Справа №293/1/25
Провадження № 2/293/13/2025
про залишення без руху позовної заяви
06 січня 2025 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень Вільської сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки
01 січня 2025 року через системи «Електронний суд» до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява представника Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області - адвоката Черниш О.М., за змістом якої просить:
1.Визнати незаконним та скасувати Рішення Вільської сільської ради №507 від 26.06.2019 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» у частині надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлової будівлі та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
2.Визнати незаконним та скасувати Рішення Вільської сільської ради №565 від 25.11.2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі» у частині затвердження розробленої на замовлення ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна) АДРЕСА_1 та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0913 га з кадастровим номером 1825684400:08:004:0150 для будівництва та обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_1 .
3.Визнати незаконною та скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0913 га з кадастровим номером 1825684400:08:004:0150 для будівництва та обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
4.Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 1825684401:08:004:0226 площею 0,3017 га у Державному земельному кадастрі.
5.Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1825684401:08:004:0226 площею 0,3017 га за ОСОБА_1 .
6.Витребувати із незаконного володіння та користування у ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером площею 0,0913 га з кадастровим номером 1825684400:08:004:0150 для будівництва та обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було розподілено та передано судді Проценко Л.Й.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5, 6, 8, ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Так, в позовній заяві представник позивача, одними з вимог просить визнати незаконною та скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0913 га з кадастровим номером 1825684400:08:004:0150 та визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1825684401:08:004:0226 площею 0,3017 га за ОСОБА_1 .
Однак, матеріали позову не містять доказів, які б вказували, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вище вказані земельні ділянки.
Також відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним Стандартом України Державна Уніфікована Система Документації Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, що затверджений Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144.
Суддя звертає увагу на те, що текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ (п. 5.20 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2020). Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.
Більш того, навіть до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).
Текст документа повинен бути зрозумілим і читабельним, щоб можливо було вільно читати.
У той же час, позивачем надано ряд документів в нечитабельному вигляді, а відтак неможливо встановити зміст інформації, заради зафіксування якої було створено такий документ. Такими документами, зокрема, є: «Висновок Черняхівського районного відділу земельних ресурсів» від 02.04.2008 № 309, «Висновок Черняхівського районного відділу містобудування та архітектури про наявні обмеження…, що передається у власність» від 01.04.2008 № 282, ряд документів, що містяться в матеріалах польових топографо-геодезичних робіт.
В позовній заяві позивач також зазначає, що частина документів, яка потрібна для доведення обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги будуть надані позивачем на стадії підготовчого засідання, однак не повідомляє, які саме документи витребовуються та збираються.
Відомостей, передбачених п. 8, ч.3 ст. 175 ЦПК України, а саме зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), в позовній заяві не зазначено.
Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19 (№ в ЄДРСР 90565972); від 18.06.2020 по справі № 909/965/16 (№ в ЄДРСР 89910851); від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16 (№ в ЄДРСР 89318804); від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 (№ в ЄДРСР 88868235) відповідно до якої «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012)».
Також у постанові ВС від 16.12.2020 по справі № 332/3299/13-ц (№ в ЄДРСР 93794835) вказано, що: «Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Так, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача)».У постанові ВС від 12.01.2021 по справі № 753/9240/18 (№ в ЄДРСР 94151239) суд зазначив, що: «При цьому процесуальним обов'язком позивача є подання доказів разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а в силу положень частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача). Однак, наявності таких об'єктивних обставин позивачем не наведено, а судом не встановлено».
Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В даному випадку, позивачем не зазначено об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасно надати суду докази, які б підтверджували обставини, викладені в позовній заяві, не підтверджено належними та допустимими доказами.
Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладені вище обставини,суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Керуючись ст.ст. 81,83,175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень Вільської сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Людмила ПРОЦЕНКО