Рішення від 06.01.2025 по справі 520/21764/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

06 січня 2025 р. справа № 520/21764/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС" (вул. Данилевського, буд. 6, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61058, код ЄДРПОУ 44959490) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання дій протиправними та скасувати рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА 807000/2024/000465/2 від 22.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000558 від 22.07.2024.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову та у відповіді на відзив позивач вказав, що надані до митного оформлення документи містять повні і достовірні відомості про митну вартість товару і не містять жодних розбіжностей, тому виключають будь-які які сумніви у заявленій митній вартості.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Інші заяви по суті спору учасники не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 23.12.2024 по 05.01.2025.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 22.07.2024 року до митного поста «Барабашово» Харківської митниці Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМО ПЛЮС» (код 44959490) була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація (далі - ЕМД) № 24UA807200011126U3 на товари : №1 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин, корм для собак або котів. Паличка Trixie для чищення зубів Denta Fun з куркою натуральна шкіра… код товару 2309103100», №2 «Вироби з натуральної шкіри: жувальні засоби для чищення зубів собак у вигляді іграшок різних форм та розмірів, без вмісту кормів та кормових добавок, виготовлені зі шматків натуральної шкіри… код товару 4205009000», №3 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин: корм для собак та котів, розфасований для роздрібної торгівлі… код товару 2309101100», №4 «Сіль, не призначена для приготування, консервування, не для хімічних перетворень харчових продуктів, для споживання домашніми тваринами … код товару 2501009900», №5 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин, корм для собак або котів розфасований для роздрібної торгівлі, інші.… код товару 2309109000», №6 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин: корм для собак та котів, розфасований для роздрібної торгівлі. Кісточка Trixie для собак Denta Fun для чищення зубів мармурова яловичина … код товару 2309101100», №7 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин: корм розфасований для роздрібної торгівлі. Ласощі Trixie для собак Дента Фан Veggie… код товару 2309905100», №8 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин, корм для собак або котів розфасований для роздрібної торгівлі. Ласощі Trixie для собак Тріксі Преміо Lamb Chicken Bagles кільця ягня/курка… код товару 2309105100», №9 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин: корм для собак та котів, розфасований для роздрібної торгівлі. Ласощі Trixie для котів Тріксі Преміо "Quadro- Sticks" палички ягня/індичка… код товару 2309101100», №10 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин, корм для собак або котів розфасований для роздрібної торгівлі. Ласощі Trixie для котів Тріксі Преміо "Quadro-Sticks" палички лосось/форель… код товару 2309103100», №11«Продукти, що використовуються для годівлі тварин, корм для собак або котів розфасований для роздрібної торгівлі. Вітаміни Trixie для собак Flowers з ягням та куркою… код товару 2309105100», що надійшов на адресу ТОВ «ВІМО ПЛЮС». За зовнішньоекономічним контрактом з VIOLA Sp. z o.o., ul. Rolnicza 10, 22-600 Tomaszow Lubelski, Polska.

Разом з митною декларацією позивачем надано копії документів, зазначених в графі 44 вказаної ЕМД: Пакувальний лист (Packing list) VIMD/000002/07/2024 від18.07.2024, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) VIMD/000002/07/2024 від 18.07.2024, Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 18.07.2024, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1 від 23.08.2023, Копія митної декларації країни відправлення 24PL301010E0873304 від 18.07.2024.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД № 24UA807200011126U3 від 22.07.2024, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодом: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): Підстава: Перелік індикаторів ризику. Індикатор 2.3.1. Компанія тільки розпочала свою діяльність. Індикатор 3.3.4.

За результатом аналізу та співставлення вказаних документів співробітником підрозділу митного оформлення встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше.

22.07.2024 до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання) направлений запит №570 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №24UA807200011126U3 від 22.07.2024, причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.

На вказаний запит митниці щодо подання додаткових документів, декларант 22.07.2024 надіслав листа №01 та повідомив, що на даний момент додаткових документів надано не буде, а своїм листом від 22.07.2024 №01/1 позивач попросив видати рішення про визначення митної вартості.

22 липня 2024 року митницею прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями 54, 55, 59 МКУ прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару №UA807000/2024/000465/2, за другорядними методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до положень ст.59 МК України.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО “Інспектор»).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на “дійсній вартості» імпортованого товару, вартості.

Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.

При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на “дійсній вартості» імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.

Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов'язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор».

При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.

