Справа № 609/1564/24
3/609/18/2025
07 січня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Головного управління ДПС у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця
за ч. 1 ст.163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1223/19-00-24-05 від 09 грудня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою - підприємцем 22 листопада 2024 р. не сплатив податкове зобов'язання та несвоєчасно перерахував до бюджету податок на доходи фізичних осіб, чим порушив п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 підпункту «а» п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч.1 ст. 163-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю.
Суд, роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст. 268 КУпАП, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження по справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-4 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, а тому, її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у протоколі про адміністративне № 1223/19-00-24-05 від 09 грудня 2024 року, складеному у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення; копією акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 15637/19-00-24-05/2798200052 від 22.11.2024 р.
За наведеного, досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом, свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи характер вчиненного правопорушення, особу порушника, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 163-4, 283, 284, 294 КУпАП, суд,-
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 (тридцять чотири) гривні, які стягнути в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний штраф в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 (шістдесят вісім) гривень в дохід держави.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: М. В. Харлан