Справа № 595/1875/24
Провадження № 2/595/75/2025
07.01.2025 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Тарчинська Леся Ярославівна, до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Тарчинська Л.Я., звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 травня 2002 року між сторонами зареєстрований шлюб. Від спільного шлюбу у сторін є неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Позивачка зазначає, що за час спільного проживання вони не змогли створити міцної сім'ї. Між подружжям неодноразово виникали непорозуміння та сварки, в результаті чого відносини безповоротно зіпсувались та стало остаточно зрозуміло, що в них відсутні спільні інтереси з чоловіком та наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Подружжя втратило почуття любові один до одного. Відповідач тривалий час проживає окремо, сім'ю не забезпечує. Намагання налагодити сімейні стосунки результатів не дали. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, шлюб носить формальний характер і зберігати його надалі позивачка не бажає. Окрім того, просить покласти на відповідача судові витрати, які складаються із сплаченого нею судового збору в розмірі 968,96 грн, та витрат на правничу допомогу в розмірі 5500 грн.
Ухвалою судді від 28 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Тарчинська Л.Я., до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
16 грудня 2024 року до суду відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов про розірвання шлюбу визнає, оскільки, на його думку, збереження сім'ї неможливе. Зазначає, що між ними не було жодного спору щодо самого розірвання шлюбу. Так як тривалий час вони проживають окремо, він неодноразово пропонував позивачці звернутись до суду зі спільною заявою про розірвання шлюбу. Одночасно відповідач заперечує стосовно стягнення з нього судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 5500 грн, так як розмір витратпо справі про розірвання шлюбу є завищеним. Така сума не співмірна із складністю справи, обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, тому просив відмовити позивачці у стягненні судових витрат.
Представник позивачки, адвокат Тарчинська Л.Я. в судове засідання не з'явилася, однак подала суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує і просить справу розглядати без участі позивачки та її представника.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнав, надавши пояснення, аналогічні поясненням, вказаним у відзиві на позовну заяву. Також заперечив щодо стягнення з нього витрат на правову допомогу.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши докази, встановив наступні обставини справи.
Як слідує із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 11 травня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області, сторони 11 травня 2002 року одружились, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 34.
Від спільного шлюбу є неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане повторно 12 березня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бучацького районного управління юстиції у Тернопільській області).
Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
В силу ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
В судовому засіданні встановлено, що між подружжям погіршилися відносини, вони тривалий час не підтримують шлюбних стосунків. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.
За змістом ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Враховуючи викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов в частині розірвання шлюбу підлягає до задоволення.
Також, позивачкою заявлено вимоги про стягнення з відповідача на її користь судового збору в розмірі 968,96 грн та витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5500 грн, які, на думку суду, підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
В обґрунтування понесених судових витрат представник позивачки надала: договір № 53 про надання юридичної (правничої) допомоги від 19 листопада 2024 року, згідно з п. 6.1 якого за послуги, передбачені п. 1.1 даного договору, клієнтом виплачується адвокату винагорода (гонорар), розмір якої та порядок виплати узгоджуються за домовленістю між сторонами; додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги від 19 листопада 2024 року, відповідно до якої розмір вартості наданої адвокатом клієнту професійної правничої допомоги у справі про розірвання шлюбу, з врахуванням вивчення матеріалів справи та значення справи для клієнта, є фіксованою та становить 5500 грн, вказана вартість включає оплату за складання процесуальних документів, представництво в суді першої інстанції незалежно від фактичної кількості судових засідань, повний юридичний супровід справи та консультації з правових питань; акт прийому передачі наданих правничих послуг до додаткової угоди № 1 від 19 листопада 2024 року.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, складність справи, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, приймаючи до уваги неприйняття участі адвокатом у розгляді даної справи, суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу на загальну суму 600 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з того, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а решту 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 89, 133, 137, 141, 142, 206, 223, 247, 258-268, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 110, 112 СК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 травня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 34.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 50 коп.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 на відшкодування судового збору 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 600 (шістсот) грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення виготовлено 07 січня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: Л. І. Созанська