До суду позивачем надано детальні пояснення з відповідним документальним підтвердженням, які також надавались і під час митного оформлення, про те, що між позивачем та VIOLA Sp. z o.o., ul. Rolnicza 10, 22-600 Tomaszow Lubelski, Polska укладено контракт № 1 від 23.08.2023 року на поставку товару у кількості та асортименті вказаному у рахунках фактурах Продавця на кожну поставку, що є невід'ємними частинами контракту; продавець поставляє покупцеві товар на умовах СРТ Харків, товари поставляються партіями автомобільним транспортом.

Що стосується посилань митного органу на не надання договору на перевезення, заявок та рахунків на оплату, слід взяти до уваги, що Згідно Наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільним автомобільного транспорту. Правила чітко визнають де вони використовуються - в України, для внутрішніх перевезень. Для транспортування вантажів автомобільним транспортом між країнами, Україна ратифікувала Законом України № 57-V від 01.08.2006р. Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (офіційно скорочена назва - конвенція CMR).

Згідно ст.1 конвенції CMR застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Статтею 9 вказує, що вантажна накладна (CMR) є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Судом встановлено, що вантаж позивача транспортувався згідно з CMR № б/н від 18.07.2024,, в якій вказано: «Дане перевезення, незважаючи на жодні інші договори, здійснюється відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів», що свідчить про використання єдиного автомобільного документа CMR для перевезення вантажів автомобільним транспортом при міжнародних перевезеннях, який представлений Харківський митниці при оформленні вантажу по ЕМД UA807000011126U3 від 22.07.2024 та виконання вимог ст.53, ч.2. п.6 Митного кодексу України № 4495 від 13.03.2012 р. в частині представлення транспортних документів, які підтверджують митну вартість Умови поставки СРТ-Харків (Україна) в редакції Інкотермс-2020 «перевезення сплачено до…» транспорті витрати вже є включеними до фактурної вартості товару, тому під час визначення митної вартості не додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.

Отже, твердження митного органу про можливість недодання всіх складових до розрахунку митної вартості, є необґрунтованим та спростованим, адже вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи вже включені в ціну товару. Умовами поставки CPT саме на продавця покладається обов'язок оплатити всі витрати на транспортування товару, а тому додавати такі витрати під час визначення митної вартості не потрібно.

Щодо прайс-листа, суд зазначає, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Щодо копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що такий документ не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, також він не підтверджує комерційні умови поставки, а може лише додатково надаватися виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Як вбачається зі скріншотів АСМО Інспектор, представлених у відповіді на відзив, запит відділу ВКМВ був направлений щодо спірного питання правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, та у зв'язку з наявною у митного органу інформацією про мінімальну митну вартість подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін (протягом 3 місяців) складає: тов. №1= 9,00 $/кг, тов. №2= 8,4 $/кг, тов. №3= 2,78 $/кг, тов. №4= 3,85 $/кг, тов. №5= 9,08 $/кг, тов. №6= 9,25$/кг, тов. №7= 9,34 $/кг, тов. №8= 10,25 $/ кг, тов. №9= 15,14 $/кг, тов. №10= 3,78 $/кг, тов. №11= 7,65 $/кг.

Митним органом зазначається, що митна вартість товару № 1 - 9,00 $/кг визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митна декларація №UA209190/2024/009935 від 06.05.2024 р.

Та митний орган не взяв до уваги що, у ЕМД UA209190/2024/009935 від 06.05.2024 р., якою керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, не співпадають артикули, а також умови поставки FCA DE- Tarp, які відрізняються від умов поставки СРТ-Харків у ЕМД ІМ40ДЕ 24UA807200011126U3, поданої ТОВ «ВІМО-ПЛЮС» до оформлення.

Митним органом зазначається, що митна вартість товару № 2 - 8,4 $/кг визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митна декларація №UA110140/2024/004155 від 27.05.2024р.

