06 січня 2025 р. № 400/6648/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , щодо відмови у виплаті додаткової винагороди ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 01.08.2023 по 27.02.2024.
Ухвалою від 17.07.2024 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військової частини НОМЕР_1 до 27.02.24 отримав поранення внаслідок артилерійського обстрілу противником бойових позицій. 08.09.2022 його виведено у розпорядження, визнано обмежено придатним до військової служби. У зв'язку з отриманим пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини, позивач перебував на довготривалому лікуванні. 21 липня 2023 року військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_3 позивача було визнано обмежено придатним до військової служби. Непридатним до служби у десантно - штурмових військах, плавек.таді, морській піхоті, спспспорудах. Придатним до служби у частинах забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. У зв'язку з визнанням позивача обмежено придатним, його з 27.02.2024 було переведено до військової частини НОМЕР_4 та призначено солдатом резерву, згідно наказу начальника Генерального Штабу Збройних Сил України (по особовому складу ) від 16.02.2024 № 247-РС.
В лютому 2024 позивач звернувся до відповідача, щодо виплати йому додаткової винагороди в розмірі 20 100 грн., за період з 01.08.2023 по теперішній час (на момент подачі заяви позивач перебував в розпорядженні відповідача).
19 лютого 2024 року за вих. № 1271 відповідачем було надано відповідь позивачу, згідно до якої останньому було відмовлено у виплаті додаткової винагороди, оскільки на думку відповідача, довідка № 1907 військово - лікарської комісіївійськової частини НОМЕР_3 від 31.07.2023, позивача визнано обмежено придатним до військової служби у зв'язку з наявністю ряду захворювань, з яких захворювання, пов'язані з пораненням під час захисту
Батьківщини відносяться до травми легкого ступеня важкості, шо відповідно не могло призвести до обмеженої придатності позивача до військової служби та рекомендовано позивачу надати відповідачу документи, які підтверджують, що обмежена придатність до військової служби позивача пов'язана саме з пораненням із захистом Батьківщини. Позивач вважає такі дії протиправними та просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому стверджує, що додаткова винагорода в розмірі 20100 грн може бути нарахована військовослужбовцям, які визнані обмежено придатними до військової служби внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.Згідно наданої до військової частини матросом ОСОБА_1 та долученої до позовної заяви копії довідки № 1907 військово-лікарської комісії, виданої 31.07.2023 військовою частиною НОМЕР_3 , його визнано обмежено придатним до військової служби у зв'язку з наявністю ряду захворювань, з яких захворювання, пов'язані з пораненням під час захисту Батьківщини12.01.2023 (вибуховою травмою, закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку, акубаротравми) відносяться до «травми легкого ступеня важкості», що відповідно не могло призвести до обмеженої придатності до військової служби. Інші захворювання, які призвели до обмеженої придатності ОСОБА_1 до військової служби, не пов'язані із захистом ним Батьківщини. У письмових та усних відповідях матросу ОСОБА_1 неодноразово наголошувалось, що для виплати йому вказаної додаткової винагороди необхідно надати до Військової частини НОМЕР_1 додаткові офіційні документи, які підтверджують, що обмежена придатність його до військової служби пов'язана саме з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини. Таким документом, може бути додаткова довідка (роз'яснення, лист) військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 або вищої військово - лікарської комісії. ОСОБА_1 не надав до військової частини жодного документа на підтвердження своєї позиції. Такий документ не додано і до його позовної заяви. Відповідач вважає, що позивач передчасно звернувся до суду з вимогою про визнання дій відповідача протиправними.
З боку Військової частини НОМЕР_1 відсутні протиправні дії та відповідно підстави для нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 20 100 гри за період служби з 01.08.2023 по 26.02.2024 включно. Відповідач вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позивач надіслав відповідь на відзив, де свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі присить їх задовольнити.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом під час мобілізації в військовій частині НОМЕР_1 матрос, та займав посаду гранатометника 1 десантно -штурмового відділення 3 десантно - штурмового взводу десантно штурмової роти до 27.02.2024.
