справа № 754/4821/24
провадження № 2/361/3827/24
03.12.2024
Іменем України
03 грудня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив розірвати шлюб між ним і ОСОБА_2 , який зареєстрований 14 січня 2020 року Сновським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 04.
В обґрунтування позову зазначав, що 14 січня 2020 року він та ОСОБА_2 уклали шлюб. Від цього шлюбу дітей вони не мають. Протягом останніх років сімейне життя між ними погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до припинення ними шлюбних відносин. Кожен із подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. На теперішній час шлюбних відносин сторони не підтримують, спільного господарства вони не ведуть. Їхня сім'я фактично припинила своє існування, шлюб носить формальний характер. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам. Майнові спори між ними відсутні. Надання судом строку для примирення подружжя є недоцільним.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позов підтримує, просив суд його задовольнити. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання, про причини неявки суд вона не повідомила, відзив на позов до суду не подавала.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 14 січня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований Сновським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 04. Після реєстрації цього шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_3 ". Від цього шлюбу сторони дітей не мають.
У ч. 2 ст. 1 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Згідно із ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. ч. 6, 9, 10 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом положень ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз чоловіка та жінки, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
У ч. 2 ст. 36 СК України визначено, що шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань (ст. 51 СК України).
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки подружжя, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
За змістом ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2018 року у справі № 569/458/18 виклав правовий висновок та зазначив, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд встановив, що сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства вони не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони подружніх відносин не підтримують, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження цього шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 223, 259, 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 14 січня 2020 року Сновським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 04.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дутчак І. М.