Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у забезпеченні позову
"06" січня 2025 р. справа №520/27047/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву Фермерського господарства "Альянс" про забезпечення позову Фермерського господарства "Альянс" (вул. Молодіжна, буд. 1 А,с. Роздольне, Чугуївський район, Харківська область,63450, код ЄДРПОУ 31374476) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, буд. 9,м. Київ,03150, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови,-
Фермерське господарство "Альянс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд скасувати постанову №128689 від 03.09.2024, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про застосування до Фермерського господарства «АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 31374476) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
23 грудня 2024 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення штрафу органами державної виконавчої служби на підставі виконавчого провадження Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.11.2024 року №76418600 до набрання законної сили рішенням суду у справі №520/27047/24.
В обґрунтування вищевказаної заяви вказано, що враховуючи, що постановою Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.11.2024 року відкрито виконавче провадження №76418600 щодо стягнення оскаржуваного штрафу. Оскільки відкрите виконавче провадження загрожує накладенням арешту на кошти боржника та безпідставне стягнення оскаржуваного штрафу, Фермерське господарство "Альянс" вимушене звернутися з заявою про забезпечення позову, так як у разі встановлення судом протиправності оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути власне майно (кошти), на яке були звернено стягнення в разі примусового виконання постанови.
Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 23.12.2024 по 05.01.2025.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
При цьому позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.
Щодо доводів позивача про те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову, може бути звернуто стягнення на майно (кошти) позивача при примусовому виконанні постанови та банківські рахунки позивача можуть бути заблоковані, що унеможливить подальше здійснення позивачем будь-якої комерційної діяльності, суд зазначає наступне.
Так, накладення арешту на кошти боржника виконавцем може бути здійснено лише у межах суми боргу. У даному випадку така сума становить 17 000,00 грн.
Суд вважає необґрунтованими та не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що накладення арешту на поточні банківські рахунки позивача в межах суми 17 000,00 грн може призвести до неможливості здійснення позивачем будь-якої комерційної діяльності. Принаймні, позивачем не доведено реальності настання таких обставин.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову може унеможливити ефективний захист прав позивача та якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, «з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову“ (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов'язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.
Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Призначенням інституту забезпечення адміністративного позову є недопущення порушення прав позивача під час розгляду адміністративної справи та створення умов для можливості реального виконання рішення суду в подальшому.
Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у ч. 2 ст. 150 КАС України для забезпечення даного адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими, а заява позивача про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).
Керуючись ст.ст.2, 150-154, 241-243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства "Альянс" про забезпечення позову Фермерського господарства "Альянс" (вул. Молодіжна, буд. 1 А,с. Роздольне, Чугуївський район, Харківська область,63450, код ЄДРПОУ 31374476) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, буд. 9,м. Київ,03150, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено та підписано 06 січня 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