Та митний орган не взяв до уваги ЕМД, які оформлялися в травні 2023р. в Харківській митниці. Так 20.05.2023 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці була подана до митного контролю та митного оформлення ЕМД типу ІМ40ДЕ 23UA807200005868U1 (копія додається) де товар № 30 «Вироби з натуральної шкіри: жувальні засоби для чищення зубів собак у вигляді іграшок різних форм та розмірів, без вмісту кормів та кормових добавок, виготовлені зі шматків натуральної шкіри…» за кодом УКТЗЕД 4205009000, Виробник: «Trixie Heimtierbedarf GmbH & Co. KG (країна виробництва CN) був оформлений з митною вартістю 3,00 $/кг на умовах поставки СРТ-Харків. А в ЕМД UA110140/2024/004155 від 27.05.2024 р., якою керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, умови поставки FCA DE- Tarp, які відрізняються від умов поставки СРТ-Харків у ЕМД ІМ40ДЕ 24UA807200011126U3, поданої ТОВ «ВІМО-ПЛЮС» до оформлення. Митним органом зазначається, що митна вартість товару № 3 - 2,78 $/кг визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митна декларація №UA209190/2024/9935 від 06.05.2024 р.

Та митний орган не взяв до уваги ЕМД, які оформлялися в серпні 2023р. в Харківській митниці. Так 23.08.2023 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці була подана до митного контролю та митного оформлення ЕМД типу ІМ40ДЕ 23UA807200010821U3 (копія додається) де товар № 27 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин: корм для собак та котів, розфасований для роздрібної торгівлі…» за кодом УКТЗЕД 2309101100, Виробник: «Trixie Heimtierbedarf GmbH & Co. KG (країна виробництва ТН) був оформлений з митною вартістю 1,10 $/кг на умовах поставки СРТ-Харків. А у ЕМД UA209190/2024/9935 від 06.05.2024 р., якою керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, умови поставки FCA DE- Tarp, які відрізняються від умов поставки СРТ-Харків у ЕМД ІМ40ДЕ 24UA807200011126U3, поданої ТОВ «ВІМО-ПЛЮС» до оформлення.

Митним органом зазначається, що митна вартість товару № 4 - 3,85 $/кг визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митна декларація №UA209190/2024/9935 від 06.05.2024.

Та митний орган не взяв до уваги ЕМД, які оформлялися в серпні 2023р. в Харківській митниці. Так 23.08.2023 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці була подана до митного контролю та митного оформлення ЕМД типу ІМ40ДЕ 23UA807200010821U3 (копія додається) де товар № 32 «Сіль, не призначена для приготування, консервування, не для хімічних перетворень харчових продуктів, для споживання домашніми тваринами…» за кодом УКТЗЕД 2501009900, Виробник: «Trixie Heimtierbedarf GmbH & Co. KG (країна виробництва CN) був оформлений з митною вартістю 3,74 $/кг на умовах поставки СРТ-Харків. А у ЕМД UA209190/2024/9935 від 06.05.2024 р., якою керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, умови поставки FCA DE- Tarp, які відрізняються від умов поставки СРТ-Харків у ЕМД ІМ40ДЕ 24UA807200011126U3, поданої ТОВ «ВІМО- ПЛЮС» до оформлення.

Митним органом зазначається, що митна вартість товару № 5 - 9,08 $/кг визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митна декларація №UA209190/2024/011750 від 24.05.2024 р.

Та митний орган не взяв до уваги що, у ЕМД UA209190/2024/011750 від 25.04.2024 р., якою керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, не співпадають артикули, а також умови поставки FCA DE- Tarp, які відрізняються від умов поставки СРТ-Харків у ЕМД ІМ40ДЕ 24UA807200011126U3, поданої ТОВ «ВІМО-ПЛЮС» до оформлення.

Митним органом зазначається, що митна вартість товару № 6 - 9,25 $/кг визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митна декларація №UA209190/2024/016588 від 12.07.2024 р.

Та митний орган не взяв до уваги ЕМД, які оформлялися в серпні 2023р. в Харківській митниці. Так 23.08.2023 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці була подана до митного контролю та митного оформлення ЕМД типу ІМ40ДЕ 23UA807200010821U3 (копія додається) де товар № 1 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин: корм для собак та котів, розфасований для роздрібної торгівлі…» за кодом УКТЗЕД 2309101100, Виробник: «Trixie Heimtierbedarf GmbH & Co. KG (країна виробництва CN) був оформлений з митною вартістю 1,65 $/кг на умовах поставки СРТ-Харків. А у ЕМД UA209190/2024/016588 від 12.07.2024 р., якою керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, умови поставки FCA DE- Tarp, які відрізняються від умов поставки СРТ-Харків у ЕМД ІМ40ДЕ 24UA807200011126U3, поданої ТОВ «ВІМО-ПЛЮС» до оформлення.

Митним органом зазначається, що митна вартість товару № 7 - 9,34 $/кг визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митна декларація №UA209190/2024/016441 від 11.07.2024 р.

Та митний орган не взяв до уваги ЕМД, які оформлялися в серпні 2023р. в Харківській митниці. Так 23.08.2023 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці була подана до митного контролю та митного оформлення ЕМД типу ІМ40ДЕ 23UA807200010821U3 (копія додається) де товар № 30 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин: корм розфасований для роздрібної торгівлі…» за кодом УКТЗЕД 2309905100, Виробник: «Trixie Heimtierbedarf GmbH & Co. KG (країна виробництва CN) був оформлений з митною вартістю 5,54 $/кг на умовах поставки СРТ-Харків. А у ЕМД UA209190/2024/016441 від 11.07.2024 р., якою керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, умови поставки FCA DE- Tarp, які відрізняються від умов поставки СРТ-Харків у ЕМД ІМ40ДЕ 24UA807200011126U3, поданої ТОВ «ВІМО-ПЛЮС» до оформлення. Митним органом зазначається, що митна вартість товару № 8 - 10,25 $/кг визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митна декларація №UA209190/2024/008986 від 25.04.2024р.

Та митний орган не взяв до уваги що, у ЕМД UA209190/2024/008986 від 25.04.2024 р., якою керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, не співпадають артикули, а також умови поставки FCA DE- Tarp, які відрізняються від умов поставки СРТ-Харків у ЕМД ІМ40ДЕ 24UA807200011126U3, поданої ТОВ «ВІМО-ПЛЮС» до оформлення.

Митним органом зазначається, що митна вартість товару № 9 - 15,14 $/кг визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митна декларація №UA209190/2024/11088 від 17.05.2024 р.

Та митний орган не взяв до уваги ЕМД, які оформлялися в серпні 2023в Харківській митниці. Так 23.08.2023 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці була подана до митного контролю та митного оформлення ЕМД типу ІМ40ДЕ 23UA807200010821U3 (копія додається) де товар № 6 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин: корм для собак та котів, розфасований для роздрібної торгівлі…» за кодом УКТЗЕД 2309101100, Виробник: «Trixie Heimtierbedarf GmbH & Co. KG (країна виробництва EU) був оформлений з митною вартістю 1,10 $/кг на умовах поставки СРТ-Харків. А у ЕМД UA209190/2024/11088 від 17.05.2024 р., якою керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, умови поставки FCA DE- Tarp, які відрізняються від умов поставки СРТ-Харків у ЕМД ІМ40ДЕ 24UA807200011126U3, поданої ТОВ «ВІМО-ПЛЮС» до оформлення. Митним органом зазначається, що митна вартість товару № 10 - 3,78 $/кг визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митна декларація №UA209190/2024/009579 від 01.05.2024 р.

Та митний орган не взяв до уваги що, у ЕМД №UA209190/2024/009579 від 01.05.2024 , якою керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, не співпадають артикули, а також умови поставки FCA DE- Tarp, які відрізняються від умов поставки СРТ-Харків у ЕМД ІМ40ДЕ 24UA807200011126U3, поданої ТОВ «ВІМО- ПЛЮС» до оформлення.

Митним органом зазначається, що митна вартість товару № 11 - 7,65 $/кг визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митна декларація №UA209190/2024/11088 від 17.05.2024 р.

Проте митний орган не взяв до уваги що, у №UA209190/2024/11088 від 17.05.2024, якою керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, не співпадають артикули, а також умови поставки FCA DE- Tarp, які відрізняються від умов поставки СРТ-Харків у ЕМД ІМ40ДЕ 24UA807200011126U3, поданої ТОВ «ВІМО-ПЛЮС» до оформлення.

Досліджуючи аргументи учасників справи щодо виявлених розбіжностей, суд зазначає, що виявлення розбіжностей у наданих до митного оформлення документів має наслідком початок процедури митних консультацій, утім, якщо внаслідок ретельної перевірки числових значень складових митної вартості перевірки митним органом не буде виявлено недоліків стосовно визначення митної вартості товарів за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості не приймається.

Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п'ятої ст. 54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

В означеному контексті суд враховує правову позицію Верховного Суду України від 21 березня 2023 року по справі №815/5817/17: митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості і може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Зазначені митницею розбіжності та недоліки документів на підтвердження митної вартості товару у своїй сукупності не можуть свідчити про неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, внаслідок помилкового тлумачення відповідачем норм митного законодавства та неуважного вивчення документів.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що митницею протиправно прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Щодо посилань учасників справи на правові позиції Верховного Суду суд зазначає, що учасниками справи не наведено обґрунтувань стосовно тотожності правовідносин у цьому спорі та у вказаних постановах, зокрема, щодо подібності договірних умов та імпортованих товарів, самостійно судом такої тотожності не встановлено, що виключає можливість їх застосування до спірних правовідносин за умови врегулювання цього спору нормами права, що не допускають множинності тлумачення.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 3-5 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пункті 269 Рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Судом встановлено, між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІМО-ПЛЮС» та Адвокатським бюро «Борбунюк» 12.09.2023 укладено договір надання адвокатським бюро правової допомоги №2 та в подальшому, позивачем було укладено додаткову угоду №13 від 24.07.2024 до вказаного договору, якою встановлено предмет - професійна правнича (правова) допомога щодо оскарження у судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості № UА 807000/2024/000465/2 від 22.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000558 від 22.07.2024.

Також, відповідно до вказаної додаткової угоди сторони, зокрема, обумовили, що вартість послуг адвоката (гонорар) нараховується наступним чином: складення та подання позовної заяви до суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №рішення про коригування митної вартості № UА 807000/2024/000465/2 від 22.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000558 від 22.07.2024 - вартість у грн. за послугу (правову допомогу) - 5000,00 (п'ять тисяч гривень нуль копійок) грн; представництво клієнта в 1 (одному) судовому засіданні - вартість у грн за послугу (правову допомогу) - 1000,00 (тисяча гривень нуль копійок) грн. в разі проведення судового засідання та участі в ньому представника клієнта - співробітника Бюро, 500,00 (п'ятсот гривень нуль копійок) грн. в разі прибуття представника клієнта - співробітника Бюро до суду та не проведення судового засідання з причин, що не залежать від клієнта та його представника; складення та подання документів по суті справи та з процесуальних питань (за необхідності) - вартість у грн за послугу (правову допомогу) - встановлюється додатково окремою угодою-розрахунком.

На виконання умов вказаного договору сторонами було складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №25 від 25.07.2024, згідно якого гонорар адвоката складає 5000,00 грн.

Також, адвокатом позивача було складено рахунок на оплату №25 від 25.07.2024 року про сплату суми гонорару адвоката у розмірі 5000,00 грн., вартість якого позивачем було сплачено, про що свідчить подана до суду копія виписки по рахунку за 25.07.2024-26.07.2024.

Судом встановлено, що адвокатом Олександром Борбунюком підписано позовну заяву.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.134 КАС України).

Відповідач, у відзиві на позовну заяву заперечував щодо стягнення витрат на правничу допомогу, мотивовані тим, що цей спір є справою незначної складності.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що даний спір підпадає під визначення справ незначної складності та розглядався за правилами ст.ст.257-262 КАС України.

Такий спір також не може вважатися складним як і з огляду на наявність численної судової практики, так і того, що обсяг аналізованих адвокатом документів не був надмірним або складним.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що позовні вимоги у справі задоволено, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Позивач має право звернутися до суду із заявою в порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС" (вул. Данилевського, буд. 6, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61058, код ЄДРПОУ 44959490) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання дій протиправними та скасувати рішення.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА 807000/2024/000465/2 від 22.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000558 від 22.07.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС" (вул. Данилевського, буд. 6, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61058, код ЄДРПОУ 44959490) судовий збір у сумі 14696 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн 59 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС" (вул. Данилевського, буд. 6, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61058, код ЄДРПОУ 44959490) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 06 січня 2024 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ

Попередній документ
124238599
Наступний документ
124238601
Інформація про рішення:
№ рішення: 124238600
№ справи: 520/21764/24
Дата рішення: 06.01.2025
Дата публікації: 08.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (22.04.2025)
Дата надходження: 01.08.2024
Предмет позову: визнання дій протиправними та скасуванти рішення.
Учасники справи:
головуючий суддя:
РУСАНОВА В Б
суддя-доповідач:
КОТЕНЬОВ О Г
РУСАНОВА В Б
відповідач (боржник):
Харківська митниця
заявник апеляційної інстанції:
Харківська митниця
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМО-ПЛЮС"
представник відповідача:
Кухарєва Ірина Аркадіївна
представник позивача:
Адвокат Борбунюк Олександр Володимирович
суддя-учасник колегії:
БЕГУНЦ А О
МЕЛЬНІКОВА Л В
ПРИСЯЖНЮК О В