Справа №601/3611/24
Провадження № 2-а/601/5/2025
06 січня 2025 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
Головуючої суддіШульгач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Радчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременець за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП від 02 грудня 2024 року, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП від 02 грудня 2024 року та закриття провадження по справі.
В обґрунтування вимог вказує, що 02 грудня 2024 року відносно нього була винесена постанова №836 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 17 000 грн. З данною постановою не згідний, вважає її незаконною. В зазначеній постанові зазначено, що він своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме не оновив свої військово-облікові дані. Однак, які саме військово-облікові дані він не оновив не вказкє. Він неодноразово звертався безпосередньо до відповідача для уточнення своїх облікових даних. Згідно витягу з системи «Оберіг» позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 з 16.03.2012. Звірка даних при особистій явці в ТЦК 05.06.2024 року. Дата введення інформації про особу в систему 13.06.2021. Відповідно до довідки №9 від 04.06.2024 йому надана відстрочка для призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як батьку 3-х дітей. Будь якої повістки про виклик на 24.10.2024, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові, чи іншу дату він не отримував.
Ухвалою судд іКременецького районного суду Тернопільської області від 09.12.2024 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
18.12.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено, що 27 листопада 2024 року позивач близько 14:30 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було встановлено, що ОСОБА_1 04.10.2024 року у відповідності до вимог ПКМ України №560 від 18.05.2024 року (із змінами) засобами поштового зв'язку про прибуття «Укрпошта» направлявс рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку №664589 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 24.10.2024 року. Лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.10.2024 року з відміткою у довідці про причини повернення/досилання з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На визначену дату і час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 будь яких підтверджувальних документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк не надав, чим порушив правила військового обліку, затвердженні постановою КМУ від 07.12.2016 року №921 та від 30.12.2022 року №1487. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.22 ч.1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Відтак, заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
30.12.2024 позивачем подано відповідь на відзив згідно якого зазначив, що повістки про виклик на 24.10.2024 він не отримував. Про наявність повістки він дізнався лише 27 листопада 2024 року у приміщенні відповідача, куди він прибув на запрошення (в телефонному режимі) особою, яка представилась працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому, він не міг прибути 24.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також не міг повідомити про причини неприбуття, оскільки фактично не знав про наявність повістки. У спірній постанові йому інкримінують порушення у вигляді «не оновлення військово-облікових даних». У постанові не вказано, що ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, шляхом «неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно отриманої повістки про виклик».
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
ОСОБА_1 04.10.2024 засобами поштового зв'язку про прибуття «Укрпошта» направлявся рекомендований лист з повідомленням, який містив у собі повістку №664589 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 24.10.2024.
Згідно повістки №664589 ОСОБА_1 необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 24.10.2024 о 11 год. 00 хв.
Лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.10.2024 з відміткою у довідці про причини повернення/досилання з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №481 від 27 листопада 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 27.11.2024 близько 14 год. 30 хв. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено, що ОСОБА_1 04.10.2024 у відповідності до вимог ПКМ України №560 від 18.05.2024 року (зізмінами) за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку №664589 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 24.10.2024. Поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.10.2024 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. На визначену дату і час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 07.12.2016 року №921 (зізмінами) та від 30.12.2022 року №1487.
Згідно постанови по справі про адміністративнеправопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 02.12.2024 накладено штраф в сумі 17000 грн.
Позивач є батьком 3 дітей та має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.04.2018.
Згідно витягу із системи «Оберіг» ОСОБА_1 стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата введення інформації про особу в систему: 13.06.2021. Звірка даних при особистій явці 05.06.2024. Користується правом на відстрочку.
Відповідно до довідки №9 відвід 04.06.2024 ОСОБА_1 надана відстрочка для призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як батьку 3-х дітей, строком до 12.08.2024.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов'язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щододоведеності вини особи тлумачаться на їїкористь.
Цим принципом повинен керуватись працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами, якої приходить до переконання про винуватість особи.
На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 буде оскаржено, то обов'язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов'язок доводи свою невинуватість, щосуперечить вказанійвище статті Конституції України.
Однак, жодного доказу на підтвердження порушення позивачем ОСОБА_1 вимог ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за обставин, що викладених в оскаржуваній постанові представником відповідача до суду не надано. Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, зокрема, які свідчили б про вчинення адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Остання звірка даних при особистій явці в ІНФОРМАЦІЯ_4 була 05.06.2024 року. ОСОБА_1 користується правом на відстрочку на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як батько трьох дітей, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 9 від 04.06.2024.
Позивач 24.10.2024 не з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_5 з поважної причини, оскільки не отримав повістки №664589, яка йому була надіслана засобами поштового зв'язку, що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, згідно постанови по справі про адміністративне правопорушенн від 02 грудня 2024 року вбачається, що накладено штраф в сумі 17000 грн. Однак в резолютивній частині постанови не зазначеноні особи, яка притягається до відповідальності, ні статті за якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності, ні висновки про винуватість цієї особи, що порушує принцип правової визначеності.
За даних обставин, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 132,139, 143, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП від 02 грудня 2024 року- задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 02 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень скасувати.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збіру розмірі 605 гривень 60 копійок
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Головуючий: Н. М. Шульгач