06 січня 2025 р. № 400/9415/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув упорядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування наказу від 26.09.2024 №470,
Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування повністю наказ від 26.09.2024 року №470 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він вважає спірний наказ протиправним, оскільки він не допускав порушення дисципліни, не порушував строки проходження ВЛК. Велика кількість людей та режим роботи лікарні призвело до того, що тільки 18.09.2024 позивач записався на прийом до лікаря на 07.10.2024, а 19.09.2024 повернувся до місця служби.
Ухвала суду від 14.10.2024 та повістка суду, які надсилались на адресу позивача, яку він зазначив у позові, повернулись без вручення адресату з вказівкою пошти « адресат відсутній за вказаною адресою».Відповідно до норм КАСУ позивач вважається повідомлений належним чином.
Відповідач відзив суду не надав. На виконання ухвали суду від 14.10.2024 надав суду матеріали службового розслідування.
Сторони в судове засідання18.11.2024, 09.12.2024 не з'явились, тому суд відповідно до ч.9 ст.205 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд встановив:
Позивач проходить службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді стрільця-санітара 2 відділення охорони взводу охорони.
31.08.2024 позивач подав відповідачу рапорт про направлення його для проходження ВЛК, у зв'язку із закінчення строку відпустки за станом здоров'я.
02.09.2024 позивачу начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 видано направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.09.2024 №237 передбачено, що позивач вибув на медичний огляд ВЛК .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 17.09.2024 року №266 призначено службове розслідування з метою уточнення причин та обставин самовільного залишення місця служби та не виконання наказу (по стройовій частині) начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.09.2024 року №237 про проходження військово-лікарської комісії стрільцем-санітаром 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_2 .
Під час проведення службового розслідування встановлено наступні обставини:
У рапорті від 17.09.2024 року ТВО командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 головний сержант ОСОБА_3 вказав, що 16.09.2024 року він зателефонував ОСОБА_4 з метою дізнатися про стан проходження ВЛК та отримав відповідь, що проходження ВЛК він не завершив та не вважав за необхідне повідомляти про це відповідальному за медичне забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 старшому солдату ОСОБА_5 .
16.09.2024року ОСОБА_6 зателефонував майору медичної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , яка підтвердила, що станом на 16.09.2024 року ОСОБА_8 не був зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 для проходження ВЛК.
ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_4 про необхідність прибуття
17.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого проходження військової служби.
17.09.2024 року ОСОБА_8 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого проходження військової служби. На наступний телефонний дзвінок ОСОБА_8 не відповів.
У бланку пояснення від 17.09.2024 року відповідальний за медичне забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 старший солдат ОСОБА_10 вказав, що 16.09.2024 року він телефонував солдату ОСОБА_4 з метою дізнатися про стан проходження ВЛК, але зв'язок із даним військовослужбовцем був відсутній. Потім у цей же день, 16.09.2024 року ОСОБА_6 зателефонував майору медичної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , яка вказала, що станом на 16.09.2024 ОСОБА_8 не був зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 для проходження ВЛК.
Згідно рапорту від 19.09.2024 року ТВО командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого сержанта ОСОБА_11 о 07:50 19.09.2024 року стрілець-санітар 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_12 прибув у розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого проходження військової служби.
19.09.2024 року солдат ОСОБА_12 у присутності 2 свідків відмовився від надання пояснення у бланку отримання пояснень стосовно не проходження ним протягом 03-16 вересня 2024 року ВЛК у військовій частині НОМЕР_1 , а також відсутності на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 17-18 вересня 2024 року, та відмовився підписувати бланк отримання пояснень.
19.09.2024 року о 12:32 год. солдат ОСОБА_12 повідомив в усній формі майора ОСОБА_13 , що він записаний у в/ч НОМЕР_1 на проходження ВЛК
з 07.10.2024 року. Документи, що б це засвідчили були відсутні.
З метою встановлення, чи солдат ОСОБА_8 дійсно перебував у в/ч НОМЕР_1 , засобами СЕДО було направлено до цієї військової частини відповідний запит (вих. від 17.09.2024 року №11/10905). У відповіді на зазначений запит від військової НОМЕР_1 від 25.09.2024 року №3809 вказано, що солдат ОСОБА_12 17.09.2024 року зареєструвався у поліклініці військової частини НОМЕР_1 для проходження військово-лікарської комісії на 07.10.2024.
Стрілець-санітар 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_12 протягом 03-16 вересня 2024 року не реєструвався для проходження військово-лікарської комісії у військовій частині НОМЕР_1 та не пройшов ВЛК.
