Справа № 560/15073/24
іменем України
06 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та визнання протиправними і скасування вимог про сплату боргу,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості на суму 37788,74 грн. зі сплати як фізичною особою-підприємцем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
2. Визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки):
- №Ф-1892-50 від 15.11.2018, на суму 15819,54 грн.;
- №Ф-1892-50 від 05.02.2019 на суму 18276,72 грн.;
- №Ф-1892-50 від 13.08.2019 на суму 23785,08 грн.;
- №Ф-1892-50 від 07.11.2019 на суму 26539,26 грн.;
- №Ф-1892-50 від 07.11.2020 на суму 29293,44 грн.;
- №Ф-1892-50 від 11.11.2020 на суму 35588,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, починаючи з лютого 1997 - з дня подання заяви про припинення підприємницької діяльності, а тому вимоги про сплату боргу (недоїмки) є протиправними та, враховуючи, що в подальшому позивач не вчиняла жодних дій, спрямованих на підтвердження статусу фізичної особи - підприємця, податкові вимоги підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити.
У поданому відзиві відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що позивач, перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області (Волочиська ДПІ) з 30.11.1995 по 11.10.2024 як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування. Станом на 28.09.2024 за даними інтегрованих карток платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), рахується заборгованість з єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність в сумі 37788,74 грн. З 01.01.2018 позивач зобов'язана сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом за який сплачується такий внесок, не залежно від фінансового стану платника. В порушення вказаних норм позивач не сплачувала єдиний внесок, відтак за 2017 заборгованість складає 8448,00 грн., за 2018 - 9828,72 грн., за 2019 - 11016,72 грн., за 2020 - 8495,30 грн. Вважає спірні вимоги правомірними, просить відмовити у задоволенні позову.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 15.02.2024 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що 22.09.1995 отримала свідоцтво №64630678 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізичною особою підприємцем припинено підприємницьку діяльність, про що 11.10.2024 внесено запис в Єдиний державний реєстр номер: 2006540060001003535.
За даними інтегрованих карток платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), рахується заборгованість з єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність в сумі 37788,74 грн.
Контролюючим органом сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) за період з 2018 по 2020 рік - заборгованість за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), а саме: № Ф-1892-50 від 15.11.2018 на суму 15819,54 грн.; №Ф-1892-50 від 05.02.2019 на суму 18276,72 грн.; №Ф-1892-50 від 13.08.2019 на суму 23785,08 грн.; №Ф-1892-50 від 07.11.2019 на суму 26539,26 грн.; №Ф-1892-50 від 07.02.2020 на суму 29293,44 грн.; №Ф-1892-50 від 11.11.2020 на суму 35588,74 грн.
Вважаючи податкові вимоги протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства та нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом приписів пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів.
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб-підприємців, в тому числі й тих, які перебувають як на загальні системі оподаткування, так і на спрощеній.
З 01 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIІІ, згідно з якими приписами пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що з 2017 року у разі якщо платником єдиного внеску фізичною особою-підприємцем (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Так, пунктом 2 частини 1статті 7 Закону №2464-VI (в редакції Закону від 06.12.2016 №1774-VIІІ) передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Крім того, відповідно до абзацу 1 пункту 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI (в редакції Закону від 06.12.2016 №1774-VIІІ) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з частиною 5 статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для фізичних осіб-підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Статтею 9 Закону №2464-VI встановлено порядок обчислення і сплати єдиного внеску.
Так відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Абзацом 1 частини 5 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Крім того, з січня 2018 набули чинності зміни до Закону №2464-VI, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії від 03.10.2017 №2148-VIІІ, в частині термінів сплати ЄСВ, зокрема, фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Так, відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIІІ) з січня 2018 року платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
З огляду на наведене, починаючи з 01.01.2018 фіскальним органом розроблено алгоритм автоматичного розрахунку нарахувань сум єдиного внеску.
Згідно пункту 10 статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Частиною 2 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Абзацом 3 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно з абзацами 4-6 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Згідно з абзацом 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Абзацами 9-10 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №469) (далі - Інструкція №449) ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.
Згідно з пунктом3 розділу 7 Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Згідно з пунктом 7 Розділу VI Інструкції №449 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:
позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред'явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;
позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред'явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.
Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.
Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наданого відповідачем детального розрахунку суми боргу (недоїмки), визначеного у вимогах про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1892-50 від 15.11.2018, №Ф-1892-50 від 05.02.2019, №Ф-1892-50 від 13.08.2019, №Ф-1892-50 від 07.11.2019, №Ф-1892-50 від 07.11.2020, №Ф-1892-50 від 11.11.2020, контролюючим органом згідно з приписами Закону №2464-VI здійснені наступні нарахування єдиного внеску позивачеві:
- сума нарахованої єдиного внеску на 2017 рік, граничний термін сплати якою настав 09.02.2018, становить 8448,00 грн. (3200грн.*22%=704грн.; 704грн.*12) з врахуванням мінімального страхового внеску.