Згідно довідки відповідача від 02.03.2023 №639. позивач 12 січня 2023 року отримав поранення внаслідок артилерійського обстрілу противником бойових позицій в АДРЕСА_3 , під час захисту Батьківщини.
У зв'язку з отриманим пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини, позивач перебував на довготривалому лікуванні. 21 липня 2023 року військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_3 позивача було визнано обмежено придатним до військової служби. В лютому 2024 позивач звернувся до відповідача, щодо виплати йому додаткової винагороди в розмірі 20 100 гри., за період з 01.08.2023 по теперішній час (на момент подачі заяви позивач перебував в розпорядженні відповідача).
19.02. 2024 року відповідачем було надано відповідь позивачу, згідно до якої останньому було відмовлено у виплаті додаткової винагороди
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується
на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Питання виплат додаткової винагороди на період дії воєнного стану в 2024 році було врегульовано Постановою КМУ № 168, у відповідній редакції та згідно Порядку № 260.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-Х1І) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно до приписів статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Закон №2232 - ХІІ « Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Забезпечення виконання Закону № 2011-ХІІ, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 4 Закону № 2011-Х11).Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено та не скасовано.На виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 абз.7 пункту 1- 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 встановлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово - лікарською комісією обмежено придатними до військової
служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі.
Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за віііськовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень. Згідно до приписів пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцями Збройних Сил України та деякими іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода виплачується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово - лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі.
Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні), (абзац 29 Порядку).
Крім того, згідно статті 36 Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 № 402 захворювання, що відносяться до цієї статті, потребують обов'язкового інструментального обстеження - аудіометрії у повному обсязі, до якої входить: тональна порогова аудіометрія, мовна аудіометрія, камертональні проби, акуметрія (дослідження сприйняття живої мови).
При асиметричних порушеннях слуху дослідження проводиться з маскуванням вуха, яке чує краще. Бажано враховувати також дані надпорогових тестів і проводити вимірювання інтенсивності і характеристик суб'єктивного вушного шуму. У разі неможливості проведення аудіометрії у повному обсязі, проводиться тест тональної порогової аудіометрії.
Ступінь порушення слухової функції визначається за допомогою результатів аудіометричного обстеження за рівнем порогів слуху до тонів в дБ. При цьому розраховується середнє арифметичне значення порогів слуху на тони чотирьох частот - 0,5; 1; 2 і 4 кГц - на тональній аудіометричній кривій пацієнта і порівнюється з стандартизованими орієнтирами. Визначення ступеня порушення слухової функції для винесення експертного рішення по цій статті проводиться для сенсоиевральної приглухуватості (тональна аудіометрична крива по кістковому звукопроведенню).
При кондуктивних втратах слуху (тональна аудіометрична крива по повітряному звукопроведенню) пацієнт спрямовується на обстеження з метою визначення причини коидуктивного порушення слухової функції і подальшого лікування. Експертне рішення у таких випадках приймається після діагностичних заходів та проведеного лікування і виноситься у випадку стійких кондуктивних порушень слухової функції.
Як вбачається з довідки військово - лікарської комісії в/ч НОМЕР_3 від 31.07.2023 позивача було визнано обмежено придатним до військової служби на підставі статті 36-6 графи II Розкладу хвороб, а саме акубаротравми у вигляді двобічної иейросенсерпої туговухості.
Суд вважає, що оскільки позивача було визнано обмежено придатним до військової служби, пов'язаної із захистом Батьківщини згідно довідки військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 31.07.2023, він мав право на виплату йому додаткової винагороди, а доводи відповідача, що останнього визнано обмежено придатним до військової служби у зв'язку з наявністю ряду захворювань, а не з пораненням під час захисту Батьківщини базуються лише на його припущеннях.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
У зв'язку із звільненням позивач від сплати судового збору розподіл судових витрат судом не проводиться.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , щодо відмови у виплаті додаткової винагороди ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 01.08.2023 по 27.02.2024.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник