передбачає не тільки відсутність діючих стягнень, а й відсутність як знятих чи погашених в установленому законом порядку стягнень, відсутність факту профілактичних бесід на комісії установи.
Суд вважає, що матеріали кримінального провадження та особової справи засудженого, показання представника установи виконання покарань містять достатню кількість даних, які беззаперечно вказують на ту обставину, що поведінка засудженого ОСОБА_5 відповідає вищезазначеним критеріям, та є прикладом для наслідування для інших засуджених.
Аналіз характеристики засудженого, дані про повну відсутність стягнень та наявність лише заохочень, дані про відсутність фактів профілактичних бесід за порушення режиму відбування покарання, зміст пояснень представника виправної установи указують на те, що поведінка засудженого та його ставлення до праці є нормальними для засуджених тієї категорії, які стали на шлях виправлення та перевиховання, і, відповідно, в своїй сукупності свідчать про доведеність засудженим свого виправлення.
Із урахуванням викладеного, суд вважає доведеним факт виправлення ОСОБА_8 , остаточного його ставлення на шлях виправлення та перевиховання в позитивному розумінні, тому вважає, що в даному випадку є всі підстави для застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 81 КК України.
Що стосується застосування норм процесуального права, то в даному випадку суд застосував ст.ст. 537, 539 КПК України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України має право вирішувати питання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ст.. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням ( поданням ) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно, суд при вирішенні даного питання враховував ті обставини, що у діях засудженого ОСОБА_5 , як вбачається з пояснень учасників процесу, зокрема, представника ВК 115, матеріалів провадження, своєю поведінкою довів ту обставину, що він остаточно став на шлях виправлення та перевиховання, щиро розкаявся у скоєному злочині, - що є безумовною підставою для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 .
Отже, при винесені ухвали щодо засудженого ОСОБА_5 суд керувався Конституцією України, нормами діючого КПК України, КК України, КВК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 369, 370 - 372, 537, 539 КПК України, ст.ст. 12, 50, 81, ч. 2 ст. 286 КК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 07.09.2022 року Київським апеляційним судом за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, (вирок набрав законної сили 07 вересня 2022 року), -
- який з 22.11.2022 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -
- про застосування до нього положення ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 07.09.2022 року Київським апеляційним судом за скоєння злочину, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, (вирок набрав законної сили 07 вересня 2022 року), -
- який з 22.11.2022 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -
- звільнити умовно - достроково від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 9 місяців 5 днів, або - на 1 рік 277 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд протягом 7 діб, а засудженим, - протягом 7 діб з моменту отримання повного тексту ухвали.
Суддя: ОСОБА_1