Справа № 595/1998/24
Провадження № 3/595/20/2025
07.01.2025 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, працюючого диспечером Бучацького РЕМ ПАТ «Тернопільобленерго», маючого на утриманні одну неповнолітню дитину,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції Закону № 4009-IX, надалі КУпАП),-
13 грудня 2024 року о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю спільного проживання в приміщенні житлового будинку в АДРЕСА_1 , обзивав різними нецензурними словами свою дружину ОСОБА_2 , погрожував їй фізичною розправою, внаслідок чого в останньої виникло побоювання за власне життя та здоров'я, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП(в редакції Закону № 4009-IX).
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону № 4009-IX) адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон № 3733-IX. Частина 1 статті 173-2 КУпАП викладена у новій редакції.
Разом з тим, у відповідності до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Із матеріалів адміністративної справи слідує, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинене 13 грудня 2024 року, а тому, згідно ст. 8 КУпАП, особа підлягає відповідальності на підставі Закону № 4009-IX.
Як передбачено пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У відповідності до пункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону № 4009-IX) доведена наступними доказами, що містяться у матеріалах адміністративної справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 620565 від 17 грудня 2024 року;
- рапортом старшого інспектора чергового ВП № 2 (м. Бучач) Сайчука Б.М. від 13 грудня 2024 року;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 , датованим 17 грудня 2024 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 17 грудня 2024 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17 грудня 2024 року.
За даних обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону № 4009-IX), які виразились у вчиненні ним психологічного насильства щодо ОСОБА_2 .
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, є щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
Таким чином, враховуючи, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, також беручи до уваги обставину, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - щире розкаяння винного та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, установлених санкцією ч.1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону № 4009-IX, з урахуванням вимог ст. 8 КУпАП), що за своїм видом та мірою відповідає визначеній у ст. 23 КУпАП меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Також, згідно ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Враховуючи оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, усвідомлення ОСОБА_1 протиправності своїх дій, його розкаяння, а також, те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, вважаю, що відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 40-1, 173-2 ч. 1, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону № 4009-IX) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винеення постанови.
Суддя Л. І. Созанська