- Граничний термін сплати 19.04.2018 - І квартал 2018, 19.07.2018 - 2 квартал., 19.10.2018 - З квартал. 21.01.2019 - 4 квартал). Сума нарахованого єдиного внеску та квартал становить 2457,18 грн. (3723грн.*22% 819,06грн.; 819,06грн.*3) з врахуванням мінімального страхового внеску. Всього за 2018 рік - 9828,72 грн.
- Граничний термін сплати 19.04.2019 - 1 квартал 2019, 19.07.2019 - 2 квартал 2019, 21.10.2019 - 3 квартал 2019, 20.01.2020 - 4 квартал 2019. Сума нарахованого єдиного внеску за квартал становить 2754,18 грн. (4173грн.*22%= 918,06грн.; 918,06грн.*3) з врахуванням мінімального страхового внеску. Всього за 2019 - 11016,72 грн.
- Граничний термін сплати 21.04.2020 - 1 квартал 2020, 21.07.2020 - 2 квартал 2020, 19.10.2020 - 3 квартал 2020, 19.01.2021- 4 квартал 2020. Сума нарахованого єдиного внеску за І квартал становить 2078,12 грн. (4723грн.*22%=1039,06грн.; 1039,06грн.*2, відповідно до Закону України від 13.05.2020 №591-IX за періоди з 01.03.2020 по 31.05.2020 звільнено від нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску за себе самозайнятих осіб), за 2 квартал - 1039,06 грн., за 3 квартал - 3178,12грн. (4723грн.*22%=1039,06грн.; 1039,06грн.*2=2078,12грн.; 5000грн.*22%=1100,00грн.), за 4 квартал 2020 - 2200 грн. (5000*22%=1100грн.)). Всього за 2020 рік - 8495,30 грн.
Суд встановив, що оскаржувані вимоги сформовано та надіслано позивачеві на підставі облікових даних інформаційної системи контролюючого органу, як платнику внеску, який на кінець календарного місяця має недоїмку зі сплати єдиного внеску.
При цьому суд критично ставиться до тверджень позивача щодо того, що відповідач надсилав податкові вимоги на адресу: АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою позивач не проживає, починаючи з 17.03.2001, про що свідчить відповідний штамп у паспорті громадянина України, а з 2010 позивач я взагалі постійно проживає за межами України.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Оскільки позивач до суду не надала доказів того, що вона подавала до Головного управління ДПС у Хмельницькій області у відповідності до пункту 70.7 статті 70 ПК України документи про зміну податкової адреси, а також відсутні відомості про перебування позивача з 2010 за межами України.
З огляду на викладене, суд не бере до уваги посилання позивача на процедурні порушення надсилання податкових вимог, як на підставу для визнання їх протиправними та скасування.
Відповідно до частини 12 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Вищенаведеними нормами Закону №2464-VI встановлений безальтернативний обов'язок фізичної особи-підприємця регулярно сплачувати єдиний внесок з дати державної реєстрації підприємницької діяльності до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, при цьому, в разі неотримання доходу, за будь-яких умов, з 2017 року єдиний внесок має бути сплачений не менше розміру мінімального страхового внеску на місяць. Звільнені від обов'язкової сплати єдиного внеску тільки фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію або соціальну допомогу.
Як було зазначено вище, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізичною особою підприємцем припинено підприємницьку діяльність, про що 11.10.2024 внесено запис в Єдиний державний реєстр номер: 2006540060001003535.
Особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником) така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета законодавчого запровадження збору єдиного внеску досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм Закону №2464-VI був сформований Верховним Судом в постанові від 27.11.2019 у справі №160/3114/19 та в подальшому викладений, зокрема, в постанові від 06.05.2020 у справі №400/1622/19.
Водночас, ОСОБА_1 не надала доказів наявності права на звільнення від сплати єдиного внеску.
Протягом періоду з 30.11.1995 по 11.10.2024 позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець та відомостей про припинення позивачем підприємницької діяльності у цей період Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить.
До матеріалів справи сторонами не надано доказів припинення підприємницької діяльності у 1997 та на підтвердження перебування позивача в статусі найманого працівника в періоди, за які було нараховано спірну вимогу.
Таким чином, неотримання позивачем з 1997 прибутку від здійснення підприємницької діяльності, як зазначено вище, не є підставою для звільнення від сплати ЄСВ у встановленому пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI мінімальному розмірі.
Доказів своєчасної сплати єдиного внеску позивач не надала.
Як зазначалося вище, згідно з частиною 4 статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Аналіз вищенаведених норм Закону №2464-VI та пункту 3 розділу 7 Інструкції №449 дає можливість дійти висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується, у тому числі, на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою, в свою чергу, є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 в адміністративній справі №826/11623/16.
Відповідно до частин 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані вимоги сформована відповідачем правомірно, із дотриманням вимог законодавства, а тому правові підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із цим, враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи відмову у задоволенні позову та приписи статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових вимог про сплату боргу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 06 січня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя В.В. Матущак