Також був відсутній на військовій службі без поважних причин протягом 17-18 вересня 2024 року. Про те, що з ним сталося, не повідомив безпосереднє керівництво.
Таким чином, стрілець-санітар 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_12 не з'явився з 03.09.2024 по 18.09.2024 року на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , провівши час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби. Вина солдата ОСОБА_14 у події, що трапилась, вбачається повністю доведеною та виражена у формі прямого умислу.
За наслідками службового розслідування відповідачем прийнято наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 470 від 26.09.2024 за порушення вимог статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; статей 4, 6, 11, 16, 49, 199, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст. 2.8.6. Положення про військово-лікарською експертизу в Збройних Силах України стрільця-санітара 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 солдата ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення - «сувора догана».
Начальнику групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з порушенням військової дисципліни, а саме несвоєчасного прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , місця служби, для подальшого виконання обов'язків військової служби стрільцем-санітаром 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_1 відповідно до п. 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (зі змінами) не виплачувати даному військовослужбовцю щомісячну премію за жовтень 2024 року.
Під час службового розслідування було встановлено порушення позивачем вимог статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, статей 4,6 11, 16, 49,199,200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.2.8.6 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємо-відносини, обов'язки основних посадових осіб бригади та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», яким передбачено, що:
4. Повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
6. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
11. Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
16. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
49. Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
199. Розподіл часу здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни й виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку й харчування.
200. Розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким встановлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів, штабів.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України , який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2,3,4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Військова дисципліна досягається шляхом:
виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України;
формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;
чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
бути пильним, зберігати державну таємницю;
додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;
не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Частиною 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зокрема: сувора догана.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень встановлено статтями 83-95 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 84, частин 1, 3 статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно із ст. 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: 1) характер та обставини вчинення правопорушення; 2) його наслідки; 3) попередня поведінка військовослужбовця; 4) тривалість військової служби; 5) рівень знань про порядок служби.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначено Інструкцією про порядок про-ведення службового розслідування у Збройних силах України, яка затверджена Наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року № 608 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 року за № 1503/31371 .
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; - невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
ІІІ. Порядок проведення службового розслідування
3. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Також матеріалами службового розслідування зазначено про порушення позивачем п.2.8.6 Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Міноборони України № 401 від 14.08.2008 ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , яким передбачено :
Розділ ІІ. Органи військово-лікарської експертизи
2.8. ВЛК ТЦК та СП
2.8.6. Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються з урахуванням необхідності отримання повної та об'єктивної інформації про стан здоров'я людини, та не можуть становити більше 14 днів. {Пункт 2.8 глави 2 розділу I доповнено підпунктом 2.8.6 згідно з Наказом Міністерства оборони № 262 від 27.04.2024}
Мета службового розслідування у наказі відповідача від 17.09.2024 було уточнення причин та обставин:
- самовільного залишення місця служби та
- не виконання наказу (по стройовій частині) начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.09.2024 року №237 про проходження військово-лікарської комісії стрільцем-санітаром 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_1 .
Самовільне залишення позивачем місця служби спростовується матеріалами справи, які містять наказ начальника РТЦК № 237 від 02.09.2024 , яким передбачено, що вважати таким, що вибув на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до проходження військової служби ОСОБА_1 . Цим наказом не передбачено строк проходження ВЛК. У направленні на проходження ВЛК було зазначено направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до проходження військової служби солдата ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 .
Щодо не виконання наказу № 237 від 02.09.2024 з посиланням на порушення позивачем п.2.8.6 Положення № 402 та не проходження позивачем ВЛК протягом 14 днів суд зазначає наступне:
П.2.8.6 Положення № 402 необхідно розглядати у зв'язку з п.2.8.5, яким передбачено, що у порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК.
Тому п.2.8.6 передбачені строки 14 днів проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК за медичними показаннями .
Отже позивач не міг порушити п.2.8.6 Положення, оскільки ці строки стосуються повноважень ВЛК ТЦК.
У матеріалах службового розслідування зазначено, що 17.09.2024 позивач зареєструвався у поліклініці для проходження ВЛК та 19.09.2024 прибув до місця служби.
Позивач у позові зазначив, що не мав можливості раніше ніж 17.09.2024 зареєструватись для проходження ВЛК, оскільки реєстратура працює до 13.00, а у черзі перебуває близько 300 осіб.
Відповідач доказів на спростування доводів позивача щодо порядку та строків проходження ВЛК не надав суду та матеріали справи також не містять будь-яких доказів, що позивач міг ці зробити раніше.
Таким чином суд відхиляє доводи відповідача, що позивач допустив протиправну бездіяльність та порушив строки проходження ВЛК.
У рапорті від 17.09.2024 року ТВО командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 головний сержант ОСОБА_3 вказав, що повідомив ОСОБА_4 про необхідність прибуття 17.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого проходження військової служби.
У матеріалах службового розслідування зазначено, що позивач був відсутній на військовій службі без поважних причин протягом 17-18 вересня 2024 року.
Також матеріали справи містять лист військової частини НОМЕР_1 , в якій зазначено, що позивач 17.09.2024 зареєструвався для проходження ВЛК на 07.10.2024.
17.09.2024 позивач зареєструвався для проходження ВЛК, тому він перебував в цій день у військовій частині НОМЕР_1 та не прибув на службу, оскільки намагався пройти ВЛК .
Позивач у позові зазначив, що 18.09.2024 він зареєструвався для проходження ВЛК на 07.10.2024 у військовій частині НОМЕР_1 , на базі військового госпіталю, про що повідомив виконуючого на той час обов'язки командира роти охорони сержанта ОСОБА_15 , який наказав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого проходження служби, тому 19.09.2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та став до строю.
Матеріали службового розслідування містять посилання на те, що позивач не повернувся до місця служби 17.09.2024, але:
-підставою для проведення службового розслідування було не виконання наказу (по стройовій частині) начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.09.2024 року №237 про проходження військово-лікарської комісії.
-матеріали службового розслідування містять посилання про відутність позивача на службі 17, 18.09.2024, але не містять доказів та доводів стосовно того, що позивач допустив окреме дисциплінарне правопорушення та не виконав наказ командира та не повернувся до місця служби,
- також суд зазначає, що наказ від 02.09.2024 про проходження ВЛК є чинним та не скасованим. Отже існує 2 наказа, який повинен виконати позивач 1) про проходження ВЛК начальника РТЦК, 2) та усний наказ сержанта ОСОБА_16 про повернення до місця служби. Відповідачем в матеріалах службового розслідування не зазначено пріоритет виконання наказів позивачем.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем службової дисципліни.
Для визначення правомірності або протиправності наказу про застосування дисциплінарного стягнення необхідно встановити наявність або відсутність складу дисциплінарного правопорушення.
В спірних правовідносинах об'єктом дисциплінарного правопорушення є суспільні відносини та цінності, що охороняються правом, на які спрямовано посягання суб'єкта правопорушення, додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Об'єктивна сторона це бездіяльність позивача, а саме не проходження ВЛК протягом 14 днів в порушення п.2.8.6 Положення №402.
Об'єктивна сторона- у формі умислу.
Суб'єкт- військовослужбовець-позивач.
Оскільки судом встановлено, що позивач не порушував п.2.8.6 Положення та відповідач не надав доказів на підтвердження бездіяльності позивача та умисного не проходження ВЛК, тому відсутня об'єктивна сторона правопорушення та складу дисциплінарного правопорушення.
Стосовно невиконання позивачем наказу ОСОБА_16 та неприбуття до місця служби 17.09.2024, то формально існує склад правопорушення щодо невиконання підлеглим наказу командира, але цей склад правопорушення ретельно не описаний в матеріалах службового розслідування та не був підставою для службового розслідування, тому суд вважає за необхідне позов задовольнити та скасувати спірний наказ про притягнення позивача до суворої догани та позбавлення премії за жовтень.
Також суд відхиляє посилання позивача на те, що під час службового розслідування майор Гонта повинен був записати його пояснення, а він їх би підписав, оскільки відповідно до Порядку проведення службового розслідування особи, які проводять службове розслідування, мають право:
-отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані).
А військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення.
Клопотання позивача про виклик свідків задоволенню не підлягає, оскільки їх пояснення не зможуть не підтвердити, ні спростувати доводи позивача стосовно того, що він не відмовлявся надавати письмові пояснення.
Стосовно клопотання позивача про витребування з ВЛК доказів суд зазначає, що ухвалою від 16.10.2024, яка надсилалась на адресу військового госпіталю військової частини НОМЕР_1 було витребувано докази, які просив позивач у позові, але ухвала суду повернулась без вручення адресату з вказівкою пошти « адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач просить спірний наказ скасувати повністю, але тільки п.2,3 порушені права позивача, оскільки цими пунктами його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та позбавлено премії, тому суд вважає за необхіднол спірний наказ скасувати частково.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що наявними матеріалами справи відповідач не довів суду належними та допустимими доказами правомірність спірного наказу, тому позов слід задовольнити частково.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати п.2,3 наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.09.2024 року №470 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани ОСОБА_1 .
В решті позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко