06 січня 2025 р. № 400/8990/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 23.08.2024 року № 14143/03-16; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірним та скасування рішення від 23.08.2024 року № 14143/03-16 про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначену згідно Закону № 1058-ІV, на пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу"; зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком, як державному службовцю, за нормами Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 24.11.1993 по 12.08.2016 року у Миколаївській митниці з дня подання заяви - 15.08.2024 року.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивачу протиправно не зараховано до стажу державної служби період роботи з 24.11.1993 по 12.08.2016 року у Миколаївській митниці, внаслідок чого протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком за нормами Закону України "Про державну службу".
Відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки у позивача відсутній 20-річний стаж державної служби, тому їй неможливо призначити пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області, надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Миколаївській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
15.08.2024 позивач звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Миколаївській області про перехід на пенсію за іншим Законом, а саме переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Заява була опрацьована за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.
За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийнято рішення від 15.08.2024 № О/Р 948020183838 (за штрих-кодовим ідентифікатором від 23.08.2024 № 14143/03-16) про відмову позивачу в перерахунку пенсії.
У рішенні зазначено, що з 01.05.2016 року набув чинності Закон України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України “ Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.
Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується починаючи з01.05.2016 року.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 втратив чинність Закон № 3723, крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
Пенсії відповідно до Закону № 889 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (ст. 37 Закону № 3723-ХІІ) призначаються особам, які;
1. досягли пенсійного віку;
2. мають страховий стаж: чоловіки - 35 років, жінки - 30 років;
3. не призначали пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ;
4. на день набрання чинності Законом № 889 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ за актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом 889 мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 року.
Статтею 25 Закону № 3723- XII визначено категорії посад державних службовців, в залежності від яких встановлювались ранги державних службовців.
Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Відповідно до статті 569 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI та Постанови КМУ від 02.06.2021 № 558 посадовим особам митних органів присвоюються спеціальні звання, тому ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ.
Відповідно записів трудової книжки ОСОБА_2 працювала у Миколаївській митниці ДМКУ з 24.11.1993, прийняла присягу 02.06.1995, 30.03.1996 - присвоєно персональне звання інспектора митної служби II рангу.
Оскільки посади, на яких працювала ОСОБА_1 в Миколаївській митниці не належить до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ, відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
01.05.2016 набрав чинності Закон України 889-VIII "Про державну службу".
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини
першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Положеннями статті 37 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній від 04 липня 2013 року) визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Крім того, згідно зі статтею 569 Митного кодексу України, який набрав чинності з 01 червня 2012 року, працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу (здійснюють державну митну справу), здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
За приписами статті 588 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Водночас, норми Митного кодексу України від 11 липня 2002 року, який був чинний з 01 січня 2004 року до 01 червня 2012 року в період перебування позивача на посадах в органах митної служби, визначали, що працівники митних органів є посадовими особами на них розповсюджується дія Закону України "Про державну службу", в тому числі щодо пенсійного забезпечення, зокрема, стаття 430 визначала, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу", а стаття 408 - що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Аналогічні положення були передбачені Митним кодексом України від 12 грудня 1991 року, що був чинний з 01 січня 1992 року до 16 травня 2008 року, а саме стаття 156 передбачала, що працівник митного органу України є представником державного органу.
На підставі наведених вище норм матеріального права, суд дійшов висновку, що на службових (посадових) осіб митних органів, яким присвоєні спеціальні звання, розповсюджується дія Закону України "Про державну службу", в тому числі щодо пенсійного забезпечення та стаж роботи у митних органах відноситься до державної служби, який має враховуватись для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 686/8090/17.
Трудова книжка позивача свідчить, що в період з 24.11.1993 по 12.08.2016 позивач працювала в митних органах, нею прийнято присягу державного службовця, та позивачу присвоєні звання інспектора митної служби, радника митної служби, радника податкової та митної справи. Також під час роботи у Миколаївській митниці позивачу присвоювалися ранги державного службовця.
Запис № 11 трудової книжки позивача свідчить, що 12.08.2016 припинено державну службу на посаді начальника відділу митних інформаційних технологій Миколаївської митниці та звільнено із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію.
На момент набрання чинності Законом України № 889-VIII у позивач займала посаду державної служби та мала не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу". На момент подання заяви про призначення пенсії відповідно до Закону України № 889-VIII позивач мала не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тому позивач має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
Тому рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Позивач із заявою про призначення пенсії за віком звернулася 15.08.2024, тому відповідач повинен призначити позивачу пенсію з 15.08.2024.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Тому позовні вимоги слід задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та належить повернути позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, оскільки спірне рішення прийнято саме ним.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 15.08.2024 року О/Р 948020183838 (за штрих-кодовим ідентифікатором від 23.08.2024 № 14143/03-16).
3. Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 24.11.1993 по 12.08.2016 року у Миколаївській митниці, призначити та виплатити пенсію за віком як державному службовцю відповідно до Закону України "Про державну службу" з дня подання заяви - 15.08.2024 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.3896984118.1 від 20.09.2024 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко