Справа № 500/6673/24
06 січня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Кметика Віталія Ярославовича, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить суд:
визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що оформлена повідомленням за №4610 від 18.09.2024;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізацію на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку із наявністю у нього одного із своїх батьків з числа осіб з інвалідністю I групи, та відповідно, видати Довідку за формою згідно із Постановою №560.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації, на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв'язку з наявністю у нього батька ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю I групи та відсутністю у батька інших працездатних осіб які за законом зобов'язані його утримувати.
За результатом розгляду вказаної заяви позивачу повідомлено, що протоколом від 17.09.2024 №45 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
Позивач з посиланням на норми чинного законодавства, які регламентують право осіб на відстрочку від мобілізації з підстави наявності батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, вважає протиправною відмову відповідача в наданні йому відстрочки та такою, що порушує його права. З цих підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
11.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву із змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, вказує, що позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку з недотриманням позивачем вимог до пункту 13 частини 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме з тих підстав, що наявні інші особи, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю, зокрема ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також не доведено, що така особа сама є особою з інвалідністю, потребує постійного догляду, перебуває під арештом (крім домашнього арешту), відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 17.09.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (арк.справи 45-46).
В якості додатків до вказаної заяви позивачем вказано копії наступних документів:
військово-облікового документа ОСОБА_1 - Тимчасового посвідчення (взамін військового квитка) № НОМЕР_1 , виданий 26.12.2011 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
паспорта громадянина України - ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 24.01.2006;
свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серія НОМЕР_3 , видане 23.05.1989 року, у якому вказані Батько - ОСОБА_2 , Мати - ОСОБА_4 ;
паспорта громадянина України - ОСОБА_2 , серії НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 21.04.1999;
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія 12 ААГ №250115 від 05.10.2023, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , встановлено І групу інвалідності. Інвалідність встановлена на строк до - «Довічно»;
свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , серії НОМЕР_5 від 12.06.2024;
довідки №367/28-03 від 01.03.2024, виданої Відділом реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради;
заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є інвалідом І (першої) групи, відповідно до якої повідомляється про те, що ОСОБА_2 не має інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону його утримувати.
акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), за формою згідно із Додатком 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560, від 08.08.2024 №362.
Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.09.2024 №4610 позивача повідомлено, що за результатами розгляду заяви протоколом від 17.09.2024 №45 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах (арк.справи 56).
Причиною відмови вказано:
наявність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 );
не доведено, що такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Згідно з витягу з протоколу засідання комісії з питань надання військовозобов'язаними відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_7 №45 від 17.09.2024 комісія вирішила відмовити у наданні відстрочки на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 , у зв'язку з недотриманням вимог до пункту 13 частини 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме те, що наявні інші особи, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ); не доведено , що такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі) (арк.справи 53-55).
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до норм абзацу 5 статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 № 1932-XII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
В свою чергу нормами статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Так, відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені категорії військовозобов'язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, у редакції до 18.05.2024, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згідно абзацу 11 частини першої статті 23, не підлягали призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
18.05.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", яким, зокрема, були внесені зміни до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII.
Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
- які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Також, Кабінетом Міністрів України постановою №560 від 16.05.2024 (набрала чинності 18.05.2024), затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Так, постановою Кабміну від 16.08.2024 №930, Порядок №560 доповнили новим пунктом 58-1 такого змісту:
військовозобов'язані, які відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а за умови наявності кількох військовозобов'язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Згідно пункту 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Формою, визначеною додатком 4, є саме Повідомлення.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, предметом позову у даній справі є відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв'язку з тим, що особа з інвалідністю має осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані її утримувати.
Судом встановлено, що батьком позивача є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 23.05.1989 (арк.справи 30).
ОСОБА_2 є непрацездатною особою відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія 12 ААГ №250115 від 05.10.2023, йому встановлено І групу інвалідності. Інвалідність встановлена на строк - «Довічно» (арк.справи 31).
Згідно довідки №367/28-03 від 01.03.2024, виданої Відділом реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради (арк.справи 33), за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають наступні особи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (позивач);
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (дружина позивача);
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (мати позивача);
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (син позивача);
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (батько позивача).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 батьки позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвали шлюб 12.06.2024.
Відповідно до Акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), за формою згідно із Додатком 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560, від 08.08.2024 №362 ОСОБА_1 здійснює догляд за батьком ОСОБА_2 (арк.справи 47-49).
У графі інформація про інших членів сім'ї особи, яка потребує догляду, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати першого ступеня споріднення вказано «Донька». У графі про неможливість здійснення постійного догляду членами сім'ї першого ступеню споріднення вказано причину: «донька проживає окремо, доглядає грудну дитину…».
Відмовляючи позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідачем вказано про наявність у особи з інвалідністю дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка відповідно до закону зобов'язана його утримувати.
При цьому, в позовній заяві представник позивача вказує, що дочка ОСОБА_3 фактично не може здійснювати догляд за батьком в силу фізіологічних властивостей свого організму та організму батька (надмірна вага батька, неможливість надання фізичної допомоги у пересуванні батька, і т.д.).
Аналізуючи зміст норми закону та з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відстрочка за наявності батьків з інвалідністю I чи II груп надається військовозобов'язаному лише за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
Згідно із частиною першої статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно із статтею 203 Сімейного кодексу України дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Статтею 47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» визначено, що діти зобов'язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними.
Отже, обов'язок догляду батька позивача в першу чергу покладено на його дітей, а неможливість надання фізичної допомоги у пересуванні батька та проживання дочки ОСОБА_3 окремо від батька не підтверджено, а отже не може вказувати на неможливість виконання такого обов'язку.
Зокрема, не надано доказів, які б свідчили, що дочка ОСОБА_2 , яка не є військовозобов'язаною являється особою з інвалідністю, потребує постійного догляду, перебуває під арештом (крім домашнього арешту), відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, що в свою чергу не надає їй можливості утримувати батька. Тобто позивачем не надано доказів зазначених у частині 1 пункті 13 статті 23 Закону України №3543-XII.
Таким чином, на переконання суду, позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не надано належних доказів того, що він є єдиною особою, хто може утримувати та здійснювати догляд за батьком, зокрема, про неможливість здійснення такого догляду дочкою ОСОБА_2 .
Також, суд не приймає до уваги твердження позивача та його представника про те, що для надання відстрочки з наведених у позові підстав є лише наявність батьків з інвалідністю 1 чи 2 групи, оскільки як вже зазначалося вище така відстрочка може бути надана військовозобов'язаному за відсутності інших працездатних осі, які можуть їх утримувати, чого в даному випадку у позивача не має.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували право на відстрочку за пунктом 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06 січня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Головуючий суддя Мірінович У.А.