Справа № 364/799/24
Провадження № 2/364/30/25
07.01.2025 року, Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ткаченко О. В.,
за участі секретаря Бондаренко Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,
представник позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ,
до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 04359732, адреса: 09301, Київська область, Білоцерківський район, селище Володарка, пл. Миру, 4,
про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 та її представник 23 жовтня 2024 року звернулись до суду з названим позовом, в якому вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина за заповітом до якої входить житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями. На даний час позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину, оскільки правовстановлюючі документи на спадкове майно відсутні, тому відповідно дані підстави унеможливлюють оформлення спадщини у нотаріуса, тому позивач вимушений звернутися до суду.
Позивач просить суд визнати ОСОБА_1 право власності на: житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви, якими просили судове засідання проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують.
Представник відповідача Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, якою просив судове засідання проводити без їх представника за наявними матеріалами справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , що стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 5). За життя 21.05.2016 року, ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно вона заповіла ОСОБА_1 , який був посвідчений секретарем Зрайківської сільської ради Володарського району Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 03 (а.с. 42).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина до якої входить: житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належав спадкодавцю, що підтверджується архівним витягом від 16.11.2020 року з протоколу №12 засідання правління колгоспу «Дружба» с. Зрайки Володарського району Київської області від 29.04.1990 року, згідно якого було вирішено: житловий будинок садибного типу з надвірними будівлями по АДРЕСА_3 , передати в особисту власність ОСОБА_3 (так у документі) 1924 р.н., списавши його з балансу колгоспу, на який за життя спадкодавець не встигла оформити право власності (а.с. 15). Відповідно до архівної копії від 05.12.2024 року №329 рішенням Черевацької сільської ради Володарського району Київської області від 28.01.2000 року було ліквідовано Черевацьку сільську раду та доручено представляти територіальну громаду частина села Зрайки (Хмельницьке), яку до цього часу представляла Черевацька сільська рада та здійснювати від її імені, та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування Зрайківській сільській раді (а.с. 58).
Згідно довідки виконавчого комітету Володарської селищної ради №412 від 26.09.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 призначена заповідачем спадкоємцем в порядку ч. 1 ст. 1235 ЦК України, яка зазначає, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (а.с. 45).
Відповідач по справі Володарська селищна рада Київської області не заперечує проти прийняття спадщини позивачем.
Позивач вчасно звернувся до державного нотаріуса для оформлення належних йому прав, що стверджено поданою нотаріусом до суду копією спадкової справи № 39/2020 після померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак нотаріусом було відмовлено у оформленні прийняття спадщини щодо спадкового майна, оскільки правовстановлюючі документи на житловий будинок, які б посвідчували право власності спадкодавця не надано (а.с. 30-46).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із наступних міркувань.
Так, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Ст. 1222 ч.1 ЦК України вказує , що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення за ст.1225 ЦК України. Ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України визначено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що позивач має право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , відповідно до ст. 1223 ЦК України, оскільки вона визначена спадкоємцем за заповітом. Відповідач не заперечує проти прийняття спадщини позивачем.
Таким чином, встановлені судом обставини вказують, що вимоги позивача базуються на законі, визнання відповідачем позовних вимог - не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та ухвалює рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.п. 10, ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки вона віднесена до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Керуючись ст. 81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України, ст. ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1270, 1273 ЦК України, ст. ст. 200, 206, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області.
Суддя О. В. Ткаченко